КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 22 а - 24879/08 Головуючий у І інстанції - Дмитренко А.М.
Суддя-доповідач - Мельничук В.П.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 липня 2009 року м.Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого-судді: Мельничука В.П.
суддів: Коротких А.Ю., Хрімлі О.Г.
при секретарі: Плаксі В.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19 травня 2008 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради про стягнення недоотриманих сум одноразової допомоги на оздоровлення, -
В С Т А Н О В И Л А:
У квітні 2008 року позивачка звернулась до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом про стягнення недоотриманих сум одноразової допомоги на оздоровлення. Свої вимоги мотивує тим, що вона є потерпілою від наслідків аварії ЧАЕС 1 категорії та інвалідом 3 групи від захворювання, пов'язаного з Чорнобильською катастрофою, і згідно законодавства має право на щорічну грошову допомогу на оздоровлення в розмірі 4 мінімальних заробітних плат, розмір якої визначається на момент виплати, але відповідачем виплачено вказану допомогу за 2006 рік у значно нижчому розмірі. Просив суд визнати дії відповідача неправомірними та стягнути з нього недоплачену суму одноразової грошової допомоги на оздоровлення за 2006 році в розмірі 1310,00 гривень.
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19 травня 2008 року у задоволені позову відмовлено.
Позивачка в апеляційній скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції як незаконну та необґрунтовану та задовольнити її позовні вимоги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін з таких підстав.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що вимога позивачки провести виплату грошової допомоги на оздоровлення за 2006 рік є не обґрунтованою, оскільки ст. 77 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» зупинено на 2006 рік дію ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в частині виплати компенсацій та допомоги у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати.
З таким висновком суду не можна не погодитися.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачка є потерпілою від наслідків аварії на ЧАЕС І категорії, інвалідом 3 групи від захворювання, пов'язаного з Чорнобильською катастрофою, відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивачу передбачена щорічна допомога на оздоровлення в розмірі 5 мінімальних заробітних плат.
Відповідачем зазначена допомога була виплачена позивачу у сумі 100,00 грн. - 29.08.2006 року, а в грудні 2006 року проведено доплату допомоги у сумі 20 грн., тобто у розмірі, встановленому Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 20.12.2005 року дію абзацу четвертого частини четвертої статті 48 зупинено на 2006 рік в частині виплати компенсацій і допомоги у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати.
Вирішуючи питання про те, положення якого Закону підлягають застосуванню для вирішення спірних правовідносин, колегія суддів зважає на наступне.
Відповідно до ст. 75 Конституції України Верховна Рада України є єдиним органом законодавчої влади в Україні.
Конституція України не встановлює пріоритету застосування того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмета правового регулювання. Немає також закону України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.
Водночас Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини рішення від 3 жовтня 1997 року № 4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України зазначив: «Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше».
Відповідно до ч. 3 ст. 150 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України.
Відтак, виходячи з наведених положень Конституції України та рішення Конституційного Суду України, а також враховуючи, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» фактично змінено положення Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», який діяв у часі раніше, пріоритетними в даному випадку є положення статей Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік».
Як встановлено колегією суддів, відповідачем допомога на оздоровлення позивачу була виплачена у розмірі, передбаченому Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», у зв'язку з чим позовні вимоги за цей період є безпідставними.
Враховуючи, вище викладені норми матеріального права та фактичні обставини справи, колегія суддів дійшла висновку про залишення без змін судового рішення у справі.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19 травня 2008 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий-суддя: В.П. Мельничук
Судді: А.Ю. Коротких
О.Г. Хрімлі
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 22 а - 24879/08 Головуючий у І інстанції - Дмитренко А.М.
Суддя-доповідач - Мельничук В.П.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(вступна та резолютивна частини)
27 липня 2009 року м.Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого-судді: Мельничука В.П.
суддів: Коротких А.Ю., Хрімлі О.Г.
при секретарі: Плаксі В.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19 травня 2008 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради про стягнення недоотриманих сум одноразової допомоги на оздоровлення, -
В С Т А Н О В И Л А :
Колегія суддів вважає, що в даному судовому засіданні оголосити вступну та резолютивну частини ухвали відклавши на п'ять днів її виготовлення у повному обсязі.
Керуючись ст.ст.160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19 травня 2008 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий-суддя: В.П. Мельничук
Судді: А.Ю. Коротких
О.Г. Хрімлі