Єдиний унікальний номер 225/6460/13-к Номер провадження 11-кп/775/457/2014
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 лютого 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Донецької області у складі:
головуючого судді Парфенюка С.В.
суддів Половінкіна Б.О., Кондакова Г.В.
з участю прокурора Красної К.О.
при секретарі Плющ А.С.
захисника ОСОБА_1
обвинуваченого ОСОБА_2
розглянувши апеляційні скарги прокурора, представника потерпілого ОСОБА_3 на вирок Дзержинського міського суду Донецької області від 25.12.2013 року, яким:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2. громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, одружений, має сина ІНФОРМАЦІЯ_4, не працює, інвалід 3 групи, зареєстрованому і постійно проживаючому за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5. кв.63. раніше не судимий,
було засуджено за ч.1 ст. 121 КК України до 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнено з випробуванням строком на 2 роки.
В С Т А Н О В И Л А :
Згідно вироку суду першої інстанції, 25.08.2013 року, приблизно о 23 годині 00 хвилин, знаходячись біля будинку 4 по вул. Терешкової м. Дзержинська, обвинувачений ОСОБА_2 помітив свою дружину, а саме ОСОБА_4 спільно з потерпілим ОСОБА_5. Помітивши останніх, обвинувачений ОСОБА_2, на грунті ревнощів, наздогнав потерпілого ОСОБА_5 у останньому під’їзді вище вказаного будинку, та знаходячись на сходах між першим та другим поверхами, з метою спричинення тілесних ушкоджень, умисно завдав удар дерев'яною палкою по голові ОСОБА_5, спричинив йому: відкриту черепно-мозкову травму у вигляді забитої рани голови, вдавленого перелому лівої тім’яної кістки, яка відноситься до тяжких тілесних ушкоджень.
Прокурор в апеляційній скарзі просить скасувати вирок, ухвалити новий вирок, через невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення, призначивши обвинуваченому ОСОБА_2 покарання за ч.1 ст. 121 КК України у вигляді позбавлення волі, строком на 5 років. В діях ОСОБА_2 відсутні обставини які пом’якшують покарання, він фактично не визнав своєї вини, потерпілому не відшкодовано спричинену шкоду.
Представник потерпілого в апеляційній скарзі просить скасувати вирок, через невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення, та ухвалити новий вирок, призначивши ОСОБА_2 покарання за ч.1 ст. 121 КК України у вигляді позбавлення волі, строком на 5 років.
Заслухавши суддю доповідача, прокурора який підтримав доводи апеляційної скарги прокурора, що її подав, а також підтримав апеляційну скаргу представника потерпілого, пояснення обвинуваченого та його захисника, про необхідність залишити апеляційні скарги прокурора та представника потерпілого без задоволення, а вирок суду першої інстанції без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги прокурора та представника потерпілого підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Фактичні обставини злочину, за який засуджено ОСОБА_2, доведеність вини останнього і кваліфікація його дій в апеляційних скаргах не оспорюється, у зв’язку з чим відповідно до вимог ст.404 КПК України вирок в цій частині апеляційним судом не перевіряється.
Зокрема колегія суддів вирок суду першої інстанції вважає частково незаконним та необґрунтованим з підстав невідповідності призначеного судом покарання ступені тяжкості кримінального правопорушення, у зв’язку з звільненням обвинуваченого ОСОБА_2 від відбування покарання на підставі ст.75 КК України.
Згідно ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має буди призначено покарання, необхідне і достатнє для його виправлення і попередження нових злочинів. Так поза увагою суду першої інстанції залишилась ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до категорії тяжких і передбачає покарання з 5 до 8 років позбавлення волі, що свідчить про його підвищену суспільну небезпеку. Виходячи з цього колегія суддів вважає застосування вимог ст.75 КК України до обвинуваченого ОСОБА_2 за таких обставин є безпідставним, та не вмотивованим.
Обвинувачений ОСОБА_2 хоча раніше не був засудженим, але вчинив тяжкий умисний злочин проти здоров’я людини.
Таким чином, вирок суду в частині призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_2 за ч.1 ст.121 КК України зі застосуванням ст.75 КК України не можна визнати законним і обґрунтованим і він підлягає скасуванню.
В той же час колегія суддів з урахуванням обставин скоєного злочину обвинуваченим ОСОБА_2, даних що його характеризують: раніше не судимий, інвалід третьої групи, має малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_4, а крім того з урахуванням того, о він добровільне відшкодував шкоду пов’язану з лікуванням потерпілого, вважає за можливе застосувати ст.69 КК України, та призначити інший більш м’який вид покарання – обмеження волі, що буде необхідним та достатнім для його виправлення і попередження нових злочинів.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.405, 407, 409, 413, 420 КПК України, колегія суддів,
З А С У Д И Л А:
Апеляційну скаргу прокурора, представника потерпілого стосовно обвинуваченого ОСОБА_2 задовольнити частково.
Вирок Дзержинського міського суду Донецької області від 25 грудня 2013 року стосовно ОСОБА_2 в частині призначення йому покарання за ч.1 ст.121 КК України скасувати.
ОСОБА_2 за ч.1 ст.121 КК України з застосуванням ст.69 КК України призначити покарання у виді обмеження волі строком на 2(два) роки.
В решті вирок суду першої інстанції залишити без змін.
Запобіжний захід обраний ОСОБА_2 залишити особисте зобов’язання, до початку виконання вироку.
На вирок можуть бути подані касаційні скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня його оголошення.
Судді: