АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________________________________________________

Провадження № 22ц/790/3940/16 Головуючий 1 інст. - Бобко Т.В.

Справа № 635/6246/15-ц

Категорія : договірні Доповідач - Черкасов В.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого судді - Черкасова В.В.

суддів - Бобровського В.В., Кокоші В.В.,

за участю секретаря - Лашаковій Д.І.

заслухавши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Харківського районного суду Харківської області від 30 березня 2016 року, -

в с т а н о в и л а:

У серпні 2015 року КП «Харківські теплові мережі» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію.

В обгрунтування позовних вимог КП «Харківські теплові мережі» вказувало, що відповідач є власником нежитлових приміщень 1-го поверху №№1,2,3,5,6 в літ. «А-5», загальною площею 46,6 кв.м. по АДРЕСА_1 з централізованою системою опалення, теплопостачання якого здійснює позивач. ОСОБА_1 безпідставно отримує теплову енергію не уклавши договір на постачання теплової енергії. За період без договірного користування з 01 січня 2014 року по 01 травня 2015 року відповідачем спожито теплової енергії на суму 1 099,47 грн., про що ОСОБА_1 повідомлявся вимогами-дорученнями про сплату боргу. Проте, наразі, сума боргу є несплаченою.

Тому, КП «Харківські теплові мережі» просило суд стягнути з відповідача на користь підприємства вартість спожитої теплової енергії у сумі 1 099,47 грн., а також судовий збір у розмірі 243,60 грн.

Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 30 березня 2016 року позовні вимоги задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь КП «Харківські теплові мережі» заборгованість за спожиту теплову енергію за період з 01 січня 2014 року по 01 травня 2015 року у розмірі 1 099,47 грн., а також судовий збір у розмірі 243,60 грн.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обгрунтування доводів апеляційної скарги заявник посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вказує, що судом першої інстанції не враховано, що на час набуття права власності на нежитлові приміщення система опалення, батареї та труби вже були відсутні, про що зазначено в самому договорі дарування. Оплата споживачем за спожиту теплову енергію має здійснюватися лише за фактичне її отримання, тоді як його нежитлові приміщення не опалюються. Крім того, між сторонами відсутній договір про надання теплової енергії, що унеможливлює стягнення заборгованості, оскільки комунальні послуги набуті без достатньої правової підстави. Також зазначає на безпідставність актів обстеження його приміщень працівниками КП «Харківські теплові мережі», бо їх не проводилось.

Позивач про час та місце розгляду справи в апеляційному суді повідомлявся належним чином причин неявки свого представника до суду не надав.

Неявка представника позивача, належно повідомленого про час та місце розгляду справи відповідно до вимог ч.2 ст.305 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення представника відповідача, який приймав участь у справі, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення районного суду у відповідності до ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, знаходить апеляційну скаргу не підлягаючою задоволенню.

При цьому колегія суддів виходить з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з доведеності наявної заборгованості відповідача за спожиту теплову енергію, яка використовується відповідачем, оскільки нежитлові приміщення мають єдину та неподільну систему централізованого опалення.

Такі висновки суду першої інстанції колегія суддів вважає правильними.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки визначені Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 р. № 1875-IV.

Відповідно до статті 1 вказаного Закону комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

Виконавцем житлово-комунальних послуг є суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є наданя житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору.

Власником приміщення, будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - власник) - фізична або юридична особа, якій належить право володіння, користування та розпоряджання приміщенням, будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд, зареєстроване у встановленому законом порядку.

Споживачем житлово-комунальних послуг вважаться фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

Обов'язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг визначені статтями 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Зокрема, обов'язком споживача є оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом, а обов'язком виконавця - надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору.

Судом встановлено та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що КП «Харківські теплові мережі» надає послуги із забезпечення внутрішньо будинкових мереж опалення, приєднаних до систем централізованого опалення.

ОСОБА_1 є власником нежитлових приміщень 1-го поверху №№1,2,3,5,6 в літ. «А-5», загальною площею 46,6 кв.м. по АДРЕСА_1 на підставі договору дарування від 09 жовтня 2013 року.

Згідно пунктів 5, 10 ч. 3 ст. 20 вказаного Закону споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом; у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню у встановленому законом чи договором розмірах.

Матеріали справи свідчать, що за період з 01 січня 2014 року по 01 травня 2015 року заборгованість ОСОБА_1 за послуги з централізованого опалення складає 1 099,47 грн.

З акту обстеження КП «Харківські теплові мережі» системи теплопостачання об'єкту в порядку контролю за режимами споживання теплової енергії вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1 система опалення є єдиною системою з житловим будинком.

Крім того, 29 листопада 2014 року представниками КП «Харківські теплові мережі» був складений ще один акт обстеження системи теплоспоживання об'єкту в порядку здійснення контролю за режимами споживання теплової енергії представниками КП «Харківські теплові мережі» №170/2346, відповідно до змісту якого система опалення належних відповідачу нежитлових приміщень, розташованих по АДРЕСА_1 є єдиною з системою опалення цього житлового будинку, ОСОБА_1 користується тепловою енергією без договору з КП «ХТМ», зазначений акт є підставою для нарахування вартості послуг за користування тепловою енергією в опалювальному сезоні 2014-2015 роках, з 23.10.2014 (а.с.8).

Як свідчить акт № 170/1795 від 23 жовтня 2014 року, підписаного представниками теплопостачальника - КП «ХТМ» та КП «Жилкомсервіс», цього дня на підставі розпорядження Харківського міського голови в зв'язку з початком опалювального сезону було здійснено підключення житлового будинку АДРЕСА_1, в тому числі нежитлові приміщення, що належать відповідачу (що підтверджується Додатком до акту підключення споживача до джерела теплової енергії від 23.10.2014 №1795 - переліком споживачів, розташованих в будинку за адресою: АДРЕСА_1 та підключених до єдиної системи опалення будинку).

Згідно акту № 170/2825 від 14 квітня 2015 року, підписаний представниками тепло постачальника - КП «ХТМ» та КП «Жилкомсервіс», цього дня на підставі розпорядження Харківського міського голови в зв'язку з закінченням опалювального сезону було здійснено відключення зазначеного житлового будинку в тому числі нежитлові приміщення, що належать відповідачу (що підтверджується Додатком до акту підключення споживача до джерела теплової енергії від 23.10.2014 №1795 - переліком споживачів, розташованих в будинку за адресою: АДРЕСА_1 та відключених від єдиної системи опалення будинку).

Відповідно до положень ч. 3 ст. 10 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Згідно з вимогами ст.ст. 57-60 ЦПК України засобами доказування в цивільній справі є пояснення сторін і третіх осіб, показання свідків, письмові докази, речові докази і висновки експертів. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про задоволення позовних вимог.

Посилання відповідача на відсутність у його приміщенні системи опалення, як на підставу звільнення його від сплати заборгованості, не приймається до уваги колегією суддів виходячи з наступного.

Питання відключення від мереж централізованого опалення регулюється Правилами, які з метою захисту прав усіх мешканців багатоквартирних будинків передбачають відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води не окремих квартир багатоквартирного будинку з ініціативи їхніх власників або наймачів, а відключення цілих багатоквартирних будинків з ініціативи споживачів.

Відповідно до пункту 25 Правил відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Згідно з пунктом 26 Правил (у редакції з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2007 року № 1268) відключення споживачів від мережі централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у разі, коли технічна можливість такого відключення передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування відповідно до Закону України "Про теплопостачання" схемою теплопостачання, за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування, будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення.

Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженим наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4 і зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 9 грудня 2005 року за № 1478/11758 (у редакції зі змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства від 6 листопада 2007 року № 169), установлено, що таке відключення відбувається на підставі рішення постійно діючої міжвідомчої комісії, створеної органом місцевого самоврядування або місцевим органом виконавчої влади.

Дотримання вищевказаного порядку при відключенні від мереж централізованого опалення відповідачем не доведено. В той час, як надані позивачем акти, що складені представниками позивача та балансоутримувача будинку правильно визнані судом першої інстанції належним доказом на підтвердження отримання відповідачем вказаної кількості теплової енергії на опалення.

Крім того, згідно з приписами ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а так із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права обов'язки.

За п.1 ч. 2, ч. 3 та ч. 4 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Доводи апеляційної скарги відповідача про те, що відсутність договору між сторонами не спричиняють зобов'язальних правовідносин, також спростовуються вимогами чинного законодавства, оскільки відсутність договору не являється підставою для звільнення від сплати за використану теплову енергію, бо законодавець не ставить у залежність від укладання договору обов'язок сплати наданих послуг.

Таким чином, відсутність договору не значить, що відповідач має право користуватись послугами, які фактично надаються, проте їх не сплачує.

Відповідно до ст. 526, 610 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно до ч.1 ст.308 ЦПК України суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, постановлено з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п.1ч.1ст.307, ст..ст.308,313,314,315,317,319,324 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргупредставника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Харківського районного суду Харківської області від 30 березня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий - В.В. Черкасов

Судді: В.В. Бобровський

В.В. Кокоша