АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/1467/16 Справа № 201/14375/15-ц Головуючий у 1 й інстанції - Демидова С. О. Доповідач - Романюк М.М.

Категорія 27

01 червня 2016 року м. Дніпропетровськ Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 червня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого Романюк М. М.

суддів Котушенко С.П., Красвітної Т.П.

при секретарі Порубай М.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" на рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 07 грудня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" про стягнення суми депозитного вкладу, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернулася до суду з зазначеним вище позовом 03 вересня 2015 року. В обґрунтування заявлених вимог посилалася на те, що 02 липня 2013 року між нею та відповідачем було укладено договір банківського вкладу № SAMDN25000736200838 (Вклад "Стандарт на 12 міс.") в сумі 70 000 грн., строком на 366 днів, тобто по 02 липня 2014 року включно, зі сплатою 18% річних. Оскільки відповідач на її неодноразові звернення щодо повернення грошей відповідає відмовою, просить стягнути на її користь суму банківського депозиту в розмірі 70 000 грн., відсотки в розмірі 32 557 грн., а всього 102 557 грн., а також покласти на відповідача судові витрати, в тому числі на правову допомогу.

Рішенням Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 07 грудня 2015 року заявлені вимоги задоволено.

В апеляційній скарзі відповідач посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволені заявлених вимог.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, колегія суддів, дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково на таких підставах.

Згідно ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх доведеності та обґрунтованості.

Проте з даним висновком в повному обсязі погодитися не можна виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 02 липня 2013 року між позивачем та відповідачем було укладено договір банківського вкладу № SAMDN25000736200838 (Вклад "Стандарт на 12 міс.") в сумі 70 000 грн., строком на 366 днів, тобто по 02 липня 2014 року включно, зі сплатою 18% річних.

Згідно ч.1 ст.1059 ЦК України договір банківського вкладу укладається у письмовій формі. Письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.

Відповідно до ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. Обов'язковість скріплення правочину печаткою може бути визначена за письмовою домовленістю сторін.

На підтвердження укладання договору вкладу "Стандарт на 12 місяців" позивачем надано заяву на оформлення вкладу, яка містіть усі необхідні умови договору, та квитанцію про внесення грошової суми, яка має відбиток печатки відповідача та підпис працівника, який прийняв гроші.

Згідно ч.1 ст.1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

З урахуванням зазначеного суд першої інстанції дійшов законного висновку про те, що між сторонами укладено договір банківського вкладу, а тому вимоги щодо стягнення вкладу у розмірі 70 000 грн. підлягають задоволенню.

Посилання апелянта на те, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження існування договірних відносин між сторонами не може бути прийнято до уваги, оскільки не відповідає закону та встановленим у судовому засіданні обставинам.

Згідно ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Позивачем надано для огляду оригінали заяви на оформлення вкладу та квитанцію, що підтверджує внесення нею грошевої суми в касу відповідача, в той час як відповідачем не надано жодного доказу на спростування зазначеного.

Посилання апелянта на те, що позивачем не надано доказів наявності грошей у відповідача не заслуговує на увагу, оскільки позивачем надано докази на внесення відповідачу грошей, а відповідачем не надано доказів зворотного.

Таким чином, рішення суду щодо стягнення суми вкладу в розмірі 70 000 грн. відповідає вимогам закону і скасуванню не підлягає.

В частині розміру стягнутих відсотків рішення суду підлягає скасуванню, з ухваленням в цій частині нового рішення, виходячи з наступного.

Згідно ч.1, 4 ст.1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). Якщо вкладник не вимагає повернення суми строкового вкладу зі спливом строку, встановленого договором банківського вкладу, або повернення суми вкладу, внесеного на інших умовах повернення, після настання визначених договором обставин договір вважається продовженим на умовах вкладу на вимогу, якщо інше не встановлено договором.

Як вбачається з договору, він укладений на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку - 02 липня 2014 року включно. Таким чином, з урахуванням того, що умовами договору іншого не встановлено, він вважається продовженим на умовах вкладу на вимогу.

Згідно наданої відповідачем інформації відсоткова ставка за вкладами на вимогу становить 1%.

Таким чином, за період дії договору необхідно нарахувати відсотки виходячи з відсоткової ставки передбаченої умовами договору - 18%, а з 03 липня 2014 року до 31 серпня 2015 року виходячи з відсоткової ставки - 1%.

Виходячи з зазначеного розмір відсотків, що підлягає стягненню становить 13 415 грн. 07 коп., з наступного розрахунку:

Сума боргу (грн)Період Кількість днів Розмір процентів річнихЗагальна сума процентів

7000002.07.2013 - 02.07.2014 03.07.2014 - 31.08.2015365 42518 % 1 %12 600 815.07

Крім того, рішення підлягає скасуванню в частині стягнення судових витрат на правову допомогу.

Згідно ч.1, 2 ст.84 ЦПК України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Як роз'яснено у п.48 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, від 17.10.2014, № 10 "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах" підстави, межі та порядок відшкодування судових витрат на правову допомогу, надану в суді як адвокатом, так і іншим фахівцем у галузі права, регламентовано у пункті 2 частини третьої статті 79, статтях 84, 88, 89 ЦПК. Витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, про що зазначено в пункті 47 цієї постанови, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

З урахуванням зазначеного та приймаючи до уваги, що матеріали справи не містять розрахунку витрат на правову допомогу у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат необхідно відмовити.

Приведені в апеляційній скарзі інші доводи відповідача не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці та особистого тлумачення апелянтом норм права.

Відповідно до ст.212 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Встановивши факти та зумовлені ними правовідносини, суд першої інстанції правильно застосував правові норми та ухвалив правильне по суті рішення, підстав для скасування якого колегія суддів не знаходить.

Керуючись ст.ст.307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" - задовольнити частково.

Рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 07 грудня 2015 року - в частині розміру відсотків за договором банківського вкладу та витрат на правову допомогу скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" в частині стягнення відсотків задовольнити частково.

Стягнути з публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" на користь ОСОБА_2 відсотки за договором банківського вкладу № SAMDN25000736200838 в розмірі 13 415 грн. 07 коп.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя М.М.Романюк

Судді: С.П.Котушенко

Т.П.Красвітна