Справа № 2-215/2009 р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня  2009 року Семенівський районний суд Чернігівської області у складі: головуючого - судді Гнипа О. І.,

при секретарі Бородіній В. В.,

з участю:

позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в м. Семенівка Чернігівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1   про розірвання шлюбу,-

ВСТАНОВИВ:

          Позивач, ОСОБА_2, звернулася до Семенівського районного суду Чернігівської області з позовом до відповідача, ОСОБА_1,   у якому просила   шлюб, укладений між нею та відповідачем, ОСОБА_1, який зареєстрований 18 листопада 1995 року виконавчим комітетом Тимоновицької сільської ради Семенівського району Чернігівської області, актовий запис № 11 – розірвати. В обґрунтування своєї вимоги у позовній заяві ОСОБА_1 зазначила, що з початку вона проживала однією сім»єю з відповідачем, а з 18 листопада 1995 року перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем, ОСОБА_1. Від шлюбу має сина, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Між нею та відповідачем, ОСОБА_1 сімейні відносини не склалися. Між ними немає ніякого взаєморозуміння. Він постійно на її адресу висловлює різні образи, із-за найменших непорозумінь між ними виникають сварки, через що їхнє сімейне життя у подальшому стало неможливим. За таких обставин у сім»ї у першу чергу страждає дитина, яка вже розуміє всі ті негативні обставини і взаємовідносини між нею та відповідачем, які склалися у сім»ї. На даний час їхня сім»я фактично не існує. Примирення та збереження сім»ї неможливе, спору про право власності на спільне їхнє майно на даний час немає, спору щодо утримання сина також немає. Дитина буде проживати разом з нею. Право і умови на особисте виховання дитини відповідачем з її боку буде виконано бездоганно.

Позивач ОСОБА_2 у судовому засіданні позов повністю підтримала та пояснила, що спільне життя у шлюбі з відповідачем не склалося. Просила позов задовольнити та розірвати шлюб.

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні позов визнав повністю. Просив  позов задовольнити та розірвати шлюб.

Суд,   вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, вважає за необхідне позов задовольнити повністю за наступних обставин. По справі встановлено, що з початку позивач проживала однією сім»єю з відповідачем, а з 18 листопада 1995 року перебуває з ним у зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу позивач має сина, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Між позивачем та відповідачем, ОСОБА_1 сімейні відносини не склалися. Між ними немає ніякого взаєморозуміння. Відповідач постійно на адресу позивача висловлює різні образи, із-за найменших непорозумінь між ними виникають сварки, через що їхнє сімейне життя у подальшому стало неможливим. За таких обставин у сім»ї у першу чергу страждає дитина, яка вже розуміє всі ті негативні обставини і взаємовідносини між позивачем та відповідачем, які склалися у сім»ї. На даний час їхня сім»я фактично не існує. Примирення та збереження сім»ї неможливе, спору про право власності на спільне їхнє майно на даний час немає, спору щодо утримання сина також  немає.

Оскільки позов підлягає повному задоволенню, відповідно до вимог ст.88 Цивільного процесуального кодексу України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача сплачені нею при подачі позову витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи.

Ухвалюючи рішення на користь позивача, якою при подачі позову не сплачене державне мито в силу закону як потерпілої внаслідок Чорнобильської катастрофи, суд вважає за необхідне стягнути в доход держави державне мито з відповідача.

Ухвалюючи рішення про розірвання шлюбу, при розподілі частини витрат, зокрема державного мита при реєстрації розірвання шлюбу, суд вважає за необхідне з урахуванням вимог ст. 88 Цивільного процесуального кодексу України відповідно до обставин справи зазначити, що державне мито при реєстрації розірвання шлюбу в органах реєстрації актів цивільного стану має бути сплачене відповідачем ОСОБА_1 у мінімальному розмірі, встановленому підпунктом „б" пункту 5 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито", при цьому позивача ОСОБА_1 від сплати державного мита необхідно звільнити.

         На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 104, 105, 110, 112 Сімейного кодексу України, ст. З Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито", ст. ст. 10, 11, 88, 130, 212, 214-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1   про розірвання шлюбу - задовольнити повністю.

Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, зареєстрований 18 листопада 1995 року виконавчим комітетом Тимоновицької сільської ради Семенівського району Чернігівської області, актовий запис № 11 – розірвати.

Стягнути з ОСОБА_1   на користь держави державне мито у розмірі 08 (вісім) гривень 50 копійок.

 Стягнути з ОСОБА_1   на користь ОСОБА_2 оплачені нею при подачі позову витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи у сумі 31 (тридцять одну) гривню 50 копійок.

При реєстрації розірвання шлюбу в органах реєстрації актів цивільного стану витрати щодо сплати державного мита у розмірі 08 (вісім) гривень 50 копійок покласти на ОСОБА_1.

Від сплати державного мита при реєстрації розірвання шлюбу в органах реєстрації актів цивільного стану ОСОБА_2 - звільнити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Чернігівської області через Семенівській районний суд Чернігівської області шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя:                                                   О. І. Гнип