Судове рішення #561519
А-3/216

       ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________


УХВАЛА

                  

27.03.07                                                                                           Справа  № А-3/216


Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого-судді                           Скрутовського П. Д.

суддів                                      Онишкевича В. В.

                                           Слуки М. Г.     


розглянув           апеляційну скаргу Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів від 10.02.2007 р. № 04-39/113

на постанову           Господарського суду Івано-Франківської області від 16.01.2007 р.

у справі           № А-3/216

за позовом           Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до відповідача Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру» при Державному комітеті України по земельних ресурсах в особі Івано-Франківської регіональної філії

про           стягнення штрафних санкцій в сумі 16 532, 20 грн.


за участю представників сторін:

від позивача (скаржника) –явка необов’язкова –не з’явився

від відповідача –явка необов’язкова –Труфан М. М. –юрисконсульт (довіреність № 1-139 від 12.03.2007 р.)


Представнику відповідача у судовому засіданні були роз’яснені права та обов’язки, передбачені ст.ст. 49, 51 КАС України. Згідно клопотання, технічна фіксація судового процесу не здійснюється, ведеться протокол судового засідання. Заяв про відвід суддів не надходило.


Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 28.02.2007 р. було закінчено підготовку справи до розгляду і призначено на 13.02.2007 р., а ухвалою від 13.02.2007 р. розгляд справи відкладався за клопотанням відповідача до 27.03.2007 р., явка сторін не була визнана обов’язковою.


Постановою господарського суду Івано-Франківської області від 16.01.2007 р. у справі № А-3/216 за позовом Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до ДП «Центр державного земельного кадастру»при Державному комітеті України по земельних ресурсах, м. Київ в особі Івано-Франківської регіональної філії про стягнення 16 532, 20 грн. штрафних санкцій за невиконання нормативу по працевлаштуванні 2 інвалідів у 2005 році в позові відмовлено.

          При винесенні оскаржуваної постанови, місцевий господарський суд керувався ст.ст. 18, 19, 20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів”, ст.ст. 62, 64, 80 ГК України, Порядком сплати підприємствами (об’єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів, затвердженим Постановою Кабінету міністрів України від 28.12.2001 р. № 1767 та мотивував її тим, що відповідач –Івано-Франківська регіональна філія ДП «Центр державного земельного кадастру», яка здійснює свою діяльність без права юридичної особи, не може відповідати за зобов’язаннями юридичної особи по сплаті адміністративно-господарських санкцій, а факт подачі звітності за формою № 10-ПІ стороною, яка не є юридичною особою, не є підставою для стягнення з неї штрафних санкцій.


Скаржник, позивач у справі, не погодився з постановою господарського суду Івано-Франківської області, подав апеляційну скаргу, в якій вказує підстави, з яких вважає, що дана постанова підлягає скасуванню, а слід прийняти нове рішення про задоволення позову, посилаючись, крім порушень процесуального характеру, на п. 1.2 Наказу Міністерства праці та соціальної політики України № 338 від 29.12.2004 р., відповідно до якого у разі, коли підприємство, що має філії, відділення та/або інші відокремлені підрозділи, подає централізований звіт та централізовано сплачує штрафні санкції за нестворені робочі місця для інвалідів, то воно разом зі звітом надає до відповідного відділення Фонду супровідний лист та перелік філій, які входять до складу підприємства згідно з додатком до звіту. Філії також надають за своїм місцезнаходженням до відповідних відділень Фонду звіт та лист-повідомлення про подання підприємством централізованого звіту та сплату штрафних санкцій. Однак, апелянт вказує, що відповідач не виконав вимог вказаного Наказу.


Позивач не забезпечив явки уповноваженого представника у судове засідання, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи, що підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення № 219870.


Відповідач, скориставшись правом, наданим ст. 191 КАС України, подав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечує доводи, викладені в апеляційній скарзі, просить постанову місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, мотивуючи свої вимоги тим, що Івано-Франківська регіональна філія ДП «Центр державного земельного кадастру»не є юридичною особою і, відповідно, не може бути стороною по справі, враховуючи ст. 50 КАС України, а також тим, що відповідач повідомляв органи працевлаштування про наявність робочих місць для інвалідів у 2005 році, що підтверджується листом до обласного центру зайнятості від 26.01.2005 р. № 179/01-37/27.01.2005 р., а також листом до міського центру зайнятості № ОЦЗ-356/01-39/6 від 31.01.2006 р.


Представник відповідача у судовому засіданні підтримав вимоги, викладені у відзиві на апеляційну скаргу.


          Розглянувши наявні матеріали справи, а також доводи та заперечення, наведені в апеляційній скарзі та у відзиві на неї, заслухавши пояснення представника відповідача у судовому засіданні, колегія суддів господарського суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що постанову місцевого господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з наступних підстав:


Відповідно до ст. 19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, для підприємств, установ і організацій, незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі 4 % від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 8  до 25 чоловік –у кількості 1 робочого місця.

Із матеріалів справи, а саме із звіту відповідача форми № 10-ПІ про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005 рік, вбачається, що середньооблікова чисельність працівників на підприємстві у звітному періоді складала 118 чоловік, відповідно норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у звітному періоді повинен був становити в кількості 5 інвалідів, а на підприємстві у даному періоді працювало лише 3 інваліда.

Із додатку до форми № 10-ПІ –Перелік філій, відділень та інших відокремлених підрозділів, які входять до складу підприємства –вбачається, що до складу Івано-Франківської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру»входять Долинський, Галицький та Коломийський районні відділи.

За п.п. 3.2.5 Інструкції із статистики кількості працівників, середньооблікова кількість штатних працівників за період з початку року (у тому числі за квартал, півріччя, 9 місяців, рік) обчислюється шляхом підсумовування середньооблікової кількості штатних працівників за всі місяці роботи підприємства, що минули за період з початку року до звітного місяця включно, та ділення одержаної суми на кількість місяців у цьому періоді, тобто відповідно на 2, 3, 4, ... 12.

Згідно змісту Листів Держкомстату № 6-2-7/230 від 21.10.2002 року та Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва № 6538 від 12.11.2003 р., у разі отримання при розрахунку не цілого значення показника необхідно заокруглювати його за загальними правилами арифметики до цілого значення.

П. 1.2 Наказу Міністерства праці та соціальної політики України № 338 від 29.12.2004 р. передбачено, що у разі, коли підприємство, що має філії, відділення та/або інші відокремлені підрозділи, подає централізований звіт та централізовано сплачує штрафні санкції за нестворені робочі місця для інвалідів, то воно разом зі звітом надає до відповідного відділення Фонду супровідний лист та перелік філій, які входять до складу підприємства згідно з додатком до звіту. Філії також надають за своїм місцезнаходженням до відповідних відділень Фонду звіт та лист-повідомлення про подання підприємством централізованого звіту та сплату штрафних санкцій.

Відповідно до вимог ст. 20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ст. 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів).

У разі відсутності коштів штрафні санкції можуть бути застосовані шляхом звернення стягнення на майно підприємства (об'єднання), установи і організації в порядку, передбаченому законом.

Отже, відсутність в спірному періоді прибутку не звільняє відповідача від сплати штрафних санкцій за не створення робочого місця для працевлаштування інваліда.

Згідно з положеннями Порядку сплати підприємствами (об’єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку і використання цих коштів, суми штрафних санкцій визначаються в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце, незайняте інвалідом і виплачується підприємствами самостійно не пізніше 15 квітня року, наступного за звітним. Суми штрафних санкцій перераховуються підприємствами в дохід державного бюджету на рахунки органів Державного казначейства, а у разі несплати в установлений термін, відділення Фонду соціального захисту інвалідів вживають заходів щодо їх стягнення у судовому порядку, керуючись також Положенням про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України № 1434 від 26.09.2002 р., ст. 2 КАС України та ст. 124 Конституції України.

          Із розрахунку суми штрафних санкцій за нестворені робочі місця для працевлаштування інвалідів за 2005 рік вбачається, що середньорічна заробітна плата штатного працівника складає 8 266, 10 грн. –відповідно Фондом соціального захисту інвалідів були нараховані штрафні санкції в подвійному розмірі за ще 2 нестворених робочих місця для працевлаштування інвалідів в сумі 16 532, 20 грн.

Відповідно до ст. 18 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, працевлаштування інвалідів здійснюється органами  виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями інвалідів.

Згідно ч. 2 ст. 19 цього ж Закону, відповідальність за незабезпечення зазначених нормативів покладається на керівника підприємств.

Відповідно до Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, підприємства розробляють заходи щодо створення робочих місць для інвалідів, включають їх до колективного договору, інформують центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування ) робочих місць для працевлаштування інвалідів. (п. 5)

Згідно даного Положення, робоче місце інваліда вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестоване спеціальною комісією підприємства за участю представників МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів, і введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда. (п. 3)

          Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 27.02.2007 р. від відповідача вимагалося подання підтвердження районних центрів зайнятості про отримання від Івано-Франківського обласного центру зайнятості Листа № ОЦ-3-356/01-39/6 від 31.01.2005 р. або іншої інформації про кількість створених (пристосованих) відповідачем вільних робочих місць для працевлаштування інвалідів в січні - грудні 2005 року.

          У матеріалах справи містяться Лист на адресу Івано-Франківського обласного центру зайнятості № 1-223 від 22.06.2006 р., яким відповідач просить надати довідку-підтвердження щодо надання інформації про можливість працевлаштування інвалідів.

          Листом № МЦ-2448/01-12/05 від 22.06.2006 р. Івано-Франківський міський центр зайнятості повідомив, що Івано-Франківська регіональна філія ДП «Центр державного земельного кадастру»повідомляла обласний центр зайнятості про можливість працевлаштування інвалідів у 2005 році в районних відділах.

          Крім цього, у судовому засіданні 27.03.2007 р. представником відповідача було надано Лист Рожнятівського районного центру зайнятості Івано-Франківської області № РЦ 01-12/296 від 23.03.2007 р., в якому повідомляється, що лист Івано-Франківського обласного центру зайнятості від 31.01.2005 р. № ОЦЗ-356/01-39/16 разом з додатком-листом ДЗК від 26.01.2005 р. № 479 про можливість працевлаштування 7 чоловік з ІІІ групою інвалідності загального захворювання в районних (міських) відділах підприємства протягом 2005 року отриманий районним центром зайнятості.

          Отже, за відсутності в матеріалах справи доказів відмови у працевлаштуванні інвалідів відповідачем в спірному періоді, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що відповідач виконав покладений на нього чинним законодавством України обов’язок по створенню (пристосуванню) робочих місць для працевлаштування інвалідів, проінформувавши районні центри зайнятості про можливість працевлаштувати 7 інвалідів, коли йому необхідно було створити лише 2 робочих місця для даної категорії працівників.

          При розгляді виниклого спору, на думку апеляційної інстанції, місцевим господарським судом безпідставно відмовлено в позові з посиланням на те, що відповідач не є юридичною особою з огляду на п. 1 Роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України від 28.07.1994 р. № 02-5/492 «Про участь у судовому процесі відособлених підрозділів юридичних осіб», згідно положень якого коло повноважень відособленого підрозділу юридичної особи стосовно здійснення у господарському суді повноваження сторони у справі від імені цієї особи визначається установчими документами останньої, положенням про відособлений підрозділ, яке затверджено юридичної особою, або довіреністю, виданою нею ж у встановленому порядку керівникові цього підрозділу. При цьому, слід мати на увазі, що стороною у справі є юридична особа, від імені якої діє відособлений підрозділ, і стягнення здійснюється господарським судом з юридичної особи або на її користь.

          Так, п. 5 Довіреності № 53 від 31.10.2006 р., виданої ДП «Центр державного земельного кадастру»при Державному комітеті України по земельних ресурсах директору Івано-Франківської регіональної філії «Центру державного земельного кадастру», надано право представляти інтереси підприємства в усіх судових установах України, із усіма правами, наданими законом позивачу, відповідачу, третій особі, а також цивільному позивачу і потерпілому від злочину, у тому числі з правом закінчення справи мировою угодою, визнання чи відмову цілком або частково від позовних вимог, зміни позову, оскарження рішення суду, одержання виконавчого листа (наказу) і пред’явлення його до стягнення.


Враховуючи вищенаведене, а також норми чинного законодавства України і практику Вищого господарського, адміністративного та Верховного судів України щодо перегляду матеріалів справ в касаційному порядку з аналогічним предметом спору, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що позовні вимоги Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів не підлягають задоволенню.


Керуючись ст.ст. 184, 195, 199, 200-205, п. 6 Прикінцевих та перехідних положень КАС України, -


ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД


УХВАЛИВ:


1.          Постанову господарського суду Івано-Франківської області від 16.01.2007 р. у справі № А-3/216 залишити без змін, а апеляційну скаргу Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів без задоволення;

2.          Матеріали справи направити на адресу місцевого господарського суду;

3.          Постанова може бути оскаржена в установленому законом порядку.







Головуючий-суддя                                                                      П. Д. Скрутовський


Суддя                                                                                              В. В. Онишкевич  


Суддя                                                                                             М. Г. Слука

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація