Апеляційний суд Черкаської області
м. Черкаси, вул. Гоголя, 316, 18033, (0472) 37-23-83
Справа №11-139/2011 Головуючий у 1-й інстанції
Категорія: ст.124 КК України ОСОБА_1
Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
ВИРОК IMEHEM УКРАЇНИ
21 квітня 2011 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Мунька Б.П.
суддів Єльцова В.О., Неділька М.І.
при секретарі Тараненко А.О.
за участю прокурора Лєнкової Н.Д.
засудженого ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4, -
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси кримінальну справу за апеляціями помічника прокурора Корсунь-Шевченківського району Павленка В.В, який приймав участь у розгляді справи судом 1-ї інстанції, а також потерпілих ОСОБА_5 i ОСОБА_6 на вирок Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 03.06.2010 року, яким
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, житель ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючий, раніше не судимий, -
засуджений за ст.124 КК УкраТни до двох рою в обмеження воли
На підставі ч.1 ст.72 КК України засудженому ОСОБА_3 зараховано час перебування його під вартою в період з 14.06.2008 року по 03.06.2010 року у строк призначеного судом покарання i звільнено з-під варти iз зали суду як особу, яка відбула призначене покарання.
За вироком суду постановлено стягнути з ОСОБА_3 на відшкодування матеріальної шкоди на користь ОСОБА_5 7800 грн., ОСОБА_6 - 11 586 грн. Kpiм того, постановлено стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 щомісячні платежі на відшкодування шкоди, завданої смертю потерпілого ОСОБА_7, у cyмi 1000 грн., починаючи з 14.06.2008 року i довічно, та моральну шкоду у cyмi 25 000 грн.
Стягнуто з засудженого ОСОБА_3 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Черкаській області судові витрати в cyмi 225,36 грн. за проведения дактилоскопічних експертиз.
Судом вирішена доля речових доказів в порядку ст.81 КПК України.
Вивчивши матеріали справи, -
ВСТАНОВИЛА:
За вироком мюцевого суду ОСОБА_3 визнаний винним та засуджений за те, що він 14.06.2008 року, приблизно о 02 год. ночі, в приміщенні кафе-бару «Авіста», розташованому в смт. Лисянка Черкаської області по вул. Леніна, 106, на грунті раптово виниклих особистих неприязних стосунюв, під час сварки, яка переросла у бійку, при перевищенні меж необхідної оборони, умисно заподіяв потерпілому ОСОБА_7 ряд тілесних ушкоджень в області голови, обличчя, правого i лівого плеча. Зокрема, черепно-мозкову травму у вигляді крововиливу під м'які мозкові оболонки, що належить до категорії тяжких тілесних ушкоджень, внаслідок якої сталася його смерть.
Дії засудженого ОСОБА_3 кваліфіковані за ст. 124 КК України.
В поданих на вирок апеляціях:
*помічник прокурора, який брав участь у розгляді справи в суді 1 інстанції, порушує питания про скасування вироку як незаконного внаслідок невірної кваліфікації судом дїй засудженого ОСОБА_3 за ст. 124 КК України i м'якості покарання та про постановления нового вироку, кваліфікувавши дії ОСОБА_3 за ч.2 ст. 121 КК України з призначенням йому покарання у виді 7-и poків позбавлення волі. В обгрунтування своєї апеляції помічник прокурора посилається на те, що згідно висновку комісійної судово-медичної експертизи потерпілому ОСОБА_7 було нанесено не менше 15 ударів у piзнi частини тіла, з них 8 ударів по голові. Це свідчить про те, що дії ОСОБА_3 були спрямовані на умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень потерпілому, від яких останній помер; висновки суду 1 інстанції, що ОСОБА_3 наносив удари ОСОБА_7, захищаючись від нападу потерпілого, не підтверджуються матеріалами справи, а отже, не відповідають фактичним обставинам справи; твердження ОСОБА_3, що під час другої бійки він не бив потерпілого ОСОБА_7, а лише потягнув його за руку, від чого той вдарився об лавку чи одвірок дверей, спростовується показаниями свідка ОСОБА_8С, яка під час її додаткового допиту в суді вказала, що бачила, як під час другої бійки ОСОБА_3 наніс ногою в область голови потерпілому декфлька ударфв;
*потерпілі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 поставили питания про скасування цього вироку iз-зa його незаконності та необгрунтованості. При цьому вони покликаються на невірну кваліфікацію дій засудженого ОСОБА_3 Вважають, що він повинен понести відповідальність за умисне вбивство, передбачене п.п. 4,7 ч.2ст.115 КК України. Окрім того, на їx думку до кримінальної відповідальності за цей злочин не притягнуто ще ряд oci6, що по cyтi є вимогою про направления справи на додаткове розслідування для пред'явлення ОСОБА_3 та іншим особам обвинувачення за більш тяжкий злочин.
В запереченнях адвоката ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_3 йдеться про безпідставність апеляційних вимог прокурора та потерпілих та про залишення вироку місцевого суду без змін.
3 метою повного, об'єктивного та всебічного розгляду вищезазначених апеляційних вимог апелянтів, за клопотанням прокурора та захисника засудженого ОСОБА_3 - ОСОБА_4 колегія суддів судової палати прийняла рішення про проведения у справі часткового судового слідства.
Заслухавши суддю-доповідача, виступ прокурора, який підтримав свої апеляційні вимоги; засудженого та його захисника, які просили залишити апеляції прокурора та потерпілих без задоволення, а вирок суду - без змін, перевіривши матеріали кримінальної справи i, обговоривши доводи згаданих апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора підлягає до повного, а потерпілих - до часткового задоволення, з наступних підстав.
Як убачається з матеріалів справи, органами досудового слідства дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч.2 ст. 121 КК України як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_7
Суд l-i iнстанції, вважаючи доведеним, що ОСОБА_3 заподіяв ОСОБА_7 умисні тяжкі тілесні ушкодження при перевищенні меж необхідної оборони, які спричинили смерть потерпілого, кваліфікував його дії за ст. 124 КК України.
Колегія суддів судової палати вважає, що місцевий суд помилково вдався до такої кваліфікації. Це сталося внаслідок неповного, однобічного з'ясування фактичних обставин справи, що призвело до неправильної оцінки доказів. Перш за все, місцевий суд не надав належної уваги висновку судово-медичної експертизи відносно потерпілого ОСОБА_7, у якій об'єктивно зазначена локалізація тілесних ушкоджень, їх кількість, ступінь тяжкості та механізм спричинення. Поза його увагою залишились первинні показания свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9, які були безпосередніми очевидцями цієї події.
Вказані свідки в своїх первинних показаниях під час дізнання та досудового слідства дали послідовні та переконливі свідчення, які підтверджуються іншими доказами у справі про те, що ОСОБА_3 без запрошення зайшов в кабінку бару, в яий відпочивали ОСОБА_7 разом з ОСОБА_8 та ОСОБА_9, вів себе нахабно, в зв'язку з чим між потерпілим та ОСОБА_3 виникла сварка, яка переросла у взаємну бійку, яка тривала в два етапи, під час якої, після чисельно нанесених засудженим ударів ОСОБА_7, останній втратив свідомість, а в наступному, після нанесених ним же yдapiв по голові потерпілого, останній помер на місці пригоди.
а.с.21-23, 39-41, 67-68, 73-75, 202-204, 205-206, 213-217 т.1
Колегія суддів судової палати вважає встановленим у справі, що :
ОСОБА_3 14.06.2008 року близько 02.00 год., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та знаходячись в приміщенні окремої кімнати для відпочинку нічного кафе-бару «Авіста», розташованого по вул. Леніна, 106 в смт. Лисянка Черкаської області, де спільно з візуально знайомим ОСОБА_7, який також перебував в стані алкогольного сп'яніння, спілкувались та вживали спиртні напої. В процесі спілкування між ними, на грунті раптових особистих неприязних стосунків виник конфлікт, який переріс в сварку, а потім в бійку, під час якої ОСОБА_7 наніс ОСОБА_3 удар кулаком в обличчя. Після цього, ОСОБА_3, маючи умисел направлений на нанесения тяжких тілесних ушкоджень, схопив потерпілого за верхній одяг i витягнув його в коридор, де умисно наніс останньому чисельні удари руками i ногами по голові, обличчю та тулубу, від яких потерпілий впав на підлогу та втратив свідомість. Тут же ОСОБА_3 вийшов на подвір'я бару. Через деякий час ОСОБА_7 повернувся в кабінку бару, де почав серветками витирати кров зi свого обличчя. За ним до кабінки зайшов ОСОБА_3, побачивши якого, потерпілий намагався нанести останньому удар кулаком в обличчя, проте ОСОБА_3, ухилившись, продовжуючи свої злочинні дії, маючи умисел, направлений на нанесения тяжких тілесних ушкоджень, які є небезпечними для життя в момент заподіяння, умисно наніс ОСОБА_7 потужний удар кулаком в обличчя, внаслідок чого потерпілий впав на підлогу, а ОСОБА_3, реалізовуючи свій умисел, ще наніс йому чисельні удари руками та ногами по голові, обличчю та тулубу.
Внаслідок сукупності цих умисних дій з боку ОСОБА_3 потерпілому ОСОБА_7 було заподіяно безліч тілесних ушкоджень в області голови, обличчя та тулубу, в тому числі, черепно-мозкову травму у вигляді суцільного крововиливу під м'які мозкові оболонки на вcix поверхнях та півкуль мозку, крововиливів під м'які покрови лівої i правої скронево-тім'яних ділянок, що належить до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя, внаслідок чого сталася його смерть на місці події.
Засуджений ОСОБА_3 в апеляційному суді свою вину у вчиненому злочині, передбаченому ст. 124 КК України визнав повністю, а в пред'явленому йому органом досудового слідства обвинуваченні за ч.2 ст. 121 КК України - частково та пояснив, що близько 24 год., вже майже 14.06.2008 року, він разом з ОСОБА_10 приїхали відпочивати в бар «Авіста», що розташований в смт. Лисянка. ОСОБА_10 залишився на вулиці, а він зайшов в приміщення бару, де зустрів своїх знайомих ОСОБА_8 та ОСОБА_9, які відпочивали в 6api, в окремій кімнаті разом з потерпілим ОСОБА_7 На запрошення ОСОБА_8 він зайшов до їх кабінки, де вони спілкувалися, а через деякий час ОСОБА_7 сказав, щоб він купив вина, давши йому 5 грн., але він відмовився. У відповідь ОСОБА_7 почав його ображати нецензурною лайкою. Після цього, ОСОБА_7 запропонував йому вийти на вулицю, щоб з'ясувати стосунки, почав чіплятися до нього, смикати за футболку. Вийшовши з кабінки та ідучи коридором, він відчув удар в потилицю, обернувшись, ОСОБА_7 наше йому ще один удар в скроню. Biн став відбиватись та хаотично наніс ОСОБА_7 3-4 удари, який впав на підлогу, а він вийшов на вулицю, щоб знайти ОСОБА_10 та їхати до дому. Приблизно через 10 хвилин він повернувся до кабінки, в дверях побачив ОСОБА_10, а в кабінці були ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_7, який вскочив з лавки, кинувся на нього та наніс удар в обличчя, від якого у нього було вибито два зуби на нижній щелепі та йшла кров. Після цього, він відкинув ОСОБА_7 в сторону, який вдарився об стіну та впав на підлогу, a він вийшов з приміщення бару, взяв таксі та поїхав додому. Близько 5 год. ранку йому зателефонував ОСОБА_10 та сказав, що чекає його в готелі, де він побачив працівників міліції, які повідомили йому, що ОСОБА_7 помер. ОСОБА_3 також пояснив, що вину свою визнає в тому, що наносив потерпілому удари, але наносив їх хаотично, не умисно, з метою самооборони. Biн не бажав настання таких наслідків, які сталися від його ударів. ОСОБА_7 він знав лише візуально як мешканця ІНФОРМАЦІЯ_4, проте стосунків у нього з ним ніяких не було. Того вечора він не вживав спиртне, оскільки вранці йому необхідно було їхати до м. Києва. Biн точно вже не пам'ятае, але здається ногами потерпілого не бив.
Під час проведения часткового судового слідства були допитані свідки-очевидці даного злочину, оголошені письмові показания свідків ОСОБА_11 i ОСОБА_12, досліджені інші письмові докази, зокрема, висновки експертиз, а саме:
- свідок ОСОБА_10 пояснив, що близько 24 год. вже 14.06.2008 року він разом з ОСОБА_3 приїхали до бару «Авіста» відпочивати, ОСОБА_3 пішов в приміщення бару, a він залишився на вулиці розмовляти зi знайомими. Через деякий час його покликала знайома ОСОБА_8 i він зайшов в кабінку, де побачив ОСОБА_7, у якого була гематома під правим оком. Biн намагався у ОСОБА_8 та ОСОБА_9 з'ясувати, що трапилось iз ОСОБА_7, але не зміг цього зробити, оскільки в 6api було шумно i ці жінки обидві про щось разом говорили. В цей час вскочив ОСОБА_7, який кинувся з кулаком, Biн подумав, що на нього та ухилився, а потім він почув удари. Коли розвернувся, то побачив ОСОБА_3, який сказав, що ОСОБА_7 вибив йому зуби, при цьому один зуб лежав на ry6i, з якої йшла кров, а ОСОБА_7 лежав на підлозі. Вони з ОСОБА_3 підняли ОСОБА_7, який був у безпорадному стані, поклали його на лавочку i ОСОБА_3 кудись подівся. ОСОБА_10 також пояснив, що того вечора він вживав спиртне - пиво, ОСОБА_3 не пив, тому що вранці він повинен був їхати до м. Києва. ОСОБА_3 являється двоюрідним братом його дружини. ОСОБА_7 він знав як жителя ІНФОРМАЦІЯ_4, він не бачив його тверезим. Між ОСОБА_7 i ОСОБА_8 були теплі, близькі стосунки;
*свіщок ОСОБА_8 пояснила, що 13.06.2008 року увечері вона разом з ОСОБА_7 відпочивала спочатку в барах «Чечня», «Українські страви», а потім близько 23.45 год. пішли до бару «Авіста», де відпочивали в кабінці. Приблизно через годину ОСОБА_7 запросив до них в кабінку їх знайому ОСОБА_9 Через деякий час до них в кабінку заглянув ОСОБА_3, якого вона запросили присісти до них. Коли ОСОБА_3 взяв зi столу кусочок банану та відмовився купити вино за 5 грн., які дав йому ОСОБА_7, між ними почався конфлікт, в ході якого ОСОБА_7 став кричати на ОСОБА_3 та запропонував йому вийти з кабінки. ОСОБА_3 вийшов першим з кабінки, а ОСОБА_7 слідом за ним, зачинивши двері кабінки. Вона почула удари, але хто кого бив вона не бачила, а коли вибігла з кабінки, то побачила ОСОБА_7, який лежав на підлозі, ОСОБА_3 стояв поряд, сказавши, що ОСОБА_7 перший поліз. Потім вона розповіла ОСОБА_10, що трапилось, разом з яким допомогли ОСОБА_7 підвестися i посадили його на лавку у кабінці, якому вона також допомагала витерти кров серветкою. Коли до кабінки знову підійшов ОСОБА_3 та покликав ОСОБА_10, в цей час ОСОБА_7 кинувся на ОСОБА_3 i від його удару у ОСОБА_3 пішла кров з нижньої губи. Свідок також пояснила, що того вечора, коли вони зустрілись з ОСОБА_7, він вже був на підпитку. В 6api «Чечня» вони випили дві пляшки вина, а в 6api «Авіста» вони випили ще дві пляшки вина. ОСОБА_7 був сильно випивши, але на ногах стояв. Після того, як ОСОБА_7 вдарив ОСОБА_3 по обличчю, останній схопив ОСОБА_7 за одяг в області грудей та кинув його об стінку, від удару потерпілий впав на підлогу;
*свідок ОСОБА_9 пояснила, що того вечора з 13.06 на 14.06.2011 року в барі «Українські страви» вони святкували день медичного працівника, а потім продовжили відпочивати в 6api «Авіста», де вона також зустріла ОСОБА_7 i ОСОБА_8Є, які запросили її відпочити до їх кабінки. Було вже близько 1 год. ночь Через деякий час до кабінки заглянув ОСОБА_3, якого ОСОБА_8 запросила до них в кабінку i він залишився. ОСОБА_7 це не сподобалось i він став до нього чіплятися, запропонувавши ОСОБА_3 вийти з кабінки до коридору. Коли вони вийшли до коридору та закрили за собою двері, вона почула удари, перша в коридор вийшла ОСОБА_8, а потім вона, де побачила, що ОСОБА_7 лежав на підлозі, на спині i з носа у нього йшла кров, а ОСОБА_3 вже не було. Вона попробувала пульс у ОСОБА_7, після цього пішла в бар, а коли повернулася до кабінки, то ОСОБА_7 був в середині кабінки та витирав кров. Окрім ОСОБА_7, в кабінці ще були ОСОБА_8 та ОСОБА_10. Через деякий час до кабінки підійшов ОСОБА_3 i в цей момент ОСОБА_7 вскочив та вдарив ОСОБА_3 в щелепу, внаслідок чого вибив останньому два зуба. ОСОБА_3 у відповідь схопив ОСОБА_7 та кинув його об стіну, від удару останній впав на підлогу, після чого вона вибігла з бару та дорогою викликала таксі. Свідок також пояснила, що перші її показання відповідають дійсності, вони відповідають її показаниям, які вона дає i зараз в судовому засіданні. На її думку, показания, які особа дає наступного дня після події більш точні, тому що на той час вона краще пам'ятає про обставини, ніж через два роки;
*в судовому засіданні були досліджені показания сввідків ОСОБА_11 (а.с.32 т.2), ОСОБА_12 (а.с.25 т.2) з приводу характеризуючих даних потерпілого ОСОБА_7, згідно яких потерпілий після роботи часто вживав спиртні напої, після чого робився агресивним, знервованим, конфліктним;
- в судовому засіданні були досліджені висновки судово-медичної експертизи № 151 від
17.06.2008 року (а.с.111 т.1), згідно яких у ОСОБА_3 виявлено тілесне ушкодження у вигляді забійної рани на внутрішній поверхні нижньої губи, що відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я та судово-психологічної експертизи № 353 від 23.06.2009 року (а.с.113-123 т.З) - де зазначено, що на момент вчинення інкримінованих йому дій, - ОСОБА_3 знаходився в стані сильного душевного хвилювання (афект гніву).
Незважаючи на часткове визнання засудженим ОСОБА_3 своєї вини у інкримінованому йому злочині, його винність в умисному нанесенні тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_7, підтверджується показаниями свідків-очевидців даного злочину, які вони давали на стадії досудового слідства, та іншими доказами у справі, що були предметом дослідження у місцевому та апеляційному суді, а саме:
- показаниями свідка ОСОБА_8Є, яка на стадії досудового слідства під час її допиту в якості
свідка від 16.06.2008 року (а.с.73-75 т.1) пояснила, що 13.06.2008 року близько 23.45 год. вони
разом з ОСОБА_7 приїхали до бару «Авіста», останній для відпочинку замовив кабінку.
Через деякий час ОСОБА_7 запропонував ОСОБА_9 разом з ними випити вина та
відсвяткувати день медичного працівника, на що остання погодилася. Близько 01.00 год. до них
в кабінку зайшов ОСОБА_3 привітався, та дуже нахабно i демонстративно, без дозволу сів
до них за столик, та почав істи з тарілки, що знаходилась на столі, нарізку з фруктів. ОСОБА_7
О.П. сказав ОСОБА_3, раз він прийшов до них за столик, то щоб пішов та купив їм вина.
Потім між ними зав'язалася сварка, вони вийшли з кабінки, зачинили дверцята, i відразу вона
почула звуки бійки, почувши які, вона та ОСОБА_9 відчинили двері i побачили, що на животі,
без свідомості лежить ОСОБА_7, навколо нього на підлозі повно крові, ОСОБА_3 стояв
біля нього. Коли ОСОБА_7 прийшов до тями, він встав з підлоги, сів на край дивану та почав
витирати кров з обличчя, а ОСОБА_3 стояв в цей час на коридорі.
Як саме виникла друга бійка, вона сказати не може, адже була дуже налякана. Вона пам'ятає, що ОСОБА_7 піднявся з дивану та вийшов на коридор, двеі їх кабінки зачинилися та відразу вона знову почула бійку. Вискочивши відразу на коридор, вона побачила, що ОСОБА_3 наносить удар ногою в лице ОСОБА_7, який вже лежав на підлозі. Потім, вийшовши на вулицю, та, побачивши ОСОБА_10, який є приятелем ОСОБА_3, почала кричати йому, що ОСОБА_3 побив чоловіка, та щоб він забрав з бару ОСОБА_3 Разом з ОСОБА_10 вони повернулися в кабінку i вона сказала, що викликає міліцію, оскільки ОСОБА_3 мабуть вбив ОСОБА_7, який лежав на животі на підлозі та не подавав ознак життя, навколо нього було повно крові. ОСОБА_10 сказав їй, що міліцію викликати не потрібно, тому що ОСОБА_7 просто спить. Через декілька годин працівники міліції в приміщенні готелю почали шукати ОСОБА_3, але не знайшли. Після цього, приблизно через годину, ОСОБА_3 разом з ОСОБА_10 прийшли в приміщення готелю, де в адміністраторській кімнаті ОСОБА_3 переодягнувся в інший одяг, який йому принесла ОСОБА_13, яка є його рідною тіткою. Під час переодягання ОСОБА_3 був затриманий працівниками міліції. Сварку затіяв ОСОБА_3, який без запрошення сів за їх столик та на її думку спеціально провокував сварку, адже мабуть приревнував ОСОБА_9 до ОСОБА_7, які сиділи поряд. ОСОБА_7 випив приблизно 200 грам вина, а тому був майже тверезим, скілки випив ОСОБА_3 їй невідомо, а коли він прийшов до них, то був вже добре випивши. За її враженнями ОСОБА_3, коли тверезий, то спокійний, але він майже кожного вечора був напідпитку, завжди вів себе зухвало, Mir будь кого образити та затіяти бійку, неодноразово їй розповідали її відвідувачі, що в 6api ОСОБА_3 з кимось побився;
- показаниями свідка ОСОБА_9, яка під час дізнання та досудового слідства при допиті її в
якості свідка від 14.06.2008 року (а.с.21-23, 67-68 т.1) пояснила, що 14.06.2008 року, близько
0.30 год., вони з колегою ОСОБА_14 приїхали в бар «Авіста» для продовження
відпочинку. Через деякий час ОСОБА_7, який відпочивав разом з ОСОБА_8 в цьому ж
6api, запропонував їй відпочити разом з ними в окремій кабінці, на що вона погодилась. Коли
вони з ОСОБА_7 сиділв кабінці до них зайшов ОСОБА_3. Поті ОСОБА_8Є
попросила купити ще вина, ОСОБА_7 дістав з кишені 5 грн. i положив на стіл перед ОСОБА_3,
який розсердився i голосно сказав ОСОБА_7, що за 5 грн. не можна купити навіть пляшку
вина. Після цього ОСОБА_7 встав, вийшов з кабінки i повернувся з пляшкою вина, сів біля
ОСОБА_8 та сказав ОСОБА_3, щоб той вийшов з кабінки, оскільки вони хочуть відпочивати
без нього, але останній відмовився вийти з кабінки i у відповідь почав вести себе дуже
агресивно, зухвало, говорив з ними на повишених тонах, почав кричати непристойні слова. Вона
та ОСОБА_8 також просили його, щоб він пішов з їх кімнати. Ці їх слова викликали в ОСОБА_3 ще більшу arpeciю, він почав нецензурною лайкою ображати ОСОБА_8 та робити їй непристойні пропозиції. Така поведінка ОСОБА_3 викликала сильне обурення у ОСОБА_7, а тому він, бачучи, що той не збирається йти, почав також кричати та виражатися нецензурною лайкою, говорячи Назарові, щоб той негайно покинув їx компанію. У відповідь на це ОСОБА_3 схопив ОСОБА_7 за одяг i викинув із кабінки, а потім сам вискочив із кабінки i накинувся на ОСОБА_7 Вони почали боротися, ОСОБА_3 кілька разів вдарив ОСОБА_7 кулаком в обличчя i той втратив свідомість. ОСОБА_8 почала кричати ОСОБА_3, що він вбив ОСОБА_7 та казати, що викличе зараз міліцію. Вона підійшла до ОСОБА_7, який лежав на підлозі i пальцем пощупала в нього пульс за вухом, пульс бився, він лежав без свідомості близько 5 хвилин. Вона, впевнившись, що ОСОБА_7 живий, вирішила їхати додому, бо не хотіла більше залишатись в 6api i вийшла з бару на вулицю. Потім її погукала ОСОБА_8Є, яка запитала як подзвонити в міліцію, i вона знову зайшла в бар, ОСОБА_7 ще лежав на підлозі під кабінкою, в кабінці ОСОБА_3 не було, а на столі сидів ОСОБА_10. Коли ОСОБА_8 почала викликати по телефону міліцію, то ОСОБА_10 сказав їй, щоб вона не викликала міліцію, оскільки вони caмi тут все вирішать. В цей час до них підійшов ОСОБА_3. ОСОБА_7 почав подавати ознаки життя i вставати. Потім вона сказала ОСОБА_3 та Biктopy, щоб тi вийшли з кабінки та не заважали, а сама з ОСОБА_8 підняли з полу ОСОБА_7, завели його в кабінку i посадили на лавку. Назар вийшов з кабінки, а ОСОБА_10 залишився i почав знову говорити ОСОБА_8, щоб та не викликала міліцію, почав вести себе дуже зухвало, пред'являти їй претензії, грубити, i з кабінки не вийшов. Все обличчя ОСОБА_7, теніска були крові, а там, де він лежав також була калюжа крові. Сидячи на лавці, він витирав кров з розбитого носа. Вона почала збиратися додому, в цей час до кабінки знову зайшов ОСОБА_3. ОСОБА_7 підхопився i вдарив кулаком в обличчя ОСОБА_3, у якого від удару по бороді потекла кров. Назар схопив ОСОБА_7 за одяг i, витягнувши його з кабінки, кинув на підлогу. Коли вона вибігла на коридор, то побачила, що ОСОБА_7 лежить на підлозі, а ОСОБА_3 наносить йому удари кулаком в обличчя. Вона хотіла вийти на вулицю i в цей час ОСОБА_8 кричала ОСОБА_3, щоб той не бив ОСОБА_7, на що останній сказав, що ОСОБА_7 вибив йому зуба. Вона була дуже налякана, а тому відразу з кімнати побігла на вулицю. Що було далі вона не знає, так як на таксі поїхала додому, було біля двох годин ночі. ОСОБА_3, як i ОСОБА_7, перебував в нетверезому стані;
*у справі проведена судово-медична експертиза № 108 від 18.06.2008 року (а.с.105-106 т.1), згідно висновку якої смерть ОСОБА_7 настала внаслідок травматичного субарахноїдального крововиливу, про що свідчить суцільний крововилив під м'які мозкові оболонки, крововиливи під м'які покрови голови, численні синці i садна, забійні рани на голові, обличчі. Дані пошкодження відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент спричинення їх, які потягли настання його смерті;
*за клопотанням засудженого та його захисника була проведена комісійна судово-медична експертиза № 45-к від 14.10.2009 року за фактом смерті ОСОБА_7 (а.с.194-199 т.З), згідно висновку якої вci ушкодження, виходячи з їх властивостей, виникли внаслідок дії твердого тупого предмету (предметів). Черепно-мозкова травма належить до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент їх заподіяння. Решта ушкоджень носять ознаки легких тілесних ушкоджень.
Враховуючи кількість та локалізацію виявлених при дослідженні трупа ушкоджень експерти вважають, що вони виникли від не менш ніж п'ятнадцятикратної дії твердого тупого предмета, в т. ч. не менш ніж восьмикратної дії твердого тупого предмета на голову.
Встановити, чи настала смерть потерпілого ОСОБА_7 від тілесних ушкоджень, заподіяних виключно під час першої або другої бійки неможливо, так як удари наносились в одні i тi ж ділянки голови, падіння носили однаковий характер, травмуючи предмети не мають ідентифікуючих ознак.
Можливість виникнення ЧМТ, що спричинила смерть потерпілого, виключно від одноразового падіння з висоти власного зросту та удару об тверді тупі предмети, експерти виключають. При дослідженні трупа не встановлено будь яких даних про хронічні захворювання, які могли б вплинути на настання його смерті.ь
Причиною смерті є ЧМТ. Між алкогольним сп'янінням та настанням смерті відсутній причинний зв'язок;
Зазначеш висновки цієї експертизи будь-яких сумнівів у колегії суддів не викликають.
- за даними висновку амбулаторної судово-психіатричної експертизи № 363 від 16.07.2008 року
(а.с.133-141 т.1), ОСОБА_3 на теперішній час будь яким хронічним психічним
захворюванням, недоумством не страждає i не страждав, на період часу до якого відносяться
інкриміновані йому діяння, у нього не відмічалося проявів тимчасового розладу психічної
діяльності або іншого хворобливого стану психіки, він знаходився в стані простого
алкогольного сп'яніння, в його поведінці не відображалося психопатолопчної симптоматики,
що також свідчить про його здатність усвідомлювати свої дії i керувати ними.
Слід також врахувати особу засудженого ОСОБА_3 та інші обставини справи, встановлені під час розгляду даної справи в апеляційному провадженні, а саме:
- в матеріалах даної кримінальної справи є інформація про те, що ОСОБА_3 перед
вчиненням даного злочину неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності, а
саме: 02.01.2008 року за ст. 173 КУпАП був підданий штрафу в poзмipi 51 грн. та за ст. 185
КУпАП - штрафу в poзмipi 51 грн.(а.с.253 т.З). Постановою Лисянського районного суду від
16.01.2008 року ОСОБА_3 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 185
КУпАП за те, що він 21.12.2007 року близько 22.00 год., перебуваючи в стані алкогольного
сп'яніння, був доставлений в Лисянський РВ УМВС за вчинення дрібного хуліганства, де почав
безпідставно ображати нецензурними словами оперативного чергового чергової частини
райвідділу ОСОБА_15С, на неодноразові прохання припинити свої дії не реагував, а навпаки
намагався затіяти з ним бійку, при цьому зірвав з форменого одягу погон, чим здійснив злісну
непокору законним вимогам працівниюв міліції (а.с.230 т.З), за що був оштрафований до 136
грн.;
*в той же час викликає сумнів щодо об'єктивності виробнича характеристика за місцем роботи ОСОБА_3 у ТОВ «Виробниче об'єднання «Техна» (а.с.249 т.З), де за півтора місяці роботи, з 18.04.2008 року по 02.06.2008 року, він зарекомендував себе з виключно позитивної сторони.
*засуджений ОСОБА_3 та свідок ОСОБА_10 є відносно близькими людьми (ОСОБА_10 одружений на двоюрідній cecтpi ОСОБА_3Н.);
*засуджений ОСОБА_3 та потерпілий ОСОБА_7 фактично не знайомі, ОСОБА_3 знав потерпілого лише візуально;
*за даними протоколів № 175 та 174 від 14.06.2008 року медичного огляду на стан сп'яніння, відповідно, відносно ОСОБА_10 - зазначено, що він 13.06.2008 року біля 20.00 год. вжив до 2-х літрів пива - тверезий (а.с.59 т.1), ОСОБА_3 - зазначено, що він вжив в період часу з 23 год. до 01 год. (з 13.06 на 14.06.2008 року) 1,5 літра пива - тверезий (а.с.57 т.1), в той час як сам ОСОБА_10 повідомив суду, що під час бійки ОСОБА_3 з ОСОБА_7 він був в стані алкогольного сп'яніння, а ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечував факт вживання ним алкогольних напоїв, хоча під час дізнання та досудового слідства пояснював, що того вечора вжив до 3-х пляшок пива. Про те, що він був в стані алкогольного сп'яніння підтвердили свідки ОСОБА_8Є, ОСОБА_9 та не заперечував i ОСОБА_10 (а.с.21-23, 31-33, 34-36, 67-68, 73-75, 86-88, 99-101 т.1). Kpiм цього, слід зазначити, що не було проведено аналізу їх крові, як того вимагає п.4.2 діючої інструкції по клініко-діагностичним та експертним критеріям гострої алкогольної інтоксикації, де, зокрема, зазначено, що найбільшу інформативність для постановки заключного діагнозу визначення етилового спирту в організмі має концентращя етанолу в крові, що має найближчий зв'язок iз клінічною картиною синдрому алкогольного сп'яніння (витяг iз вказаної інструкції додається). Саме тому ОСОБА_3 та ОСОБА_10 відразу не повідомили працівників міліції про скоєний злочин в 6api. ОСОБА_10 заборонив це зробити i свідкам ОСОБА_8 та ОСОБА_9. Далі ОСОБА_10 допоміг ОСОБА_3 сховатися від правоохоронних органів у себе в готелі. Коли ОСОБА_3, переховуючись від слідства всю ніч, вже ранком був затриманий працівниками міліції, то під час його огляду лікарем наркологом біля 07 год. він був уже тверезим, оскільки згідно наданої таблиці при вживанні пляшки пива пари алкоголю можуть бути виявлені у видихуваному повітрі протягом 20-45 хв., а тому на час його затримання ОСОБА_3 мir бути тверезим. Саме тому апеляційним судом зроблений висновок, який узгоджується з матеріалами справи, обвинувальним висновком органів досудового слідства, про те, що ОСОБА_3 вчинив злочин, будучи в стані алкогольного сп'яніння;
*після скоєння злочину ОСОБА_3 за допомогою ОСОБА_10 зник з місця події. Далі останній приховував ОСОБА_3 в адміністративній кімнаті свого готелю, де за допомогою тітки ОСОБА_3, яка принесла йому в готель інший одяг, він переодягнувся, чим намагався сховати від органів досудового слідства важливі речові докази - одяг, на якому могли бути сліди злочину;
*майже вci в смт. Лисянка, в тому числі, i ОСОБА_3 знали, що ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на той час перебували у близьких стосунках, а тому протиправна, зухвала, нахабна та агресивна поведінка ОСОБА_3 в окремій кабінці, де перебували близькі між собою люди та їx знайома ОСОБА_9, викликала справедливу реакцію з боку потерпілого, коли в його присутності в цинічній формі засуджений став ображати його подругу та знайому ОСОБА_9М;.
*свідок ОСОБА_8 працює парикмахером в готелі смт. Лисянка, власником якого є ОСОБА_10 (родич ОСОБА_3Н.), тобто вона залежна від Поліука, який мir в любий час позбавити її робочого місця, а отже, роботи i саме тому ОСОБА_8 вимушено могла на прохання ОСОБА_10 змінювати свої показания в судових засіданнях на користь ОСОБА_3;
*свідок ОСОБА_9, відповідаючи на запитання головуючого пояснила, що її показания на досудовому слідстві відповідають дійсності. На її думку, показания, які вона дала наступного дня після події більш точні, тому що на той час вона краще пам'ятала вci обставини події, ніж через два роки.
Як зазначено вище, за клопотанням засудженого та його захисника в судовому засіданні були досліджені показания свідків ОСОБА_11 (а.с.32 т.2), ОСОБА_12 (а.с.25 т.2) з приводу характеризуючих даних потерпілого ОСОБА_7, згідно яких потерпілий після роботи часто вживав спиртні напої, після чого робився агресивним, знервованим, конфліктним i таке інше. Проте, свідчення цих свідків в деякий мipi спростовуються виключно позитивною виробничою характеристикою потерпілого ОСОБА_7, наданої органам досудового слідства керівництвом КРВ у Лисянському районі та КРУ у Черкаській області (а.с.81-82 т.2), де, зокрема, зазначено, що він постійно зараховувався до кадрового резерву на посаду начальника КРВ у Лисянському районі. За сумлінне виконання службових обов'язюв, творчий підхід до роботи неодноразово відзначався заохочувальними відзнаками КРУ, порушень трудової дисципліни не було, до дисциплінарної відповідальності не притягувався.
Колегія суддів критично відноситься до показань засудженого, свідка ОСОБА_16, які стверджують, що під час бійки з потерпілим у ОСОБА_3 було вибито два зуба, при цьому один зуб лежав на ry6i, оскільки цей факт під час дізнання та досудового слідства не підтверджений свідками - очевидцями ОСОБА_8Є та ОСОБА_9, а також спростовується висновком вказаної судово-медичної експертизи № 151 від 17.06.2008 року (а.с.111 т.1), де зазначено, що у ОСОБА_3 мається тілесне ушкодження у вигляді забійної рани на внутрішній поверхні нижньої губи, яке відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я. В мотивувальній частині цієї експертизи зазначено, що ОСОБА_3 скаржився на болі в нижній щелепі, головні болі. Об'єктивно: на нижній щелепі перший різець зліва i перший різець справа рухливі. На запитання головуючого у справі, засуджений відповів, що нові зуби, замість вибитих, він вставив лише десь півроку тому, тобто майже через два роки після події злочину.
На підставі вищенаведеного колегія суддів також критично оцінює показания свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в судовому засіданні, які були безпосередніми очевидцями скоєного ОСОБА_3 злочину, та приймає до уваги лише тi їх показания, які вони давали саме під час досудового слідства, оскільки вони узгоджуються з іншими доказами у справі, є послідовними, переконливими та об'єктивними.
Отже, вирок суду 1 інстанції в частині з'ясування фактичних обставин справи є однобічним, що потягло за собою не правильну оцінку зібраних у справі доказів, не вірну кваліфікацію дій ОСОБА_3 за ст. 124 КК України та м'яке покарання, оскільки об'єктивні дані засвідчують те, що потерпілому ОСОБА_7 у два етапи було нанесено не менше 15 ударів у piзнi частини тіла, з них 8 ударів по голові. Свідки ОСОБА_17 та ОСОБА_9 під час дізнання та досудового слідства підтвердили той факт, що саме ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, був ініціатором першої бійки, під час якої він наніс ОСОБА_7 чисельні удари в життєво важливий орган тіла - голову, від чого потерпілий втратив свідомість. Під час другого епізоду бійки, що відбувся через декілька хвилин у тому ж місці ОСОБА_3 умисно наніс ОСОБА_7П чисельні удари руками та ногами по голові, обличчю та тулубу, внаслідок чого спричинив вищезгадані тяжкі тілесні ушкодження, від яких потерпілий помер на місці події.
Безпідставними є твердження адвоката засудженого про те, що ОСОБА_3, захищаючи своє здоров'я та життя, у відповідь на посягання на нього ОСОБА_7, спричинив останньому згадані тілесні ушкодження, від яких сталася смерть, в ході перевищення меж необхідної оборони. Вони суперечать зібраним та дослідженим у справі доказам, з яких вбачається, що суттєвого протизаконного насильства з боку потерпілого до ОСОБА_3 не було. В той же час, останній в два етапи наніс йому безліч ударів руками та ногами в життєво важливий орган -голову. Це підтверджується як показаниями на досудовому слідстві свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9, так i висновком судово-медичної експертизи відносно потерпілого ОСОБА_7
Слід звернути увагу на показаниям засудженого ОСОБА_3, які він давав як під час досудового, так i судового слідства, постійно змінюючи в бік свого виправдання за скоєний злочин. Аналіз його показань свідчить про те, що він був не бажаним гостем в кабінці, де відпочивали ОСОБА_7 разом з ОСОБА_8 та ОСОБА_9, в зв'язку з чим i виникла сварка. Із свідчень засудженого вбачається, що він був ініціатором вияснення стосунків з ОСОБА_7 за межами кабінки, тобто така його іцініатива усугубляла конфлікт, який переріс в бійку з численною кількістю ударів по голові ОСОБА_7, від яких останній втратив свідомість. Після цього, через декілька хвилин у тому ж місці він продовжив побиття потерпілого, що призвело до вищезгаданих наслідків (а.с.86-88, 99-101 т.1).
Суд критично оцінює твердження засудженого, його захисника i висновок судово-психологічної експертизи № 353 від 23.06.2009 року (а.с.113-123 т.З) про перебування ОСОБА_3 в момент вчинення даного злочину в стані фізіологічного афекту i вважає, що з боку потерпілого ОСОБА_7 суттєвого протизаконного насильства чи будь-якої тяжкої образи на адресу ОСОБА_3, яка б викликала у нього стан сильного душевного хвилювання, не було здійснено. Суд враховує при цьому i те, що побиття ним потерпілого відбувалося у два етапи, достатньо тривалих у чaci, що мали між собою перерву, необхідну для зняття будь - якої емоційної напруги.
Доводи потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про притягнення ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності за ст. 115 ч.2 п.п.4, 7 КК України, а також про притягнення до кримінальної відповідальності у даній справі ще й інших oci6, не знайшли свого підтвердження під час судового слідства в суді першої та апеляційної інстанції. Встановлено, що ОСОБА_3 мав умисел щодо спричинення потерпілому тяжкого тілесного ушкодження i необережність щодо його смерті.
3 огляду на викладене, колегія суддів вважає за необхідне скасувати вирок суду 1 інстанції, як такий, що не відповідае вимогам ст.323 КПК України, з підстав неправильного з'ясування фактичних обставин справи, невірної кваліфікації даного злочину та невідповідності призначення покарання тяжкості злочину та oco6i засудженого внаслідок м'якості та постановити у справі новий вирок, яким, виходячи iз доведеного в суді обвинувачення, дії засудженого ОСОБА_3 колегія суддів кваліфікує за ч.2 ст. 121 КК України як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого.
Саме за цією статтею кримінального закону 14.06.2008 року відносно ОСОБА_3 було порушено кримінальну справу (а.с.1 т.1), проводилося досудове слідство, пред'являлося обвинувачення (а.с.98 т.1, 58-59 т.2), i справа в порядку ст.232 КПК України була направлена до суду (а.с.109 т.2). Тому така кваліфікація дій засудженого ОСОБА_3 апеляційним судом узгоджується з вимогами п.1ч.1ст.378 КПК України.
При призначенні покарання ОСОБА_3 колегія суддів враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, що є тяжким; особу винного, який за місцем проживания та роботи характеризується позитивно.
В якості обставини, що обтяжує покарання ОСОБА_3, колегія суддів враховує те, що він скоїв даний злочин в стані алкогольного сп'яніння (п. 13 ст.67 КК України).
До обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_3 колегія суддів відносить те, що він частково визнав свою вину, вперше притягується до кримінальної відповідальності, має молодий вік, незадовільний стан здоров'я, що підтверджується медичними документами.
3 урахуванням вищенаведеного, вcix обставин у справі, особи винного, колегія суддів вважає, що виправленню ОСОБА_3, а також запобіганню вчиненню ним нових злочинів буде сприяти лише покарання у виглядч ізоляції його від суспільства шляхом реального позбавлення волі.
Під час апеляційного провадження у справі потерпілі не були присутні, надавши суду телеграму, в який просили справу розглянути без їх участі, а матеріальну та моральну шкоду задовольнити у повному обсязі. Цивільні позови потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до засудженого ОСОБА_3, а також доля речових доказів та судових витрат у справі вирішені судом 1 інстанції у вироку від 03.06.2010 року, ніким в апеляційному порядку не оскаржуються, а збільшення потерпілими розміру їх позовних вимог не є доведеним в цьому судовому засіданні. Тому, в цій частині вони не підлягають до задоволення.
Згідно з вимогами ст.338 КПК, в строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_3 необхідно зарахувати час тримання його під вартою з дня затримання i по день звільнення з під варти місцевим судом.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.362, 365, 366, 369-372, 378, 379 КПК України, колегія суддів, -
ЗАСУДИЛА:
Апеляцію помічника прокурора Корсунь-Шевченківського району Черкаської області ОСОБА_18 задовольнити, а апеляцію потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_6 - задовольнити частково.
Вирок Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 03.06.2010 року відносно засудженого ОСОБА_3 в частині висновків суду щодо фактичних обставин даної справи, кваліфікації дій винного за статтею кримінального закону про його засудження та призначеного йому покарання - скасувати i ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України i призначити йому покарання за цим законом у виді 7 (семи) років позбавлення волі.
Mipy запобіжного заходу засудженому ОСОБА_3 на час вступу вироку в законну силу та звернення його до виконання залишити попередню, тобто ту, що була обрана вироком місцевого суду від 03.06.2010 року - підписку про невиїзд.
Початок строку відбуття покарання засудженим ОСОБА_3 рахувати з дня звернення вироку до виконання.
Зарахувати в строк відбуття покарання час перебування його під вартою в період з 14.06.2008 року по 03.06. 2010 року, тобто з моменту його затримання у цій кримінальній справі i до звільнення з-під варти за вироком суду 1-ї інстанції.
В решті вирок Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 03.06.2010 року залишити без змін.
Вирок може бути оскаржений всіма учасниками процессу, в тому числі, засудженим ОСОБА_3, до колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних i кримінальних справ на протязі одного місяця з моменту його проголошення.
Головуючий
Судді