ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  РІВНЕНСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

33001, м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

 "26" березня 2007 р.                                                                  Справа №  10/44

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді  Савченка Г.І. за участю секретаря судового засідання Маслова К.Г. розглянув справу

за позовом      Товариства з обмеженою відповідальністю виробничого підприємства “Акватон”

до відповідача Державної податкової інспекції в м. Рівне

про                     визнання нечинними  податкових повідомлень-рішень

За участю представників сторін:

від позивача     –Бляшин М.С. (дов.№ 45-11/05 від 25.11.2005 р.);

від відповідача– інспектори Форет М.С., Біра Н.М, Колоненко О.Ф.,                   Шевчук В.В.

Статті 27, 29, 49, 51, 127 Кодексу адміністративного судочинства України роз’яснені.

В судовому засіданні з 21 по 26 березня 2007 року оголошувалася перерва.

ВСТАНОВИВ: Позивач –Товариство з обмеженою відповідальністю виробниче підприємство “Акватон”– просить визнати нечинними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Рівне:

Ш          № 0001202342/0/23-121 від 13.07.2006 р., № 0001202342/1/23-121 від 18.08.2006 р., № 0001202342/223-123 від 06.11.2006 р. про визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток в сумі 23.427,00 грн., в тому числі за основним платежем– 15.618,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями –7.809,00 грн.

Ш          № 0001212342/0/23-121 від 13.07.2006 р., № 0001212342/1/23-121 від 18.08.2006 р., № 0001212342/2/23-121 від 06.11.2006 р. про визначення податкового зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 6.723,00 грн., в тому числі –за основним платежем– 4.482,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 2.241,00 грн.

Ш          № 0001651742/0/17-124 від 17.07.2006 р., № 0001651742/1/17-124 від 18.08.2006 р., № 0001651742/2/17-124 від 02.11.2006 р., № 0001651742/3/17-124 від 10.01.2007 р. в частині визначення податкового зобов’язання по податку з доходів фізичних осіб– 3.186,92 грн. та в частині штрафних (фінансових) санкцій –6.373,84 грн.

Свої позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті податковим органом за результатами виїзної планової документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.07.2004 р. по 31.03.2006 р. та за результатами розгляду скарг в процесі апеляційного узгодження.

Щодо нарахування податкового зобов’язання з податку на прибуток позивач посилається на те, що підставою для прийняття рішення про нарахування податку є висновок про те, що підприємством безпідставно завищено валові витрати за 3 квартал 2004 року в сумі 62.473,00 грн. які виплачено на підставі акта приймання-передачі наданих послуг від 17.09.2004 р. та договору від 30.12.2003 року, чим допущено порушення п.п. 5.3.9 п. 5.3. ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”.

Між ТОВ ВП “АКВАТОН” та фізичною особою-підприємцем Коруновою Г.В. 30.12.2003 р. було укладено договір про надання послуг, відповідно до якого Виконавець зобов’язується за завданням Замовника надати послуги з реалізації продукції ТОВ ВП “АКВАТОН”, пошуку потенційних клієнтів, закупівлі сировини чи іншого майна або послуг, а Замовник зобов’язаний оплатити вказані послуги, (п. 1.1 Договору).

Факт належного виконання зобов’язань за договором підтверджується підписаним сторонами актом наданих послуг, що є підставою для оплати, (п. 5. 2 Договору). Витрати на оплату вказаних послуг здійснені у зв’язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції ТОВ ВП “АКВАТОН”.

Вказані договір та акт було надано під час перевірки.

Валові витрати –сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. ( п. 5.1. ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”).

Відповідно до пп. 5.2.1 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг).

Посилання податкового органу на пп. 5.9. ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, відповідно до якого не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку є безпідставним і спростовується наданими ТОВ ВП “АКВАТОН” під час перевірки документами (договір, акт, платіжні документи). Вказані первинні документи відповідають вимогам Закону України „Про бухгалтерський облік”, а також Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 N 88 і в повній мірі відображають зміст господарської операції. Вказана операція вірно відображена ТОВ ВП “АКВАТОН” в бухгалтерському обліку.

Підтвердження того, що вказані документи надано для перевірки є посилання на ці документи в акті перевірки.

ДПІ у м. Рівне не вказано які саме документи відсутні на підприємстві для підтвердження правомірності віднесення вказаних витрат до складу валових.

Отже, вважає позивач, вартість наданих СПД посередницьких послуг підтверджено відповідними документами, обов’язковість ведення передбачено законодавством України і вказані документи було надано під час проведення перевірки, що вказує на безпідставність, неправомірність та нечинність прийнятих податкових повідомлень-рішень щодо нарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток.

ДПІ у м. Рівне виключено зі складу податкового кредиту в березні 2005 року ПДВ в сумі 596,33 грн. по податковій накладній № 488 від 16.03.2005 року за операцією поставки між ТОВ ВП “АКВАТОН” та ТОВ ТД “Одесакабель”, в червні 2005 року ПДВ по операціях з обміну металобрухту на загальну суму 3.885,60 грн. по операціях з ВАТ „Укрнафта”, ВАТ „Мукачівприлад”, ЗАТ „Львівський керамічний завод”, СПД Колбасевич.

Згідно з пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону N 168/97 податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Відповідно до пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону N 168/97 датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг); або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

При здійсненні товарообмінних операцій право на податковий кредит виникає з моменту здійснення кінцевої (балансуючої) операції (Лист ДПА України N 4041/7/16-1220-5 від 19.03.99 р.).

Право на податковий кредит у позивача виникло з моменту здійснення кінцевої (балансуючої) операції в бартерних операціях і підтверджено отриманими від учасників господарських операцій податковими накладними.

Окрім того, в акті не зафіксовано, що за вказаний період в ТОВ ВП “АКВАТОН” відсутні записи про реєстрацію цих господарських операцій та накладних у відповідних книгах.

Відповідачем знято суми ПДВ з податкового кредиту, при цьому не знято вказані ж суми з податкових зобов’язань.

Позивач вважає, що ТОВ ВП “АКВАТОН” правомірно включило до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, а нараховане податкове зобов’язання є безпідставним.

Щодо нарахування податкового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб, позивач посилається на те, що податковий орган не прийняв до уваги ту обставину, що іноземному громадянину була виплачена винагорода, яка оподаткувалась за ставкою 13%. Між урядами Австрії та України підписана Конвенція про ухилення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно. Не погоджується позивач з висновком податкового органу про те, що громадянин Австрії повинен оподатковуватись як нерезидент.

Позивач також не погоджується з податковим органом стосовно того, що до виплат винагороди по цивільно-правових угодах не застосовується податкова соціальна пільга і вважає, що такі виплати прирівнюються до виплат заробітної плати.

Позивач вважає безпідставним донарахування податкового зобов’язання в сумі 736,38 грн. за неоподаткування додаткових благ осіб, які не перебували з підприємством в трудових відносинах.

Відповідач позов заперечує, обгрунтовуючи це висновками, вказаними в акті перевірки від 05.07.2006 р.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши докази у справі, господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково, а саме в частині визнання нечинними податкових повідомлень-рішень про визначення податкового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб, зокрема в розмірі нарахованого основного платежу –3.186,92 грн., та штрафних (фінансових) санкцій.

Суд встановив, що визначене податковим органом податкове зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб складається з чотирьох випадків (нарахувань).

Перший випадок і підстава для нарахування –невірне, на думку податкового органу, нарахування податку при здійсненні операції з нерезидентом громадянином Австрії п. Г. Бертхольдом. Нараховане податкове зобов’язання в розмірі 910,00 грн. та фінансові санкції.

Другий випадок і підстава для нарахування –невірне, на думку податкового органу, нарахування податку при здійсненні виплат на користь фізичних осіб, що пов’язане з наявністю підстав для застосування податкової соціальної пільги. Нараховане податкове зобов’язання в розмірі 1540,54 грн. та фінансові санкції.

Третій випадок і підстава для нарахування –невірне, на думку податкового органу, нарахування податку при здійсненні виплат по п’яти особових рахунках у випадку звільнення працівників. Нараховане податкове зобов’язання в розмірі 47,93 грн. та фінансові санкції. Вказане податкове зобов’язання, з урахуванням положень Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181, визнано і узгоджено ТОВ ВП “АКВАТОН” шляхом сплати вказаної суми та нарахованих фінансових санкцій до бюджету, (копії платіжних доручень знаходяться в матеріалах справи).

Четвертий випадок і підстава для нарахування - невірне, на думку податкового органу, неутримання податку на доходи фізичних осіб при здійсненні розрахунків між ТОВ ВП “АКВАТОН” та ТОВ “Червона калина”. Нараховане податкове зобов’язання в розмірі 736,38 грн. та фінансові санкції.

Всього нараховано за вказаними чотирма підстава податковим органом податку на суму 3234,85 грн. –основний платіж (910,00 + 1540,54+47,93+736,38) та 6.469,70 грн. санкцій.

Оскільки ТОВ ВП “АКВАТОН” сплачено 47,93 грн. основного платежу та 95,86 грн. санкцій, то здійснене ДШ у м. Рівне відповідно до податкових повідомлень рішень № 0001651742/0/17-124 від 17.07.2006 року, № 0001651742/1/17-124 від 18.08.2006 року, № 0001651742/2/17-124 від 02.11.2006 року, та № 0001651742/3/17-124 від 10.01.2007 р. зобов’язання оспорюється ТОВ ВП “АКВАТОН” в розмірі 3.186,92 грн. основний платіж (3234,85-47,93) та 6373,84 грн. санкцій. (6469,70 - 95,86), що нараховані на підставі першого, другого та четвертого випадку порушень, на думку відповідача, законодавства.                

Зокрема, перевіркою встановлено порушення наступні порушення: п.2.1 ст. 2, пп. 3.2.3 п.3.2 ст. З, п.7.3 ст. 7, пп. 8.1.1, пп. 8.1.2 п.8 ст.8, пп. 9.11.3 п.9.11 ст.9, абз. “а” п.19.2 ст.19, пп.. 20.3.2 п. 20.3 ст.20, п.22.3 ст.22 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” № 889-ГУ від 22.05.03р. із змінами та доповненнями, а саме: неутриманий і неперерахований до бюджету податок з доходів фізичних осіб в сумі 910,00 грн. в 2005 році, у випадку коли невірно застосовано ставку податку при оподаткуванні доходів, отриманих нерезидентом. Відповідно до договору про надання консультаційних послуг від 20.09.2004 року та згідно акту прийому-передачі наданих послуг від 23.01.2005 р. пану Гемберту Бертхольду, громадянину Австрії, нараховано дохід за виконання консультаційних послуг вартістю 7000,00 грн. та виплачено через касу підприємства ВКО № 59 від 26.01.2005 року. Сума утриманого податку з доходів нарахованих Г. Бертхольду становить 910,00 грн. (13% від об'єкта оподаткування), слід було утримати 1820,00грн (26%).

Фактично до перевірки не представлено посвідки на постійне або тимчасове проживання в Україні, реєстрації на території України паспортного документа, прописки, документів, що посвідчують отримання статусу біженця чи притулку в Україні; довідки (або її нотаріально засвідченої копії), що видається компетентним органом відповідної країни і яка підтверджує, що пан Гемберт Бертхольд є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір; заява фізичної особи –іноземця про самостійне визначення резидентського статусу, форма якої затверджена Наказом ДПА України від 05.10.2004 року № 581, Г. Бертхольдом до ДШ у м. Рівне не подавалась. Крім того, в договорі про надання консультаційних послуг від 20.09.2004 року вказане фактичне місце проживання громадянина Австрії, пана Гемберта Бертхольда: 8010, Austria, Graz, Amunsengasse 3/17.

На підставі вищевикладеного, ТОВ ВП “Акватон” не вірно застосовано ставку податку в розмірі 13% замість 26%, як передбачено пунктом 7.3 статті 7 Закону № 889- IV, при оподаткуванні доходів, нарахованих на користь нерезидентів фізичних осіб.

На підставі норм п. 7.3 ст.7, пп. 9.11.3 ст. 9 Закону № 889- IV лише зарплата, що виплачується нерезиденту працедавцем-резидентом, підлягає оподаткуванню за ставкою визначеною п. 7.1 ст.7 Закону. Оподаткування будь-яких інших доходів, нарахованих на користь нерезидентів фізичних осіб, проводиться за ставкою, встановленою пп.7.3 ст.7 Закону № 889- IV.

Підпунктом 8.1.1 та 8.1.2 статті 8 Закону встановлено, що податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону. Податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом (п. 1 додатку № 4).

Пп. 3.5 ст. З, пп. 4.2.1 п. 4.2 ст. 4, п. 6.1 ст. 6, пп. 6.5.1 п. 6.5 ст. 6, пп. 8.1.1, пп. 8.1.2 п.8 ст. 8, абз. а п. 17.2 ст. 17, абз. а п. 19.2 ст. 19 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” № 889-Г/ від 22.05.03р. із змінами та доповненнями, п. З Порядку надання документів та їх склад при застосуванні податкової соціальної пільги, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.12.2003 р. № 2035, а саме: неутриманий і неперерахований до бюджету податок з доходів фізичних осіб у 2004-2006 роках в сумі 1.540,54 грн., у випадку, коли для визначення об’єкта оподаткування доходи, виплачені на виконання умов цивільно-правових договорів (договорів підряду та договорів про надання послуг), безпідставно зменшені на суми внесків та зборів до фондів та суми податкових соціальних пільг.

Трудовий договір згідно Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 р. –це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Підпунктом “д” п. 1.3 ст. 1 Закону № 889-ГУ доходи у вигляді заробітної плати - це доходи, нараховані (виплачені, надані) внаслідок здійснення платником податку трудової діяльності на території України, від працедавця, незалежно від того, чи є такий працедавець резидентом або нерезидентом. Для цілей Закону під терміном "заробітна плата" розуміються також інші заохочувальні та компенсаційні виплати або інші виплати та винагороди, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв'язку з відносинами трудового найму згідно із законом (п. 1.1 ст. 1 Закону № 889-ГУ).

Згідно із п. 3.5 ст. 3 Закону № 889-ГУ фактичному зменшенню на суми зборів до пенсійного фонду України та внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування підлягають доходи виключно у вигляді заробітної плати.

Відповідно статті 6 підпункту 6.1 Закону №889-ІV платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного працедавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної, якщо його розмір не перевищує суми місячного прожиткового мінімуму, встановленого на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень.

Фактично, ТОВ ВП “Акватон” на виконання умов цивільно-правових договорів: виплачувались доходи у вигляді винагороди, а не заробітної плати; предметом договорів був кінцевий результат, що підтверджується актами виконаних робіт, складених

на певну дату та підписаних двома сторонами, а не сам факт трудової діяльності; обумовлені роботи виконуються на власний ризик виконавця (підрядчика) з використанням власних матеріалів, або матеріалів замовника.

Згідно з п. 22.2 ст. 22 Прикінцевих положень Закону № 889-ГУ у разі, якщо норми інших законів чи інших законодавчих актів, що містять правила оподаткування доходів (прибутків) фізичних осіб, суперечать нормам цього Закону, пріоритет мають норми цього Закону.

Таким чином, доходи фізичних осіб, одержані від податкових агентів за договорами цивільно-правового характеру, що зазначені в додатку № 5 довідки повинні оподатковуватися при їх нарахуванні за ставкою п. 7.1 ст. 7 Закону (13 % на період 2004 –2006 рр.) без виключення з нарахованої суми відрахувань до соціальних фондів та податкової соціальної пільги (п. 2–п.161 додатку № 4).

П.п. 3.1.1 п.3.1 ст. З, пп. 4.2.1 п. 4.2 ст.4, п. б.іст.6, пп. 6.5.1 п.6.5 ст.6, абз “в” пп. 6.5.2 п.6.5 ст.6, пп. 8.1.1 п.8.1 ст.8, абз. “а” п. 17.2 ст.17, пп.20.3.2 п.20.3 ст.20   Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” №  889-ІV  від  22.05.03 р.  із змінами та доповненнями,  а саме неутриманий та неперерахований до бюджету податок з доходів фізичних осіб по п’яти особових рахунках у 2004–2005 рр. в сумі   47,93 грн. у випадку, коли на підприємстві не здійснено перерахунок сум доходів, нарахованих у вигляді заробітної плати, а також сум наданих податкових соціальних пільг під час проведення остаточного розрахунку з працівниками, що були звільнені.

Відповідно до підпункту 6.5.1 статті 6 Закону №889-ІV податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата, якщо його розмір не перевищує суми, яка дорівнює сумі місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень і становить на 2004 рік 510,00грн.

Підпунктом 20.3.2 статті 20 Закону № 889-ГУ від 22.05.03 р. встановлено, що у разі коли податковий агент до або під час виплати доходу на користь платника податку не здійснює нарахування, утримання або сплату (перерахування) цього податку, відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок таких дій, покладається на такого податкового агента (п. 162 -п. 166 додатку № 4).

Пп.1.1 ст.1, пп. 3.1.3 п.3.1 ст. З, п.3.4 ст. З, абз „г” пп.4.2.9 п.4.2 ст.4, п.7.1 ст. 7, пп. 8.1.1, пп. 8.1.2 п.8.1 ст.8, абз. “а” п.19.2 ст.19, пп. 20.3.2 п. 20.3 ст.20, п.22.3 ст.22 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” № 889-ІУ від 22.05.03р. із змінами та доповненнями, а саме неутриманий і неперерахований до бюджету податок з доходів фізичних осіб в сумі 736,38 грн. у 2005 р., у випадку коли не оподатковано доходи, отримані платниками податку у вигляді додаткових благ. Відповідно накладної на оздоровлення по курсівкам № 65 від 16.03.2005 року ТОВ ВП “Акватон” оплачено проживання, харчування, лікування громадянам Власовій В.П. (вартість послуг 2464,00грн.) та Подборному В.Є. (вартість послуг 2464,00грн.). Додаткові блага надані за рахунок коштів підприємства та по бухгалтерському обліку відображено проводкою: К-т 631 Д-т 97.

Оскільки додаткові блага надавалися в не грошовій формі відповідно до п.3.4 ст. З Закону України № 889- IV для визначення об'єкта оподаткування, вартість такого нарахування множиться на коефіцієнт: 4928,00x1,14943=5664,38грн. (п. 162–п.166 додатку № 4).

Господарський суд вважає, що податковий орган не довів правомірності прийняття рішень щодо нарахування зобов’язань по податку з доходів фізичних осіб. Суд виходить з того, що ТОВ ВП “АКВАТОН” відповідно до умов укладеного договору було виплачено громадянину Австрії п. Г. Бертхольду винагороду за надання консультаційний послуг з приводу шляхів подолання конденсату парів розчинників в області шафи пристрою лаконанесення та розробки пристрою додаткового охолодження проводу. Розмір винагороди передбачений договором –7.000,00 грн.

Виплачена винагорода було оподаткована при виплаті за ставкою 13%.

16.10.1997 р. між Урядом Республіки Австрія і Урядом України було підписано Конвенцію про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і на майно.

Відповідно до ст. 2 вказаної Конвенції ця Конвенція застосовується до податків на доходи і на майно, що стягуються від імені Договірної Держави або її політико-адміністративних підрозділів, або місцевих органів влади, незалежно від способу їх стягнення.

Відповідно до ст. 24 вказаної Конвенції національні особи однієї Договірної Держави не будуть підлягати у другій Договірній Державі будь-якому оподаткуванню або пов’язаному з ним зобов’язанню, яке є іншим або більш обтяжливим ніж оподаткування і пов'язане з ним зобов'язання, яким піддаються або можуть піддаватися національні особи цієї другої Держави за тих же обставин, зокрема з точки зору резиденції.

Відповідачем в акті визнано, що п. Гемберт Бертхольд є нерезидентом.

Відповідно до ст. 21 Закону України “Про податок на доходи фізичних осіб”, якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються норми такого міжнародного договору стосовно суб’єктів, які підпадають під його дію.

Керуючись вищевикладеним застосування до доходу, який виплачується на користь   нерезидента   ставки,   що   вдвічі   перевищує   ставку,   яка   застосовується   до резидентів, є дискримінацією в залежності від резиденції. Така дискримінація заборонена ст. 24 Конвенції, норми якої підлягають застосуванню в силу ст. 21 Закону України “Про податок на доходи фізичних осіб”.

Отже нараховані 910,00 грн. податкового зобов’язання є безпідставними.

Законом України № 889 “Про податок з доходів фізичних осіб” задекларовано принцип надання податкової соціальної пільги лише фізичним особам з невисоким рівнем доходу.

З метою втілення цього принципу на практиці, законодавець змінами до Закону від 17.06.2004 р. № 1801-4, внесеними в п.6.5.1 Закону, поширив обмеження межі застосування пільги не лише на заробітну плату, але й на інші, прирівняні до неї згідно з законодавством, виплати, компенсації та відшкодування.

Редакція п. 6.5.1 до внесення змін: податкова соціальна пільга застосовується до доходу, отриманого платником податку як заробітна плата протягом звітного податкового місяця, якщо його розмір не перевищує суми місячного прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень.

Редакція п. 6.5.1 після внесення змін: податкова соціальна пільга застосовується до доходу, отриманого платником податку як заробітна плата (інші прирівняні до неї згідно з законодавством, виплати, компенсації та відшкодування) протягом звітного податкового місяця, якщо його розмір не перевищує суми місячного прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень.

Документом, який дає детальний перелік виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати, інших заохочувальних і компенсаційних виплат ( тобто прирівнює інші виплати фізичній особі до заробітної плати) є Інструкція № 5 зі статистики заробітної плати, розроблена на підставі Закону України “Про оплату праці” від 24.03.1995 р. № 108/95-ВР зі змінами та доповненнями та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27.01.2004 р. № 114/8713. Відповідно до пп. 2.1.8 п. 2.1 ст. 2 виплати по договорах цивільно- правового характеру включаються до фонду основної заробітної плати.

До аналогічного висновку прийшла і ДПАУ. В листі від 03.03.2004 р. № 1606/6/17-3116 ДПА України вказує на можливість визначення переліку виплат, що входять до заробітної плати , на підставі Інструкції № 5.

Окрім того, наказом ДПАУ від 29.09.03 р. № 451 зі змінами та доповненнями затверджено та зареєстровано в Міністерстві юстиції України за № 960/8281 від 22.10.03 р. Порядок заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку, відповідно до якого проводиться складання звітності по формі 1-ДФ. Кількість працівників за сумісництвом та за договорами цивільно-правового характеру при складанні звітності об’єднані в одному пп.3.1.7 Порядку і їх заповнення регулюється Інструкцією зі статистики чисельності працівників, зайнятих у народному господарстві України, затвердженої наказом Мінстату від 07.07.1995 р. № 171 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07.08.1995р.за № 287/823. В довіднику ознак доходів доходи у вигляді заробітної плати також об'єднані одним кодом 01. Доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку, відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору (далі заробітна плата).

Таким чином, при виплаті доходів фізичним особам по договорах цивільно-правового характеру, ТОВ ВП “АКВАТОН” правомірно зменшувало об'єкт оподаткування на суму збору до Пенсійного фонду та суму податкової соціальної пільги.

Крім того, при проведенні планової документальної перевірки за попередній період (акт від 22.12.2004 р.) посадові особи ДШ –головний державний податковий ревізор-інспектор відділу галузевих перевірок Рівненської ОДШ Соколова СІ. та Шах Л.М.,–прийшли до висновку, що підприємство правильно оподатковує виплати за договорами цивільно-правового характеру. З часу завершення попередньої перевірки та до цієї перевірки ніяких змін, які б стосувалися оподаткування таких виплат в Закон № 889 не вносилось, ТОВ ВП “АКВАТОН” також не змінювало порядок оподаткування таких сум.

Таким чином, нарахування зобов’язання в сумі 1.540,54 грн. не відповідає закону,      до нарахованого доходу за цивільно-правовими договорами ТОВ ВП “АКВАТОН” вірно застосовувало правила оподаткування.

Безпідставність та незаконність донарахування податку з доходів фізичних осіб в сумі 736,38 грн. доводиться наступним.

По-перше громадяни Власова В.П. та Подборний В.Є. не перебувають і не перебували у трудових відносинах з ВП “Акватон” і класифікувати такий вид доходу як додаткове благо немає підстав.

ТОВ ВП “АКВАТОН” замовляло у ТОВ “Червона калина” послуги для забезпечення своєї діяльності, вартість цих послуг оплачена ТОВ ВП “АКВАТОН” за рахунок прибутку, вказані послуги не мали на меті створення певних додаткових благ безпосередньо для вказаних осіб, а необхідні для забезпечення потреб підприємства.

Відповідно до пп. 1.1 ст.1 Закону № 889 додаткові блага - це кошти, матеріальні, нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку його працедавцем...

Оскільки вказані особи не є працівниками ТОВ ВП “АКВАТОН”, то виплачені суми не підлягають оподаткуванню як додаткове благо.

Відповідно до п. 4.2.9 Закону № 889 якщо додаткові блага надаються особою, що не є працедавцем платника податку, чи особою, яка діє від імені або за дорученням такого працедавця, то такі доходи прирівнюються з метою оподаткування до подарунків з їх відповідним оподаткуванням.

Кошти, майно, майнові чи немайнові права, вартість робіт, послуг, подаровані платнику податку, оподатковуються за правилами, встановленими законом для оподаткування спадщини, (п. 14.1. Закону № 889).

Оподаткування спадщини здійснюється відповідно до правил визначених ст. 13 Закону № 889.

Положення вказаної статті не можуть бути застосовані до оподаткування вказаної операції, оскільки по-перше, неможливо визначити ступінь спорідненості між ТОВ ВП “АКВАТОН” та фізичними особами, що вказані в акті, що не дозволяє визначити ставку податку, по-друге, додаткові блага не входять до складу об'єкту оподаткування визначеного п. 13.1. ст. 13 Закону № 889.

Відповідно до п. 13.4. ст. 13 Закону № 889 особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину. Тобто, у випадку вказаному в акті, відповідальними за оподаткування вказаних доходів, при умові що це були саме доходи цих осіб, є особи які їх отримували, на думку податкових органів, а не ТОВ ВП “АКВАТОН”.

Отже, законом не передбачено можливості покладення на ТОВ ВП "АКВАТОН" відповідальності за оподаткування додаткових благ наданих на користь фізичних осіб які не перебувають у трудових відносинах з підприємством.

Господарський суд враховує ту обставину, що здійснюючи перевірку, податковий орган зобов’язаний був перевірити в разі виникнення сумніву статус іноземного громадянина та наявність Конвенції з Республікою Австрія. В договорі вказано місце його проживання. Позивач суду надав нотаріально завірену довідку про громадянство. В акті перевірки відсутні посилання на Конвенцію.

Позов в частині визнання нечинними податкових повідомлень-рішень про визначення податкових зобов’язань з податку на прибуток та додатку на додану вартість, не підлягає задоволенню із наступних підстав.

Щодо нарахування податкового зобов’язання з податку на прибуток:

Документальною перевіркою правильності визначення валових витрат встановлено порушення вимог статті 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.94 р. № 334/94-ВР (у редакції Закону України від 22.05.97р. №283/97-ВР5 зі змінами та доповненнями), а саме встановлено завищення валових витрат за 3 квартал 2004 року в сумі 62.473,00 грн.

Відповідно до пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.94 р. № 334/94-ВР (у редакції Закону України від 22.05.97 р. № 283/97-ВР. зі змінами та доповненнями) до складу валових витрат не відносяться витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення податкового обліку. У випадку відсутності зазначених документів вартість таких товарів, (робіт, послуг) не може бути віднесено до валових витрат та податкового кредиту підприємства. В порушення п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.94 р. № 334/94-ВР (у редакції Закону України від 22.05.97 р. № 283/97-ВР, зі змінами та доповненнями) ТОВ ВП “Акватон” до складу валових витрат в 3-му кварталі 2004 року віднесено вартість послуг по пошуку покупців для збуту кабельно-провідникової продукції, поставки сировини, наданих засновником товариства Коруновою Г.В. (акт приймання - передачі наданих послуг № 54 від 17.09.2004 року, на суму 62.473,03 грн. без ПДВ, який складено на підставі договору про надання послуг № 2-12/2003 від 30.12.2003р.). В бухгалтерському обліку дана операція відображена (Кт 631 рах. Дт. 93 рах.) та віднесена до складу валових витрат за 3 кв. 2004 р. в сумі 62.473,03 грн. і рядок 4.12. Декларації про прибуток підприємства.

Згідно пояснення головного бухгалтера, обґрунтування які фактично надані послуги, їх зв’язок з господарською діяльністю підприємства та розрахунки по вказаній операції для перевірки не представлено.

Щодо донарахування по податку на додану вартість.

Документальною перевіркою ТОВ ВП “Акватон” донараховано податку на додану вартість в сумі 4.482,00 грн.

Під час перевірки замість оригіналів податкових накладних № 488 від 16.03.05р. на суму 3578,00 в т.ч. ПДВ 596,33 грн. від ТОВ ТД “Одесакабель”, від ВАТ “Укрнафта” брухт міді п/н №355 від 07.06.05р. па суму 14773,55 в т.ч. ПДВ 2462,26 грн., ВАТ “Мукачівприлад” брухт міді п/н № 341 від 15.06.05р. на суму 510,05 в т.ч. ПДВ 85,01 грн., ЗАТ “Львівський керамічний завод2 брухт міді п/н №003458 від 09.06.05 р. на суму 6.568,40 в т.ч. ПДВ 1.094,73 грн., п/п Колбасевич А.Ф. брухт міді п/н № 28 від 01.06.05 р. на суму 1461,60 в т.ч. ПДВ 243,60 грн. до перевірки були надані їх факсові копії.

Перевіркою встановлено, що в порушення п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” №168/97-ВР від 03.04.97 р. із змінами і доповненнями підприємство зайво віднесло до складу податкового кредиту в перевіряємому періоді ПДВ в сумі 4.482,00 грн., який не підтверджений податковими накладними у відповідному звітному періоді (пояснення додається), а саме: згідно п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” №168/97-ВР від 03.04.97 р. із змінами та доповненнями– не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг)– актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, що засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

В порушення вищенаведеного підприємством включено до податкового кредиту суму ПДВ в ціні товарно-матеріальних цінностей:

ь          в березні 2005р. від ТОВ ТД “Одесакабель” по податковій накладній № 488 від 16.03.05р. на суму 3.578,00 в т.ч. ПДВ 596,33 грн.

ь          в червні 2005 р. від ВАТ “Укрнафта” брухт міді п/н № 355 від 07.06.05р. на суму 14.773,55 в т.ч. ПДВ 2.462,26 грн., ВАТ “Мукачівприлад” брухт міді п/н № 341 від 15.06.05 р. на суму 510,05 в т.ч. ПДВ 85,01 грн., ЗАТ “Львівський керамічний завод” брухт міді п/н №003458 від 09.06.05 р. на суму 6568,40 в т.ч. ПДВ 1004,73 грн., п/п Колбасевич А.Ф. брухт міді п/н № 28 від 01.06.05 р. на суму 1461,60 в т.ч. ПДВ 246,60 грн.

Згідно пояснення головного бухгалтера, відсутність оригіналів виникла в результаті провадження процедури заміни податкових накладних, виписаних із порушенням норм законодавства на нові, при якому оригінали накладних відсилались контрагенту для заміни, натомість отримували правильно оформлену факсову копію, а потім оригінал ПН, який надсилався поштою. При цьому бухгалтерією підприємства не було відсліджено заміну вищеназваних копій податкових накладних.

Керуючись статтями 94, 158 ч. 1, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд ,–

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов задоволити частково.  

Визнати нечинними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Рівне № 0001651742/0/17-124 від 17.07.2006 р., № 0001651742/1/17-124 від 18.08.2006 р., № 0001651742/2/17-124 від 02.11.2006 р., № 0001651742/3/17-124 від 10.01.2007 р. в частині визначення податкового зобов’язання по податку на доходи фізичних осіб за основним платежем в сумі 3.186,92 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 6.373,84 грн.

2.          В решті позовних вимог –відмовити.

3.          Присудити до стягнення позивачеві –Товариству з обмеженою відповідальністю виробничому підприємству “Акватон" (33027, м. Рівне, б-р Б. Хмельницького, 50, код ЄДРПОУ 13970259),–з державного бюджету 3 (три) грн. 40 коп. витрат по державному миту (судовому збору).

4.          Видати виконавчий лист за заявою стягувача після набрання постановою законної сили.

5.          Сторона, яка не погоджується з постановою, має право на апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі, відповідно до ст. 160 КАС України –згідно складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

                Суддя                                                           

Постанова складена в повному обсязі і  підписана суддею «___» квітня  2007 року.