ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
"03" серпня 2009 р. | Справа № 9/42-92 |
За позовом Державного підприємства “Ковалівський горілчаний завод”, с. Ковалівка Монастирського району Тернопільської обл.
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю комерційного банку “Західінкомбанк”, м. Луцьк
та Товариства з обмеженою відповідальністю “Луцьк-Еко-Сервіс”, м. Луцьк
про визнання недійсним договору іпотеки від 05.06.2007 р.
та зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Луцьк-Еко-Сервіс”, м. Луцьк
до Державного підприємства “Ковалівський горілчаний завод”, с. Ковалівка Монастирського району Тернопільської обл.
та Товариства з обмеженою відповідальністю комерційного банку “Західінкомбанк”, м. Луцьк
про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на нього
Суддя Л.І. Соломка
Представники:
Від позивача ( за первісним позовом) відповідача (за зустрічним позовом): н/з;
Від відповідача ( за первісним та зустрічним позовом): ТзОВ КБ "Західінкомбанк": Хомицька А.А. - юрисконсульт, довіреність від 16.02.2009 р. №19-161/317;
Від відповідача ( за первісним позовом) позивача (за зустрічним позовом): ТзОВ "Луцьк-Еко-Сервіс": Костючок С.Ю. –юрист, довіреність від 27.07.2009 р.;
Від залученого до участі у справі: Мінагрополітики України: Предоляк Н.Ю. - начальник відділу представництва інтересів міністерства у судах та претензійно-позовної роботи Департаменту правової та законопроектної роботи, довіреність від 16.02.2009 р. №31-4/8.
Права та обов’язки представникам відповідачів роз’яснені відповідно до ст.22 ГПК України.
Відводу складу суду відповідно до ст.20 ГПК України не заявлено.
Відповідно до ст.81№ ГПК України представникам відповідачів повідомлено про здійснення повного фіксування судового процесу технічними засобами, а саме: програмно-апаратного комплексу „Діловодство суду” за ініціативою суду.
Суть спору: Позивач - ДП "Ковалівський горілчаний завод" звернувся до господарського суду Волинської області з позовом до ТзОВ КБ "Західінкомбанк" про визнання недійсним договору іпотеки від 25.06.2007 р. №2186.
Свої позовні вимоги обгрунтовує тим, що ДП "Ковалівський горілчаний завод" як державне підприємство не мало права відчужувати основні фонди підприємства без попередньої згоди органу управління майном - Міністерства агропромислової політики України, тому договір іпотеки від 25.06.2007 р. №2186, за умовами якого передано в заставу цілісний майновий комплекс не відповідає вимогам закону та є таким, що укладений з порушенням одним з учасників правочину господарської компетенції, а відтак на підставі ст.207 Господарського кодексу України підлягає визнанню недійсним.
Відповідач - ТзОВ КБ "Західінкомбанк" ( у подальшому -Банк) у поясненнях від 26.05.2009 р. зазначив, що на виконання умов кредитного договору від 08.12.2006 р. №0812/06-189 Банк 08.12.2006 р. перерахував кредитні кошти у сумі 1 340 000 грн. на поточний рахунок ДП "Ковалівський горілчаний завод" (Позичальнику) згідно виписки по рахунку, відкритому для цього Позичальником у банку, тому саме з 08.12.2006 р. набув чинності зазначений вище кредитний договір. У подальшому, згідно з умовами додаткових угод, розмір кредитної лінії було збільшено до 2 000 000 грн.
Відносно обставин щодо того, чи підлягає обґєкт - цілісний майновий комплекс ДП "Ковалівський горілчаний завод" приватизації відповідач ТзОВ КБ "Західінкомбанк" посилаючись на норми Законів України "Про іпотеку", "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", "Про особливості приватизації обґєктів незавершеного будівництва" також на п.2 ч.2 ст.5 Закону України "Приватизацію державного майна" вважає, що дана норма є загальною і конкретизована нормами Закону України “Про перелік обґєктів права державної власності, що не підлягають приватизації”. ДП "Ковалівський горілчаний завод" не включений у даний перелік, тому на думку відповідача цілісний майновий комплекс ДП "Ковалівський горілчаний завод" підлягає приватизації, а відтак позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають як безпідставні. Натомість позовні вимоги ТзОВ "Луцьк-Еко-Сервіс" за зустрічним позовом Банк вважає обгрунтованими і такими, що підлягають до задоволення, посилаючись, що на виконання договору поруки від 14.09.2007 р. товариство повністю погасило заборгованість Позичальника за кредитним договором та додатковими угодами до нього в сумі 2 094 365,90 грн. згідно платіжного доручення №174 від 17.10.2007 р.
Відповідно до ч.2 ст.556 Цивільного кодексу України до поручителя, який виконав зобовґязання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобовґязанні, в тому числі і ті, що забезпечували його виконання, відтак виконавши грошові зобовґязання Позичальника товариство набуло як прав кредитора за кредитним договором №0812/06-189 від 08.12.2006 р. (з врахуванням додаткових угод), так і прав іпотекодержателя за договором іпотеки №2186 від 25.06.2007 р.
Відповідач 2 - ТзОВ "Луцьк-Еко-Сервіс" у письмових поясненнях від 25.05.2009 р. №25/5-9 та у судовому засіданні зазначив, що позовні вимоги товариства за зустрічним позовом є законними і обгрунтованими та підлягають до задоволення. Натомість позовні вимоги ДП "Ковалівський горілчаний завод" є надуманими і не грунтуються на нормах чинного законодавства. Відповідач вважає, що договір іпотеки від 25.06.2007 р. не суперечить Цивільному кодексу України та іншим актом цивільного законодавства, правочин вчинений уповноваженими особами у формі, встановленій законом та спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Орган, до сфери управління якого належить ДП "Ковалівський горілчаний завод" - Міністерство аграрної політики надало свою згоду на передачу в заставу цілісного майнового комплексу листом від 05.04.2007 р., тому всі вимоги законодавства сторонами договору були дотримані.
ДП "Ковалівський горілчаний завод" - код ЄДРПОУ 32147811 до Переліку обґєктів права державної власності, що не підлягають приватизації не включено, тому на даний обґєкт не поширюється заборона передачі його в іпотеку. В обгрунтування своєї позиції відповідач послався на накази Фонду державного майна України, якими включалися до переліку обґєктів державної власності, зокрема груп А та Д, що підлягають приватизації і підприємства лікеро-горілчаної промисловості.
Міністерство аграрної політики України у поясненнях від 27.05.2009 р. №31-4/499 зазначило, що відповідно до наказу Державного департаменту продовольства від 20.08.2004 р. №46 "Про реорганізацію державного підприємства "Ковалівський горілчаний завод" ДП "Ковалівський горілчаний завод" реорганізоване шляхом виділення від нього структурного підрозділу цеху розливу горілки і створено на базі майна цього цеху ДП "Ковалівський горілчаний завод".
Згідно з наказом Мінагрополітики України від 19.02.2007 р. №100 "Про повноваження щодо управління обґєктами державної власності, що належать до сфери управління Мінагрополітики України" ДП "Ковалівський горілчаний завод" входить до сфери управління міністерства.
Майно вказаного підприємства є загальнодержавною власністю і закріплене за ним на праві господарського відання.
ДП "Ковалівський горілчаний завод" звернулось до Мінагрополітики України з листом від 06.03.2007 р. №57 щодо надання дозволу на заставу майна для отримання кредиту в ТОВ КБ "Західінкомбанк" з метою ведення господарської діяльності.
Листом від 05.04.2007 р. №37-11-3-15/5298 Мінагрополітики України не заперечило щодо цього у відповідності до чинного законодавства України, проте Мінагрополітики України даним листом не надавало дозволу ДП "Ковалівський горілчаний завод" на передачу в іпотеку цілісного майнового комплексу підприємства.
Для передачі в заставу нерухомого державного майна, державному підприємству необхідно було визначити та затвердити переліки майна, що входить та не входить до цілісного майнового комплексу, розроблені відповідно до Положення про порядок віднесення майна до такого, що включається до складу цілісного майнового комплексу державних підприємств, які не підлягають приватизації, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 05.05.2001 р. №787 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 30.05.2001 р. за №463/5654.
У судовому засіданні 03.08.2009 р. представник Мінагрополітики подав оригінал листа ДП «Ковалівський горілчаний завод» від 06.03.2007 р. №57, на який посилається представник відповідача 2 в обґрунтування своїх заперечень по первісному позову та позовних вимог по зустрічному позову та пояснив, що в додатку до листа №57 від 06.03.2007 р. з переліком майна ДП «Ковалівський горілчаний завод»в кількості 142 найменування до міністерства не надходило. Також представник Мінагрополітики у судовому засіданні звернув увагу суду, що текст оригіналу листа №57 від 06.03.2007 р. не відповідає копії цього листа, який міститься в матеріалах справи господарського суду, зокрема: в оригіналі листа відсутній останній абзац наступного змісту «звертаюся до Вас з проханням дати дозвіл на передачу в іпотеку КБ «Західінкомбанк»майнового комплексу ДП «Ковалівський горілчаний завод».
Водночас, Міністерство аграрної політики України як орган управління майном ДП «Ковалівський горілчаний завод»не подав доказів та чітких пояснень про те, чи підлягає об’єкт –цілісний майновий комплекс Державного підприємства «Ковалівський горілчаний завод»приватизації та чи була надана міністерством в установленому порядку згода на передачу в іпотеку об’єкта права державної власності цілісного майнового комплексу –ДП «Ковалівський горілчаний завод»зважаючи на наявність в матеріалах справи листа №37-11-3-15/5298 від 05.04.2007 р. за підписом заступника Міністра Ю.Я. Лузан про надання дозволу на заставу майна ДП «Ковалівський горілчаний завод»для отримання кредиту в ТзОВ КБ «Західінкомбанк»в розмірі 2 млн. грн.
Також позивачем –ДП «Ковалівський горілчаний завод»не подано доказів чи були визначені та затверджені переліки майна, що входить та не входить до цілісного майнового комплексу заводу у встановленому чинним законодавством порядку на момент звернення за дозволом до Міністерства аграрної політики України на передачу в заставу майна.
Суд звертає увагу, що позивач двічі не зґявився у судове засідання без повідомлення поважних причин та не подав витребуваних судом доказів, що свідчить про те, що позивач ігнорує обов’язки та недобросовісно користується правами, визначеними ст.22 ГПК України.
Для повного зґясування обставин справи та об’єктивного її вирішення, розгляд справи слід відкласти для витребування доказів від сторін.
Керуючись ст.77 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
у х в а л и в:
1. Розгляд справи відкласти на 20.08.2009 р. на 17 год. 00 хв.
2. Позивачу ( за первісним позовом) відповідачу (за зустрічним позовом): подати докази про те, чи були визначені та затверджені переліки майна, що входить та не входить до цілісного майнового комплексу заводу у встановленому чинним законодавством порядку на момент звернення за дозволом до Міністерства аграрної політики України на передачу в заставу майна, обґрунтування з врахуванням доказів, заперечень, поданих Міністерством аграрної політики України у судовому засіданні.
Попередити позивача про відповідальність за неявку у судове засідання та неподання витребуваних судом доказів по справі.
3. Відповідачу ( за первісним позовом) позивачу (за зустрічним позовом): ТзОВ "Луцьк-Еко-Сервіс": обґрунтувати правові підстави способу захисту, обраному за зустрічним позовом.
4. Міністерству аграрної політики України: подати докази та чіткі пояснення про те, чи підлягає об’єкт – цілісний майновий комплекс Державного підприємства «Ковалівський горілчаний завод»приватизації та чи була надана міністерством в установленому порядку згода на передачу в іпотеку об’єкта права державної власності цілісного майнового комплексу –ДП «Ковалівський горілчаний завод».
Суддя Л.І. Соломка