Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

м. Первомайськ, вул. К.Маркса, 18, 55213, (05161) 4-26-20

3-2010/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2010 суддя Первомайського міськрайонного суду Миколаївській області Козаченко Р.В., розглянувши матеріали, що надійшли від Територіальної державної інспекції праці у Миколаївської області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, приватного підприємця, мешкаючого за адресою: вул. Петровського,60 «а», м. Гіервомайськ, Миколаївської області за ч. 1 ст. 41 КУпАГІ, -

ВСТАНОВИВ:

27 липня 2010 Територіальною державною інспекцією праці у Миколаївської області проведено планову перевірку додержання законодавства про працю в магазині «Ніпель», приватного підприємця ОСОБА_1, що знаходиться за адресою: вул. Київська,50, м. Первомайськ, Миколаївської області. Проведеною в магазині «Ніпель» перевіркою встановлено численні порушення законодавства України про працю.

Фізична особа підприємець - ОСОБА_1Б.( свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи підприємця ВО 1 № 324174 здійснює підприємницьку діяльність і відповідно до ч. Іст.21 України він зобов»язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю,угодою сторін. Відповідно до ст.. 46 Господарського Кодексу України підприємці мають право укладати з громадянами договори, щодо використання їх праці. При перевірці укладання трудових відносин між суб»єктами підприємництва та найманими працівниками встановлено, що ФОП ОСОБА_1 на час перевірки використовує найману працю 2 осіб . Аналізуючи зміст трудових договорів встановлено, що в п.2 трудових договорів не зазначено докладні характеристики роботи продавця та вимоги її виконання, в п.3.1 у трудових договорах встановлена заробітна лата у розмірі мінімальної заробітної плати, в п,6 тривалість щорічної відпустки 24 к.д., дата та місяць надання відпустки не визначений. В ході перевірки встановлено,що у ОСОБА_1 в магазині «Нінель» працює 2 чоловік продавцями не продовольчих товарів, тобто підприємець повинен встановити їм посадові оклади не менше ніж 3 р. та відповідно оплачувати їх роботу з додержанням вимог ч.З ст. 6 Закону України «Про оплати праці», згідно якої тарифна сітка формується на основі тарифної ставки робітника 1р., що встановлюється у розмірі вищому від мінімальної заробітної плати. Керуючись методичними рекомендаціями щодо оплати праці працівникам малих підприємств схваленими наказом Мінпраці від 13.08.2004 № 186 співвідношення в оплаті праці продавців продовольчих та непродовольчих товарів становить : 1р. -1,2р.- 1,15, Зр.- 1.3,4р. - 1,45, 5р. - 1,6. При перевірці відомості нарахування заробітної плати встановлено що заробітна плата продавцям нараховується у розмірі мінімальної заробітної плати, який зазначений в п.З трудового договору . Таким чином в червні нараховано заробітної плати працівникам з посадового окладу 884 грн з мінімальної заробітної плати , так ОСОБА_2 за 14 к.д. в сумі -589,33 грн., ОСОБА_3 589,33 грн. Враховуючи викладене ОСОБА_1 нараховує заробітну плату працівникам без урахування складності виконаних робіт та порушує ч.2 ст. 1 Закону України «Про оплату праці». В порушення ч.2 ст. 30 Закону України « Про оплату праці» ОСОБА_1 не веде достовірний облік виконаної працівниками роботи, табель обліку робочого часу за місяць. В книзі нарахування заробітної плати не вказано кількість відпрацьованих годин працівником, що не дає можливість перевірити чи правильно нарахована заробітна плата. Відомості виплати заробітної плати відсутні, тобто бухгалтерський облік у встановленому порядку не ведеться. В порушення вимог ч.І ст. 115 КЗпГІУ заробітна плата працівникам видається один раз на місяць. До 1 числа наступного місяця, тоді як заробітну плату потрібно виплачувати регулярно в робочі дні у строки, встановлені в колективному договорі не рідше двох разів на місяць через проміжок часу , що не перевищує 16 к.д. Перевіркою встановлено, що у ОСОБА_1 по трудовим договорам працювали продавцям непродовольчих товарів ОСОБА_4 з 01.10.09 по 06.05.10 та ОСОБА_5 з 12.02.2009 по 23.03.2009 при перевірці відомостей нарахування їм заробітної плати встановлено, що в порушення ст.2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 06.02.2003 р № 491-4 та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 № 1078, при наявності підстав протягом 2009 двом працівникам не нараховувалась індексація іга заробітну плату в межах прожиткового мінімуму для працездатних осіб на величину приросту індексу споживчих цін. Так у 2009 були підстави для проведення індексації заробітної плати ОСОБА_6, у травні та червні місяці на коефіцієнти 1.1, в липні на коефіцієнт 2,8, в серпні, вересні, жовтні на коефіцієнти 4.0, в грудні 5,4, в січні, лютому, березні 2010- 6.6. ОСОБА_4 були підстави для індексації заробітної плати в січні, лютому 2010 на коефіцієнт 1.1, в березні на коефіцієнт 3.8, у квітні, травні на коефіцієнт 5,8. Таким чином найманим працівникам з березня 2009 заробітна плата нараховувалась не в повному обсязі, за вказаний період не донараховано заробітної плати ОСОБА_6 па суму близько 225грн., ОСОБА_4 близько 155грн. При перевірці нарахування заробітної плати встановлено, що в порушення ст. 83 Кзп ПУ при звільнені ОСОБА_4І не нарахована грошова компенсація за 14 к.д. невикористаної щорічної відпустки, ОСОБА_6 не нарахована грошова компенсація за 3 к.д. не використаної відпустки, яка передбачена п.6 трудового договору.

З огляду на викладене, в діях ГІП ОСОБА_1 містяться ознаки адміністративного правопорушення передбаченого ч.І ст. 41КУпАП .

Суд враховуючи обставини справи, особу правопорушника, вважає можливим визнати вказане правопорушення малозначним та звільнити правопорушника від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням.

Керуючись ст. ст. 22, 283, 284 КУпАП,-

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 за ч.І ст.41 КУпАП звільнити від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням.

Провадження по справі відносно ОСОБА_1 за ч. ст. 41 КУпАП закрити.

На постанову може бути подано апеля ці йн/'скаргу до Апеляційного суду Миколаївської області протягом 10 днів з дня винесення постанови через Первомаґр»кий міський суд Миколаївської області.

Суддя: