У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
4 серпня 2009 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Рівненської області в складі:
Головуючої - Міщенко О.А.,
Суддів - Збитковської Т.І., Гладкого С.В. .
З участю прокурора - Войтюка А.М.
Захисника-адвоката ОСОБА_1
Засудженого - ОСОБА_2
розглянула кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Сарненського районного суду від 4 червня 2009 року.
Цим вироком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та житель АДРЕСА_1, українець, громадянин України, з середньою освітою, раніше судимий 29 січня 2008 року Сарненським районним судом за ч. 1 ст. 240 КК України до покарання у виді штрафу в сумі 510 грн., судимість не погашена,
- засуджений за ч.2 ст.240 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк два роки з конфіскацією незаконно добутого та знарядь видобування.
Судом вирішено питання стосовно речових доказів.
ОСОБА_2 визнаний винним та засуджений за те, що 10 квітня 2008 року біля 15 год. на ділянці поля, розташованій в північній околиці смт. Клесів Сарненського району, порушуючи порядок, передбачений Законом України від 18 листопада 1997 року „Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними", за допомогою штикової лопати незаконно, повторно видобув 8, 46 г бурштину-сирцю, який згідно постанови Кабінету Міністрів України № 827 1994 року „Про затвердження переліку корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення", являється корисною копалиною загальнодержавного значення, дорогоцінним камінням органогенного утворення.
В поданій на вирок суду апеляції засуджений ОСОБА_2 доводить, що суд не достатньо приділив увагу пом'якшуючим покарання обставинам, а саме тому , що він не працює , немає засобів для існування , на утриманні має матір - пенсіонерку , позитивно характеризується , у скоєному щиро розкаявся . Вважає вирок в частині призначеного покарання занадто суворим, просить змінити його та призначити йому міру покарання із застосуванням ст. 75 КК України.
Заслухавши доповідача Міщенко О.А., доводи захисника-адвоката ОСОБА_1 та засудженого ОСОБА_2 про задоволення апеляції, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає до задоволення з таких підстав.
Висновок суду про винуватість засудженого у вчиненні злочину, за який його засуджено, ґрунтується на сукупності зібраних у справі та досліджених в судовому засіданні достатніх та достовірних доказів, яким судом дана належна оцінка.
Кваліфікація дій засудженого ОСОБА_2 за ч.2 ст.240 КК України є вірною, що не оспорюється в апеляції.
Що стосується міри покарання, то при її призначенні суд дотримався вимог ст.65 КК України, зокрема врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу засудженого, який за місцем проживання характеризується позитивно; обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 щиро розкаявся у вчиненому ним злочині, є потерпілим від наслідків аварії на ЧАЕС.
Всі ці обставини у сукупності істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_2 злочину та ступінь небезпечності його для суспільства і дають підставу для звільнення його від відбування покарання з випробуванням.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів,
у х в а л и л а :
Апеляцію ОСОБА_2 задовольнити.
Вирок Сарненського районного суду від 4 червня 2009 року відносно ОСОБА_2 змінити.
Застосувати до ОСОБА_2 ст.75 КК України, звільнити його від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік з покладенням обов'язків, передбачених п.п.2.3. ч.1 ст.76 КК України, а саме: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи.
В решті вирок суду залишити без змін.
Судді :
Міщенко О.А. Збитковська Т.І. Гладкий С.В.
Вірно: Доповідач Міщенко О.А.