ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа 2а-4317/09/1370
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 серпня 2009 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Кравчука В.М.,
при секретарі Ганачівській Л.Ю.,
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Радехівського районного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення помилково виплаченої допомоги з безробіття в сумі 2 661,37 грн.,-
в с т а н о в и в :
02.07.2009 року на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Радехівського районного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення помилково виплаченої допомоги з безробіття в сумі 2 661,37 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що, відповідачу було надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю в розмірі 2 931,25 грн., відповідно до п.п. 1,3,4 ст.22 та п.1 ст. 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та п.2.1 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності», однак помилково нараховано та фактично виплачено 5 592,62 грн. Отже, відшкодуванню підлягає помилково нарахована та виплачена відповідачу сума допомоги по безробіттю в розмірі 2 661,37 грн. Також покликається на те, що зазначена сума, відповідно до положень ст. 1212 ЦК України, є безпідставно набутим майном, що підлягає поверненню.
Позивав надіслав суду клопотанням від 07.08.2009 р., в якому просить справу розглядати без участі його уповноваженого представника.
Відповідач в судовому засіданні 30.07.2009 р. позовні вимоги районного центру зайнятості визнав в повному обсязі, визнав факт отримання грошових коштів у надлишковій сумі, однак у зв'язку з його скрутним матеріальним становищем та наявністю двох неповнолітніх дітей, просив суд розстрочити виконання рішення протягом одного року, також просив справу розглядати без його участі.
З урахуванням клопотань сторін про розгляд справи у їх відсутності відповідно до ч. 3 ст. 122 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини:
Наказом Радехівського районного центру зайнятості від 05.02.2008 р. № НТ 080205, на підставі заяви ОСОБА_1 від 05.02.2008 р., відповідачу надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю.
Згідно з довідкою, виданою ДП «Радехівського лісомисливського господарства» за № 36 від 04.02.2008 р., на якому працював ОСОБА_1, середня денна заробітна плата за останні шість місяців роботи становила 29,39 грн.
На підставі зазначеної довідки та з урахуванням страхового стажу Радехівським районним центром зайнятості нараховано ОСОБА_1 допомогу по безробіттю в розмірі 2 931,25 грн. Однак, через розрахункову помилку (системну помилку комп'ютерної програми) ОСОБА_1 було помилково нараховано та виплачено 5 592,62 грн. допомоги по безробіттю.
Зазначені обставини сторони визнають та вони підтверджуються наявними у справі доказами. Відповідач не повернув зайво отриманої суми допомоги у зв'язку із скрутним матеріальним становищем.
Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 року №1533-ІІІ, Порядком надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності» від 20.11.2000 року № 307.
Ст. 10 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» встановлено, що виконавчі дирекції відділень Фонду вирішують покладені на них завдання у тісній взаємодії з профспілковими органами, роботодавцями та місцевими органами виконавчої влади. Робочими органами виконавчої дирекції Фонду та його відділень є виконавчі дирекції відділень в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі.
Відповідно до Положення Про державну службу зайнятості, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 47 від 24.06.1991 року, діяльність державної служби зайнятості провадиться під керівництвом Мінпраці, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування. Основними завданнями державної служби зайнятості є, зокрема, розробка та здійснення заходів щодо реалізації державної політики зайнятості, які забезпечують зайнятість працездатного населення та матеріальну допомогу громадянам у разі безробіття.
Згідно п. 1.3 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності допомога по безробіттю призначається центрами зайнятості, на які покладено функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - центри зайнятості), за місцем перебування безробітного на обліку і виплачується в установленому порядку через банківські установи.
Отже, позивач Радехівський районний центр зайнятості є робочим органом виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, а тому звернувся до суду з зазначеним позовом відповідно до наданих йому повноважень.
Ст. 46 Конституції України встановлює право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» страхуванню на випадок безробіття підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), цивільно-правового договору, включаючи тих, які проходять альтернативну (невійськову) службу, а також тих, які працюють неповний робочий день або неповний робочий тиждень, та на інших підставах, передбачених законодавством про працю, військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової служби). До того ж право відповідача одержувати допомогу по безробіттю позивач не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 працював з 03.05.2007 р. по 01.11.2007 р. в ДП «Радехівське лісомисливське господарство» на підставі трудового договору та є застрахованою особою, в розумінні п. 3 ст. 1 Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».
Ч. 1 ст. 6 зазначеного Закону закріплено право застрахованих осіб на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст.7 видами забезпечення за цим Законом є, зокрема, допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності.
Ст. 22 Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачено, що застраховані особи, визнані у встановленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески, мають право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу. Допомога по безробіттю виплачується з 8 дня після реєстрації застрахованої особи в установленому порядку в державній службі зайнятості. Загальна тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 360 календарних днів протягом двох років.
Згідно з ч.1. ст. 23 цього ж Закону застрахованим особам, зазначеним у частині першій статті 22 цього Закону, розмір допомоги по безробіттю визначається у відсотках до їх середньої заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого Кабінетом Міністрів України, залежно від страхового стажу: до 2 років - 50 відсотків; від 2 до 6 років - 55 відсотків; від 6 до 10 років - 60 відсотків; понад 10 років - 70 відсотків.
Допомога по безробіттю виплачується залежно від тривалості безробіття у відсотках до визначеного розміру: перші 90 календарних днів - 100 відсотків; протягом наступних 90 календарних днів - 80 відсотків; у подальшому - 70 відсотків.
Аналогічні умови, тривалість та розміри виплати допомоги по безробіттю встановлені п.2.1 «Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності», який розроблений відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», на підставі яких центром зайнятості й було нараховано та виплачено допомогу по безробіттю ОСОБА_1
Відповідно до ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, встановленої законом, зобов'язана повернути потерпілому це майно.
Враховуючи наведені правові положення, обставини справи та повне визнання відповідачем факту безпідставного отримання допомоги по безробіттю в сумі 2 661,37 грн., який підтверджується іншими доказами, суд вважає, що позов є підставним та обґрунтованим, а тому підлягає до задоволення.
Розглядаючи клопотання відповідача про розстрочення сплати боргу на 12 місяців, суд виходить з положень ч. 1 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України, за якою у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. В судовому засіданні 30.07.2009р. відповідач пояснив, що в нього на утриманні двоє малолітніх дітей, він та дружина не працюють, а тому не мають можливості повернути борг одноразово.
Враховуючи те, що помилка в сумі виплаченої допомоги настала у зв'язку з обставинами, за які відповідач не відповідає, незадовільний майновий стан відповідача, суд вважає, що клопотання про розстрочення сплати боргу слід задовольнити та розстрочити борг на 12 місяців із сплатою рівними частинами після набрання постановою законної сили.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України позивач звільнений від сплати судових витрат, тому такі витрати у справі відсутні, а тому й розподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст. 7-11, 14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163, 257 КАС України, суд, -
п о с т а н о в и в:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з ОСОБА_1 (місцепроживання: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Радехівського районного центру зайнятості (місцезнаходження: Львівська область, м. Радехів, вул. Лесі Українки, 33, ідентифікаційний код 23963409, р/р 37172972900432 ГУДКУ у Львівській області, МФО 825014) 2661 гривень 37 копійок .
3. Розстрочити ОСОБА_1 сплату зазначеної вище суми на 12 (дванадцять) місяців починаючи з наступного місяця після набрання постановою суду законної сили, зі сплатою протягом 11 (одинадцяти) місяців до 25 числа відповідного місяця щомісячної суми у розмірі 221,78 гривень, і суми у розмірі 221,79 гривень - в останній місяць періоду розстрочення.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом 10 днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя -підпис - Кравчук В.М.
З оригіналом згідно:
Суддя Кравчук В.М.