Справа № 352/553/13-ц
Провадження № 2/352/448/13
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 липня 2013 року м. Івано-Франківськ
Тисменицький районний суд Івано-Франківської області
в складі: головуючого – судді Дузінкевича І.М.
секретаря Кукули О.С.
представника позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
представника відповідача-адвоката ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення з боржника витрат, сплачених поручителем, -
в с т а н о в и в :
Позивачка звернулася в суд з позовом до відповідача про стягнення з боржника витрат, сплачених поручителем. Свої позовні вимоги обґрунтовувала тим, що 11.03.2008р. між ВАТ «Державний ощадний банк України» та відповідачем ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №43. Для забезпечення виконання зобов»язань по даному договору між нею, позивачкою, ВАТ «Державний ощадний банк України» та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір поруки №43-1. Згідно даного договору вона взяла на себе зобов»язання відповідати перед банком за зобов»язання відповідача. Крім того, для забезпечення виконання зобов»язань 11.03.2008р. між нею, банком та відповідачем було укладено договір іпотеки, відповідно до якого вона як майновий поручитель передала в іпотеку належне їй на прві особистої власності нерухоме майно, а саме: земельну ділянку та розташований на ній одноповерховий житловий будинок №38 по вул. Чукалівка Тисменицького району Івано-Франківської області. У зв»язку з тим, що відповідач систематично порушував умови кредитного договору, вона, позивачка, на виконання вимог закону та для недопущення звернення стягнення на предмет іпотеки, змушена була сплачувати кошти для погашення боргу. Таким чином вона сплатила 97800грн. Просила стягнути з відповідача в її користь дану суму та судові витрати.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала, пояснила, що відповідач ОСОБА_2 дійсно не виконував взяті на себе зобов’язання по кредитному договору, тому її довірителька як поручитель змушена була сплатити 97800грн., оскільки належне їй майно було передано в іпотеку. Просила позов задоволити.
Відповідач та його представник у судовому засіданні позов не визнали, пояснили, що позивачка ніде не працювала, тому не мала можливості сплатити таку суму, вона не мала значного джерела особистих доходів. Усі кошти на погашення кредиту давав він, відповідач, оскільки являється підприємцем. На даний час усі кредитні зобов»язання виконано. Крім того, надані квитанції про сплату кредиту позивачкою, свідчать про те, що платником вона була тільки один раз. Просили в задоволенні позову відмовити.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Встановлено, що 11 березня 2008року між ВАТ «Державний ощадний банк України» та відповідачем ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №43(а.с.3-6), за умовами якого йому надано кредит у сумі 500 000грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 17% річних, з кінцевим терміном погашення до 20.03.2018р. Для забезпечення виконання зобов»язань за даним договором між ВАТ «Державний ощадний банк України», позивачкою ОСОБА_4 та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір поруки №43-1 від 11.03.2008р.(а.с.7-8), та іпотечний договір від 13.03.2008р.(а.с.9-10). Відповідно до умов даних договорів позивачка взяла на себе прямі зобов»язання відповідати перед кредитором по зобов»язаннях боржника за кредитним договором №43, а також з метою забезпечення належного виконання боржником зобов»язання, передала в іпотеку нерухоме майно, що належить їй на праві власності, зокрема: земельну ділянку та розташований на ній одноповерховий житловий будинок №38 по вул. Чукалівка Тисменицького району Івано-Франківської області.
Відповідно до ч.3 ст. 42 Закону України «Про іпотеку» майновий поручитель, який виконав основне зобов»язання повністю або в частині, має право вимагати від боржника відшкодування сплаченої майновим поручителем суми.
Згідно ст. 556 ч.2 ЦК України до поручителя, який виконав зобов»язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов»язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.
Як вбачається із наданих та оглянутих в судовому засіданні оригіналів квитанцій, позивачка ОСОБА_4 дійсно сплачувала кошти на погашення кредиту ОСОБА_2 на загальну суму 97800грн. Також даний факт підтверджується виписками за кредитним договором №43 від 11.03.2008р., наданих Тисменицьким відділенням №7327 ВАТ «Державний ощадний банк України»(а.с.130-167).
Посилання відповідача на те, що у позивачки не було значного джерела доходу, тому вона не могла сплачувати такі кошти, не заслуговує до уваги, оскільки жодним чином не доведено.
Згідно ст..ст. 58-60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень з огляду на їх належність та допустимість.
За таких обставин, суд вважає, що з відповідача слід стягнути в користь позивачки кошти за погашення кредиту за договором поруки №43-1 від 11.03.2008р. в сумі 97800грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Тому з відповідача також слід стягнути на користь позивачки понесені нею судові витрати.
На підставі наведеного, відповідно до ст. ст. 555, 556 ЦК України, ст.. 42 Закону України «Про іпотеку», керуючись ст. ст. 81, 88, 213-215, 218 ЦПК України, суд –
в и р і ш и в :
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_4 кошти за погашення кредиту за договором поруки №43-1 від 11 березня 2008року в сумі- 97800(дев»яносто сім тисяч вісімсот)грн. та 978(дев»ятсот сімдесят вісім)грн. судового збору, а всього 98778(дев»яносто вісім тисяч сімсот сімдесят вісім)грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду до Апеляційного суду Івано-Франківської області подається протягом десяти днів з дня його проголошення через Тисменицький районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Головуючий Дузінкевич І.М.