Україна
Харківський апеляційний господарський суд
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"24" січня 2006 р. Справа №АС-42/522-06
Судова колегія у складі:
головуючого судді Бондаренко В.П., судді Лакізи В.В., судді Токара М.В
при секретарі Саутенко К.О.
за участю представників сторін:
позивача - Вишневська Т.А. (довіреність у справі)
відповідача –Бережний Р.М. (довіреність у справі)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №4502Х/1-11) на постанову господарського суду Харківської області від 02.11.2006 р. по справі №АС-42/522-06
за позовом Дочірнього підприємства «Санаторій Березівські Мінеральні води»Закритого акціонерного товариства «Укрпрофоздоровниця», с. Березівське Дергачівського району
до Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції , м. Дергачі
про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень -
встановила:
Постановою господарського суду Харківської області від 02.11.2006р. по справі №АС-42/522-06 (суддя Яризько В.О.) позовні вимоги позивача задоволено частково та визнано нечинними та скасовані податкові повідомлення-рішення Дергачівської МДПІ у Харківської області №0000262310/2 від 05.06.2006р. та №0000262310/3 від 29.08.2006р.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Стягнено з державного бюджету на користь ДП Санаторій «Березівські мінеральні води»державне мито в сумі 3.40грн.
Відповідач із постановою суду першої інстанції не погодився, звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову господарського суду скасувати в частині задоволення позивних вимог позивача і в задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що постанова є незаконною, оскільки судом першої інстанції при її прийнятті не враховані положення Закону України «Про податок на додану вартість», а саме в порушення п.п. 7.2.1 п.п. 7.2.3, 7.2.4, 7.2.6 п. 7.2 статті 7 вказаного Закону позивачем до складу податкового кредиту безпідставно віднесені суми ПДВ по податкових накладних, оформлених неналежним чином, а також посилається на інші порушення позивачем податкового законодавства які і стали причиною прийняття податкових повідомлень-рішень.
Позивач надав заперечення на апеляційну скаргу в якому зазначає, що вважає оскаржувану відповідачем постанову господарського суду Харківської області законною та обґрунтованою, в зв’язку з чим, просить залишити її без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення.
Зокрема позивач зазначає, що відповідачем неправомірно виключені суми ПДВ зі складу податкового кредиту позивача в сумі 44993,34грн. та донараховано позивачеві суми ПДВ та застосовані штрафні санкції у розмірі 22496,67грн., оскільки факсимільний підпис на податкових накладних якими підтверджується сума податку в розмірі 44993,34грн. дає змогу ідентифікувати продавців товарів які брали участь у господарських операціях.
Судова колегія розглянула апеляційну скаргу відповідача, перевірила матеріали справи, заслухала представників сторін і встановила наступне.
Представниками Дергачівської МДПІ була проведена планова документальна перевірка дотримання вимог податкового та валютного законодавства дочірнього підприємства «Санаторій Березівські мінеральні води»ЗАТ «Укрпрофоздровниця»за період з 01.01.2005р. по 30.09.2005р. про що було складено акт №43/23-104/0264843 від 22.02.2006р. (Т.1 а.с. 24-50).
На підставі вищевказаного акту перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення №0000262310/0 від 06.03.2006р. про донарахування позивачу зобов’язання в сумі 122166,00 грн., в т.ч. податку на додану вартість у сумі 81444,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 40722,00 грн.
Позивачем вказане повідомлення-рішення було оскаржено до Дергачівської МДПІ (скарга № 147 від 16.03.2006р.).
Рішенням Дергачівської МДПІ про результати розгляду скарги № 1166/10/25-010 від 30.03.2006р. встановлено, що податкові накладні, видані ПП "Тіса+" до 11.02.2006р. на загальну суму 23544,83 грн. були видані платником ПДВ, а при проведенні перевірки дані накладні не були визнані податковим органом, тому податкове повідомлення-рішення № 0000262310/0 від 06.03.2006р. було скасовано в частині донарахування податку на додану вартість у сумі 23544,83 грн.
На підставі даного рішення відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000262310/1 від 30.03.2006р. про донарахування позивачу зобов’язання в сумі 86848,75 грн., в т.ч. податку на додану вартість у сумі 57899,17 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 28949,58 грн.
На податкове повідомлення-рішення № 0000262310/1 від 30.03.2006р. позивачем була подана повторна скарга до ДПА у Харківській області (скарга № 230 від 12.04.2006р.).
Рішенням ДПА у Харківській області № 2061/10/25-010 від 30.05.2006р. за результатами розгляду повторної скарги встановлено, що позивач мав право включати до податкового кредиту у лютому 2005р. всі податкові накладні видані ПП "Тіса+", які відповідачем при проведенні перевірки не були прийняті, тому податкове повідомлення-рішення № 0000262310/1 від 30.03.2006р. скасовано в частині донарахування 14051,68грн., в т.ч. основний платіж 9367,79 грн., штрафні санкції 4683,89 грн.
На підставі рішення ДПА у Харківській області відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000262310/2 від 05.06.2006р. про донарахування позивачу зобов’язання в сумі 72797,07 грн., в т.ч. податку на додану вартість у сумі 48531,38 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 24265,69 грн.
Позивачем була подана скарга № 350 від 15.06.2006р. на податкове повідомлення-рішення № 0000262310/2 від 05.06.2006р. до ДПА України, яка рішенням ДПА України № 9010/6/25-0215 від 16.08.2006р. залишена без задоволення, у зв’язку з чим відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000262310/3 від 29.08.2006р. на ту ж саме суму, що й податкове повідомлення-рішення № 0000262310/2 від 05.06.2006р.
Суд зазначає, що згідно п.п. 6.4.1 п.6.4 ст.6 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове повідомлення або податкові вимоги вважаються відкликаними, якщо: контролюючий орган скасовує або змінює раніше прийняте рішення про нарахування суми податкового зобов'язання (пені і штрафних санкцій) або податкового боргу внаслідок їх адміністративного оскарження.
Таким чином, податкові повідомлення-рішення № 0000262310/0 від 06.03.2006р., № 0000262310/1 від 30.03.2006р., які були частково скасовані контролюючим органом внаслідок їх адміністративного оскарження, на теперішній час є відкликаними, тому суд не розглядає позовні вимоги про скасування зазначених повідомлень-рішень та відмовляє позивачу в задоволенні позовних вимог в цій частині.
Як вбачається з акту перевірки та рішень контролюючих органів, прийнятих за результатами розгляду скарг позивача, згідно податкових повідомлень-рішень № 0000262310/2 від 05.06.06р., № 0000262310/3 від 29.08.2006р. позивачу донараховані зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 48531,38 грн., в т.ч.:
- 434, 00 грн. донараховані за порушення п.п. 3.1.1 п.3.1 ст.3, п.4.1 ст.4, п.6.1 ст.6 Закону України "Про податок на додану вартість, а саме не нараховано податок на додану вартість на продукти харчування, відпущені споживачам у березні 2005р. у сумі 241,00 грн., у липні 2005р. у сумі 193,00 грн.;
- 44993,34 грн. донараховано за порушення п.п. 7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме по податковим накладним № 104 від 10.01.05, № 128 від 13.01.05 р., № 324 від 15.02.05 р., № 360 від 22.02.05 р., № 1089 від 24.03.05 р., б/н від 07.04.05 р., № 317 від 12.04.05 р., № 840 від 16.05.05 р., № 876 від 18.05.05 р., № 1054 від 27.05.05 р., № 4020 від 02.09.05 р., № 4536 від 21.09.05 р., № 4700 від 26.09.05 р., які оформлені неналежним чином, у зв"язку з тим, що при їх оформленні використаний факсимільний підпис особи, уповноваженої платником податку здійснювати продаж товару (робіт, послуг);
- 3104,15 грн. донараховано за порушення п.п. 7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме по податковим накладним накладними № 2/29 від 31.01.05 р., № 2/175 від 31.05.2005 р., № 2/206 від 30.06.05 р., № 2550 від 30.06.05 р., які оформлені неналежним чином, у зв’язку з тим, що в накладних не вказано кількість (об"єм) проданого товару, одиниця виміру товару, його ціна.
Судова колегія дійшла висновку, що при розгляді справи та прийнятті оскаржуваної постанови господарський суд Харківської області на підставі аналізу матеріалів справи, чинного законодавства дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог позивача в частині скасування податкових повідомлень-рішень №0000262310/2 від 05.06.06р. та №0000262310/3 від 29.08.2006р., оскільки згідно п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:
або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Згідно п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними.
Згідно п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" Платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:
а) порядковий номер податкової накладної;
б) дату виписування податкової накладної;
в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;
г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);
д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;
е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);
є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача;
ж) ціну поставки без врахування податку;
з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;
и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.
Відповідно до п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).
Згідно п.5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30 травня 1997 р. N 165, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 р. за N 233/2037, податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку, тобто якщо податкову накладну видано особою, яка не зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій не присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.
Відповідачем не надані докази в підтвердження того, що податкові накладні, по яких ним зменшені податкові зобов’язання позивачу по податку на додану вартість видані не платниками податку на додану вартість, а суми включені до зазначених податкових накладних є фіктивними, а тому господарський суд Харківської області при прийнятті оскаржуваної постанови дійшов обґрунтованого висновку, що у відповідача були відсутні правові підстави для виключення суми податку на додану вартість по податкових накладних № 104 від 10.01.05, № 128 від 13.01.05 р., № 324 від 15.02.05 р., № 360 від 22.02.05 р., № 1089 від 24.03.05 р., б/н від 07.04.05 р., № 317 від 12.04.05 р., № 840 від 16.05.05 р., № 876 від 18.05.05 р., № 1054 від 27.05.05 р., № 4020 від 02.09.05 р., № 4536 від 21.09.05 р., № 4700 від 26.09.05 р., які підписані з боку продавця факсимільним підписом та скріплені печаткою підприємства, зі складу податкового кредиту позивача.
Стосовно податкових накладних № 2/29 від 31.01.05 р., № 2/175 від 31.05.2005 р., № 2/206 від 30.06.05 р., № 2550 від 30.06.05 р. то судова колегія зазначає, що згідно листа ДПА України від 15.08.2003 N 7068/6/15-2317-22 порядок заповнення податкової накладної з ПДВ регулюється наказом ДПАУ від 30.05.97 р. N 165 "Про затвердження форм податкової накладної, книги обліку придбання та книги обліку продажу товарів (робіт, послуг), порядку їх заповнення", який зареєстрований в Мін'юсті України 23.06.97 р. N 233/2037. Пунктом 12.4 Порядку передбачено, що в графі 5 податкової накладної необхідно зазначити кількість (об'єм, обсяг) поставки товарів, виконання робіт, надання послуг. Практика застосування положень вищезазначеного наказу свідчить про те, що окремі послуги мають лише грошову форму вимірювання, а тому за наявності таких обставин в графі 5 податкової накладної повинен проставляється прочерк.
Суд зазначає, що відсутність в спірних податкових накладних, які були виписані за отриману передплату, таких показників як "одиниця виміру товару", "кількість (об’єм, обсяг) продукції", "ціна" не впливає на оподаткування підприємства позивача.
Відсутність в податкових накладних вказаних показників не робить податкові накладні недійсними.
Таким чином у позивача при отриманні вказаних податкових накладних не було підстав для невключення сум податку на додану вартість по даним податковим накладним до податкового кредиту.
Недотримання позивачем, на думку відповідача, порядку встановленого п.п. 7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість , не є підставою для висновку про неправомірність віднесення понесених позивачем витрат до податкового кредиту та не свідчить про обґрунтованість рішення ДПІ, оскільки абзацом 2 п.п.7.4.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" підставою для відповідальності платника податку є непідтвердження сум податку, включеного до податкового кредиту, на момент перевірки платника податку. А всі суми, які були включені позивачем до податкового кредиту підтверджені податковими накладними, які видані платником ПДВ та не визнані у встановленому законом порядку недійсними.
Стосовно встановлення відповідачем порушень з боку позивача п.п.3.1.1 п. 3.1 ст. З, п.4.1 ст. 4, п.6.1 ст. 6 Закону України "Про податок на додану вартість" суд зазначає, що ні в акті перевірки ні в відзиві на позов, відповідачем не вказано на підставі яких первинних документів або інших документів ним зроблені такі висновки, не вказано, по яким саме операціям та з якими споживачами позивачем не нараховано ПДВ, а приведені лише норми закону.
Відповідно до п. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Судова колегія вважає за необхідне також зазначити, що відповідачем подані докази направлення до податкових органів за місцезнаходженням контрагентів позивача щодо проведення зустрічних перевірок (Т.2 а.с. 4-6), але докази порушень зазначеними контрагентами податкового законодавства, як на момент прийняття господарським судом Харківської області оскаржуваної постанови, так і на момент розгляду апеляційним господарським судом апеляційної скарги відповідачем не подані.
На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що постанова господарського суду Харківської області від 02.11.2006 р. по справі № АС-42/522-06 прийнята при належному з’ясуванні обставин, що мають значення для справи та у відповідності до діючого матеріального і процесуального законодавства і підстави для її скасування відсутні, в зв’язку з чим апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 160, 167, 195, 196, п. 1) статті 198, статтями 200, 205, 206, 209, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Харківської області від 02.11.2006р. по справі №АС-42/522-06 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України, протягом одного місяця з дня складення ухвали в повному обсязі.
Справу передати до господарського суду Харківської області.
Ухвала складена у повному обсязі 27 січня 2007 р.
Головуючий суддя (підпис) Бондаренко В.П.
Суддя (підпис) Лакіза В.В.
Суддя (підпис) Токар М.В.