Україна
Харківський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Адміністративна Головуючий по 1-й інстанції
справа № АС-03/359-06 суддя Подобайло З.Г.
Доповідач по 2-й інстанції
суддя Істоміна О.А.
«17»січня 2007 року
Колегія суддів у складі:
головуючого судді Погребняка В.Я., суддів Горбачової Л.П., Істоміної О.А.,
при секретарі Андросовій О.В.
за участю представників сторін:
прокурора –Миргорода І.І., посвідчення № 28 від 22.03.99 р.
позивача – Клименко Т.В., дов. № 550 від 17.07.06 р. (копія у справі), Мурзаєвої Г.В., дов. № 05/112 від 21.07.06 р. (копія у справі)
1-го відповідача –Якименко І.А., дов. № 7096/10/10-026 від 24.08.06 р. (копія у справі), Мірошниченка А.А., дов. № 6221/10/10-026 від 21.07.06 р. (копія у справі), Віхерт О.В., дов. № 6214/10/10-026 від 21.07.06 р. (копія у справі), Пилипенко Т.Г., дов. № 6220/10/10-026 від 21.07.06 р. (копія у справі), Оричиш В.В., дов. № 6215/10/10-026 від 21.07.06 р.(копія у справі), Корольової В.Є., дов. № 5696/10/10-026 від 07.07.06 р. (копія у справі),
2-го відповідача –Сліденка А.В., дов. № 9554/10/10-026 від 12.10.06 р. (копія у справі)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Державної податкової адміністрації у Харківській області (вх. № 4355Х/2-6) та апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові (вх. № 4356Х/2-6)
на постанову господарського суду Харківської області від 12 жовтня 2006 року по адміністративній справі № АС-03/359-06
за позовом Статутного територіально-галузевого об'єднання "Південна залізниця", м. Харків
до 1) Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові
2) Державної податкової адміністрації у Харківській області
за участю Прокуратури Харківської області
про скасування рішення, -
встановила:
У серпні 2006 року Статутне територіально-галузеве об'єднання "Південні залізниця" звернулося до господарського суду Харківської області з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові: №0000200821/0 від 06 березня 2006 року, №0000200821/1 від 28 квітня 2006 року, №0000200821/2 від 06 липня 2006 року, №0000480821/2 від 06 липня 2006 року, посилаючись на порушення термінів проведення перевірки СДПІ по роботі з ВПП м. Харкова, неправильне застосування Положення Закону України ”Про оподаткування прибутку підприємств”, Закону України “Про залізничний транспорт”, щодо оподаткування передачі житлових будинків у комунальну власність та часткове неврахування валових витрат, а також амортизаційні відрахування по Дитячому лікарсько-оздоровчому центру "Сонячний" Південної залізниці; щодо зменшення валових доходів на підставі повідомлення-авізо Державного підприємства "Український державний розрахунковий центр міжнародних перевезень", щодо здійснення безоплатного перевезення працівників залізничного транспорту загального користування та членів їх сімей (утриманців), неправомірне застосування штрафних санкції згідно п.п.17.1.3, п.п.17.1.6 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
Постановою господарського суду Харківської області від 12 жовтня 2006 року позовні вимоги задоволено. Визнано недійними податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові: №0000200821/0 від 06 березня 2006 року –про визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 29146600,00 грн., з яких 14573300,00 грн. - основний платіж, 14573300,00 грн. штрафні (фінансові) санкції; № 0000200821/1 від 28 квітня 2006 року та №0000200821/2 від 06 липня 2006 року про визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 29146600,00 грн., з яких: 14573300,00 грн. –основний платіж, 14573300,00 грн. – штрафні (фінансові санкції) та №0000480821/2 від 06 липня 2006 року про визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 586150,00 грн. штрафні (фінансові) санкції. Стягнуто з державного бюджету на користь СТГО "Південна залізниця" 3,40 грн. державного мита.
Не погоджуючись з постановою господарського суду, Державна податкова адміністрація у Харківській області звернулась з апеляційною скаргою, в якій порушує питання про її скасування та прийняття нової постанови, якою у позові відмовити, посилаючись на те, що постанова суду першої інстанції є необґрунтованою та прийнята з порушенням норм матеріального права.
Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Харкові також не погодилась з постановою господарського суду Харківської області та надала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, як таку, що прийнята з невірним застосуванням норм матеріального права.
Позивач, Статутне територіально-галузеве об'єднання "Південні залізниця", у запереченнях на апеляційну скаргу просить постанову господарського суду Харківської області від 12 жовтня 2006 року залишити без змін, вважаючи її законною та обґрунтованою, а апеляційні скарги –без задоволення.
Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, правильність застосування господарським судом Харківської області норм матеріального та процесуального права та доводи апеляційних скарг в межах вимог, передбачених статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, заслухавши суддю-доповідача та представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступного.
Як свідчать матеріали справи, працівниками СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові була проведена перевірка СТГО „Південна залізниця”, за результатами якої було складено акт №215/46-0/01072609 від 22 лютого 2006 року про результати виїзної планової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01 липня 2002 року по 30 червня 2005 року. З акту перевірки судом встановлено, що згідно п.п.2.2.2 ст.1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” до 1 кварталу 2005 року структурні підрозділи являлись самостійними платниками податку на прибуток, що одержаний не від господарської діяльності залізничного транспорту, не надавали Декларації з прибутку самостійно за місцем розташування, починаючи з 1 кварталу 2005 року згідно листа ДПА України від 16 липня 2004 року „Щодо розгляду листа Укрзалізниці від 23 квітня 2004 року щодо централізованої сплати податку на прибуток” структурні підрозділи надають показники оподатковуваного прибутку, що одержаний не від господарської діяльності залізничного транспорту до Управління Південної залізниці, для включення до Декларації з податку на прибуток від усіх видів діяльності.
Вказаний акт став підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень начальником СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові: №0000200821/0 від 06 березня 2006 року –про визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 29146600,00 грн., з яких 14573300,00 грн. - основний платіж, 14573300,00 грн. штрафні (фінансові) санкції; № 0000200821/1 від 28 квітня 2006 року та №0000200821/2 від 06 липня 2006 року про визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 29146600,00 грн., з яких: 14573300,00 грн. – основний платіж, 14573300,00 грн. –штрафні (фінансові санкції).
Рішення з позначками „1” і „2” прийняті в межах апеляційного узгодження суми податкового зобов’язання, визначеного контролюючим органом згідно статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" за результатами прийнятих рішень про розгляд первинної та повторної скарг та направлені з метою доведення граничного строку сплати суми податкового зобов’язання по вказаним податковим повідомленням-рішенням.
Також за рішенням Державної податкової адміністрації про результати розгляду повторної скарги підприємства СДПІ було направлено позивачу податкове повідомлення-рішення №0000480821/2 від 06 липня 2006 року про визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 586150,00 грн. штрафні (фінансові) санкції.
Колегія суддів, розглянувши матеріали справи та заслухавши представників сторін під час судового засідання, дійшла висновку про залишення апеляційних скарг без задоволення з наступних підстав.
По-перше, стосовно неправильного застосування положення Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 334/94-ВР від 28 грудня 1994 року та донарахування податку у сумі 12520645,55 грн., на думку, першого відповідача, СТГО "Південна залізниця" за період 1 квартал 2003 року -1 півріччя 2005 року порушені вимоги пункту 4.1 статті 4, пункт 5.1 статті 5, підпункт 8.1.4 пункту 8.1 статті 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого завищені валові доходи на суму 69164585 грн. та завищені валові витрати на суму 112508440 грн.
Проте, слід зазначити, що підприємством позивача в податковому обліку витрати на утримання, експлуатацію та забезпечення основної діяльності житлових будинків, відносились до складу валових витрат в розмірі 50% у відповідності до підпунктів 5.4.9, 5.4.10 пункту 5.4 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та пункту 16 Перехідних положень Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 24 грудня 2002 року. Амортизаційні відрахування на житлові будинки не відображались в рядку 07 декларації з податку на прибуток залізниці згідно підпункту 8.1.4 пункту 8.1 статті 8 Закону України "Про прибуток". Тобто, житлові будинки в податковому обліку відображались як невиробничі основні фонди.
Статутне територіально-галузеве об'єднання "Південна залізниця" для відображення операцій стосовно передачі житлових будинків до комунальної власності в податковому обліку користувалось спеціальною нормою, а саме: підпунктом 8.1.4 пунктом 8.1 статті 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", згідно з яким у разі продажу невиробничих фондів до валових доходів платника податку включаються доходи, отримані (нараховані) від продажу, а до валових витрат - сума витрат, пов'язаних із придбанням (виготовленням) таких невиробничих фондів (без врахування зносу) та їх поліпшенням.
Як зазначено в пункті 1.31 статті 1 вищевказаного Закону, під продажем розуміються будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності (власність була державна - стала комунальна) на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Таким чином безоплатна передача СТГО "Південна залізниця" житлових будинків у комунальну власність з метою оподаткування є продажем невиробничих фондів.
Посилання 1-го відповідача на загальні норми при оподаткуванні операцій з безоплатної передачі житлових будинків до комунальної власності є безпідставним, так як при наявності спеціальної та загальних норм, що регулюють одні й ті ж відносини, застосуванню підлягає виключно спеціальна норма. Крім того, посилання на необхідність зв'язку між продажем невиробничих фондів та господарською діяльністю (отриманням доходів) також є помилковим трактуванням положень Закону про прибуток, адже п.п.8.1.4 п.8.1 ст.8 цього Закону є спеціальною нормою і не вказує на необхідність зв'язку з отриманням доходів та господарською діяльністю.
Таким чином, господарський суд Харківської області правомірно застосовував спеціальну норму –підпункт 8.1.4 пункту 8.1 статті 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" з питання безкоштовної передачі житлових будинків у комунальну власність при винесенні оскаржуваної постанови.
По-друге, стосовно неврахування валових витрат, а також амортизаційних відрахувань по Дитячому лікарсько-оздоровчому центру "Сонячний" Статутного територіально-галузевого об'єднання "Південна залізниця", то 1-й відповідач в апеляційній скарзі зазначає, що виявлені у ході перевірки завищення податкових зобов'язань підприємство повинно самостійно відкоригувати у наступних звітних періодах, відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
Але, така позиція, на думку суду апеляційної інстанції, не є вірною, оскільки згідно з Положенням Дитячий лікарсько-оздоровчий центр "Сонячний" серед іншого має право здійснювати лікарську, оздоровчу та комерційну діяльність. Тобто, фактично в перевіряємому періоді Дитячий лікарсько-оздоровчий центр "Сонячний" надавав платні послуги по відпочинку та оздоровленню дітей всіх бажаючих, у тому числі дітей залізничників.
Згідно Положення, узгодженого Розпорядженням Голови Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області № 129 від 09 квітня 1999 року, довідки № 1109 про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України Дитячий лікарсько-оздоровчий центр "Сонячний" є структурним підрозділом позивача, його діяльність є частиною господарської діяльності підприємства "Південна залізниця”, не є об'єктом соціальної інфраструктури, згідно п. 4.4 Положення самостійно здійснює господарську діяльність, основним видом діяльності є діяльність санаторно-курортних організацій (КВЕД 85.11.3), готелі з ресторанами (КВЕД 55.11.0), медична практика (КВЕД 85.12.0), остання є такою, що підлягає ліцензуванню (ліцензія від 12 березня 2003 року №120, строк дії якої з 12 березня 2003 року по 12 березня 2006 року), отримані дозволи на розміщення об'єктів торгівлі.
Якщо дитячі табори відпочинку надають платні послуги або здійснюють іншу комерційну діяльність, то дія підпункту 5.4.9 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" на них не розповсюджується (останній абзац пп.5.4.9), тобто до складу валових витрат відносяться 100 відсотків понесених витрат.
За І півріччя 2005 року Дитячий лікарсько-оздоровчий центр "Сонячний" надав Головному підприємству "Південна залізниця" декларацію з податку на прибуток підприємства, в якій відображені валові витрати у сумі 1719,3 тис.грн., а також амортизаційні відрахування у сумі 728,5 тис. грн.
У зведеній декларації з податку на прибуток підприємства, що подана Південною залізницею до СДПІ по роботі з ВПП за всі структурні підрозділи від усіх видів діяльності, по ДЛОЦ "Сонячний" помилково було вказано валові витрати на суму 859,5 тис. грн. і амортизаційні відрахування на суму 364,3 тис.грн., тобто по ДЛОЦ "Сонячний" Південною залізницею помилково частково не враховані валові витрати і амортизаційні відрахування.
За даними перевірки ДЛОЦ "Сонячний" Південної залізниці сума валових витрат складає 1665,2 тис. грн., амортизаційні відрахування -728,5 тис.грн. (додаток №14 до акту перевірки ДЛОЦ "Сонячний").
У зведеному акті перевірки Південної залізниці (додаток № 29) до складу валових витрат включена сума витрат по ДЛОЦ "Сонячний" в розмірі 859,5 тис.грн., амортизаційних відрахувань - у розмірі 364,3 тис.грн. На сторінках 88-109 зведеного акту, де описані порушення, які встановлені у ході перевірки валових витрат структурних підрозділів, порушень по ДЛОЦ "Сонячний" не наведено. На сторінках 109-116, де описані порушення, які встановлені у ході перевірки амортизаційних відрахувань структурних підрозділів залізниці, порушень по ДЛОЦ "Сонячний" також не наведено.
Згідно з пунктом 4 Наказу Державної податкової адміністрації України від 15 жовтня 2004 року № 599 "Про затвердження методичних рекомендацій щодо оформлення матеріалів документальних перевірок" при оформленні актів перевірок суб'єкта господарювання-юридичної особи, яка має філії, відділення та інші відокремлені структурні підрозділи, що не є юридичними особами необхідно обов'язково враховувати результати проведення перевірок всіх філій, відділень та структурних підрозділів.
Таким чином, господарський суд Харківської області правомірно зазначає, що витрати по Дитячому лікарсько-оздоровчому центру "Сонячний" Статутного територіально-галузевого об'єднання "Південна залізниця" підлягають включенню до валових витрат у сумі 1665,2 тис.грн., амортизаційні відрахування по ДЛОЦ "Сонячний" підлягають урахуванню у сумі 728,5 тис. грн.
По-третє, стосовно неправильного застосування положення Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та Закону України "Про залізничний транспорт" та донарахування податку на прибуток у сумі 2227846,63грн., то 1-й відповідач вважає, що в порушення вимог підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4, підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" із змінами та доповненнями СТГО "Південна залізниця" у 2004 році занижено валові доходи на суму вартості наданих послуг з безоплатного перевезення залізничників та членів їх сімей у ІІІ, ІV кварталах 2004 року в сумі 8911386,53 грн.
Проте, статтею 16 Закону України "Про залізничний транспорт" від 04 липня 1996 року № 273/96-ВР передбачені заходи по соціальному захисту працівників залізничного транспорту та серед іншого передбачено, що працівники залізничного транспорту загального користування та члени їх сімей (утриманці) користуються правом на безоплатний проїзд залізничним транспортом.
У відповідності до пункту 4.1 статті 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" із змінами та доповненнями валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.
В даному ж випадку доход СТГО "Південна залізниця" отримано не було. Доход було отримано працівниками залізниці та членами їх сімей, та у відповідності з нормами Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22 травня 2003 року N 889-ІV з отриманого доходу працівниками залізниці утримувався та перераховувався до бюджету податок з доходів фізичних осіб.
Таким чином, законодавцем у статті 16 Закону України "Про залізничний транспорт" було встановлено право на безоплатний проїзд залізничників та членів їх сімей (утриманців). Підприємство зобов'язано виконувати вимогу закону та надавати право безоплатного проїзду своїм робітникам та членам їх сімей. Право працівників залізничного транспорту на безоплатний проїзд є соціальним захистом.
Аналогічна ситуація виникає, коли залізниця здійснює перевезення пільгового контингенту. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 04 березня 2002 року №256 безкоштовний проїзд пільгового контингенту також є соціальним захистом населення. В даному випадку валові доходи виникають, згідно підпункту 11.3.5 пункту 11.5 статті 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", лише в момент надходження коштів з державного бюджету. Тобто, якщо кошти за безкоштовний проїзд не отримані, то валові доходи не виникають.
Пунктом 5 "Порядку фінансування місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету" встановлено, що підприємствам транспорту не відшкодовуються за рахунок субвенцій втрати їх доходів від перевезень громадян, які мають право на безоплатний проїзд відповідно до законодавства, та за професійною ознакою, а саме, залізничникам та членам їх сімей.
Отже, місцевий суд правомірно встановив, що перевіркою безпідставно включено до складу валового доходу СТГО "Південна залізниця" у ІІІ кварталі 2004 року - 4361961,93 грн., у IV кварталі 2004 року - 4549424,60 грн.
В-четвертих, щодо зменшення валових доходів на підставі повідомлення - авізо Державного підприємства "Український державний розрахунковий центр міжнародних перевезень" перший відповідач в апеляційній скарзі зазначає, що виявлені у ході перевірки завищення податкових зобов'язань підприємство повинно самостійно відкоригувати у наступних звітних періодах, відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21 грудня 2000 року №2181-ІІІ.
На це колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що у відповідності до підпункту 2.2.1 пункту 2.2 статті 2 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" доходи залізниць, одержані від господарської діяльності залізничного транспорту, визначаються у межах доходних надходжень, перерозподілених між залізницями у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.
Так, Південна залізниця отримувала від Укрзалізниці та відображала у складі валових доходів суми доходних надходжень, розподілених відповідно до „Порядку розподілу доходних надходжень від основної діяльності залізничного транспорту", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України за №173 від 16 лютого 1998 року.
Крім того, починаючи з II кварталу 2004 року згідно з вищенаведеним підпунктом 2.2.1, Державним підприємством „Український державний розрахунковий центр міжнародних перевезень" надаються суми перерозподіленої попередньої оплати, які у 2004 році збільшували валові доходи Південної залізниці в декларації з податку на прибуток. Однак, в першому півріччі 2005 року суми перерозподілених попередніх оплат Південною залізницею помилково в декларацію з податку на прибуток не враховувались. Дані суми повинні були зменшити валові доходи Південної залізниці за 1 півріччя 2005 року на суму 5836 тис. грн.
Відповідно до підпункту 4.2.2 „б" пункту 4.2 статті 4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі, якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.
З огляду на таке, слід зазначити, що господарським судом цілком правомірно визначено, що за результатами перевірки СТГО "Південна залізниця" зайво задекларовані валові доходи у розмірі 5836 тис.грн.
В-п'ятих, у зв'язку з тим, що сума нарахованого за результатами перевірки СТГО "Південна залізниця" податкового зобов'язання постановою господарського суду Харківської області від 12 жовтня 2006 року визнана недійсною - сума штрафних санкцій була скасована.
Відповідно до підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у пп.4.2.2 "б" п.4.2 ст.4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання)..., але не більше п'ятидесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
Відповідно до підпункту 4.2.2 "б" при визначенні податкового зобов'язання обліковуються як заниження так і завищення податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.
Податкове зобов'язання - це "зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів ...", як це закріплено пунктом 1.2 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
За результатами перевірки встановлено заниження податкового зобов'язання по податку на прибуток на 14573300 грн., така ж сума заниження податкового зобов'язання відображена в податкових повідомленнях-рішеннях №0000200821/0 від 06 березня 2006 року, №0000200821/1 від 28 квітня 2006 року, №0000200821/2 від 06 липня 2006 року. Але відповідачем при розрахунку штрафних санкцій, нарахованих згідно цих податкових повідомлень-рішень, не було враховано завищення податкових зобов'язань по податку на прибуток у сумі 1172300 грн., внаслідок чого штрафні санкції було завищено на 586150 грн.
Тобто штрафна санкція, яка нарахована у відповідності до підпункту 17.1.3 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" не може перевищувати 50% від суми заниження податкового зобов'язання за результатами перевірки, яку визначено у податкових повідомленнях-рішеннях №0000200821/0 від 06 березня 2006 року, №0000200821/1 від 28 квітня 2006 року, №0000200821/2 від 06 липня 2006 року.
Крім того, при нарахування штрафних санкцій в податковому повідомленні-рішенні №0000480821/2 від 06 квітня 2006 року в розмірі 586150,0 грн. другий відповідач користувався пунктом 6.1.3 Інструкції № 110 від 17 березня 2001 року "Про порядок застосування штрафних санкцій". Вимоги Інструкції №110 із змінами, внесеними згідно з Наказом Державної податкової адміністрації № 326 від 10 серпня 2005 року не відповідають Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", який має вищу юридичну силу. Таким чином, нарахування штрафних санкцій в сумі 586150,0 грн. є неправомірним.
Стосовно застосування підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" про додаткове нарахування штрафних санкцій (крім штрафних санкцій по пп.17.1.3) у розмірі 50% від суми недоплати (заниження податкових зобов'язань) - то ця норма суперечить статті 61 Конституції України, яка передбачає, що ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне і те ж саме правопорушення.
Таким чином, першим відповідачем було неправомірно розраховано суму штрафних санкцій, що й було встановлено господарським судом Харківської області при винесенні оскаржуваної постанови.
Отже, ані Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Харкові, ані Державною податковою адміністрацією у Харківській області не було надано доказів, які б спростували доводи позивача, а тому їх вимоги задоволенню не підлягають.
Приймаючи до уваги викладене вище, колегія суддів приходить до висновку, що заперечення відповідачів, наведені в апеляційних скаргах, позбавлені фактичного та правового обґрунтування, на їх підтвердження не було надано відповідних доказів, тому постанова господарського суду Харківської області від 12 жовтня 2006 року по справі №АС-03/359-06 була ухвалена без порушень норм матеріального та процесуального права, що не дає підстав для її скасування та задоволення апеляційних скарг відповідачів.
На підставі викладеного та керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 статті 198, пунктом 1 статті 205, статтями 206, 209, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу Державної податкової адміністрації у Харківській області залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Харківської області від 12 жовтня 2006 року по адміністративній справі № АС-03/359-06 залишити без змін.
Дана ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Адміністративну справу № АС-03/359-06 повернути до господарського суду Харківської області.
Роз’яснити сторонам, що вони мають право на дану ухвалу подати касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя Погребняк В.Я.
суддя Горбачова Л.П.
суддя Істоміна О.А.