18.11.2010
Справа № 2-а-753/2010
0
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 листопада 2010 року Кам"янський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді Прилуцького В.О.
при секретарі Хорунжому О.В.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кам"янка справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Кам"янському районі Черкаської області про зобов'язання здійснити нарахуваня та виплату пенсії як "дитині війни", -
встановив:
Позивач, посилаючись на те, що він має статус "дитини війни " і відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» управління Пенсійного фонду України в Кам"янському районі Черкаської області повинне виплачувати йому щомісячну соціальну допомогу в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, проте за період з 2007 по 2010 роки така допомога не виплачувалася в повному розмірі і відповідач відмовив у задоволенні її вимог, звернулася в суд з позовом і просить зобов'язати управління Пенсійного Фонду України в Кам"янському районі Черкаської області здійснити нарахування щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком та забезпечити їй виплату за 2007-2010 роки включно.
Відповідно до ст. 51 КАС України позивач має право в будь який час до закінчення судового розгляду збільшити або зменшити розмір позовних вимог.
Під час попереднього судового засідання позивач уточнив позовні вимоги і просив зобов'язати управління Пенсійного Фонду України в Кам"янському районі здійснити нарахування щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком та забезпечити їй виплату з 20 квітня по 20 жовтня 2010 роки включно з урахуванням раніше отриманих сум
Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, посилаючись на те, що розмір виплат згідно вказаного закону здійснюється виключно за рахунок коштів державного бюджету і в межах фінансування, обсяги якого визначаються лише ЗУ „Про Державний бюджет України"; будь-які нарахування місцевими управліннями ПФУ можуть проводитися лише після отримання з Державного Казначейства України відповідних коштів на реалізацію державних соціальних програм, а також не був визначений механізм підвищення пенсій, а тому не було підстав для проведення відповідних нарахувань та виплат. Будь-які структурні підрозділи ПФУ повинні діяти лише і межах своїх повноважень та на підставі Положення про ПФУ, затвердженого Постановою КМУ від 24 жовтня 2007 року, де визначений порядок фінансування пенсійних виплат та використання коштів ПФУ. Крім того поняття мінімальної пенсії за віком стосується лише ЗУ „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Також виплата надбавки до пенсії вказаній категорії осіб у 2010 році проводилась в розмірі 10% мінімальної пенсії за віком, а механізм проведення виплат відповідно до норм спеціального закону в розмірі 30% не визначений та кошти на їх проведення не закладені в бюджеті держави на 2010 рік і до ПФУ не надходили.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 6 ЗУ „Про соціальний захист дітей війни" в редакції від 18 листопада 2004 року дітям війни пенсія підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Законами України „Про Державний бюджет на відповідний рік» у 2006-2007 роках дія вказаної статті була призупинена, а ЗУ «Про Державний бюджет на 2008 рік» були внесені зміни в дану статтю відповідного ЗУ та встановлено, що дітям війни підвищення до пенсії виплачується в розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, яка згідно ЗУ „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" становить 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до ст. ст. 22, 48 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані; при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод, і також кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї. Крім того. ст. З ЗУ „Про соціальний захист дітей війни" визначає, що державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Оскільки право позивача на отримання пенсії у підвищеному розмірі було передбачено діючим законодавством, виходячи з норм Конституції України та рішень Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року та 22 травня 2008 року, ЗУ „Про Державний бюджет України на 2009 рік" не може позбавляти її права, визначеного іншим Законом України, в тому числі не передбачаючи в бюджеті держави забезпечення в повному обсязі необхідних коштів для проведення таких виплат. Розмір державної щомісячної соціальної допомоги у вигляді підвищення розміру пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком, фактично встановлений на даний час Постановою КМУ № 530 від 28 травня 2008 року в розмірі 10%, який фінансується державою і виплачується позивачці. Проте спеціальний закон має вищу юридичну силу, ніж підзаконний акт, яким є постанова КМУ, а тому вона не може відміняти чи змінювати обсяг прав, що передбачені ЗУ, а тим більше і відповідати його нормам в повному об'ємі, так як нормативний акт виконавчого органу повинен лише визначати порядок реалізації закону та його застосування.
Таким чином у 2007-2010 роках норма ст. 6 ЗУ „Про соціальний захист дітей війни" була чинною, а тому розмір щомісячної надбавки до пенсії повинен був становить 30% мінімальної пенсії за віком і виплачуватися саме в цьому розмірі.
Суд не вважає обгрунтованим посилання відповідача на те, що термін мінімальна пенсія за віком стосується лише ЗУ „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки з січня 2008 року управлінням проводяться виплати надбавки в розмірі 10% саме прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, який і визначає розмір мінімальної пенсії за віком, а також ніяким іншим законом України не визначено це поняття та її грошовий еквівалент.
Не оспорюючи посилання представника відповідача на те, що ст. 7 ЗУ „Про соціальний захист дітей війни» передбачає фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, лише за рахунок коштів Державного бюджету України, а тому при відсутності такого фінансування правління на місцях не могли проводити ні нарахування, ні виплати, так як діяли відповідно до вимог Положення про ПФУ, в тому числі щодо напрямків використання коштів ПФУ, суд вважає, що відсутність самостійних коштів у відповідача для проведення виплат та недосконалість законодавства, де є суперечливість норм одного Закону іншому, не може бути підставою невиконання зобов'язань держави перед особою, щодо якої передбачені відповідними Законами України пільги чи соціальні виплати. Також необхідно врахувати вимоги спеціального закону, згідно з яким обов'язок виплати надбавки до пенсії покладена саме на органи ПФУ.
Згідно ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, голи особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Крім того, Законом України «Про соціальний захист дітей війни» визначено основи соціального захисту дітей війни та гарантовано їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки, яка встановлена у вигляді підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії.
Фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України ( стаття 7 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»).
Пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею пенсійного віку чи визнання її інвалідом.
З урахуванням цього, державна соціальна підтримка дітей війни у вигляді підвищення до пенсії, яка за своєю правовою природою є окремим джерелом доходу пенсіонера за бюджетним фінансуванням відрізняється від пенсії, що сплачується за рахунок внесків осіб, застрахованих в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, не може розцінюватися як її складова частина.
Таким чином, позовні вимоги підлягають до задоволення за період з 20 квітня по 20 жовтня 2010 року включно в межах строку позовної давності звернення до суду.
На підставі ст.ст. 6,7 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», керуючись ст.ст. 9,11,159, 161, 163 КАС України, рішеннями Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року №6-рп/2007 та 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, суд, -
постановив:
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Кам"янському районі Черкаської області щодо відмови у проведенні нарахування та виплати ОСОБА_1 державної соціальної підтримки дітей війни у вигляді підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Кам"янському районі Черкаської області здійснити ОСОБА_1 перерахунок підвищення до пенсії у розмірі ЗО % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи із розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та провести необхідні виплати за період з 20 квітня по 20 жовтня 2010 року включно з врахуванням раніше виплачених сум.
Постанова може бути оскаржена в Київський адміністративний апеляційний суд через Кам"янський районний суд шляхом подачі в 10 денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя