Справа № 4с-12/09
У Х В А Л А
8 травня 2009 року м. Черкаси
Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:
головуючого судді Токової С. Є.,
при секретарі Сємьоновій І. С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на постанову Державного виконавця від 25.12.2008 р. про закінчення виконавчого провадження,-
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернулась до суду із даною скаргою посилаючись на те, що 12 листопада 1998 року під час виконання службових обов’язків молодшого рибінспектора та за сумісництвом водія автомобіля помер її чоловік - ОСОБА_2. На її неодноразові вимоги адміністрація облдержрибінспекції лише в грудні 2002 року провела розслідування нещасного випадку та 17 січня 2003 року склала акт ф. НТ „як не пов’язаного з виробництвом”. Оскільки висновки, зроблені у вказаному акті не відповідали дійсності, вона змушена була з’явитись з позовом до суду, у якому просила зобов’язати відповідачів провести додаткове розслідування нещасного випадку.
Рішення Соснівського районного суду м. Черкас від 01 листопада 2007 року визнано, що адміністрація облдержрибінспекції (нині Державна інспекція відтворення рибних ресурсів та регулювання рибальства) незаконно доручила її чоловіку виконання за сумісництвом обов’язків водія, допустила його до роботи водія при відсутності медичного висновку про стан його здоров’я, порушила режим праці та відпочинку.
Цим рішенням суд зобов’язав ОСОБА_3 обласну інспекцію ВВЖРіРР провести додаткове розслідування нещасного випадку, що стався з її чоловіком 12 листопада 1998 року. На підставі вказаного рішення суду 11.12.2007 року був виданий виконавчий лист № 2-2976, який був пред’явлений до виконання підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Черкаській області.
25 грудня 2008 року державний виконавець Кирнос В.В. своєю постановою виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-2976 закінчив, в якості підстави для закінчення виконання назвав „повне фактичне виконання”. Вказану постанову позивачка отримала поштовим відправленням лише 13 лютого 2009 року, про що свідчить відбиток поштового штемпеля на конверті.
Для закриття виконавчого провадження державний виконавець використав висновок щодо нещасного випадку, що стався із чоловіком позивачки, складений провідним юрисконсультом Головного державного управління охорони відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства (ГДУОВВВЖР та РР).
Використанням Державним виконавцем такого „Висновку” – є неправомірним. Фактично державний виконавець навмисно підмінив питання „додаткове розслідування”, питанням „Висновок державного юрисконсульта”. Суд, згідно рішення, визнав, що перевірка по факту нещасного випадку проведена відповідачем не в повному обсязі та зобов’язав ОСОБА_3 обласну державну інспекцію ОТВВЖРіРР провести додаткове розслідування нещасного випадку.
Висновок провідного юрисконсульта не є додатковим розслідуванням з таких підстав. По перше: додаткове розслідування має бути проведене комісією по розслідуванню нещасного випадку з участю позивачки, як потерпілої сторони. По-друге: комісія зобов’язана була опитати усіх осіб, що причетні до нещасного випадку або були його очевидцями, витребувати необхідні документи. По-третє: за результатами розслідування комісія зобов’язана була скласти Акт про нещасний випадок з відповідними висновками.
Під час додаткового розслідування комісія зобов’язана була врахувати допущені адміністрацією порушення вимог трудового законодавства, на яких наголосив суд, а саме: доручення чоловікові позивачки додаткової роботи в якості водія автомобіля, що не передбачена трудовим договором, допуск його до роботи при відсутності медичного висновку про стан здоров’я, порушення адміністрацією режиму праці та відпочинку її чоловіка.
Таким чином, як зазначає позивачка, постанова Державного виконавця про закінчення виконавчого провадження винесене без урахування усіх обставин і є по суті ухилянням від примусового виконання рішення суду.
Тому, просить визнати дії Державного виконавця підрозділу виконання рішень Головного управління юстиції – неправомірними та такими, що порушили її права. Постанову про закінчення виконавчого провадження від 25 грудня 2008 року – скасувати, як необґрунтовану та зобов’язати підрозділ примусового виконання рішень продовжити виконання виконавчого листа № 2-2976 виданого 11.12.2007 року, яким зобов’язано ОСОБА_3 обласну державну інспекцію ОТВВЖРіРР провести додаткове комісійне розслідування за участю потерпілої сторони нещасного випадку.
В судовому засіданні скаржник ОСОБА_1 вимоги скарги підтримала та пояснила суду, що комісія по розслідуванню нещасних випадків , яка була створена відповідачем фактично не провела, до роботи комісії її не залучили, за результатами повинна була скласти акт про нещасний випадок. Висновок не відповідає фактичним обставинам справи, а тому державний виконавець не мав права, отримавши такий висновок, закривати провадження у праві.
Представник відповідача проти задоволення заяви заперечувала, пояснила суду, що до повноважень державного виконавця не входить ревізування висновку, який був складений ОСОБА_3 обласною державною інспекцією ОТВВЖРіРР на виконання рішення суду зобов’язального характеру. На виконання вимог державного виконавця відповідачем була створена комісія, яка склала висновок про результати додаткового розслідування. Тобто рішення суду було виконано повністю.
Заслухавши сторони, дослідивши матеріали виконавчого провадження, судом встановлено наступне.
Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 11.12.2007 року частково задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 обласної державної інспекції охорони та відтворення водних живих ресурсів і регулювання рибальства, зацікавлені особи територіальне управління держгірпромнагляду по Черкаській області, відділення фонду страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Черкаси про зобов”язання провести розслідування нещасного випадку та складення акту про нещасний випадок, пов”язаний з виробництвом, стягнення моральної шкоди, а саме зобов”язано відповідача провести додаткове розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,+ стягнуто на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 1500 грн. та 500 грн. судових витрат.
28.05.2008 року державним виконавцем було направлено вимогу із зобов”язанням виконати рішення суду, а 05.08.2008 рокеу - повторну. У зв”язку із невиконанням без поважних причини законних вимог державного виконавця , відповідно до ст. 76 Закону на боржника 01.10.2008 року постановою державного виконавця було накладено штраф у розмірі 340 грн.
В подальшому 15.12.2008 року на адресу державного виконавця відповідач направив висновок комісії про розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_2
25.12.2008 року державним виконавцем винесена постанова про закінчення виконавчого провадження.
Згідно зі ст. 3 Закону України “ Про виконавче провадження” примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів , визначених цим Законом.
Державний виконавець здійснює заходи щодо своєчасного та повного виконання рішення суду? зазначеного в документі на примусове виконання рішення у спосіб і порядок, визначений виконавчим документом ( ст. 5 Закону).
Між тим, звертаючись до суду із даною скаргою, ОСОБА_1 фактично ставить питання про скасування висновку, який складений за результатами додаткової перевірки, проведеної відповідачем ОСОБА_3 обласною державною інспекцією охорони та відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства.
Проте, до службових обов”язків державного виконавця, відповідно до вимог вищевказаного Закону не входять повноваження з перевірки істинності того чи іншого документа та здійснення його правового налізу. З огляду на зазначене, оскарженню підлягають не дії державного виконавця з прийняття вказаного висновку, а саме висновок.
За таких обставин, суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст.383,384 ЦПК України, Зконом України “ Про виконавче провадження” суд,-
У Х В А Л И В:
У задоволенні скарги ОСОБА_1 на постанову державного виконавця від 25.12.2008 року відмовити.
Заяву про апеляційне оскарження ухвали суду може бути подано протягом 5 днів з дня її проголошення. Апеляційну скаргу на ухвалу суду може бути подано протягом 10 днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження ухвали суду через суд першої інстанції.
Головуючий: