КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 22 а - 24810/08 Головуючий у І інстанції - Кошель Б.І.
Суддя-доповідач - Мельничук В.П.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 липня 2009 року м.Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого-судді: Мельничука В.П.
суддів: Коротких А.Ю., Хрімлі О.Г.
при секретарі: Плаксі В.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду апеляційну скаргу В.о. Начальника управління Пенсійного Фонду України в м.Біла Церква на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 08 квітня 2008 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1до Управління Пенсійного фонду України в м.Біла Церква про зобов'язання провести перерахунок доплати до пенсії за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю, -
В С Т А Н О В И Л А:
У лютому 2008 року позивачка звернулась до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом про зобов'язання провести перерахунок доплати до пенсії за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю, встановивши її на рівні однієї мінімальної заробітної плати з 01.07.2007 року в розмірі 440 гривень. Свої вимоги мотивує тим, що відповідно до статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» вона має право як непрацююча пенсіонерка на доплату до пенсії за проживання на території радіоактивного забруднення в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, але відповідачем вказана доплата проводиться в значно нижчому розмірі.
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 08 квітня 2008 року позов задоволено частково: зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м.Біла Церква провести перерахунок доплати до пенсії ОСОБА_1згідно статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за проживання на території радіоактивного забруднення, встановивши її на рівні мінімальної заробітної плати з розрахунку 440 гривень щомісячно за період з 09 липня 2007 року по 01 жовтня 2007 року та з розрахунку 460 гривень щомісячно за період з 01 жовтня 2007 року по 31 грудня 2007 року.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, Управління Пенсійного Фонду України в м.Біла Церква подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.
Згідно зі ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачка перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного Фонду України в м.Біла Церква як непрацююча пенсіонерка та постійно проживає у м.Біла Церква Київської області.
Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 106 від 23.07.1991 року м.Біла Церква Київської області відноситься до зони посиленого радіоекологічного контролю.
Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, проводиться оплата в таких розмірах: - у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата.
Пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, підвищуються у розмірах, встановлених ч. 1 ст. 39 вищезазначеного Закону (ч. 2 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»).
Судом першої інстанції було встановлено, що відповідачем виплачувалась доплата до пенсії відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 5,20 грн.
Позивачка вважає, що вона отримувала доплату значно в нижчому розмірі, ніж це передбачено ч. 2 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у зв'язку з чим звернулася до суду за захистом своїх прав.
Суд першої інстанції дійшов до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог, а апеляційна інстанція погоджується з такими висновками Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України за Законами України.
Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією та Законами України (ст. 113 Конституції України).
Відповідно до Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» дію положень ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» на 2007 рік були призупинені в частині виплати компенсацій і допомоги у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007 року № 8 «Про незалежність судової влади» зазначено, що відповідно до статей 8 та 22 Конституції України не підлягають застосуванню судами закони та інші нормативно-правові акти, якими скасовуються конституційні права і свободи людини та громадянина, а також нові закони, які звужують зміст та обсяг встановлених Конституцією України і чинними законами прав і свобод (абз.1 п. 19).
Відповідно до положень Конституції України, найвищою соціальною цінністю в Україні є людина, її права і свободи та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, а їх утвердження і забезпечення є головним обов'язком держави (ст.3), права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними (стаття 21), їх зміст і обсяг при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не може бути звужений (стаття 22).
Зупинення дії положень законів, якими визначено права і свободи громадян, їх зміст та обсяг, є обмеженням прав і свобод і може мати місце лише у випадках, передбачених Основним Законом України (лише в умовах воєнного або надзвичайного стану на певний строк).
Окрім того, встановлений ч. 2 ст. 95 Конституції України, ч. 2 ст. 38 Бюджетного Кодексу перелік правовідносин, які регулюються Законом про Державний бюджет України, є вичерпним, а тому цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України, зокрема Законом України «Про статус і соціальний статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та не може будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин.
Таким чином, суд першої інстанції правомірно дійшов до висновку, що позивач має право на доплату до пенсії за проживання на території радіоактивного забруднення відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмір мінімальної заробітної плати - 440 грн. щомісячно за період з 09.07.2007 року (з дня винесення рішення № 6-рп Конституційним Судом України) по 30.09.2007 року та з 01.10.2007 року по 31.12. 2007 року в розмір мінімальної заробітної плати - 460 грн. відповідно до ст. 76 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік».
З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 2, 160, 167, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу В.о. Начальника управління Пенсійного Фонду України в м.Біла Церква залишити без задоволення, а постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 08 квітня 2008 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий-суддя: В.П. Мельничук
Судді: А.Ю. Коротких
О.Г. Хрімлі
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 22 а - 24810/08 Головуючий у І інстанції - Кошель Б.І.
Суддя-доповідач - Мельничук В.П.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(вступна та резолютивна частини)
27 липня 2009 року м.Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого-судді: Мельничука В.П.
Суддів: Коротких А.Ю., Хрімлі О.Г.
при секретарі: Плаксі В.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду апеляційну скаргу В.о. Начальника управління Пенсійного Фонду України в м.Біла Церква на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 08 квітня 2008 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1до Управління Пенсійного фонду України в м.Біла Церква про зобов'язання провести перерахунок доплати до пенсії за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю, -
В С Т А Н О В И Л А :
Колегія суддів вважає, що в даному судовому засіданні оголосити вступну та резолютивну частини ухвали відклавши на п'ять днів її виготовлення у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 2, 160, 167, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу В.о. Начальника управління Пенсійного Фонду України в м.Біла Церква залишити без задоволення, а постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 08 квітня 2008 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий-суддя: В.П. Мельничук
Судді: А.Ю. Коротких
О.Г. Хрімлі