Україна
Харківський апеляційний господарський суд
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
“10” квітня 2007 р. Справа № 496-6/0
Колегія суддів
Харківського апеляційного господарського суду у складі:
головуючого судді Олійника В.Ф., суддів Кравець Т.В., Істоміної О.А.
при секретарі Кобзєвої Л.О.
за участю представників:
позивача -не з*явився
відповідача -не з*явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Ковпаківському районі м. Суми (вх. НОМЕР_1)
на ухвалу господарського суду Сумської області від 22.01.07р. по справі № 496-6/0
за заявою Управління Пенсійного фонду України у Ковпаківському районі м. Суми до Приватного підприємця -ОСОБА_1, м. Суми
про визнання банкрутом
встановила:
Ухвалою господарського суду Сумської області від 22 січня 2007 року заяву Управління Пенсійного фонду України у Ковпаківському районі м. Суми про порушення справи про банкрутство повернено заявнику на підставі п.3 частини 1 статті 63 ГПК України та ст. 9 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», так як місцевий суд не встановив підстав для порушення справи про банкрутство.
В апеляційній скарзі заявник посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального на процесуального права та просить скасувати ухвалу господарського суду Сумської області від 22.01.2007 року та направити матеріали справи до розгляду господарським судом Сумської області.
Представники сторін у призначене судове засідання не з'явились, хоча належним чином були повідомлені про час та місце судового розгляду.
Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, розглянувши доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши суддю-доповідача, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступного.
Повертаючи заяву про порушення справи про банкрутство, суд першої інстанції встановив, що вимоги даної заяви не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, у доводах заявника не вбачається підстав для задоволення вимог заяви кредитора.
В заяві вказано що, так як боржник є приватним підприємцем, та перебуває на обліку як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в Управлінні Пенсійного фонду України в Ковпаківському районі м. Суми, він зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та у повному обсязі страхові внески у розмірах, передбачених Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне державне страхування», а станом на 01.12.2006 року заборгованість боржника перед Пенсійним фондом України становить 600,83 грн., яка виникла з квітня 2005 року та не погашена протягом 1 року.
На підставі наведеного, заявником зроблений висновок про те, що викладені обставини свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника та наявність підстав для порушення провадження по справі, відповідно до статті 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Однак, судом першої інстанції зроблений правильний висновок стосовно відсутності підстав для задоволення заяви Управлінні Пенсійного фонду України в Ковпаківському районі, оскільки відповідно до частини 1 статті 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.
Наведена стаття чітко передбачає, що неподання боржником податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності протягом року до органів саме податкової служби свідчить про наявність підстав для порушення справи про банкрутство.
В даному випадку з заявою про порушення справи про банкрутство звернувся орган пенсійного фонду за неподання звітності до органів пенсійного фонду, що не є підставою для порушення провадження у справі про банкрутство.
Крім того, на думку колегії суддів, викладені обставини не свідчать про відсутність підприємницької діяльності ПП ОСОБА_1.
Враховуючи викладене, звернення Управління Пенсійного фонду України у Ковпаківському районі м. Суми з заявою про порушення справи про банкрутство за неподання протягом року звітності до органів пенсійного фонду, є неправомірним.
З огляду на це, оскаржувана ухвала є законною та обґрунтованою, а тому скасуванню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, 105, 106 ГПК України, колегія суддів апеляційного суду, одностайно, -
постановила:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Ковпаківському районі м. Суми залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Сумської області від 22 січня 2007 року по справі № 496-6/0 залишити без змін.
Головуючий суддя Олійник В.Ф.
Судді Кравець Т.В.
Істоміна О.А