Справа№2-1795/2009 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15"  травня 2009 р.       Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

    у складі: головуючого, судді                                       -    Коноваленко М.І.

                           при секретарі                                                   -    Максимишеній С.Б.

                           за участю представника   позивача               -     ОСОБА_2

                                                                    відповідача               - ОСОБА_3 .

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №6 в м.Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Кривому Розі Дніпропетровської області про відшкодування моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2008 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області / далі Фонд/, про стягнення 20 000 грн. моральної шкоди

В  судовому засіданні в обґрунтування заявленої вимоги представник позивача вказує, що  з 1991 року по 2001рік працював ІНФОРМАЦІЯ_1 , а з 2001р. по 2004рік в ІНФОРМАЦІЯ_1 . обрубувачем.  Під час виконання професійно-посадових обов'язків він виконував роботу в умовах впливу шкідливих факторів зумовлених впливом запиленості повітря робочої зони, вібрацією, шумів, тяжким фізичним навантаженням. Стаж роботи в умовах впливу шкідливих факторів 13 рік 9 місяців.

За висновком МСЕК НОМЕР_1 р. йому була встановлена ступінь втрати професійної працездатності - 15%, первинно. З 1 квітня 2007 року,  безстроково.  

На цих підставах Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі призначило позивачу щомісячні страхові виплати, а також нарахована одноразова допомога, але моральна шкода у відповідності з п. З ст. 34 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійному захворюванні, які спричинили втрату працездатності» відповідачем відшкодована не була.

Внаслідок професійного захворювання, позивачу заподіяні моральні і фізичні страждання, що спричинило погіршення реалізації його фізичних і професійних можливостей. Перехід на іншу роботу, що негативно вплинуло на розмір заробітної плати.  Погіршення відносин з оточуючими людьми й інші негативні наслідки морального характеру. Порушені його відносини у сім'ї, тому що всіма фізичними побутовим навантаженнями в сім»ї займається його дружина. Він  не має можливості надавати їй допомогу. Все це визиває у позивача сильну психологічну травму. Він відчуваю приниження честі та гідності.

Пошкодження здоров'я, і всі пов'язані з цим фактом труднощі, спричинили позивачу як фізичні так і моральні страждання, що потребує від нього додаткових зусиль для організації життя.   Всього моральну шкоду, заподіяну йому, оцінює в 20 000,00 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала, посилаючись на те, що відповідно до пункту 27 статті 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» та пункту 22 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дію абзацу четвертого статті 1 підпункту «є» пункту 1 частини першої статті 21, частини третьої статті 28 та частини третьої статті 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей зупинено.    З  1 січня 2008 року набрав чинності Закон України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" від 28.12.2007 року №107-VI, в якому на підставі п.44 розділу 2 «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» у Законі України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності» у п.З розділу XI «Прикінцеві положення»: після абзацу третього доповнено новим абзацом такого змісту: «відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків моральної (немайнової) шкоди застрахованим і членам їх сімей незалежно від часу настання страхового випадку припиняється з 1 січня 2008 року». Тобто з 01.01.2008 року у Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві відсутній обов’язок, щодо відшкодування моральної шкоди всім застрахованим і членів їх сімей незалежно від часу настання страхового випадку. Також позивач  не надано доказів про порушення нормальних життєвих зв»язків через неможливість продовження активного громадського життя. Крім того, позивач звернувся до суду з пропуском строку позовної давності, тобто він пропустив строк, у межах якого мав право звернутися до суду з вимогою про захист свого права.

Тому відсутні законні підстави для відшкодування моральної шкоди, позивач одноразову допомогу та отримує щомісячні страхові виплати. Обов'язковим є встановлення факту моральної шкоди за висновком МСЕК, оскільки такий факт не встановлений у позивача немає підстав для стягнення.

Вислухавши представника позивача, представника відповідача, дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов слід задовольнити частково.

Судом встановлено, що позивач з  1991року по 2004рік, працював ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обрубувачем.. Під час виконання професійно-посадових обов'язків він виконував роботу в умовах впливу шкідливих факторів зумовлених запиленості повітря, вібрацією, посиленим шумом, великим фізичним навантаженням.  Стаж роботи в умовах впливу шкідливих факторів 13 років 9 місяців – (а.с.9-10).

Згідно висновку МСЕК НОМЕР_1 р. йому встановлена ступінь втрати професійної працездатності - 15%. З 1 квітня 2007 року, безстроково. Основний діагноз: вібраційна хвороба першого ступеню, синдром – вегетативно сенсорної полінейропатії з періартрозом і початковим дефартрозом ліктьових суглобів – (а.с.9).

На цих підставах Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі  призначило позивачу щомісячні страхові виплати, а також нарахована одноразова допомога, але моральна шкода у відповідності з п. З ст. 34 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійному захворюванні, які спричинили втрату працездатності» відповідачем відшкодована не була.

Внаслідок професійного захворювання, позивачу заподіяні моральні і фізичні страждання, що спричинило погіршення реалізації його фізичних і професійних можливостей, погіршення відносин з оточуючими людьми й інші негативні наслідки морального характеру, тобто йому заподіяна моральна шкода. Позивач відчуває себе хворим, бо постійно відчуває біль в суглобах, у зв»язку з чим, повинен обмежувати себе в пересуванні. Позивач лікується амбулаторно та стаціонарно. Постійно приймає медичні препарати. Через отримане професійне захворювання порушені відносини у сім'ї,  з рідними, друзями, стали складними, також змушений був перейти на низькооплачувану заробітну плату. Через складність яка виникає при пересуванні  він намагається уникати людних місць, соромиться свого стану здоров'я.    Позивач відчуває сильну психологічну травму, приниження його честі та гідності.

Пошкодження здоров'я, і всі пов'язані з цим фактом труднощі, спричинили позивачу як фізичні так і моральні страждання, що потребує від нього додаткових зусиль для організації життя.

Згідно чинного законодавства відповідач несе матеріальну відповідальність за шкоду, що була заподіяна працівникові травмуванням або іншими ушкодженнями здоров'я пов'язаними з виконанням їм трудових обов'язків, а також за моральну шкоду, заподіяну потерпілому внаслідок фізичного або психічного впливу небезпечних або шкідливих умов праці.

Згідно ст. 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»  відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження здоров'я або випадку смерті працівника, здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві.

Відшкодування моральної (немайнової) шкоди застрахованим особам не залежить від відшкодування матеріальної шкоди, передбаченої ст. 1 зазначеного вище Закону і є одним зі способів захисту особистих немайнових прав працівників.

Згідно ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» відшкодування потерпілому Фондом соціального страхування від нещасних випадків страхової виплати за моральну шкоду при наявності факту заподіяння моральної шкоди.

Крім того, згідно рішення Конституційного суду від 27.01.2004 р. № 1-рп/2004 р. громадяни, яким встановлена стійка втрата професійної працездатності, мають право на стягнення на їх користь моральної шкоди. Відповідно до п. 4.1 цього ж рішення, ушкодження здоров'я, заподіяне потерпілому під час виконання трудових обов'язків, незалежно від ступеня  втрати професійної працездатності, заподіюють йому моральні і фізичні страждання.

Суд не приймає доводів представника відповідача про те, що для визнання факту завдання позивачу моральної шкоди необхідний висновок МСЕК про наявність заподіяння такої шкоди позивачу, оскільки такий висновок МСЕК необхідний у разі відсутності стійкої втрати працездатності, а позивачу завдана стійка втрата працездатності у зв'язку з ушкодженням здоров'я внаслідок професійного захворювання, отриманого позивачем, наявність якої МСЕК  встановлена з 30 березня 2005 року у розмірі 15%.  Згідно ст.57 ЦПК України доказами в цивільній справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному порядку суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, висновків експертів. Сукупність наданих позивачем і досліджених судом доказів: трудова книжка позивача, акт про розслідування хронічного професійного захворювання № НОМЕР_1 року,  довідок МСЕК, постанова від НОМЕР_1  року про призначення страхової виплати, виписками історії хвороби,  пояснення представника відповідача, який не оспорює ні один із указаних письмових доказів, пояснення позивача, підтверджують факт спричинення позивачу моральної шкоди ушкодженням здоров'я внаслідок професійного захворювання.

Факти виплати відповідачем позивачу одноразової допомоги, призначення і виплата щомісячних страхових виплат, забезпечення медикаментозного і санаторно-курортного лікування не є підставою для відмови у задоволенні вказаного позову, оскільки виплата зазначених сум, а також суми у відшкодування моральної шкоди передбачена Законом України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на  робництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" у якості самостійних виплат.  

Суд не приймає довід представника відповідача, що п.27 ч.І ст.77 Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік" зупинив на 2006 рік дію Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" в частині відшкодування моральної шкоди, оскільки вказаний Закон України „Про Державний бюджет України на 2006 рік" набрав чинності з 1 січня 2006 року, а право позивача на відшкодування моральної шкоди виникло 30 березня 2005 року. Таким чином, право на відшкодування моральної шкоди виникло у позивача ще до набрання чинності Закону України «Про державний бюджет на 2006 рік» та Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік», які призупинили дію абзацу 4 ст. 1 в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим. Позивач має право на відшкодування моральної шкоди, тому що акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Виходячи з того, що право на відшкодування моральної шкоди у позивача виникло з 30 березня 2005 року, дія Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік», яким внесені зміни в Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності» щодо припинення відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків моральної (немайнової) шкоди застрахованим і членам їх сімей незалежно від часу настання страхового випадку з 1 січня 2008 року» на правовідносини сторін не поширюється, тому посилання відповідача на вказані Закони як на підставу відмови у задоволенні позовних вимог суд вважає необґрунтованими.

Посилання відповідача на пропуск позивачем строку звернення до суду за захистом свого права суд вважає безпідставним, так як відносини між позивачем і відповідачем в частині відшкодування моральної шкоди, спричиненою ушкодженням здоров'я при виконанні трудових обов'язків з 1 квітня 2001 року регулюються спеціальним ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» і згідно діючому законодавству позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування моральної шкоди.   Оскільки позивач є застрахованою особою відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», згідно з п.1 «є» ст.21, ч.З ст.28 вказаного Закону в обов'язки відповідача входить своєчасне та в повному обсязі відшкодування шкоди, заподіяної працівнику внаслідок ушкодження його здоров'я в вигляді страхової виплати в відшкодування моральної шкоди за наявності факту заподіяння цієї шкоди потерпілому.

Суд вважає, що факт заподіяння позивачеві моральної шкоди наявний, оскільки: він частково на 15% втратив професійну працездатність, в нього  постійний кашель, обмежений в рухах, що спричиняє йому фізичні та моральні страждання, він відчуває незручності в повсякденному житті, змушений терпіти фізичні болі та моральні страждання, відчувати себе неповноцінною людиною як вдома так і перед сторонніми людьми.

Всі вказані ним факти та обставини призводять до значних моральних страждань та переживань, значним чином змінили ритм та порядок його життя, порушили його нормальні життєві зв'язки, для чого він повинен прикладати значні додаткові зусилля для продовження свого життя.

Обговорюючи розмір відшкодування позивачу моральної шкоди суд враховує характер та об'єм фізичних, душевних, психічних страждань від одержаного на виробництві професійного захворювання, тривалості лікування, втрату можливості його повної соціальної реабілітації, що призвело до значних тяжких змін його життєвих зв'язків, що потребує від нього додаткових зусиль для організації свого життя, суд вважає, що з врахуванням вказаних представником позивача та встановлених судом обставин характеру спричиненої моральної шкоди позивачу, та виходячи з міркувань розумності, виваженості та справедливості суд вважає необхідним стягнути на користь позивача 10000гривен , в решті позовних вимог необхідно відмовити.

Від сплати судового збору Фонд звільнений, згідно Декрету КМ України «Про державне мито».

Керуючись ст. 46 Конституції України, на підставі ст. 1,4,21,28,34 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві, та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», керуючись ст. 10,27,31,60,81,88,209,213-214 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1  до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м.Кривому Розі Дніпропетровської області задовольнити частково. Стягнути  з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Кривому Розі на користь   ОСОБА_1   на відшкодування моральної шкоди, заподіяної пошкодженням здоров"я 10000 (десять) гривен.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягувати  з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області  витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 1,50гривен.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Тернівский районний суд м. Кривого Рогу, шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення протягом десяти днів з дня його виготовлення та отримання. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

СУДДЯ: