Справа № 2-а-6050/11

Провадження № 2-а/1015/4589/11

ПОСТАНОВА

іменем України

25.10.2011 року м. Київ

25 жовтня 2011 року суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Волчко А.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі Київської області про визнання дій суб'єкта владних повноважень неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного Фонду України у Києво-Святошинському районі Київської області про визнання дій суб'єкта владних повноважень неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії.

Свої позовні вимоги обґрунтувала тим, що вона є постраждалою від наслідків аварії на ЧАЕС 4 категорії, є непрацюючим пенсіонером та проживає у зоні радіоактивного забруднення. Вона звернулась до відповідача із заявою про перерахунок їй додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка виплачується фактично у розмірі 5 % мінімальної пенсії за віком, а повинна виплачуватись згідно з чинним законодавством у розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком, та доплати до пенсії, яка взагалі не здійснюється, а повинна виплачуватись згідно з чинним законодавством у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, але відповідач відмовив їй у здійсненні такого перерахунку.

Враховуючи викладене та посилаючись на норми закону, позивач просила суд зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі Київської області здійснити їй перерахунок і забезпечити виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком та доплати до пенсії у розмірі однієї мінімальної заробітної плати.

Відповідач подав суду заперечення проти позову, де наголошував, що при нарахуванні позивачу доплати та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, до 06 липня 2011 року керувався Постановами КМУ № 836 від 26 липня 1996 року, № 530 від 28 травня 2008 року та № 654 від 16 липня 2008 року, а починаючи з 06 липня 2011 року - Постановою КМУ № 745 від 06 липня 2011 року.

Відповідно до ч. 4 ст.183-2 КАС України суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Вивчивши письмові докази по справі, вважаю позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що відповідачем виплачувалась позивачу як особі, постраждалій від наслідків аварії на ЧАЕС 4 категорії, непрацюючому пенсіонеру, який проживає у зоні радіоактивного забруднення: додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, нараховувалася у розмірі 5 % мінімальної пенсії за віком, а доплата в розмірі однієї мінімальної заробітної плати взагалі не проводилась.

Позивач надав відповідачу інформацію про те, що являється непрацюючим пенсіонером, який проживає на території посиленого радіоекологічного контролю, лише 17 серпня 2011 року, а набув такого статусу 13 серпня 2011 року.

Відповідно до пп. 4 п. 2.1. Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України за № 8-2 від 30.04.2002 р. (у редакції Постанови правління за № 5-5 від 25.02.2008 р.), одним із основних завдань Управління є забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюють за рахунок коштів фонду та інших джерел, визначених законодавством.

Згідно зі ст.ст. 39 та 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (у його редакції станом до внесення змін 28 грудня 2007 року, які визнані неконституційними рішенням Конституційного суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року) особам, постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії, непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зоні радіоактивного забруднення, встановлюється щомісячна доплата у розмірі однієї мінімальної заробітної плати та додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком.

Всупереч положенням ст. 22 Конституції України, якою передбачено, що при прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, Законом України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року обчислення пенсій та підвищень, передбачених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», здійснюються відповідно до Постанов КМУ № 836 від 26 липня 1996 року, № 530 від 28 травня 2008 року та № 654 від 16 липня 2008 року, згідно з якими розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, встановлюється у розмірі 5 % мінімальної пенсії за віком, а доплата непрацюючим пенсіонерам за проживання у зоні радіоактивного забруднення не встановлюється взагалі, що є неконституційним.

ОСОБА_2 Конституційного суду України за № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року положення, що призупиняли дію норм, що встановлювали соціальні гарантії, були визнані такими, що не відповідають Конституції України, тобто є неконституційними, та втрачають свою чинність з дня ухвалення Рішення Конституційного суду України.

Позивачем було направлено письмове звернення до відповідача з вимогою здійснити нарахування належної їй як особі, постраждалій внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії, непрацюючому пенсіонеру, який проживає у зоні радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, пенсії, а також забезпечити її виплату, але відповідач, як орган владних повноважень, відмовив позивачу у здійсненні такого перерахунку.

Згідно з ч. 4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

3гідно зі статтею 13 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» держава бере на себе відповідальність за нанесену шкоду громадянам і зобов'язується відшкодувати її за порушення здоров'я або втрату працездатності громадянам і дітям, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

У свою чергу, згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Адміністративний позов був поданий позивачем до суду 23 вересня 2011 року, а тому, враховуючи встановлений ст. 99 КАС України шестимісячний строк для звернення до адміністративного суду, вважаю за можливе задовольнити позовні вимоги з 23 березня 2011 року.

Отже, відмова відповідача у здійсненні перерахунку та виплаті позивачу щомісячної доплати у розмірі однієї мінімальної заробітної плати як непрацюючому пенсіонеру, який проживає у зоні радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, є правомірною, оскільки відповідачу стало відомо про даний факт лише 17 серпня 2011 року, коли така доплата вже не нараховувалась, що обґрунтовано нижче.

Відмова відповідача у здійсненні перерахунку та виплаті позивачу додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком, гарантованої ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у періоді з 23 березня 2011 року по 22 липня 2011 року - є протиправною і такою, що суперечить Конституції України.

Також вважаю за необхідне відмовити у задоволенні позову в частині зобов’язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу доплати до пенсії та додаткової пенсії за період з 23 липня 2011 року, оскільки відповідно до п. 4 Прикінцевих положень Закону України від 23 грудня 2010 року N 2857-VI «Про державний бюджет України на 2011 рік» з 23 липня 2011 року розмір доплати до пенсії та додаткової пенсії застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу ПФУ на 2011 рік. Тобто, нарахування та виплата відповідачем позивачу доплати до пенсії та додаткової пенсії з 23 липня 2011 року на підставі Постанови КМУ № 745 від 06 липня 2011 року, яка набрала законної сили саме 23 липня 2011 року, є правомірними.

На підставі викладеного вище, керуючись ст. 19, 22, 55, 95 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 39, 51 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01 листопада 1996 року «Про застосування Конституції при здійсненні правосуддя в Україні», п. 4 Прикінцевих положень Закону України від 23 грудня 2010 року N 2857-VI «Про державний бюджет України на 2011 рік», Постановою КМУ № 745 від 06 липня 2011 року, ОСОБА_2 Конституційного суду України за № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року, ОСОБА_2 Конституційного суду України за № 19-рп/2010 від 09 вересня 2010 року, ст.ст. 2, 4, 7, 9, 14, 23, 86, 94, 99, 158-163, 183-2 КАС України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Києво-Святошинському районі Київської області щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку і забезпеченні виплати як постраждалій внаслідок катастрофи на ЧАЕС 4 категорії додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком з 23 березня 2011 року по 22 липня 2011 року - неправомірними.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі Київської області здійснити перерахунок і забезпечити виплату ОСОБА_1 як постраждалій внаслідок катастрофи на ЧАЕС 4 категорії додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком з 23 березня 2011 року по 22 липня 2011 року, - з врахуванням раніше здійснених виплат.

В решті позову відмовити.

Судові витрати віднести на рахунок Державного бюджету України.

Апеляційна скарга може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Києво-Святошинський районний суд протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Суддя