КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 22-а-23251/08 Головуючий у І інстанції - Головченко М.М.
Суддя-доповідач - Горяйнов А.М.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 липня 2009 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: Головуючого судді - Горяйнова А.М.,
суддів - Хрімлі О.Г. та Шведа Е.Ю.,
при секретарі - Доник М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Ічнянському районі Чернігівської області на постанову Ічнянського районного суду Чернігівської області від 15 квітня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ічнянському районі Чернігівської області про визнання незаконними дій щодо нарахування та виплати пенсії з урахуванням підвищення, передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», та зобов'язання провести перерахунок пенсії за 2007 рік,
ВСТАНОВИЛА:
В лютому 2008 року ОСОБА_1. звернулася до суду з позовом, у якому просила визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Ічнянському районі Чернігівської області щодо невиплати їй пенсії з підвищенням на 30 % від мінімальної пенсії за віком та стягнути з відповідача різницю недоплаченої суми пенсії як дитині війни за 2007 рік в розмірі 1441 грн. 11 коп.
Постановою суду від 15 квітня 2008 року позов ОСОБА_1. було задоволено частково та зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Ічнянському районі Чернігівської області здійснити перерахунок пенсії, яку отримувала позивач протягом 2007 року з урахуванням її підвищення на 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за рахунок коштів Державного бюджету України. Також судовим рішенням стягнуто з Державного бюджету України в особі Ічнянського відділення Державного казначейства в Ічнянському районі Головного управління Державного казначейства України в Чернігівській області на користь позивача державне мито в розмірі 3 грн. 40 коп.
Управління Пенсійного фонду України в Ічнянському районі Чернігівської області, не погоджуючись із ухваленою постановою, звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Ічнянського районного суду Чернігівської області від 15 квітня 2008 року та ухвалити нову, якою позовні вимоги залишити без задоволення.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що на законодавчому рівні не врегульовано порядок виплати підвищення до пенсії дітям війни, не визначено джерела фінансування, порядок обчислення розміру такого підвищення та органи, до компетенції яких входить його виплата, що позбавляє Управління Пенсійного фонду України в Ічнянському районі Чернігівської області фактично реалізувати положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на практиці.
ОСОБА_1., належним чином повідомлена про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилася. Письмових заперечень проти апеляційної скарги до суду не направила та на пропозицію судді-доповідача, викладену в ухвалі про відкриття апеляційного провадження, нових доказів в обґрунтування своїх вимог не надала. У відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України дана обставина не перешкоджає судовому розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та обставини, на які посилається відповідач, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Ічнянському районі Чернігівської області задовольнити частково, скасувати постанову Ічнянського районного суду Чернігівської області від 15 квітня 2008 року та ухвалити нове рішення виходячи з наступного.
Згідно п. 3 ч. 1, ст. 198, ч. 1 ст. 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду, на ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1. суд першої інстанції виходив з того, що Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік» безпідставно звужено зміст та обсяг прав осіб, віднесених до категорії «діти війни», наданих їм Законом України «Про соціальний захист дітей війни», що прямо суперечить ст. 64 Конституції України. Тому адміністративний позов ОСОБА_1. щодо здійснення перерахунку пенсії за 2007 рік з урахуванням підвищення, передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», слід задовольнити.
Судом першої інстанції також встановлено, що при виплаті пенсії позивачу Управління Пенсійного фонду України в Ічнянському районі Чернігівської області діяло в межах повноважень, наданих йому Положенням «Про Пенсійний фонд України». За таких обставин в частині визнання дій відповідача неправомірними - відмовлено.
Проте з такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може погодитися зважаючи на наступне.
Колегією суддів встановлено, що позивач - ОСОБА_1., НОМЕР_1 року народження є дитиною війни у розумінні Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Дана обставина також підтверджується посвідченням № НОМЕР_1, копія якого міститься в матеріалах справи.
Положенням ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що діти війни мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного грошового утримання, яке виплачується замість пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
Як було встановлено судом першої інстанції у 2007 році пенсія позивачу була нарахована та виплачена без урахування підвищення, передбаченого Законом України «Про соціальний захист дітей війни».
В зв'язку з викладеним судом першої інстанції було зроблено висновок про те, що позивач має право на виплату частини пенсії за 2007 рік на підставі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
З таким висновком суду першої інстанції неможливо погодитися з наступних підстав.
При апеляційному розгляді справи судова колегія виходить з того, що рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 п. 13 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», визнано таким, що не відповідає Конституції України. Відповідно до п. 3 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України визнані неконституційними положення Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» втратили чинність з дня ухвалення цього рішення, тобто з 09 липня 2007 року.
Згідно ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, а тому до певних правовідносин застосовується той закон або нормативно-правовий акт, який діяв на час існування цих правовідносин.
Відтак відповідач, до компетенції якого у відповідності до пп. 7 п. 2.2. Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 30.04.2002 N 8-2 (z0441-02), віднесено призначення (здійснення перерахунку) і виплати пенсії, не зобов'язаний проводити виплату пенсії у будь-який інший спосіб та в розмірах, окрім тих, що передбачені Законом України «Про Державний бюджет на 2007 рік» до моменту прийняття рішення Конституційним Судом України.
Управління Пенсійного фонду України в Ічнянському районі Чернігівської області, здійснюючи позивачу виплату пенсії в період з 01 січня 2007 року по 09 липня 2007 року без нарахування підвищення, передбаченого ст. 6 Закону України «Про державний бюджет» діяв правомірно з урахуванням законодавства, положення якого були чинними на момент здійснення такої виплати та не порушив прав позивача.
За таких обставин вимога позивача щодо перерахунку пенсії з 01 січня 2007 року по 09 липня 2007 року не підлягає задоволенню.
Разом з тим, в період часу з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року відповідач при нарахуванні пенсії ОСОБА_1 був зобов'язаний враховувати ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та здійснювати виплату пенсії з урахування підвищення у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
За таких обставин судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність перерахунку пенсії, яку отримувала позивач з 09 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року з урахуванням її підвищення на 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за рахунок коштів Державного бюджету України, проте неможливо погодитися з тим, що перерахуванню підлягають виплати, проведені протягом усього 2007 року, включаючи період з 01 січня 2007 року по 09 липня 2007 року.
Посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що Управління Пенсійного фонду України в Ічнянському районі Чернігівської області було позбавлене фактичної можливості провести перерахунок пенсії з урахуванням ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у зв'язку з відсутність нормативно-правового регулювання механізму здійснення таких виплат колегією суддів не береться до уваги.
Правовідносини, що виникають у процесі реалізації права на отримання надбавки до пенсії основані на принципі юридичної визначеності. Зазначений принцип не дозволяє державі посилатися на відсутність певного нормативного акта, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах, як на підставу ухилення від виконання взятих державою на себе зобов'язань.
Крім того, судовою колегією враховується, що відповідно до ст. 17 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» основні державні соціальні гарантії встановлюються законами з метою забезпечення конституційного права громадян на достатній життєвий рівень. До числа основних державних соціальних гарантій включається мінімальний розмір пенсії за віком.
При цьому, ст. 19 вказаного Закону передбачено, що виключно законами України визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Оскільки, будь-яким іншим законом, крім Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії не встановлений, судова колегія дійшла висновку про відсутність правових підстав для застосування будь-якої іншої величини, ніж встановлена названим Законом, для розрахунку підвищення пенсії позивача як дитині війни.
Визначаючи орган, за рахунок коштів якого слід виплачувати підвищення до пенсії, передбачене ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» колегія суддів керується наступним.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Таким чином, щомісячна доплата до пенсії для дітей війни є формою соціального забезпечення громадян, які відповідно до спеціального закону, є дітьми війни. Тобто, фактично вказана щомісячна надбавка є формою реалізації конституційного права громадян, які є дітьми війни, на соціальний захист.
Разом з тим, згідно ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок Державного бюджету України, а не за рахунок бюджету Пенсійного фонду України.
У відповідності до пп. 7 п. 2.2. Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 30.04.2002 N 8-2 (z0441-02) здійснення перерахунку пенсії входить до компетенції відповідного управління Пенсійного фонду України, на обліку якого перебуває пенсіонер. Тому при вирішенні справи судом першої інстанції правильно обрано спосіб захисту порушених прав позивача та у відповідності до п. 2 ч. 2 ст. 162 КАС України прийнято постанову про зобов'язання відповідача вчинити дії щодо перерахунку ОСОБА_1 пенсії за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року з урахуванням підвищення, передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Враховуючи, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, що мають істотне значення для справи, а також порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Ічнянському районі Чернігівської області задовольнити частково, скасувати постанову Ічнянського районного суду Чернігівської області від 15 квітня 2008 року та ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_1. задовольнити частково.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Ічнянському районі Чернігівської області - задовольнити частково.
Постанову Ічнянського районного суду Чернігівської області від 15 квітня 2008 року - скасувати.
Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Ічнянському районі Чернігівської області щодо нарахування ОСОБА_1 пенсії в період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року - неправомірними.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Ічнянському районі Чернігівської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року з урахуванням її підвищення на 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця з дня її складення в повному обсязі, тобто з 28 липня 2009 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя А.М. Горяйнов
Судді О.Г. Хрімлі
Е.Ю. Швед