Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

м. Ніжин, вул. Шевченка, 57а, 16600, (04631) 5-19-29

Справа № 2- 915/2010 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2010 року

Ніжинський міськрайонний суд в складі :

головуючого - судді СКАЛОЗУБА О.М.

при секретарі - ПОЛЄТАВКІНІЙ М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1

ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м. Ніжині про перерахунок

та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «дітям війни», -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з позовом, в якому просить зобов’язати Управління

пенсійного фонду України в м. Ніжині, Чернігівської області здійснити перерахунок і

виплату, як дитині війни, щомісячної державної соціальної допомоги за 2007-2009 роки у

розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про

соціальний захист дітей війни» та в подальшому, починаючи з 01.01.2010 року,

нараховувати та виплачувати щомісячну державну соціальну допомогу, як дитині війни,в

розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про

соціальний захист дітей війни» посилаючись на те, що вона ІНФОРМАЦІЯ_1,

відповідно до ст. 1 Закону України № 2195-1V від 18.11.2004 р. «Про соціальний захист

дітей війни» є «дитиною війни». Згідно зі ст. 6 зазначеного закону з 01.01.2006 року їй

повинна виплачуватись щомісячна державна соціальна допомога у розмірі 30 % від

мінімальної пенсії за віком. У 2006-2007 роках їй така допомога не виплачувалась.

Нею було направлено письмове звернення до відповідача з вимогою здійснити

нарахування належної їй, як «дитині війни», щомісячної державної соціальної допомоги у

розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про

соціальний захист дітей війни» за 2007-2009 роки та забезпечити її виплату.

Відповідач відмовив їй в її гарантованому Конституцією України та ст. 6 Закону

України «Про соціальний захист дітей війни» праві.

Вважає, що відмова відповідача є незаконною, так як згідно з ч. 2 ст. З Закону

України «Про соціальний захист дітей війни» державні соціальні гарантії дітям війни,

встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-

правовими актами.

Позивачка у судове засідання не з’явилась, надала суду письмову заяву-в якій

просить справу розглядати за її відсутності та свої позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача надав письмове клопотання в якому просить справу

розглядати без участі .їх представника та відмовити в задоволенні позовних вимог

позивача в повному обсязі. У своїх письмових заперечення вказує, що позов не підлягає

задоволенню тому, що вимоги позивача суперечать нормам чинного законодавства та

пропущено строк для звернення до суду' за період з 01.01.2007 року по 07.05.2007 року.

Дослідивши заперечення представника відповідача, матеріали справи, з’ясувавши

обставини на яких Грунтується позов, оцінивши докази, суд вважає, що позовні вимог и

підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно сталі 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дитиною

війни вважається особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення Другої

СВІТОВОЇ війни (2 вересня 1945 року) було менше 18 років.

В судовому засіданні встановлено, що позивачка 09 вересня 1940 року

народження (а.с.5), має статус дитини війни в розумінні Закону України «Про

соціальний захист дітей війни», що підтверджується пенсійним посвідченням №12124&

а.с. 6), виданим Управлінням праці та соціального захисту населення, та отримує

пенсію за віком.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», який

набрав чинності з 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне Довічне грошове

утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії,

підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.

Водночас, статтею 7 цього Закону передбачено, що фінансове забезпечення

соціальних гарантій, передбачених зазначеним законом, здійснюється за рахунок

коштів державного бюджету України.

Відповідно до п.12 ст.71 Закону України «Про державний бюджет України на

2007 рік» на 2007 рік зупинено дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист

дітей війни» Таким чином, відповідач, виконуючи приписи зазначеного закону, в

період з 01.01.2007 року по 09.07.2007 року діяв правомірно.

Однак. 09.07. 2007 року Конституційним судом України ухвалено Рішення №6-

рп/2007, відповідно до якого визнані такими, що не відповідають Конституції України

(є неконституційними) положення, зокрема п.12 ст. 71 Закону України «Про Державний

бюджет на 2007 рік». Конституційний суд зазначив, що положеннями Закону України

«Про державний бюджет України на 2007 рік» не можуть скасовуватися чи змінюватися

обсяги прав і обов’язків , пільг, компенсацій і гарантій громадян, передбачених іншими

законами України, не можуть вноситись зміни, зупинятися дія чинних законів України,

а також встановлюватися інше правове регулювання відносин, що є предметом інших

Законів України.

Отже з 09.07.2007 року відновлена дія ст. 6 Закону України «Про соціальний

захист дітей війни», відповідно до якої дітям війни пенсії або щомісячне довічне

утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії,

підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.

Визначення прожиткового мінімуму, затвердження та врахування при реалізації

державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон

України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року №966-14, а також Законом

України „Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” від 5 жовтня

2000 року №2017-111, згідно статті 1 якого прожитковий мінімум використовується для

визначення, у тому числі мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до статті

28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”

І встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність,

І визначеного законом.

Частиною 3 етапі 4 даного Закону (в редакції Закону №2505-4 від 25 березня 2005

соку, що діє з 31 березня 2005 року) передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а

також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп насе-

лення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет

України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях за-

гальнодержавної сфери розповсюдження.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін

до деяких законодавчих актів України» було внесено зміни до ст. 6 Закону України «Про

соціальний захист дітей війни», відповідно якої дітям війни до пенсії або щомісячного

довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується

замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників

війни. Ветерани війни мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного

довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується

замість пенсій, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни,

гарантії їх соціального захисту» зазначене підвищення провадиться за їх вибором згідно з

одним із законів. Згідно Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального

захисту" від 22.10.1993, № 355 - ХІІ учасникам війни, пенсії або щомісячне довічне грошове

утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищувалась на 15 процентів прожиткового мінімум для осіб, які втратили працездатність, іншим

учасникам війни - на 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили

працездатність.

Відповідач, виконуючи приписи зазначеного закону, в період з 01.01.2008 року по

12.05.2008 року діяв правомірно.

Однак, Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-

2008 визнані неконституційними, серед іншого, і положення підпункту 2 пункту 41

гозділу 11 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення

змін до деяких законодавчих актів України».

Отже, з 22.05.2008 р. відновлена дія ст. 6 Закону України „Про соціальний захист

сітей війни” в редакції до 01.01.2008 р., відповідно до якої дітям війни пенсії або щомісячне

довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість

пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Законом України „Про Державний бюджет України на 2009 рік” дія цієї статті Закону

України «Про соціальний захист дітей війни» не була зупинена і, відповідно, у 2009 році

продовжує діяти норма, згідно якої дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове

утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються

на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Статтею 62 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” від 19

грудня 2006 року № 489-5 (із змінами згідно Закону № 749-5 від 15.03.07 р.), прожитковий

мінімум для особи, яка втратила працездатність, визначений з 1 січня - 380 гривень, з 1

квітня - 406 гривень, з 1 жовтня - 411 гривень

Статтею 58 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про

внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28 грудня 2007 року № 107-VI. що

набрав чинності з 1 січня 2008 року був затверджений прожитковий мінімум на одну особу,

яка втратила працездатність з 1 січня - 470 гривень, з 1 квітня - 481 гривня, з 1 липня - 482

гривні, з 1 жовтня - 498 гривень.

Статтею 54 Закону України „Про Державний бюджет України на 2009 рік”- від 26

грудня 2008 року № 835-VI, що набрав чинності з 1 січня 2009 року прожитковий мінімум

на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп на-

селення. встановлений в розмірах, що діяли у грудні 2008 року - тобто 498 гривень.

Законом України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної

плати» від 20.10.2009 року за №1646-УІ, що набрав чинності 04.11.2009 року, прожитковий

мінімум для осіб, які втратили працездатність, з 01.11.2009 року складає -- 573 гри.

Згідно ч. 2 ст. 152 Конституції України, відповідно до якої Закони, інші правові

акти або їх окремі положення, що визнанні неконституційними, втрачають чинність з

дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Суд вважає, що для визначення мінімального розміру пенсії для обчислення розміру

доплати необхідно виходити з положення ч.І ст.28 Закону України „Про

загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, виходячи з прожиткового мінімуму

для осіб, які втратили працездатність.

Відповідно до довідки управління пенсійного фонду України в м. Ніжині

позивачці у 2007-2008 рр.’ виплачувалась надбавка в розмірі 10% прожиткового мінімуму,

для осіб які втратили працездатність.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги позивача до управління

Пенсійного фонду України у м.Ніжині щодо визнання дій управління Пенсійного фонду

України у м.Ніжині щодо відмови в перерахунку та виплати пенсії за 2007-2009 рр. в

розмірі 3826 гривень 50 коп. з підвищенням її розміру, як дитині війни на 30 відсотків

мінімальної пенсії за віком неправомірними підлягають частковому задоволенню,

оскільки наведена сума нічим не підтверджена, а самостійні розрахунки позивача не

можуть бути прийняті як докази, а управління Пенсійного фонду України у м.Ніжин і

необхідно зобов’язати здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1, як дитині

лини. щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком

період з 09.07.2007року по 01.01.2008 року , з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року та за

1009 рік. з врахуванням виплачених сум. відповідно до ст. 6 Законом України' «Про

рціальний захист дітей війни». В задоволенні решти позовних вимог в цій частині

необхідно відмовити за необгрунтованістю за вказаних судом обставин, передбачених

[цінним законодавством.

Не можуть бути задоволені і позовні вимоги позивачки в частині зобов'язання

управління пенсійного фонду України в м. Ніжині, Чернігівської області в подальшому,

починаючи з 01.01.2010 року, нараховувати та виплачувати щомісячну державну соціальну

допомогу їй, як дитині війни,в розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.

і Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,так як в подальшому можуть бут и

знесені зміни до Закону України”Про соціальний захист дітей війни” і .зобов’язувати

відповідача на майбутнє проводити перерахунок і виплату такої допомоги суд не вправі.При

невиконанні,на думку позивача, відповідачем вимог вказаного Закону вона може

звернутись в суд за захистом своїх прав відповідно до діючого чинного законодавства.

За вказаних підстав суд приходить до висновку,що всі заперечення відповідача в частині

виплати позивачу щомісячної соціальної допомоги у розмірі 10%,а не 30 %, мінімальної

пенсії за віком з посиланням на різні норми Законів України є безпідставними і

необгрунтованими не тільки тому, що вони тлумачаться відповідачем на свій розсуд ,а й

такими, що протирічать вимогам Конституції України і переліченим нормам Законів

України,на які суд посилався при обгрунтуванні своїх доводів.

На підставі викладеного, керуючись Законом України №2195-ІУ від

8.11.2004 р. «Про соціальний захист дітей війни» ,ст.ст.10,11, 60.212-215,218 ЦПК України.

СУД -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду

України в м. Ніжині про перерахунок та стягнення недоплаченої щомісячної державної

соціальної допомоги «дітям війни» задовольнити частково.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в м. Ніжині Чернігівської

області здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1, як дитині війни,

помісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за

період з 09.07.2007 року по 01.01.2008 року , з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року та за 2009

рік, з врахуванням виплачених сум, відповідно до ст. 6 Законом України «Про соціальний

захист дітей війни».

В задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду

Чернігівської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк

і дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після

цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги, або в порядку передбаченому ч.4 ст.

295 ЦІІК України.

Суддя

ОСОБА_3