Бориспільський міськрайонний суд Київської області

м. Бориспіль, вул. Київський Шлях, 72, 8300, (04595) 6-76-19

Справа №2-1904/2010 р.

РІШЕННЯ

Іменем України

16 листопада 2010 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді: БондаренкаІ.А.

при секретарі: Кравчук М.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Борисполі цивільну справу за позовом Державного підприємства «Чайка» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої працівником під час виконання трудових обов'язків,

ВСТАНОВИВ:

ДП "Чайка" звернулися з позовом до суду, в якому прохають стягнути з ОСОБА_2 кошти в розмірі 8614 грн. 65 коп. в рахунок погашення відшкодування шкоди, заподіяної при виконанні трудових обов’язків.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що згідно наказу № 19-к від 19 травня 2008 року ОСОБА_2 працює агрономом філії "Дударків" ДП "Чайка" в с. Дударків Бориспільського р-ну, Київської області.

З 24 січня 2009 року ОСОБА_2 призначили матеріально відповідальним за прийом та відпуск продукції, організацію роботи, веденню складського обліку в цеху по переробці зерна з доплатою 50% до посадового окладу в часи роботи млина та 18 серпня 2008 року був укладений договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність. В березні 2010 року було виявлено що зерно пшениці озимої, яке надійшло на переробку від Свято-Флорівського жіночого монастиря, не оприбутковано, а саме: згідно акта .№ 1 від 15.02.2010 року в кількості 6400 кг., згідно акту №2 від 24.02.2010 року в кількості 5300 кг. Відповідні записи в книзі складського обліку не зроблені. В актах на переробку даного зерна інформація викладена не достовірна. Також в ході інвентаризації виявлено, що в складській книзі не ведеться облік руху мішків. Таким чином позивач прохає стягнути з ОСОБА_2 заподіяну матеріальну шкоду, яка складає 8614 грн. 65 коп.

В судовому засіданні відповідач та його представник проти позовних вимог заперечували та пояснили, що зерно пшениці, озимої, яке надійшло на переробку від Свято-Флорівського жіночого монастиря він не приймав та не був присутнім при зважуванні, акти на переробку не складав. Про не відповідність кількості зерна завезеного до млину неодноразово повідомляв керівництво ДП "Чайка". Також відповідач стверджує, що на підприємстві були випадки коли бралися мішки на різні потреби без його відома, про що також повідомляв директора підприємства та подавав заяву про створення комісії по факту недостачі до млину. Після вказаних повідомлень з нього без будь-яких пояснень було знято доплату за млин, а саме: 50% доплати за лютий 2010 р. та 100% доплати за березень 2010 р. За таких обставин відповідач та його представник вважають, що заявлені вимоги позивачем безпідставні та не відповідають дійсності, у зв’язку з чим прохали суд відмовити в задоволенні позову.

Суд, заслухавши думку сторін, покази свідків, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню по наступним підставам.

Згідно наказу № 19-к від 19 травня 2008 року ОСОБА_2 призначений на посаду агронома філії Дударків" ДП "Чайка" в с. Дударків Бориспільського р-ну, Київської області. З 24 січня

2008року ОСОБА_3 призначили матеріально відповідальним за прийом та відпуск продукції, організацію робот:-!, веденню складського обліку в цеху по переробці зерна з доплатою 50% до посадового окладу в часи роботи млина. 18 серпня 2008 року між ДП "Чайка" філія "Дударків" та ОСОБА_2 був укладений договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність.

В березні місяці 2 і І0 року при перевірці було виявлено недостачу товарно - матеріальних цінностей, які були підзвітні відповідачу та не оприбутковано зерно пшениці озимої, яке надійшло на переробку від Свято-Флорізського жіночого монастиря, а саме: згідно акта № 1 від 15.02.2010 року в кількості 6400

кг., згідно акту №2 від 24.02.2010 року в кількості 5300 кг. Відповідні записи в книзі складського обліку не зроблені. В актах на переробку даного зерна інформація викладена не достовірна.

Також в ході інвентаризації виявлено недостачу товарно - матеріальних цінностей, які були підзвітні відповідачу. Недостача товарно - матеріальних цінностей виникла внаслідок незабезпечення належного зберігання зерна пшениці озимої в кількості 7610 кг на суму 7610 грн., дерті "палочки" в кількості 42кг. на суму 50,4 грн., мішки в кількості 836 шт. на суму 954,25 грн., а всього недостача підзвітних ОСОБА_2 товарно-матеріальних цінностей на суму 8614 грн.65 коп., що підтверджується актами інвентаризації від 11.03.2010 року.

До теперішнього часу ОСОБА_2 не здійснив повного відшкодування завданої підприємству шкоду.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_4 директор філії "Дударків" ДП "Чайка", ОСОБА_5 генеральний директор "Дударків" ДП "Чайка" підтвердили, що ОСОБА_2, являючись матеріальною особою, допустив недостачу матеріальних цінностей.

Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснив, що працює на філії "Дударків" ДП "Чайка" на посаді комірника. До призначення ОСОБА_2 матеріально відповідальною особою недостачі матеріальних цінностей не було. Ключі від млина знаходилися у відповідача, інколи той передавав ключі свідку. ОСОБА_6 стверджує, що ніякого відношення до недостачі він не мав.

Свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні підтвердила, що доступ до млина мав ОСОБА_2 і інколи ОСОБА_6.

В той же час суд критично відноситься до показів свідка ОСОБА_8 - матері відповідача, яка дала суду пояснення, які не мають значення до предмета і суті позовних вимог.

Також суд не приймає до уваги пояснення відповідача, у якому він посиляється на аркуші паперу, згідно яких днрекіор філії ОСОБА_4, буцімто, відпускав зернові без відповідних документів, постільки такі накладні були надані позивачем суду.

Відповідно до п.1 ст. 134 КЗпП України, у випадку, коли між працівником і установою у відповідності до ст. 135-1 КЗпП накладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної

з їх вини підприємству, установі, організації.

Таким чином суд вважає, що відповідач повинен відшкодувати позивачу понесену майнову шкоду у повному розмірі, остільки він являвся матеріально відповідальною особою і з його вини була допущена недостача.

Також позивач в своїй позовній заяві просить стягнути з відповідача вартість судових витрат в сумі 206 грн. 14 коп. які слід задовольнити.

На підставі п. 1 ст. 134, ст. 135-1 КЗпП України, керуючись ст.ст.10,11, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити. Стягнути із ОСОБА_1 на користь Державного

підприємства «Чайка» матеріальну шкоду на суму 8614 грн. 65 коп. та судові витрати на суму 206 грн.

14 коп., а всього і ?20 грн. 79 коп.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Київської області через

Бориспільський міськрайонний суд Київської області протягом десяти днів з дня отримання копії

рішення.

Суддя: І.А.Бондаренко