Україна
Харківський апеляційний господарський суд
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 квітня 2007 року , м. Харків Справа № А-42/115-05
Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду у складі:
головуючого судді Івакіної В.О., суддів Бондаренко В.П., Сіверіна В.І.
при секретарі Саутенко К.О.
за участю представників сторін:
прокурора –Мірошниченко М.Л., посв. № 149 від 29.10.2001 р.
позивача – Чеховський Д.Ю., дор. від 04.10.2006 р.
1-го відповідача – Демчан А.В., дор. № 3092/10/10-015 від 04.04.2007 р., Кобилінська О.К., дор. № 10734/10/10-015 від 13.12.2006 р.
2-го відповідача –Хлівецька О.В., дор. № 03-03/127 від 20.02.2007 р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу 1-го відповідача (вх. № 181Х/1-9) на рішення господарського суду Харківської області від 12.04.2005 року по справі № А-42/115-05
за позовом ТОВ “Атлантіс-Торг”, м. Харків
до 1. ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова
2. Відділення Державного казначейства у Жовтневому районі м. Харкова,
за участю прокуратури Харківської області
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення та стягнення 7528612 грн., -
встановила:
Рішенням господарського суду Харківської області від 12.04.2005 р по справі № АС-42/115-05 (суддя Яризько В.О.) позовні вимоги задоволено повністю. Визнано недійсним прийняте першим відповідачем податкове повідомлення-рішення № 40/59/23-205 від 13.08.2004 р. та стягнуто з державного бюджету на користь позивача бюджетну заборгованість з ПДВ у розмірі 7528612 грн.
Перший відповідач з рішенням господарського суду не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.
Другий відповідач підтримує апеляційну скаргу та також просить скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити у задоволенні позову.
Позивач вважає постанову суду законною та обгрунтованою, у зв’язку з чим просить залишити її без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
В судовому засіданні 10.04.2007 р. оголошено перерву до 11:30 год 12.04.2007 р. для виготовленння повного тексту ухвали.
Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, правильність застосування господарським судом Харківської області норм матеріального та процесуального права та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 195 КАС України, заслухавши суддю-доповідача та представників сторін, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 13 серпня 2004 р. працівниками 1-го відповідача був складений додатковий акт № 59/23-205 до акту позапланової перевірки ТОВ "Атлантіс -Торг" з питань правильності визначення задекларованої до відшкодування суми податку на додану вартість. У вказаному акті зазначено, що в ході попередніх перевірок з питань правильності задекларованої до відшкодування з бюджету суми ПДВ на виконання Наказу ДПА України від 24.04.2003 р. № 196/ДСК "Щодо здійснення ефективного контролю за правомірністю відшкодування з бюджету сум податку на додану вартість" та листа ДПА України № 8460/10/123-1111 від 15.07.1998 р. "Про відшкодування ПДВ" було направлено запити до відповідних податкових інспекцій для проведення зустрічних перевірок постачальників з метою підтвердження включення до податкових зобов’язань сум ПДВ по товарам, які були реалізовані ТОВ " Атлантіс -Торг".
В актах зустрічних перевірок по всіх постачальниках ТОВ “Атлантіс-Торг", а саме: ПП “Еллада -2002" , ТОВ “Тетра", ПП “Дігма", ПП “Фінанси-Інвест", ПП “Дарія", ТОВ “Ніка" та інші було зазначено, що основним постачальником цих підприємств є ТОВ “Дігма - Плюс", державну реєстрацію якого скасовано рішенням Харківської міської Ради народних депутатів від 26.11.2003 р. шляхом приєднання до ТОВ “Пермський-Дар", яке змінило свою назву на ТОВ “Конталіс". Вказане підприємство знаходиться в розшуку та має ознаки фіктивності.
Таким чином, 1-й відповідач дійшов висновку про те, що на підставі п. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" сума ПДВ в розмірі 7527060 грн. не підлягає відшкодуванню та виключенню з реєстру № 3/1 по погашенню бюджетної заборгованості шляхом оформлення облігацій.
На підставі висновків вказаного додаткового акту начальник ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова прийняв податкове повідомлення-рішення № 40/59/23-205 від 13.08.2004 р. про виявлення завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 7527060 грн., в тому числі за серпень 2003 р. на суму 524886 грн., за вересень 2003 р. на суму 1456520 грн., за жовтень 2003 р. на суму 1343728 грн., за листопад 2003 р. на суму 2001899 грн., за грудень 2003 р. на 2200027 грн.
Матеріали справи також свідчать, що рішенням господарського суду Харківської області від 07.11.2003 р. по справі № А-42/245-03 за позовом ТОВ "Атлантіс-Торг" до ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова про визнання недійсним податкового повідомлення рішення № 44/358/23-205 від 14.10.2003 р., яке було залишено без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 16.12.2003 р. та набрало законної сили, позовні вимоги задоволені повністю. У вказаному рішенні зазначено, що оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, яке було прийнято на підставі висновків акту перевірки № 358/23-205 з питань правомірності задекларованої до відшкодування суми податку на додану вартість за липень-серпень 2003 р. ТОВ "Атлантіс-Торг" було зменшено бюджетне відшкодування ПДВ, в тому числі за серпень 2003 р. в сумі 523359 грн. Суд першої інстанції визнав неправомірним прийняття вказаного повідомлення-рішення і зменшення суми відшкодування ПДВ.
Крім того, рішенням господарського суду Харківської області від 05.02.2004 р. по справі № А-42/13-04 за позовом ТОВ "Атлантіс-Торг" до ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова про визнання недійсним податкового повідомлення рішення № 58/486/23-205 від 18.12.2003 р., яке було залишено без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 09.04.2004 р. та набрало законної сили, позовні вимоги задоволені повністю. З рішення суду вбачається, що оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, яке було прийнято на підставі висновків акту перевірки № 486/23-205 з питань правомірності задекларованої до відшкодування суми податку на додану вартість за вересень-жовтень 2003 р. ТОВ "Атлантіс-Торг" було зменшено бюджетне відшкодування ПДВ за вересень 2003 р. на суму 1444570 грн., за жовтень 2003 р. на суму 1339755 грн. Суд першої інстанції визнав неправомірним прийняття вказаного повідомлення-рішення і зменшення суми відшкодування.
Рішенням господарського суду Харківської області від 23.12.2004 р. по справі № А-27/254-04 за позовом ТОВ "Атлантіс-Торг" до ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова про визнання недійсним податкового повідомлення рішення № 4/7/23-205 від 20.01.2004 р., яке було залишено без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 09.02.2005 р. та набрало законної сили, позовні вимоги задоволені повністю. У рішенні суду зазначено, що оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, яке було прийнято на підставі висновків акту перевірки № 7/23-205 з питань правомірності задекларованої до відшкодування суми податку на додану вартість за листопад 2003 р. ТОВ "Атлантіс-Торг" було зменшено бюджетне відшкодування ПДВ за листопад 2003 р. на суму 600739 грн. Суд першої інстанції визнав неправомірним прийняття вказаного повідомлення-рішення і зменшення суми відшкодування ПДВ.
Рішенням господарського суду Харківської області від 16.12.2004 р. по справі № А-03/408-04 за позовом ТОВ "Атлантіс-Торг" до ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 10/51/23-205 від 17.02.2004 р., яке було залишено без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 02.02.2005 р. та набрало законної сили, позовні вимоги задоволені повністю. З рішення суду вбачається, що оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, яке було прийнято на підставі висновків акту перевірки № 51/23-205 з питань правомірності задекларованої до відшкодування суми податку на додану вартість за грудень 2003 р. ТОВ "Атлантіс-Торг" було зменшено бюджетне відшкодування ПДВ за грудень 2003 р. на суму 1863192,53 грн. Суд першої інстанції визнав неправомірним прийняття вказаного повідомлення-рішення і зменшення суми відшкодування ПДВ.
Згідно зі ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, ціивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Таким чином, як вбачається з вищевказаних рішень господарського суду Харківської області, ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова проводило позапланові перевірки з питань правомірності заявлених позивачем сум ПДВ до відшкодування за період серпень-грудень 2003 р., про що складались відповідні акти перевірки.
Що стосується додаткового акту перевірки від 13.08.2004 р., на підставі висновків якого прийнято спірне податкове повідомлення-рішення, слід зазначити, що в ньому не вказано до якого саме акту перевірки складений цей додатковий акт. Крім того, жодним нормативним актом не передбачено складання додаткового акту перевірки.
Перший відповідач посилається на те, що позивачем неправомірно заявлені до відшкодування суми ПДВ за серпень-грудень 2003 р., оскільки державна реєстрація ТОВ "Дігма-Плюс" скасована шляхом приєднання до ТОВ "Пермський Дар", який змінив свою назву на ТОВ "Коталіс" і має ознаки фіктивності. Суд не приймає дані посилання 1 –відповідача. Однак посилання 1-го відповідача не може бути підставою для скасування рішення, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, а саме, копій податкових накладних та з самого акту перевірки, ТОВ "АтлантІс-Торг" не мало ніяких взаємовідносин з ТОВ "Дігма - Плюс", а податковий кредит сформований на підставі податкових накладних, виданих іншими постачальниками.
Таким чином, 1-м відповідачем документально не підтверджено виявлення завищення суми бюджетного відшкодування по ПДВ згідно з податковим повідомленням-рішенням № 40/59/23-205, тому суд першої інстанції обгрунтовано визнав спірне повідомлення-рішення недійсним.
Крім того, позивач в позовній заяві просив стягнути з державного бюджету суму ПДВ в розмірі 7528612 грн., в тому числі: за серпень 2003 р. - 526394 грн., за вересень 2003 р. - 1456520 грн., за жовтень 2003 р. - 1343772 грн., за листопад 2003 р. - 2001899 грн., за грудень 2003 р. - 2200027 грн., вказані в податкових деклараціях по ПДВ за серпень-грудень 2003 р.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем у встановленому законом порядку були направлені до органу ДПС податкові декларації по ПДВ за серпень-грудень 2003 р. В деклараціях платник визначив до відшкодування з бюджету податок на додану вартість за серпень 2003 р. в сумі 526394 грн., за вересень 2003 р. в сумі 1456520 грн., за жовтень 2003 р. в сумі 1343772 грн., за листопад 2003 р. в сумі 2001899 грн., за грудень 2003 р. в сумі 2200027 грн. шляхом зарахування на рахунок в банку після погашення його податкових зобов'язань протягом трьох наступних податкових періодів з часу подання декларації. Всього позивачем заявлено до відшкодування з державного бюджету податок на додану вартість за серпень-грудень 2003 р. в сумі 7528612 грн.
Відповідно пп. 7.4.1 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням (спорудженням) основних фондів, що підлягають амортизації, включаються до складу податкового кредиту такого звітного періоду, незалежно від строків введення в експлуатацію основних фондів, а також від того, чи мав платник податку оподатковувані обороти протягом такого звітного періоду.
Підпунктом 7.4.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).
У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до пп. 7.5.1 ст. 7 вказаного Закону вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Порядок обчислення та відшкодування ПДВ визначений пп. .7.7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", який встановлює, що у разі, коли за результатами звітного періоду різниця між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації. Підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період. За бажанням платника податку сума бюджетного відшкодування може бути повністю або частково зарахована в рахунок платежів з цього податку. Таке рішення платника податку відображається в податковій декларації. Відшкодування здійснюється шляхом перерахування відповідних грошових сум з бюджетного рахунку на рахунок платника податку в установі банку, що його обслуговує, або шляхом видачі казначейського чека, який приймається до негайної оплати (погашення) будь-якими банківськими установами.
Суми ПДВ, заявлені позивачем до відшкодування за серпень-грудень 2003 р., підтверджені податковими накладними, оформленими належним чином. Позивач повністю розрахувався з постачальниками товару, що підтверджується наданими копіями платіжних доручень.
Враховуючи, що право позивача на бюджетне відшкодування в сумі 7528612 грн., визначеній у податкових деклараціях за серепнь-грудень 2003 р., базується на нормах чинного законодавства, підтверджене висновками суду, розрахунок відшкодування ПДВ проведений у відповідності фактичним обставинам, суд першої інстанції правомірно визнав позовні вимоги в цій частині обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Викладене свідчить, що рішення господарського суду Харківської області від 12.04.2005 р. по справі № А-42/115-05 прийняте у відповідності до вимог чинного законодавства та матеріалів справи, тому колегія суддів вважає, що господарський суд дав вірну юридичну оцінку обставинам справи та правильно застосував норми матеріального та процесуального права, у зв’язку з чим, підстави для скасування зазначеного рішення відсутні.
На підставі викладеного та керуючись статтями 195, 196, п. 1 ст. 198, статтями 206, 209, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів апеляційного господарського суду, -
ухвалила:
У задоволенні апеляційної скарги 1-го відповідача відмовити.
Рішення господарського суду Харківської області від 12.04.2005 р. по справі № А-42/115-05 залишити без змін.
Ухвала набуває законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення в повному обсязі.
Справу направити до господарського суду Харківської області.
Ухвалу складено у повному обсязі 12 квітня 2007 р.
Головуючий суддя (підпис) Івакіна В.О.
Судді: (підпис) Бондаренко В.П.
(підпис) Сіверін В.І.