Судове рішення #5609876

 

   КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

 

Справа № 22-а-23225/08                                                                                        Головуючий у І інстанції - Карапиш Т.В.

                                                                                               Суддя-доповідач - Горяйнов А.М.

 

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

09 липня 2009 року                                                                                               м. Київ

 

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:            Головуючого судді           - Горяйнова А.М.,

суддів                               - Хрімлі О.Г. та Шведа Е.Ю.,

при секретарі                  - Доник М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Ічнянському районі Чернігівської області на постанову Ічнянського районного суду Чернігівської області від 05 березня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ічнянському районі Чернігівської області про визнання незаконними дій щодо нарахування та виплати  пенсії з урахуванням підвищення, передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», та зобов'язання провести перерахунок пенсії,

 

ВСТАНОВИЛА:

 

У січні 2008 року ОСОБА_1. звернулася до суду з позовом, у якому просила визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Ічнянському районі Чернігівської області щодо невиплати їй пенсії з підвищенням на 30 % від мінімальної пенсії за віком та стягнути з відповідача різницю недоплаченої суми пенсії як дитині війни за 2007 рік в розмірі 1563 грн. 48 коп.

Постановою суду від 05 березня 2008 року позов ОСОБА_1. було задоволено частково та зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Ічнянському районі Чернігівської області здійснити перерахунок пенсії, яку отримувала позивач протягом 2007 року з урахуванням її підвищення на 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за рахунок коштів Державного бюджету України. Також судовим рішенням стягнуто з Державного бюджету України в особі Ічнянського відділення Державного казначейства в Ічнянському районі Головного управління Державного казначейства України в Чернігівській області на користь позивача державне мито в розмірі 3 грн. 40 коп. та витрати на правову допомогу у розмірі 80 грн. 00 коп.

Управління Пенсійного фонду України в Ічнянському районі Чернігівської області, не погоджуючись із ухваленою постановою, звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Ічнянського районного суду Чернігівської області від 05 березня 2008 року та ухвалити нову, якою позовні вимоги залишити без задоволення.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що на законодавчому рівні не врегульовано порядок виплати підвищення до пенсії дітям війни, не визначено джерела фінансування, порядок обчислення розміру такого підвищення та органи, до компетенції яких входить його виплата, що позбавляє Управління Пенсійного фонду України в Ічнянському районі Чернігівської області фактично реалізувати положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на практиці. 

ОСОБА_1., належним чином повідомлена про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилася. Письмових заперечень проти апеляційної скарги до суду не направила та на пропозицію судді-доповідача, викладену в ухвалі про відкриття апеляційного провадження, нових доказів в обґрунтування своїх вимог не надала. У відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України дана обставина не перешкоджає судовому розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та обставини, на які  посилається відповідач, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Ічнянському районі Чернігівської області задовольнити частково та змінити в частині постанову Ічнянського районного суду Чернігівської області від 05 березня 2008 року виходячи  з  наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до п. 3 ч. 1, ст. 198, ч. 1 ст. 201 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції змінює постанову суду, якщо визнає, що судом першої інстанції по суті правильно вирішено справу, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.

Ічнянським районним судом Чернігівської області під час розгляду справи встановлено, що Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік»  безпідставно звужено зміст та обсяг прав осіб, що віднесені до категорії «діти війни», наданих Законом України «Про соціальний захист дітей війни», що прямо суперечить ст. 64 Конституції України. Тому адміністративний позов ОСОБА_1. в частині здійснення перерахунку пенсії за 2007 рік з урахуванням підвищення, передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», слід задовольнити.

Судом першої інстанції також встановлено, що при виплаті пенсії позивачу Управління Пенсійного фонду України в Ічнянському районі Чернігівської області діяло в межах повноважень, наданих йому Положенням «Про Пенсійний фонд України». За таких обставин в частині визнання дій відповідача неправомірними - відмовлено. 

Колегією суддів встановлено, що позивач - ОСОБА_1., НОМЕР_1 року народження є дитиною війни у розумінні Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Дана обставина також підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 копія якого міститься в матеріалах справи.

Положенням ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що діти війни мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного грошового утримання, яке виплачується замість пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» припинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Відповідно до ст. 75 Конституції України Верховна Рада України є єдиним органом законодавчої влади в Україні. Конституція України не встановлює пріоритету застосування того чи іншого закону, що мають однакову юридичну силу.

Разом з тим, відповідно до п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційний Суд України від 3 жовтня 1997 року № 4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України зазначено, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов'язковими для виконання на території України.          

Відтак, виходячи з наведених положень Конституції України та вищевказаного рішення Конституційного Суду України, а також враховуючи, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» фактично змінено положення Закону України «Про соціальний захист дітей війни», який діяв у часі раніше, пріоритетними  в даному випадку є положення статей Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».

При цьому, судовою колегією враховується, що рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 п. 13 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», визнано таким, що не відповідає Конституції України. Відповідно до п. 3 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України  визнані неконституційними положення Закону України  «Про Державний бюджет на 2007 рік» втратили чинність з дня ухвалення цього рішення, тобто з 09 липня 2007 року.

Згідно ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, а тому до певної події або факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали.

Відтак відповідач, до компетенції якого у відповідності до пп. 7 п. 2.2. Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 30.04.2002 N 8-2 (z0441-02), віднесено призначення (здійснення перерахунку) і виплати пенсії, не зобов'язаний проводити виплату пенсії у будь-який інший спосіб та в розмірах, окрім тих, що передбачені Законом України «Про Державний бюджет на 2007 рік» до моменту прийняття рішення Конституційним Судом України.

Управління Пенсійного фонду України в Ічнянському районі Чернігівської області, здійснюючи позивачу виплату пенсії в період з 01 січня 2007 року по 09 липня 2007 року без нарахування підвищення, передбаченого ст. 6 Закону України «Про державний бюджет» діяв правомірно з урахуванням законодавства, положення якого були чинними  на момент здійснення такої виплати та не порушив прав позивача.

За таких обставин вимогу щодо перерахунку пенсії з 01 січня 2007 року по 09 липня 2007 року не підлягає задоволенню.

Разом з тим, в період часу з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року відповідач при нарахуванні пенсії ОСОБА_1. був зобов'язаний враховувати ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та здійснювати виплату пенсії з урахування підвищення у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що Управління Пенсійного фонду України в Ічнянському районі Чернігівської області було позбавлено фактичної можливості провести перерахунок пенсії з урахуванням ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у зв'язку з відсутність нормативно-правового регулювання механізму здійснення таких виплат колегією суддів не береться до уваги.

Правовідносини, що виникають у процесі реалізації права на отримання надбавки до пенсії основані на принципі юридичної визначеності. Зазначений принцип не дозволяє державі посилатися на відсутність певного нормативного акта, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах, як на підставу ухилення від виконання взятих державою на себе зобов'язань.

Крім того, судовою колегією враховується, що відповідно до ст. 17 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» основні державні соціальні гарантії встановлюються законами з метою забезпечення конституційного права громадян на достатній життєвий рівень. До числа основних державних соціальних гарантій включається мінімальний розмір пенсії за віком.

При цьому, ст. 19 вказаного Закону передбачено, що виключно законами України визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

Оскільки, будь-яким іншим законом, крім Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії не встановлений, судова колегія дійшла висновку про відсутність правових підстав для застосування будь-якої іншої величини, ніж встановлена названим Законом, для розрахунку підвищення пенсії позивача як дитині війни.

Визначаючи орган, за рахунок коштів якого слід виплачувати підвищення до пенсії, передбачене ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» колегія суддів керується наступним.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Таким чином, щомісячна доплата до пенсії для дітей війни є формою соціального забезпечення громадян, які відповідно до спеціального закону, є дітьми війни. Тобто, фактично вказана щомісячна надбавка є формою реалізації конституційного права громадян, які є дітьми війни, на соціальний захист.

Разом з тим, згідно ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок Державного бюджету України, а не за рахунок бюджету Пенсійного фонду України.

У відповідності до пп. 7 п. 2.2. Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 30.04.2002 N 8-2 (z0441-02) здійснення перерахунку пенсії входить до компетенції відповідного управління Пенсійного фонду України, на обліку якого перебуває пенсіонер. Тому при вирішенні справи судом першої інстанції правильно обрано спосіб захисту порушених прав позивача та у відповідності до п. 2 ч. 2 ст. 162 КАС України прийнято постанову про зобов'язання відповідача вчинити дії щодо перерахунку ОСОБА_1. пенсії за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року з урахуванням підвищення, передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність перерахунку пенсії, яку отримувала позивач з 09 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року з урахуванням її підвищення на 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за рахунок коштів Державного бюджету України, проте неможливо погодитися з тим, що перерахуванню підлягають усі виплати, проведені протягом 2007 року. Помилковим колегія суддів вважає також висновок Ічнянського районного суду Чернігівської області про те, що діяв правомірно відповідач, здійснюючи виплату пенсії ОСОБА_1. в період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року без урахування  підвищення на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Враховуючи, що судом першої інстанції правильно по суті вирішено справу, проте з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права колегія суддів вважає необхідним змінити постанову Ічнянського районного суду Чернігівської області від 05 березня 2008 року в частині періоду, за який необхідно здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1. та в частині оцінки правомірності дій відповідача.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 201, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

     

ПОСТАНОВИЛА:

 

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Ічнянському районі Чернігівської області - задовольнити частково.

Постанову Ічнянського районного суду Чернігівської області від 05 березня 2008 року - змінити.

Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Ічнянському районі Чернігівської області щодо нарахуванняОСОБА_1пенсії в період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року - неправомірними.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Ічнянському районі Чернігівської області перерахувати та виплатитиОСОБА_1пенсію за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року з урахуванням її підвищення на 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

В іншій частині постанову Ічнянського районного суду Чернігівської області від 05 березня 2008 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця з дня її складення в повному обсязі, тобто з 14 липня 2009 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

           

Головуючий суддя                                                                          А.М. Горяйнов                        

 

Судді                                                                                                О.Г. Хрімлі

 

                                                                                                          Е.Ю. Швед

 

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація