КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03.04.2007 № 6/639
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Розваляєвої Т.С.
суддів: Зубець Л.П.
Мартюк А.І.
при секретарі: Даценко В.М.
За участю представників:
від позивача - Войнович В. А.,
від відповідача - не з’явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Континіум-Галичина"
на рішення Господарського суду м.Києва від 21.11.2006
у справі № 6/639 (Ковтун С.А.)
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Континіум-Галичина"
до Товариство з обмеженою відповідальністю "ТПК "Топаз"
про стягнення 377039,59 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.11.2006р. у справі № 6/639 в позові відмовлено.
Позивач звернувся з апеляційною скаргою на вказане рішення, в якій просить його скасувати, позов задовольнити. В обґрунтування своїх вимог апелянт зазначив, що спірне рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права; судом неповно з’ясовано обставини, що мають значення для справи; загальна вартість товару, переданого відповідачеві на підставі додатків 1-13 до спірного договору, становить 2 333 327 грн. 24 коп.; неправильне відображення в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності певних операцій не тягне за собою припинення господарських зобов’язань; номер та дата договору не є обов’язковим реквізитом первинних бухгалтерських документів; інших угод, на виконання яких позивачем могла б здійснюватись поставка товарів відповідачу, між сторонами не укладалось; відповідно до акту звірки взаєморозрахунків заборгованість відповідача становить 314 263 грн. 53 коп.
Відповідач відзиву на апеляційну скаргу не надав.
Апеляційним господарським судом встановлено, що 27.08.2004р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “ТПК “Топаз” (покупець) та Київською філією Товариство з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Континіум-Галичина” (продавець) укладено договір № 29, відповідно до п. п. 1.1., 2.1., 4.1., 5.1., 5.2., 7.2., 10.8. якого продавець зобов’язується передати у власність покупця нафтопродукти в асортименті, а покупець зобов’язується прийняти товар від подавця та оплатити його вартість на умовах цього договору; асортимент та кількість товару погоджуються сторонами в прибутково-видаткових накладних, виписаних продавцем, які є невід’ємною частиною даного договору; ціна за одиницю товару погоджується сторонами в прибутково-видаткових накладних, які є невід’ємною частиною даного договору; ціна товару включає податки та обов’язкові платежі, передбачені чинним законодавством України; розрахунки між сторонами здійснюються в українській національній валюті – гривнях; вид розрахунків – безготівковий, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця; розрахунки за поставлений продавцем товар покупець здійснює згідно із додатковою угодою до даного договору, що є невід’ємною частиною договору; за несвоєчасне проведення розрахунків у відповідності до умов даного договору покупець сплачує неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу від суми заборгованості; даний договір набуває сили з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов’язань, але в будь-якому випадку до 31.12.2004р.
17.09.2004р. сторонами було підписано додаток № 12 до договору № 29 від 27.08.2004р., згідно із п. п. 1., 4. якого сторони дійшли згоди про те, що продавець передає, а покупець приймає партію товару на загальну суму 285 762 грн. 72 коп.; розрахунки за поставлений продавцем товар покупець здійснює у вигляді оплати протягом 2-х банківських днів з моменту підписання цього додатку.
Відповідно до п. п. 1., 4. додатку № 13 від 20.09.2004р. до договору № 29 від 27.08.2004р. продавець передає у власність, а покупець приймає партію товару на загальну суму 169 690 грн. 12 коп.; розрахунки за поставлений продавцем товар покупець здійснює у вигляді оплати протягом 2-х банківських днів з моменту підписання цього додатку.
23.09.2005р. Товариство з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Континіум-Галичина” звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “ТПК “Топаз” про стягнення 295 763 грн. 53 коп. заборгованості за отримані нафтопродукти, 36 674 грн. 68 коп. пені, 6 938 грн. 52 коп. збитків від інфляції та 6 938 грн. 52 коп. 3% річних. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що на виконання умов договору № 29 від 27.08.2004р. відповідач отримав паливно-мастильні матеріали на загальну суму 2 802 912 грн. 60 коп.; в порушення умов договору відповідач лише частково розрахувався за отриманий товар, перерахувавши позивачеві 2 507 149 грн. 07 коп.; таким чином заборгованість відповідача становить 295 763 грн. 53 коп.; на підставі п. 7.2. договору № 29 від 27.08.2004р. відповідач повинен сплатити позивачеві 40 745 грн. 63 коп. пені; відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України сума боргу підлягає сплаті відповідачем з врахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних.
У відзиві на позовну заяву відповідач заперечував проти позову з огляду на те, що згідно із додатком № 12 від 17.09.2004р. до спірного договору відповідач отримав товар на суму 285 762 грн. 72 коп. і повинен був сплатити кошти за вказаний товар до 22.09.2004р.; відповідно до додатку № 13 від 20.09.2004р. відповідач отримав товар на суму 169 690 грн. 12 коп. і повинен був його оплатити до 23.09.2004р.; разом з тим в період з 17 по 21 вересня 2004 року відповідач перерахував позивачеві кошти в сумі 542 565 грн. 39 коп.; таким чином відповідач не має заборгованості перед позивачем за отриманий товар, а, навпаки, має переплату в розмірі 44 100 грн. 00 коп.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.11.2006р. у справі № 6/639 в позові відмовлено.
Апеляційний господарський суд, заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, враховуючи наступне.
Згідно із ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Таким чином договір № 29 від 27.08.2004р. за своєю юридичною природою є договором купівлі-продажу.
Згідно із п. п. 1.1., 2.1. вказаного договору позивач зобов’язується передати у власність відповідача нафтопродукти в асортименті, а відповідач зобов’язується прийняти товар та оплатити його вартість на умовах цього договору; асортимент та кількість товару погоджуються сторонами в прибутково-видаткових накладних, виписаних продавцем, які є невід’ємною частиною даного договору.
17.09.2004р. сторонами було підписано додаток № 12 до договору № 29 від 27.08.2004р., згідно із п. п. 1., 4. якого сторони дійшли згоди про те, що продавець передає, а покупець приймає партію товару на загальну суму 285 762 грн. 72 коп.; розрахунки за поставлений продавцем товар покупець здійснює у вигляді оплати протягом 2-х банківських днів з моменту підписання цього додатку.
Відповідно до п. п. 1., 4. додатку № 13 від 20.09.2004р. до договору № 29 від 27.08.2004р. продавець передає у власність, а покупець приймає партію товару на загальну суму 169 690 грн. 12 коп.; розрахунки за поставлений продавцем товар покупець здійснює у вигляді оплати протягом 2-х банківських днів з моменту підписання цього додатку.
Звертаючись з позовом до суду, позивач зазначає, що на виконання умов додатків № 12, 13 до договору № 29 від 27.08.2004р. ним було поставлено відповідачу товар на загальну суму 455 452 грн. 84 коп.
Разом з тим таке твердження позивача не знайшло свого підтвердження в матеріалах справи.
Так згідно із ст. 1 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність” первинний документ – це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів (п. 2.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995р.).
Таким чином видаткова накладна є первинним документом.
Первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. (п. 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995р.).
Проте видаткові накладні, копії яких наявні в матеріалах справи, не містять жодного посилання на реквізити спірного договору та додатків до нього. Таким чином неможливо дійти висновку, що позивач здійснив поставку товарів відповідачу саме на виконання договору купівлі-продажу № 29 від 27.08.2004р., а не на підставі будь-яких інших правочинів. Більш того, у зв’язку із відсутністю зазначення реквізитів правочину, на виконання якого здійснювалась поставка товарів, неможливо розмежувати, який саме обсяг товару був поставлений позивачем на підставі додатку № 12 до спірного договору, а який - на виконання додатку № 13 до нього.
Крім того, загальна сума товару, зазначеного в додатках № 12, 13 до спірного договору, становить 455 452 грн. 84 коп. Разом з тим з наявних в матеріалах справи копій платіжних доручень та банківських виписок вбачається факт перерахування відповідачем позивачеві 542 565 грн. 39 коп.
Згідно із ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
На підставі викладеного апеляційний господарський суд вважає, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази позовних вимог, що, в свою чергу, свідчить про відсутність підстав для задоволення позову.
Таким чином господарський суд першої інстанції, виконавши всі вимоги господарського процесуального законодавства, всебічно перевірив обставини справи та вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Посилання апелянта на акт звірки взаємних розрахунків не приймається апеляційним господарським судом до уваги, оскільки такий акт не є первинним бухгалтерським документом, а отже і не може бути належним доказом у справі в розумінні ст. 34 ГПК України.
Інші доводи апеляційної скарги внаслідок їх безпідставності та декларативності також не можуть бути підставою для зміни або скасування рішення, прийнятого місцевим господарським судом.
Керуючись ст.ст. 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2006р. у справі № 6/639 залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.
Головуючий суддя Розваляєва Т.С.
Судді Зубець Л.П.
Мартюк А.І.
11.04.07 (відправлено)