Судове рішення #558989
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

                                          ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

  "28" березня 2007 р.                                                                   Справа № 9/94

 

Суддя господарського суду Чернівецької області Чорногуз Михайло Георгійович

розглядаючи справу

за позовом    Релігійної організації Української Православної Свято-Костянтинівської церкви

 

до відповідача  Сільська рада с.Ошихліби

 

Третя особа  на стороні відповідача Релігійна організація Української ПравославноїСвято-Миколаївської церкви (Київський патріархат)

 

про скасування та визнання нечинним окремих положень рішення сільської ради

 

за участю представників:

позивача:  Баб'юк В.Д. староста релігійної громади УПЦ ;

адвокат ОСОБА_1 ордер ІНФОРМАЦІЯ_1

відповідача:  Гордійчук Я.І. сільський голова

третьої особи:  Руснак І.В. голова парафіяльної ради УПЦ (КП);

Зінчук П.Ф. довіреність від 25.09.2006р.;

Сороцький А.С. довіреність від 25.09.2006р.

 

СУТЬ СПОРУ:

 

Позивач звернувся із позовною заявою про скасування та визнання нечинними пунктів 2-9 рішення № 13/2 від 11.05.2006 року 2 сесії 5 скликання Ошихлібської сільської ради. В судовому засіданні 10.07.2006 року позивач збільшив позовні вимоги та просить скасувати та визнати нечинними пункти 2-9 рішення № 13/2 від 11.05.2006 року 2 сесії 5 скликання Ошихлібської сільської ради; скасувати та визнати нечинним рішення № 18/3 від 05.06.2006 року 3 сесії 5 скликання Ошихлібської сільської ради; скасувати та визнати нечинним рішення № 22/4 від 07.07.2006 року 4 сесії 5 скликання Ошихлібської сільської ради.

В судовому засіданні 15 березня 2007 року представник позивача уточнив позовні вимоги та просить :

-          скасувати та визнати не чинними окремі положення (пункти 2-9) рішення, яке було прийняте на 2 сесії 5 скликання ІНФОРМАЦІЯ_2;

-          скасувати і визнати не чинним рішення яке було прийняте на 3 сесії 5 скликання Ошихлібською сільською радою Кіцманського р-ну Чернівецької області від ІНФОРМАЦІЯ_3

-          скасувати рішення сільської ради яке було прийнято на 4 сесії 5 скликання Ошихлібською сільською радою Кіцманського р-ну Чернівецької області від ІНФОРМАЦІЯ_4

Представники позивача підтримали уточнені позовні вимоги, посилаючись на неправомірність прийнятих рішень.

Відповідач заперечує проти позову посилаючись на те що рішення прийняті у межах компетенції та виключно на підставі чинного законодавства.

Третя особа у відзиві та її представники в судових засіданнях заперечують проти позову посилаючись на безпідставність позовних вимог.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представників сторін, та третьої особи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява та заперечення проти позову, дослідивши докази які мають юридичне значення для розгляду позовної заяви суд встановив наступне.

13 серпня 1992 року рішенням ХІ сесії ХХІ скликання, Ошихлібської сільської ради народних депутатів, вирішено “підняти клопотання перед районною архітектурою про виділення земельної ділянки під будівництво церкви в с. Ошихліби” ( а.с. 28)

Рішенням виконавчого комітету Ошихлібської сільської ради народних депутатів від ІНФОРМАЦІЯ_5, чинним на день розгляду даної справи, церковній громаді села Ошихліби надано земельну ділянку, площею 0,25 га, під будівництво церкви, дозвіл на проектування церкви та її будівництво (а.с. 27).

В 1992 році було виготовлено робочий проект церкви в с. Ошихліби Кіцманського району, Чернівецької області, замовником будівництва, як і проведення будівельних робіт виступила сільська рада с.Ошихліби. ( а.с. 50-67)

Львівським апеляційним господарським судом у постанові по справі № 5/163 від 15 лютого 2007 року встановлено та вбачається з матеріалів даної справи, що будівництво нової церкви здійснювалось за матеріальною допомогою колишнього колгоспу "ІНФОРМАЦІЯ_6" с. Ошихліби, ( а.с. 26) сільської ради, консервного заводу села, а також за рахунок пожертвувань парафіян, у тому числі при безпосередньому виконанню окремих видів будівельних робіт мешканцями села. Таким чином, церква будувалась загальними зусиллями для всієї територіальної громади села.

До 2006 року в селі Ошихліби існувала лише одна релігійна організація - Українська Православна Свято-Костянтинівська Церква, яка була зареєстрована на підставі рішення виконкому Чернівецької обласної ради народних депутатів від 20.11.1991 р. № 298.

21.02.2006 року розпорядженням голови Чернівецької обласної державної адміністрації у с.Ошихліби Кіцманського району Чернівецької області була зареєстрована Релігійна організація Свято-Миколаївської Української Православної Церкви Київського Патріархату Чернівецької єпархії. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 15 лютого 2007 року по справі 5/163, визнано за Релігійною організацією Свято- Миколаївської Української Православної Церкви Київського патріархату Чернівецької Єпархії, с. Ошихліби Кіцманського району Чернівецької області право на користування приміщенням новозбудованої церкви, що знаходиться за адресою с.Ошихліби Кіцманського району Чернівецької області.

Відповідно до п. 3 розпорядження голови Чернівецької обласної державної адміністрації ІНФОРМАЦІЯ_7-р культову будівлю - Церкву Св.Олени та Ц.Костянтина (стару церкву) передано безоплатно у власність релігійній організації Свято-Костянтинівській УПЦ с.Ошихліби Кіцманського району Чернівецької області (а.с. 9-10) Отже, у власності позивача є в наявності культова споруда для проведення богослужінь.

11 травня 2006 року рішенням ІІ сесії V скликання Ошихлібської сільської ради № 13/2, створено комісію для проведення таємного опитування по визначенню власності новозбудованої церкви ( а.с. 30). Відповідно до ч. 1 ст. 46 Закону України “Про всеукраїнський та місцеві референдуми в Україні” N 1286-XII від 3 липня 1991 року, “З метою виявлення волі громадян при вирішенні важливих питань загальнодержавного та місцевого значення у передбаченому цим Законом порядку можуть проводитись всеукраїнські та місцеві дорадчі опитування громадян України (консультативні референдуми). Результати дорадчого опитування розглядаються і враховуються при прийнятті рішень відповідними державними органами.” Отже прийняття рішення про проведення опитування громадян не суперечить вимогам чинного законодавства, підстави для визнання вказаного рішення нечинним - відсутні.

5 червня 2006 року рішенням ІІІ сесії V скликання Ошихлібської сільської ради № 18/3, за результатами опитування громадян села дано “згоду на прийняття в комунальну власність територіальної громади села незавершену будівництвом будівлю нової церкви” ( а.с 32.)

Рішенням ІV сесії V скликання Ошихлібської сільської ради від 07 липня 2006 року № 22/4, враховуючи підсумки опитування та вимоги громадян села, вирішено визнати за віруючими громадянами релігійної організації Свято-Миколаївської Української Православної Церкви Київського Патріархату право добудови та користування будівлею нової церкви в с. Ошихліби Кіцманського району Чернівецької області, а також закріпити нову будівлю за ними (а.с.47). Суд оцінює вищевказане рішення органу місцевого самоврядування як реалізацію права різних релігійних громад одного населеного пункту на отримання в користування культової споруди, що гарантується нормами Конституції України, Законом України “Про свободу совісті та релігійні організації” та з врахуванням тієї обставини, що позивач вже має в користуванні культову споруду.

У відповідності до ч.3 ст. 18 Закону України “Про свободу совісті та релігійні організації” релігійні організації мають право власності на майно, придбане або створене ними за рахунок власних коштів, пожертвуване громадянами, організаціями або передане державою, а також придбане на інших підставах, передбачених законом.

Львівським апеляційним господарським судом в постанові від 15 лютого 2007 року по справі № 5/163, встановлено, що новозбудована церква зведена за кошти пожертвування жителів села Ошихліби, тобто, парафіяльної громади більшість якої ( 83%) відноситься до релігійної громади Свято - Миколаївської Української Православної Церкви Київського патріархату Чернівецької Єпархії. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 15 лютого 2007 року по справі 5/163, визнано за Релігійною організацією Свято - Миколаївської Української Православної Церкви Київського патріархату Чернівецької Єпархії, с. Ошихліби Кіцманського району Чернівецької області право на користування приміщенням новозбудованої церкви, що знаходиться за адресою с.Ошихліби Кіцманського району Чернівецької області. Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України “Обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.”

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Рішення Ошихлібської сільської ради ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3у та ІНФОРМАЦІЯ_4, прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

На підставі ст. ст. 1, 7, 25, 29, 31 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” N 280/97-ВР від 21 травня 1997 року, ст. 46 Закону України “Про всеукраїнський та місцеві референдуми в Україні” N 1286-XII від 3 липня 1991 року, ч.3 ст. 18 Закону України “Про свободу совісті та релігійні організації”, та керуючись ст. ст. 2, 71, 72, 86, 94, 160-163, п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

 

1.          У позові відмовити.

2.          Скасувати забезпечення позову у вигляді “зупинення дії рішення сільської ради с. Ошихліби від ІНФОРМАЦІЯ_4 яке було прийняте на 4 сесії 5 скликання та заборони вчиняти будь-які дії, щодо використання будівлі новозбудованої церкви в с. Ошихліби до визначення її власника”, яке було вжито на підставі ухвали від 10 липня 2006 року.

Скасувати забезпечення позову у вигляді “зупинення дії пункту 9 рішення ІНФОРМАЦІЯ_2 2 сесії 5 скликання Ошихлібської сільської ради та зупинення дії пункту 3 рішення ІНФОРМАЦІЯ_3  3 сесії 5 скликання Ошихлібської сільської ради до винесення постанови по справі”, яке було вжито на підставі ухвали від 8 червня 2006 року.

 

Постанова, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Порядок і строки апеляційного оскарження.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

 

Суддя                                                             М.Г. Чорногуз

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація