Справа № 2-1810/09
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 квітня 2009 року
Артемівський районний суд м. Луганська у складі: головуючого судді Головіної Т.М., за участю секретаря Шубіної О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в місті Луганську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору міни дійсним та визнання права власності,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати дійсним договір міни , що укладений між нею та відповідачем та зареєстрований в реєстрі № 75 УТБ «Маркет-Центр» від 29.12.98р.; визнати за нею право власності на АДРЕСА_1 , мотивуючи тим, що даний договір не був нотаріально посвідчений, у зв’язку з чим у позивачки виникають труднощі з продажею спірної квартири, яку вона вважає, що за вказаним договором придбала у власність.
У судовому засіданні позивачка на позові наполягала , відповідач позов визнав.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши надані докази у їх сукупності, а саме – договір міни, технічний паспорт на спірну квартиру, судом встановлено, що:
29.12.98р.року за договором міни, зареєстрованому в реєстрі № 75 УТБ «Маркет-Центр», між сторонами по справі відбувся обмін квартирами: перша розташована за адресою: АДРЕСА_2, що на підставі договору купівлі-продажу належала позивачці і після обміну у власність була передана останнєю відповідачу, друга - АДРЕСА_1, що на підставі договору купівлі-продажу належала відповідачу і після обміну була передана останнім у власність позивачці. Міна майна проводилася без доплати. Договір укладено членами товарної біржі «Маркет-Центр», діючих на підставі статуту та довіреностей в інтересах сторін, в письмовому вигляді і підписано сторонами . На момент укладення договору, предмет міни під арештом, чи іншою забороною не знаходився. Тому власники - сторони по справі мали право розпоряджатися своїм майном на свій розсуд, зокрема провести його відчуження. Вчинений сторонами правочин нотаріально не був посвідчений, оскільки відповідно до ст.15 ЗУ «Про товарну біржу» , який діяв на час укладення договору та не суперечив законодавству, - угоди зареєстровані на товарній біржі не підлягали нотаріальному посвідченню.
Між сторонами склались договірні правовідносини.
Суд вважає , що позов підлягаює задоволенню з наступних підстав:
Згідно зі ст. 153, 47 ЦК України (У редакції 1963 р.- закону, що діяв на час виникнення спірних правовідносин і не суперечить діючому ЦК України ) договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах яки визнані такими за законом або необхідні для договору.
Відповідно до ст. 715 ЦК України , за договором міни (бартеру) кожна із сторін зобов'язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар. Право власності на обмінювані товари переходить до сторін одночасно після виконання зобов'язань щодо передання майна обома сторонами, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 328, 347 391,392 ЦК України Право власності отримується на підставах, не заборонених законом, зокрема з угод. Право власності припиняється у разі відчуження власником свого майна. Особа може відмовитися від права власності на майно, заявивши про це або зробивши інші дії, що свідчать про його відмову від права власності. Власник має право вимагати усунення перешкод відносно його права власності. Власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється . Захист права власності здійснюється судом.
Таким чином, судом встановлено, що при укладенні договору міни, дії сторін були спрямовані на реальне відчуження одної в обмін на придбання іншої квартири . При цьому, між сторонами досягнуто згоди по всіх істотних умовах угоди, додержано письмової форми договору. Сторони виконали обов’язки : разом з правовстановчими документами один одному передали обмінювану квартиру, отже і своє право власності на неї. В свою чергу, кожна з сторін - покупець відповідно одна до одної, прийняв придбане ним майно, вселившись до обміняної квартири - на законних підставах придбали право власності на неї.
При встановлених в суді обставинах ,позивачка вправі вимагати усунення перешкод відносно її права власності, тому є підстави для визнання угоди , укладеної між сторонами дійсною та визнання за позивачкою права власності на придбане майно.
Права позивачки порушені, підлягають судовому захисту.
На підставі викладеного ст.ст. 11,47, 128, 153, 224 218, 220, 509, 526, 328, 347 ч.1 663,391,392 ЦК України ( в редакції 1963р), ст. 4 , 19, ч. 2, 3 ст. 48 З У «Про власність», ст. 328, 347 391,392 ,715 ЦК України ( в редакції 2001 року), керуючись ст.ст. 10,11,60, 212-215, 367 ЦПК України, суд,-
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити.
Визнати дійсним договір міни, зареєстрований в реєстрі № 75 від 29.12.98р. УТБ «Маркет-Центр» , що укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2
Визнати за ОСОБА_1 право власності на АДРЕСА_1.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом 10 днів зі дня проголошення рішення, апеляційна скарга може бути подана протягом 20 днів зі дня подання заяви про апеляційне оскарження до апеляційного суду Луганської області через Артемівський районний суд м. Луганська.
Суддя Т.М. Головіна