ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _________________________________________________________________________________________ |
П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
"06" серпня 2009 р. | Справа № 33/29-08-1361 |
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Гладишевої Т.Я.,
суддів Савицького Я.Ф., Лавренюк О.Т.
при секретарі судового засідання Кубік О.В.
за участю представників сторін в судовому засіданні від 06 серпня 2009 року:
від Міністерства транспорту та зв'язку України: не з’явився;
від ДП “Іллічівський морський торговельний порт”: Іллічов П.М., за довіреністю;
від відповідача: Тарнакоп В.І., за довіреністю;
від прокуратури: Будзул-Лавренюк К.Я., за посвідченням;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Риалбудсервис”
на рішення господарського суду Одеської області від 20.05.2009 року
за поданням Іллічівського транспортного прокурора Одеської області про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Одеської області від 19.06.2008 року
по справі № 33/29-08-1361
за позовом: Іллічівського транспортного прокурора Одеської області в інтересах держави - орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах - Міністерство транспорту та зв'язку України, в особі Державного підприємства “Іллічівський морський торговельний порт”
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Риалбудсервис”
про стягнення 921 923, 00 грн.
В судовому засіданні 06 серпня 2009 року за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частини постанови відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2008 року Іллічівський транспортний прокурор Одеської області в інтересах держави - орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах - Міністерство транспорту та зв'язку України, в особі Державного підприємства “Іллічівський морський торговельний порт” звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Риалбудсервис” про стягнення 921923,00 грн., що є різницею між мінімальною сумою прибутку та фактичною часткою отриманого ДП “Іллічівський морський торговельний порт” прибутку за 2007-й рік за договором № 400-0 про спільну діяльність (договір простого товариства) від 15.08.2006 р. (в редакції від 25.04.2007 року).
Позовні вимоги обґрунтовано встановленими під час прокурорської перевірки порушеннями законодавства при укладенні між ДП “Іллічівський морський торговельний порт” та ТОВ “Риалбудсервис” договору про спільну діяльність (договір простого товариства) № 400-0 від 15.08.2006 року. Зокрема, прокурор вказує про порушення відповідачем своїх зобов'язань за вказаним договором щодо відшкодування ДП “Іллічівський морський торговельний порт” за рахунок власних коштів різниці між належною мінімальною сумою прибутку та фактичною часткою Порту в отриманому прибутку, що є порушенням вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України та підпункту 5.2.19 пункту 5.2, пунктів 6.1, 6.3 договору про спільну діяльність (договір простого товариства) № 400-0 від 15.08.2006 року (в новій редакції від 25.04.2007 року).
Рішенням господарського суду Одеської області від 19.06.2008 року по справі № 33/29-08-1361 (суддя Д.Т. Мазур) в позові відмовлено.
Судове рішення мотивовано наявністю рішення господарського суду Одеської області від 21.04.2008 року по справі 6/43-08-872, яким задоволено зустрічний позов ТОВ “Риалбудсервис” до ДП “Іллічівський морський торговельний порт”, визнано недійсним п. 5.2.19 договору про спільну діяльність від 15.08.2006 року (в редакції від 25.04.2007 року). За висновком суду, у відповідності до положень ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені вказаним рішенням суду від 21.04.2008 року, є преюдиціальними фактами і не доводяться знову при вирішенні спору по справі № 33/29-08-1361, тому правові підстави для задоволення позову прокурора та стягнення з відповідача 921923,00 грн. відсутні.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 05.08.2008 року рішення господарського суду Одеської області від 19.06.2008 року по справі № 33/29-08-1361 залишено без змін.
26.03.2009 року Іллічівський транспортний прокурор Одеської області звернувся з поданням про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Одеської області від 19.06.2008 року по справі № 33/29-08-1361, зазначаючи в поданні, що вказане рішення суду про відмову в позові мотивовано визнанням судом у справі № 6/43-08-872 недійсним п. 5.2.19 договору № 400-0 про спільну діяльність від 15.08.2006 року (в редакції від 25.04.2007 року). Однак, постановою Вищого господарського суду України від 11.11.2008 року по справі №6/43-08-872 рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасовано, справу № 6/43-08-872 передано на новий розгляд до господарського суду Одеської області. Відповідно до ухвали господарського суду Одеської області від 26.01.2009 року по справі № 6/43-08-872 позов ДП „Іллічівський морський торговельний порт” до ТОВ „Риалбудсервіс” про зобов’язання виконати умови договору та зустрічний позов ДП „Іллічівський морський торговельний порт” до ТОВ „Риалбудсервіс” про визнання недійсним пункту договору залишено без розгляду. Враховуючи, що постановою Вищого господарського суду України від 11.11.2008 року по справі № 6/43-08-872 скасовано факти, які були покладені в основу рішення суду від 19.06.2008 року у справі № 33/29-08-1361, прокурор звернувся з поданням про перегляд вказаного рішення за нововиявленими обставинами, вказуючи про необхідність скасування за результатами перегляду рішення від 19.06.2008 року та прийняття нового рішення про задоволення позову Іллічівського транспортного прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Міністерства транспорту та зв’язку України, Державного підприємства „Іллічівський морський торговельний порт” до ТОВ „Риалбудсервіс” про стягнення 921923,00 грн.
Рішенням господарського суду Одеської області від 20.05.2009 року по справі № 33/29-08-1361 (суддя Д.Т. Мазур) за нововиявленими обставинами задоволено позов Іллічівського транспортного прокурора в інтересах держави –орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах –Міністерство транспорту та зв’язку України в особі Державного підприємства „Іллічівський морський торговельний порт”. Стягнуто з ТОВ „Риалбудсервіс” на користь ДП „Іллічівський морський торговельний порт” 921923,00 грн. та судові витрати – 25500,00 грн. державного мита, 312,50 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.
Рішення суду мотивовано поновленням прокурору строку на внесення подання про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами; наявністю нововиявлених обставин, якими є скасування Вищим господарським судом України фактів щодо недійсності пункту 5.2.19 договору № 400-0 про спільну діяльність від 15.08.2006 року (в редакції від 25.04.2007 року); доведеністю заявлених вимог про стягнення з відповідача 921923,00 грн., що є різницею між належною мінімальною сумою прибутку та фактичною часткою отриманого ДП „Іллічівський морський торговельний порт” прибутку за 2007 рік за договором про спільну діяльність.
Не погодившись з рішенням від 20.05.2009 року, ТОВ „Риалбудсервіс” звернулось з апеляційною скаргою, в якій вказує, що рішення є необґрунтованим, оскільки прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права при неповному та неправильному встановленні всіх обставин справи.
Скаржник зазначає, що в порушення ст. 113 Господарського процесуального кодексу України суд прийняв до розгляду подання прокурора після спливу процесуального строку за відсутністю клопотання прокурора про поновлення строку. В порушення ст. 114 Господарського процесуального кодексу України місцевий господарський суд, не скасувавши рішення від 19.06.2008 року, яке переглянуто за нововиявленими обставинами, прийняв нове рішення про задоволення позову прокурора, при цьому не враховуючи, що: - ТОВ „Риалбудсервіс” виконувало обов’язки за договором № 400-0 про спільну діяльність від 15.08.2006 року (в редакції від 25.04.2007 року) лише 7 місяців 2007-ого року; - спільна діяльність передбачає реалізацію довгострокових проектів, тому відповідач узгодив вказану в договорі про спільну діяльність суму прибутку за повних 12 місяців роботи; - в неотриманні запланованого прибутку відсутня вина відповідача; - ТОВ „Риалбудсервіс” не порушило зобов’язання в розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України; - відповідно до ст. ст. 1130, 1132, 1138 Цивільного кодексу України, ст. ст. 42, 44 Господарського кодексу України договір про спільну діяльність виконується одночасно обома юридичними особами –його учасниками, однак ризик такої господарської підприємницької діяльності та очікувані результати для кожного окремого з учасників –окремий (самостійний).
З викладених підстав скаржник просить рішення від 20.05.2009 року скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, оцінивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та прокурора, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 112 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.
Постановою Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27 лютого 1981 року (з наступними змінами) „Про практику перегляду судами у зв’язку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал і постанов у цивільних справах, що набрали законної сили” визначено, що до нововиявлених обставин можуть бути віднесені матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є їх наявність на час розгляду справи та те, що ці обставини не могли бути відомі заявнику на час розгляду справи.
Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Як на нововиявлену обставину Іллічівський транспортний прокурор Одеської області послався на постанову Вищого господарського суду України від 11.11.2008 року по справі № 6/43-08-872, якою скасовано рішення господарського суду Одеської області від 21.04.2008 року та постанова Одеського апеляційного господарського суду від 29.07.2008 року у справі № 6/43-08-872 про визнання недійсним пункту 5.2.19 договору № 400-0 про спільну діяльність від 15.08.2006 року (в редакції від 25.04.2007 року); матеріали справи № 6/43-08-872 надіслані до господарського суду Одеської області для нового розгляду.
Як вже зазначалось раніше, при новому розгляді вказаної справи первісний позов ДП „Іллічівський морський торговельний порт” до ТОВ „Риалбудсервіс” про зобов’язання відповідача виконати умови договору про спільну діяльність № 400-0 в редакції від 25.04.2007 року та зустрічний позов ТОВ „Риалбудсервіс” до ДП „Іллічівський морський торговельний порт” про визнання недійсним пункту 5.2.19 договору про спільну діяльність № 400-0 від 15.08.2006 року (в редакції від 25.04.2007 року) залишено без розгляду відповідно до ухвали від 26.01.2009 року.
Таким чином, скасування рішення господарського суду Одеської області від 21.04.2008 року у справі № 6/43-08-872, яке було обов’язковим для господарського суду Одеської області при винесенні рішення від 19.06.2008 року по справі № 33/29-08-1361 щодо встановленого факту недійсності пункту 5.2.19 договору про спільну діяльність № 400-0 в редакції від 25.04.2007 року, є нововиявленими обставинами, які за своєю юридичною суттю є фактичними даними, які спростовують покладені в основу рішення від 19.06.2008 року факти.
Відтак, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку щодо наявності нововиявлених обставин та перегляду рішення від 19.06.2008 року відповідно до ст. 112 Господарського процесуального кодексу України.
З резолютивної частини оскарженого рішення від 20.05.2009 року, постановленого за результатами перегляду рішення від 19.06.2008 року за нововиявленими обставинами, вбачається, що 20.05.2009 року прийнято рішення про задоволення позову Іллічівського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Міністерства транспорту та зв’язку України, ДП „Іллічівський морський торговельний порт” до ТОВ „Риалбудсервіс” про стягнення з відповідача на користь ДП „Іллічівський морський торговельний порт” 921 923,00 грн. з покладанням на відповідача судових витрат.
В порушення ст. 114 Господарського процесуального кодексу України місцевий господарський суд не зазначив у резолютивній частині рішення від 20.05.2009 року про скасування переглянутого за нововиявленими обставинами рішення від 19.06.2008 року, що є підставою для зміни оскарженого рішення суду від 20.05.2009 року.
Задовольнивши позов Іллічівського транспортного прокурора, суд виходив з аналізу положень договору про спільну діяльність № 400-0 від 15.08.2006 року (в редакції від 25.04.2007 року), дійшовши висновку про узгодження сторонами мінімальної суми прибутку ДП „Іллічівський морський торговельний порт” в розмірі 1005000,00 грн., який, в разі не забезпечення у вказаній сумі прибутком від спільної діяльності, відшкодовується відповідачем порту в сумі різниці між 1005000,00 грн. та фактичною частиною отриманого портом за звітний рік прибутку.
Мотивувальна частина оскаржуваного рішення містить посилання на ст. 22 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 224 Господарського кодексу України.
Колегія суддів погоджується з встановленими судом підставами виникнення у відповідача господарських зобов’язань виходячи з наступного.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що 15.08.2006 року між ДП „Іллічівський морський торговельний порт” (порт) та ТОВ „Риалбудсервіс” (підприємство) укладено договір № 400-0 про спільну діяльність (договір простого товариства) зі строком дії на 15 років.
25.04.2007 року договір про спільну діяльність переукладено в новій редакції, відповідно до якої ДП „Іллічівський морський торговельний порт” (порт, учасник) та ТОВ „Риалбудсервіс” (підприємство, учасник) зобов’язуються спільно діяти для задоволення потреб у поточному та капітальному ремонтах основних фондів Порту та третіх осіб, в будівництві житлових та промислових об’єктів, споживчих товарах, промислової продукції.
Пунктом 3.3 договору передбачено, що співвідношення часток учасників в спільній діяльності за договором складає: порт –50%, підприємство –50%; співвідношення часток може бути змінено шляхом укладання відповідної додаткової угоди між учасниками в порядку, встановленому договором. При цьому, частка порту не може бути менш 50% .
Згідно з пунктом 5.2.19 договору підприємство зобов’язано забезпечити граничну мінімальну суму прибутку порту від спільної діяльності в розмірі 1005000,00 грн. У випадках, коли прибуток, фактично отриманий за результатами спільної діяльності учасників за договором за календарний рік, є нижчим, ніж належна порту мінімальна сума прибутку, підприємство відшкодовує порту різницю між належною мінімальною сумою прибутку та фактичною часткою порту в отриманому прибутку за рахунок власних коштів.
Розділом 6 договору встановлено, що прибуток від спільної діяльності розраховується в порядку, передбаченому чинним законодавством України, і визначається після відшкодування з доходу, отриманого за результатами спільної діяльності за звітній період, витрат, понесених при здійсненні спільної діяльності. Розподіл прибутку від спільної діяльності між учасниками здійснюється після сплати податку на прибуток відповідно до звіту про результати спільної діяльності на території України без створення юридичної особи, або іншого документу, визначеного податковим органом за звітний квартал (п. 6.1. договору).
Відповідно до п. 13.1 договору він (у новій редакції) вважається укладеним і таким, що набрав чинності з моменту його підписання учасниками і скріплення печатками та обов’язкового погодження з Міністерством транспорту та зв’язку України. До набрання чинності договором у новій редакції сторони вважають чинним договір у попередній редакції. Строк дії договору –15 років від дати укладення його в першій редакції.
Відповідно до ч. 1 ст. 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Положеннями ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Приписами ст. 1130 Цивільного кодексу України визначено, що за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові.
За договором простого товариства сторони (учасники) беруть зобов'язання об'єднати свої вклади та спільно діяти з метою одержання прибутку або досягнення іншої мети (ст. 1132 Цивільного кодексу України).
Статтею 1139 Цивільного кодексу України встановлено, що прибуток, одержаний учасниками договору простого товариства в результаті їх спільної діяльності, розподіляється пропорційно вартості вкладів учасників у спільне майно, якщо інше не встановлено договором простого товариства або іншою домовленістю учасників. Умова про позбавлення або відмову учасника від права на частину прибутку є нікчемною.
Відповідно до звіту від 21.02.2008 року про нарахування та розподіл прибутку між учасниками договору № 400-0 за ІV квартал 2007 року, ДП „Іллічівський морський торговельний порт” станом на 31.12.2007 року здійснено інвестицій на суму 15274314,00 грн. (що становить 94,33% від внеску, передбаченого договором), а ТОВ „Риалбудсервіс” в період з 15.11.2006 року по 24.12.2007 року інвестовано грошових коштів в сумі 5 617 985,00 грн. (що становить 34,70% від суми, зазначеної в договорі).
Всього на 12 місяців 2007 року прибуток за договором про спільну діяльність склав 145000,00 грн.; податок на прибуток –36250,00 грн.; прибуток –108 750,00 грн., який розподілено наступним чином: ДП „Іллічівський морський торговельний порт” –83 077, 00 грн.; ТОВ „Риалбудсервіс” –25673,00 грн.
Даний звіт затверджено начальником ДП „Іллічівський морський торговельний порт” та директором ТОВ „Риалбудсервіс” та скріплено печатками.
Пунктом 9.3 договору № 400-0 про спільну діяльність (в редакції від 25.04.2007 року) сторони обумовили, що штрафи і збитки, що виникли з вини одного з учасників, покриваються за рахунок його частки прибутку від спільної діяльності.
Згідно ч. 1 ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Відповідно до ч. 2 ст. 224 Господарського кодексу України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
З урахуванням вищевикладених норм чинного законодавства та положень пунктів 5.2.19, 9.3. договору № 400-0 про спільну діяльність (в редакції від 25.04.2007 року) заявлені позовні вимоги про стягнення 921 923,00 грн., які є фактично збитками порту (неодержані доходи), підлягають задоволенню як обґрунтовані та доведені матеріалами справи.
Щодо доводів апеляційної скарги про прийняття судом подання прокурора про перегляд рішення за нововиявленими обставинами після спливу встановленого процесуального строку, то колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 53 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за своєю ініціативою може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк. В описовій частині рішення від 20.05.2009 року суд вказав про наявність поважних причин для поновлення строку для внесення подання та поновлення строку.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 44, 49, 99, 101-105, 114 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія, -
ПОСТАНОВИЛА:
У задоволенні апеляційної скарги відмовити.
Рішення господарського суду Одеської області від 20.05.2009 року по справі № 33/29-08-1361 змінити, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:
„1.Подання Іллічівського транспортного прокурора Одеської області про перегляд за нововиявленимим обставинами рішення господарського суду Одеської області від 19.06.2008 року по справі № 33/29/08-1361 – задовольнити.
2. Рішення господарського суду Одеської області від 19.06.2008 року по справі № 33/29/08-1361 –скасувати.
3. Позов Іллічівського транспортного прокурора в інтересах держави –орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах –Міністерство транспорту та зв’язку України в особі Державного підприємства „Іллічівський морський торговельний порт” –задовольнити.
4. Стягнути з ТОВ „Риалбудсервіс” на користь Державного підприємства „Іллічівський морський торговельний порт” 921 923,00 грн.
5. Стягнути з ТОВ „Риалбудсервіс” до Державного бюджету України державне мито в сумі 13828,85 грн., в тому числі 4609,62грн. за подання Ілічівського транспортного прокурора Одеської області про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.
6. Стягнути з ТОВ „Риалбудсервіс” до Державного бюджету України 312,50 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.”
Зобов’язати господарський суд Одеської області видати відповідні накази з зазначенням реквізитів сторін.
Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий суддя: Т.Я. Гладишева
Суддя: Я.Ф. Савицький
Суддя: О.Т. Лавренюк