ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

        05.08.2009 року                                                 Справа №  9/132-09

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:                   

головуючого судді –Тищик І.В. (доповідач)

суддів – Чимбар Л.О., Чоха Л.В.

при секретарі –Пруднікова Г.В.

        за участю представників сторін

позивач: Тозлован Є.В.

відповідач: Голіков Д.Р., Бойко О.П.

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”, м. Київ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від  21.05.09р. у справі № 9/132-09

за позовом дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”, м. Київ

до відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Дніпропетровськгаз”, м. Дніпропетровськ

про стягнення 14 379 084,63 грн.,

                                                   

                                                             ВСТАНОВИВ:

У квітні 2009 року позивач звернувся до господарського суду про стягнення з відповідача суми 14 379 084,63 грн., що складала 9 331 693,25 грн. заборгованості за поставлений природний газ, 2 020 994,28 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов’язань за договором, 2 655 627,60 грн. інфляційних втрат та 370 769,50 грн. три відсотків річних.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 21.05.2009  року у справі № 9/132-09 (суддя Подобєд І.М.) позовні вимоги задоволені частково; з відповідача на користь позивача стягнуто 9238224,44 грн. заборгованості, 2014544,86 грн. пені,  2088149,30 грн. інфляційних втрат та 370731,11грн. 3% річних. В решті суми позову відмовлено.

Рішення господарського суду мотивоване тим, що відповідачем не виконані зобов’язання з оплати вартості поставленого природного газу; факт наявності заборгованості підтверджується матеріалами справи; нарахування пені, інфляційних та річних за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання передбачене договором, укладеним між сторонами та нормами чинного законодавства.

Не погоджуючись з рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, у якій просить рішення господарського суду скасувати в частині відмови у задоволенні інфляційних втрат та прийняти нове рішення, яким вимоги позивача в частині стягнення інфляційних втрат задовольнити повністю. При цьому скаржник посилається на неповне дослідження господарським судом обставин справи.       

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню та просить рішення суду першої інстанції залишити без змін.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає  задоволенню, виходячи з наступного:

Як убачається з матеріалів справи, 25.03.2008р. між  ДК „Газ України” НАК „Нафтогаз України” (Постачальник) та ВАТ „Дніпропетровськгаз” (Покупець) був укладений договір на постачання природного газу № 06/08-264, відповідно до умов якого позивач зобов’язався передати у власність відповідачу в 2008 році природний газ для нормованих втрат, а відповідач -  прийняти та оплатити газ на умовах даного договору. В договорі сторонами узгоджені умови постачання, приймання, обліку газу та порядок, строки і умови проведення розрахунків.

Підставою для розрахунків за переданий природний газ відповідно до п. п. 3.3, 3.4,  договору являються  акти приймання-передачі газу.

На виконання умов договору позивачем протягом квітня-грудня 2008 року був переданий природний газ на загальну суму 74 381 045,27 грн., оплату якого відповідач здійснив частково у сумі 65 049 352,02 грн.; також часткове погашення заборгованості на суму 93 468,81грн. сторони здійснили шляхом зарахування зустрічних вимог; зобов’язання з оплати 9 238 224,44 грн. виконані не були. Факт поставки газу на визначену суму та наявності несплаченої заборгованості посвідчується матеріалами справи і не заперечується відповідачем.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193  Господарського кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи, що відповідачем не виконані зобов’язання по оплаті отриманого газу, судова колегія вважає правомірним висновок господарського суду про задоволення позову в частині стягнення з відповідача суми основного боргу.

За неналежне виконання грошових зобов’язань позивачем були нараховані відповідачу визначені договором та чинним законодавством штрафні санкції і компенсаційні виплати.

Відповідальність за порушення строків оплати поставленого товару у вигляді пені передбачена пунктом 6.2 договору, відтак пеня за несвоєчасну оплату послуг була  нарахована позивачем обґрунтовано і підставно стягнута господарським судом у сумі 2014544,86 грн.  

В силу ст. 625 ЦК України у випадку прострочення виконання грошового зобов’язання боржник повинен сплатити кредитору суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних від простроченої суми. Висновок господарського суду щодо стягнення з відповідача суми інфляційних втрат у розмірі 2088149,30грн. та 3% річних у сумі 370731,11грн. відповідає вимогам законодавства і являється правомірним.

Відповідач наполягає на частковому скасуванні рішення господарського суду з посиланням на невірний розрахунок суми інфляційних втрат, нарахованих за період з травня 2008р. по березень 2009р.

Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ надані листом Верховного суду України від 03.04.1997р. №62-97, відповідно до якого при індексації заборгованості належить враховувати час надходження сплачених сум.

Як убачається з наданого позивачем розрахунку, позивачем при обчисленні суми інфляційних втрат за спірний період, суми, сплачені відповідачем, враховувалися без врахування дати надходження останніх та індексувалися з наступного місяця, що призвело до штучного збільшення суми інфляційних втрат.

За вказаних обставин сума нарахованих позивачем інфляційних втрат являється безпідставно завищеною і не може бути задоволена у повному обсязі.

З огляду на відповідність висновків, викладених в рішенні господарського суду, обставинам справи та чинному законодавству, вимоги позивача про часткове скасування оспорюваного рішення являються необґрунтованими і не підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд          

                                                          ПОСТАНОВИВ :          

             

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.05.2009 року у справі № 9/132-09 залишити без змін, а апеляційну скаргу Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”- без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця до Вищого господарського суду України.

      

              Головуючий                                                                             І.В. Тищик

              Судді:                                                                                        Л.О.Чимбар

    

                                                                                                                   Л.В. Чоха