Cправа 1628/46/12

Провадження №2-а/1628/33/12

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31.01.2012 року м. Хорол

Хорольський районний суд Полтавської області

в складі судді Личковаха О.О.,

розглянувши в письмовому провадженні в залі суду м. Хоролі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 праці та соціального захисту населення Хорольської РДА до старшого державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ у Полтавській області ОСОБА_2 про скасування постанови про накладення штрафу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 праці та соціального захисту населення Хорольської РДА звернувся до суду із позовом до старшого державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ у Полтавській області ОСОБА_2 про скасування постанови про накладення штрафу, вказавши, що постановою старшого державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області ОСОБА_2 від 27.10.2011 року ВП №28425867 постанови про накладання штрафу накладено стягнення у вигляді штрафу в зв'язку з невиконаним рішення Хорольського районного суду у справі № 2-а-1989/10/1628 за позовом ОСОБА_3

Постанова Хорольського районного суду управлінням праці та соціального захисту населення Хорольської районної державної адміністрації не виконана і в подальшому виконана бути не може ні в добровільному, ні в примусовому порядку, оскільки УПСЗН не являється розпорядником бюджетних коштів, а згідно Типового положення про управління праці та соціального захисту населення проводить підготовку розпорядчих документів на виплату всіх видів соціальної допомоги та компенсації.

Тобто, законодавством чітко визначений розпорядник бюджетних коштів, а саме, відповідно до Положення про Міністерство праці та соціальної політики України (далі - Положення про Мінпраці), затвердженого відповідною постановою КМУ від 02.11.2006 № 1543. яка набрала чинності з 20 листопада 2006 року,

Міністерство праці та соціальної політики України (далі - Мінпраці) є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у сфері соціального захисту населення, соціального обслуговування населення, та,' згідно статті 22 Бюджетного кодексу України - головним розпорядником бюджетних коштів. Відповідно до підпункту 8 пункту 8 Положення про Мінпраці, міністр приймає рішення про розподіл бюджетних коштів, головним розпорядником, яких є Мінпраці.

Фінансування за 2011 рік не передбачає відшкодування коштів за рішеннями судів за минулі роки. Асигнування на виконання судових рішень Хорольському управлінню праці та соціального захисту населення не відкривалися.

Видатковою частиною Державного бюджету України на 2011 рік виділення коштів на виконання судових рішень Головному управлінню праці та соціального захисту населення Полтавської облдержадміністрації та Хорольському управлінню праці та соціального захисту населення по програмах соціального захисту населення не передбачено.

Відповідно до статті 119 Бюджетного кодексу України нецільове використання бюджетних коштів, тобто витрачання їх на цілі, що не відповідають бюджетним призначенням, встановленим законом про Державний бюджет України чи рішенням про місцевий бюджет, видоєним бюджетним асигнуванням чи кошторису, має наслідком зменшення асигнувань розпорядникам бюджетних коштів на суму коштів, що витрачені не за цільовим призначенням, і притягнення відповідних посадових осіб до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності у порядку, визначеному законами України.

Позивач вважає, що при винесенні постанови судом, не врахований законодавчо врегульований порядок нарахування, виплати та фінансування щорічної разової грошової допомоги, тобто безпідставно визначено відповідача - управління праці та соціального захисту населення, до компетенції якого не входять питання нарахування, виплати та фінансування щорічної допомоги на оздоровлення.

Головне. управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрація звернулось до Міністерства соціальної політики від 20.07.2011 року № 06-8423 стосовно розрахунку потреби за програмою 2501250 «Компенсація за шкоду, заподіяну здоров’ю та допомоги на оздоровлення у випадку звільнення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» на 2011 рік по Полтавській області на виконання рішень судів.

Міністерство соціальної політики листом від 05.08.2011 року № 191/04/67-11 повідомляє, що фінансування видатків на соціальний захист та соціальне забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, проводиться в межах коштів, передбачених Законами України про Державний бюджет України на відповідні роки, тобто виконання Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» повністю залежить від фінансових ресурсів доходної частини державного бюджету.

В позовній заяві позивач прохає скасувати постанову старшого державного виконавця про накладення штрафу ВДВС ГУЮ у Полтавській області від 27.10.2011 року Серія ВП № 28425867, як таку, що не відповідає чинному законодавству.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Надав суду клопотання про розгляд справи без участі представника. Позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду-справи повідомлявся належним чином, подавшц письмові заперечення проти позову.

Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Постановою старшого державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області ОСОБА_2 від 27.10.2011 року ВП №28425867 накладено на позивача штраф в зв'язку з невиконаним рішення Хорольського районного суду у справі №2-а-1989/10/1628 за позовом ОСОБА_3

В провадженні підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Г оловного управління юстиції у Полтавській області перебуває виконавче провадження ВП № 28425867 з виконання виконавчого листа Хорольського районного суду Полтавської області від 22.08.2011 № 2а-1989/10 про зобов'язання управління праці та соціального захисту населення Хорольської районної державної адміністрації Полтавської області виплатити ОСОБА_3 щорічну допомогу на оздоровлення за 2010 рік, відповідно до ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у розмірі 5 (п»яти) мінімальних заробітних плат, які повинні обраховуватись із встановленої на дату фактичної виплати мінімальної заробітної плати.

Постановою державного виконавця від 02.09.2011 ВП № 28425867 у відповідності до ст, 17, 19, 20, 21, 25 Закону України «Про виконавче провадження» відкрито виконавче провадження та зобов'язано управління праці та соціального захисту населення Хорольської районної державної адміністрації виконати рішення суду в 7-денний термін з моменту винесення постанови про відкриття виконавчого провадження. Також, вимогою № 8882 від 02.09.2011 року зобов'язано управління праці та соціального захисту населення Хорольської районної державної адміністрації надати в 7-денний термін до підрозділу примусового виконання рішень підтвердження належного виконання рішення суду чи пояснення про причини його невиконання.

На момент винесення постанови від 27.10.2011 ВП № 28425867 про накладення штрафу підтвердження виконання рішення суду чи пояснення про причини невиконання боржником не надавалось. Рішення суду боржником, в термін наданий для самостійного виконання,' не виконано.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного, судочинства України, надаючи оцінку діям та рішенням суб’єкта владних повноважень, які є предметом оскарження, суд перевіряє чи прийняті (вчинені) вони на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо; добросовісно, розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації: пропорційно; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб); які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Відповідно до пункту 1 статті 19 Закону України “Про виконавче провадження”, державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа за заявою стягувана про примусове виконання рішення.

Частиною другою статті 25 Закону України “Про виконавче провадження” передбачено, що державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Статтею 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов’язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Посилання позивача на неможливість виконати рішення суду в добровільному порядку у зв'язку з відсутністю відповідних кошторисних призначень є безпідставними.

Статтею 22 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи гарантуються. Таким чином, держава взяла на себе зобов'язання забезпечити реалізацію громадянами своїх конституційних прав.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіттям з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» реалізовано конституційне право на соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, серед яких їм надано право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення.

З

Відповідно до ч. 5 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам за місцем їх проживання органам соціального захисту населення.

Відповідно до п. 2.10 Порядку обліку зобов'язань розпорядників бюджетних коштів в органах Державного казначейства України, затвердженого Наказом Державного казначейства України від 09.08.2004 р. № 136, у разі зміни умов зобов'язань (додаткові договори, розірвання договору тощо) розпорядник бюджетних коштів повинен протягом 3 робочих днів з дати їх виникнення подати до органів Державного казначейства України та/або Реєстр фінансових зобов'язань і відповідні підтверджуючі документи щодо уточнення реквізитів та показників таких зобов'язань.

Пунктом -2.13 вказаного Порядку передбачено, що бюджетні фінансові зобов'язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг за оплатою за спожиті житлово-комунальні послуги та компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законодавством України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються органами Державного казначейства України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень і бюджетних асигнувань.

Таким чином, позивач на виконання вказаних вимог повинен був подати до органів Державного казначейства необхідні документи для реєстрації та обліку зобов'язання по сплаті стягувану суми коштів згідно рішення суду.

Проте позивачем УП та СЗН Хорольської РДА не було проведено дій по виконанню судового рішення, передбачених чинним законодавством.

Невиконання позивачем рішення суду з підстав відсутності належного фінансування є безпідставним оскільки згідно ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України, тобто судовий акт який набрав законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок.

Необхідно також зазначити, що реалізація особою права, яке пов'язане з отриманням бюджетних коштів, та базується на спеціальних і чинних на момент виникнення спірних правовідносин нормативно - правових актах національного законодавства, не може бути поставлено у залежність від бюджетних асигнувань.

Європейським судом з прав людини неодноразово у своїх рішеннях наголошувалось, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань (справи «Котечко проти України», «Бурдов проти Росії»).

Відповідно до ст. 75 Закону України "Про виконавче провадження" після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.

Якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець застосовує до боржника штрафні санкції та інші заходи, передбачені статтею 89 цього Закону.

Статтею 89 Закону передбачено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуль бути виконані лише боржником державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та призначає новий строк для виконання.

У зв'язку з невиконанням вимог виконавчого листа Хорольського районного суду Полтавської області від 22.08.2011 № 2а-1989/10 на боржника постановою державного виконавця від 27.10.2011 ВП № 28425867 накладено штраф в розмірі 680,00 грн., та попереджено про кримінальну відповідальність за невиконання рішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Зміст дій, які повинен вчиняти державний виконавець з приводу примусового виконання судових рішень, передбачений, зокрема, статтею 89 зазначеного Закону, згідно якої у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на робот: державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичьг- особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штра: % подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням * гро притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.

Відтак, суд дійшов висновку, що штрафні санкції за невиконання рішення суду застосовуються до боржника тільки в разі невиконання такого рішення без поважних причин.

Разом з тим, надаючи правову оцінку діям позивача, суд виходить з того, що на підтвердження здійснення перерахунку та виплати соціальних виплат за його результатами, позивачем жодних доказів суду не надано, так само як не надано й доказів поважних причин не виконання судового рішення в установлений державним виконавцем строк.

Як зазначено позивачем, постанова Хорольського райсуду не може бути виконана, оскільки УПСЗН не є розпорядником бюджетних коштів, а згідно Типового положення про управління праці та соціального захисту населення проводить підготовку розпорядчих документів на виплату всіх видів соціальної допомоги та компенсації, у зв"язку з цим позивачем не виконано і не могло бути виконано у повному обсязі рішення суду. А тому, як на думку позивача. ОСОБА_1 праці та соціального захисту населення Хорольської РДА здійснило всі залежні від нього заходи щодо виконання вказаної постанови.

Однак, суд бере до уваги те, що позивачем, не було здійснено жодних дій щодо звернення до суду про заміну сторони виконавчого провадження, що б дало можливість у повному обсязі виконати виконавчий лист № 2а-а1989/10/1628 від 22.08.2011 року в установлений державним виконавцем строк.

Відповідно до частини 5 статті 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов’язковими до виконання на всій території України. Аналогічне правило міститься і в частині 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, судовий акт, що набрав законної сили, підлягає обов’язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок.

Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

Відтак, у зв"язку з вищевикладеним, суд дійшов висновку, що постановою від

27.10.2011року державним виконавцем ППВР ВДВС ГУЮ у Полтавській області на УПСЗН Хорольської РДА було правомірно накладено штраф в розмірі 680 грн., а тому, вона є законною та скасуванню не підлягає.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова про накладення штрафу прийнята на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України і спрямована на виконання рішення суду, а позовні вимоги є необгрунтованими та задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 128, 160-163, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ :

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 праці та соціального захисту населення Хорольської РДА до старшого державного виконавця підрозділу примусове: виконання рішень ВДВС ГУЮ у Полтавській області ОСОБА_2 про скасування постанови про накладення штрафу - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає закони сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження аб: набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного су ду через Хорольський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий: