КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 10.04.2007                                                                                           № 8/54

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:                              Розваляєвої  Т.С.

 суддів:                                          Зубець Л.П.

                                        Мартюк А.І.

 при секретарі:                     Даценко В.М.  

 За участю представників:

 від позивача - Мовчан А. О.,

 від відповідача - Новіков Ю. М.,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Європейське консалтингове агентство"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 13.02.2007

 у справі № 8/54 (Оленич Т.Г.)

 за позовом                               Товариство з обмеженою відповідальністю "Європейське консалтингове агентство"

 до                                                   Прилуцька міська рада

 третя особа відповідача            

 третя особа позивача                      

 про                                                  стягнення 10200 грн.

 

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 13.02.2007р. усправі № 8/54 в позові відмовлено повністю.

Позивач, не погоджуючись з рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що судом порушено норми матеріального та процесуального права; відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав; моральна шкода, зокрема, полягає у приниженні честі, гідності та ділової репутації фізичної або юридичної особи; на підставі ст. ст. 23, 91, 94, 1167 ЦК України відповідач повинен відшкодувати завдану позивачеві моральну шкоду; оцінюючи моральну шкоду, позивач виходив з того, що відповідач не тільки розповсюдив через засіб масової інформації відомості, що не відповідають дійсності, а з того, що ці відомості порочать ділову репутацію позивача; приймаючи спірне рішення, місцевий господарський суд порушив ст. ст. 33, 35 ГПК України.

Відповідач відзиву на апеляційну скаргу не надав.

Апеляційним господарським судом встановлено, що в інформаційно-аналітичному бюлетені “Вісник Державних закупівель” № 18(187)/05.2005р. Прилуцькою міською радою Чернігівської області було розміщено оголошення 06007 (МЕД) про проведення відкритих торгів (тендерів) про закупівлю фармацевтичних препаратів. В оголошенні, зокрема, зазначалось, що адреса обраної інформаційної системи у мережі Інтернет, а саме: www.zakupivli.com.

03.01.2007р. Товариство з обмеженою відповідальністю “Європейське консалтингове агентство” звернулось з позовом до Прилуцької міської ради Чернігівської області про стягнення 10 200 грн. 00 коп. в якості відшкодування моральної шкоди. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що він є власником Інформаційної системи “Державні закупівлі України”; в інформаційно-аналітичному бюлетені “Вісник державних закупівель” № 18(187)/05.2005 відповідач опублікував оголошення № 06007 (МЕД) про заплановану закупівлю, зазначивши при цьому адресу обраної інформаційної системи в мережі Інтернет, а саме: інформаційної системи, що належить позивачу; однак оголошень в Інформаційній системі “Державні закупівлі України” відповідач не розміщував; ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 08.08.2005р. у справі № 2-1575 2005 було встановлено факт порушення відповідачем прав та охоронюваних інтересів позивача внаслідок поширення відомостей, що не відповідають дійсності та порочать ділову репутацію позивача; протиправними діями відповідача позивачу завдано моральної шкоди, яка в грошовому еквіваленті дорівнює 10 200 грн. 00 коп.; на підставі ст. ст. 23, 91, 94 ЦК України вказана шкода підлягає стягненню з відповідача.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 13.02.2007р. у справі № 8/54 в позові відмовлено повністю.

Апеляційний господарський суд, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні  чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що в них відсутні будь-які належні докази позовних вимог.

Так відповідно до ч. 1, п. 4 ч. 2  ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав; моральна шкода, зокрема, полягає у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно із абз. 3 п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995р. з подальшими змінами та доповненнями під немайновою шкодою, заподіяною юридичній особі, слід розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв'язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності.

Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті (ч. 1 ст. 1167 ЦК України).

Абзацом 2 п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995р. з подальшими змінами та доповненнями передбачено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Разом з тим, звертаючись з позовом до суду, позивач, в порушення ст. 33, 34 ГПК України, не зазначив, в чому саме полягає приниження його ділової репутації, і яким чином розповсюджена відповідачем неправдива інформація вплинула на подальше здійснення позивачем господарської діяльності.

Частиною 1 ст. 32 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному  законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Проте в матеріалах справи відсутні, а позивачем не надані докази, які б підтверджували ступінь зниження престижу товариства тощо.

За вказаних обставин апеляційний господарський суд вважає, що спірне рішення господарського суду першої інстанції винесено з врахуванням фактичних обставин справи та відповідає вимогам діючого законодавства, а отже підстави для його зміни або скасування відсутні.

Посилання апелянта на ухвалу Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 08.08.2005р. у справі № 2-1575 2005 року, якою було встановлено факт порушення відповідачем прав та охоронюваних інтересів позивача, внаслідок поширення відомостей, що не відповідають дійсності та порочать ділову репутацію позивача, не заслуговує на увагу, враховуючи наступне.

Згідно із ч. 4 ст. 35 ГПК України рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Разом з тим рішення по суті позовних вимог Прилуцьким міськрайонним судом Чернігівської області у справі № 2-1575 2005 року не приймалось. Ухвалою вказаного суду від 08.08.2005р. було лише затверджено мирову угоду між сторонами, де відповідач визнав такими, що не відповідають дійсності та порочать ділову репутацію ТОВ „Європейське консалтингове агентство” відомості оголошення про заплановану закупівлю, однак фактів, які б підтверджували спричинення позивачу такими діями відповідача моральної шкоди вищевказаною ухвалою суду не встановлено.

Таким чином апеляційний господарський суд не погоджується із твердженням апелянта, що зазначена ухвала має преюдиціальне значення для вирішення даного спору, існування такої ухвали не звільняє позивача від обов’язку доведення належними та допустимими доказами наявність втрат немайнового характеру, що мали місце внаслідок приниження ділової репутації товариства.

Інші доводи апеляційної скарги внаслідок їх безпідставності та декларативності також не можуть бути підставою для зміни або скасування спірного рішення місцевого господарського суду.

Керуючись ст.ст. 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

 Рішення господарського суду Чернігівської області від 13.02.2007р. у справі  № 8/54 залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

 Головуючий суддя                                                                      Розваляєва  Т.С.

 Судді                                                                                          Зубець Л.П.

                                                                                          Мартюк А.І.

 13.04.07 (відправлено)