1-6/08

ВИРОК

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2008 року                                                                                                  м.  Луцьк

Військовий місцевий суд Рівненського гарнізону у складі: головуючого - підполковника юстиції САХНА Р.І.,  при секретарях: НИКОНЧУК Л.М. ,  МИХАЛЬЧУК Н.В.,  за участю державних обвинувачів: - військового прокурора Луцького гарнізону полковника юстиції ПЛАТОНОВА В.А.,  його заступника майора юстиції МАТЯШУКА В.К. та помічника капітана юстиції ПЛЄХАНОВА Ю.О.,  потерпілих: ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3,  ОСОБА_4. та її представника ОСОБА_5.,  ОСОБА_6 ,  ОСОБА_7,  ОСОБА_8,  a також ОСОБА_9,  представника цивільного відповідача ОСОБА_10.,  захисника підсудного адвоката ОСОБА_11,  у відкритому судовому засіданні в приміщенні військової прокуратури Луцького гарнізону,  в присутності особового складу військовослужбовців за контрактом,  розглянув кримінальну справу по обвинуваченню військовослужбовця  військової частини А 2331   сержанта військової служби за контрактом,

ОСОБА_1,  який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт.  Іваничі,  Волинської області,  українця,  громадянина України,  з середньо-спеціальною освітою,  одруженого,  маючого на утриманні малолітню доньку та вагітну дружину,  раніше не судимого,  призваного на військову службу Іваничівським РВК у листопаді 2000 року,  проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,  у скоєнні злочину,  передбаченого ч. 2  ст.  286 КК України.

Судовим слідством військовий місцевий суд,  -

ВСТАНОВИВ:

15 листопада 2007 року близько 12 години ОСОБА_1.,  керуючи власним технічно справним автомобілем марки «ВАЗ-2108»,  р.н. НОМЕР_1,  рухаючись разом з чотирма пасажирами: гр. ОСОБА_7 та гр. ОСОБА_12,  які сиділи на передньому пасажирському сидінні біля водія,  гр. ОСОБА_6,  що сиділа на задньому пасажирському сидінні позаду сидіння водія,  та гр. ОСОБА_4. яка сиділа на задньому пасажирському сидінні позаду переднього пасажирського сидіння біля водія,  по автодорозі Устилуг - Луцьк - Рівне на 63 км по вул.  Луцькій в смт.  Торчин Луцького району Волинської області в напрямку м.  Луцька по мокрому дорожньому покритті,  при похмурій погоді та при опадах у вигляді мокрого снігу з дощем,  порушив вимоги п. 12.1. Правил дорожнього руху,  затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року (далі Правил),  а саме не врахував наявну дорожню обстановку і не вибрав в установлених межах безпечної швидкості руху свого транспортного засобу,  внаслідок чого його автомобіль занесло на смугу зустрічного руху,  де він зіткнувся з зустрічним автомобілем марки «Опель-Аскона»,  р.н. НОМЕР_2,  під керуванням гр. ОСОБА_2 У вказаному автомобілі,  окрім водія,  знаходились пасажири громадяни: ОСОБА_8,  ОСОБА_9 та невідомий молодий чоловік.

Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди потерпіла ОСОБА_4. отримала тяжкі тілесні ушкодження у вигляді забою головного мозку з пневматизацією,  перелому кісток лицевого черепа,  виличної частини очниці зліва,  перелом лонної кістки зліва з незначним зміщенням,  рваної рани правої вушної раковини,  субкон'юнктивального крововиливу,  забою грудного й поперекового відділів хребта,  які в подальшому ускладнились цефальгією,  атактичними проявами 2 ступеню,  мнестичними розладами,  радикулітично больовим синдромом,  амбліопією справа,  посттравматичною атрофією нерва правого ока. Потерпіла ОСОБА_6 - середньої тяжкості тілесні ушкодження за ознакою довготривалого розладу здоров'я у вигляді повного вивиху акроміального кінця правої ключиці,  забою лівого гомілково-ступеневого суглобу; потерпілий ОСОБА_8 - середньої тяжкості тілесні ушкодження

за ознакою  довготривалого  розладу  здоров'я  в вигляді    закритого    черезсуглобового    перелому правої променевої кістки без зміщення. В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1,  винним себе у скоєному визнав повністю і дав покази,  які за своїм змістом відповідають викладеному вище,  пояснивши,  що керуючи автомобілем не врахував стан дорожнього покриття та погодні умови,  а тому під час заносу не впорався з керуванням автомобіля і не зміг уникнути зіткнення.

Крім особистого визнання підсудного ОСОБА_1,  його вина підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів. Потерпілий ОСОБА_2 показав,  що 15.11.2007 року біля 12 години він рухався на технічно справному автомобілі марки «Опель-Аскона»,  р.н. НОМЕР_2,  по автодорозі Володимир-Волинський-Луцьк в смт.  Торчин Луцького району Волинської області в напрямку м.  Володимир-Волинський по своїй смузі руху з швидкістю руху автомобіля 50-60 км/год. В автомобілі крім нього знаходилися три пасажири: на передньому пасажирському сидінні - громадянин ОСОБА_8,  позаду водія гр. ОСОБА_9,  а за переднім сидінням пасажира - невідомий молодий чоловік,  який зник із місця події після дорожньо-транспортної пригоди. Під час руху попутних автомобілів попереду не було. В цей час падав мокрий сніг,  дорожнє покриття було мокре. На повороті в смт.  Торчин біля цвинтарю він помітив,  що попереду автомобіль марки «ВАЗ-2108»,  вишневого кольору,  який рухався в зустрічному напрямку (в напрямку м.  Луцьк),  заносить. В цей момент його,  ОСОБА_2,  автомобіль розташовувався в районі середини своєї смуги руху,  відстань між передніми частинами зазначених автомобілів становила біля 10-15 метрів. Одночасно він,  ОСОБА_2,  почав гальмувати,  однак автомобіль марки «ВАЗ-2108» занесло на його смугу руху,  де в подальшому відбулося зіткнення транспортних засобів. Відповідно до висновку судово - медичної експертизи № 1845 від 10.09.2008 року ОСОБА_2 внаслідок дорожньо - транспортної пригоди отримав садна колінних та ліктьових суглобів,  грудини,  що відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень. Потерпілий ОСОБА_8 показав,  що 15.11.2007 року біля 12 години він знаходився в автомобілі марки «Опель-Аскона»,  р.н. НОМЕР_2,  яким керував гр. ОСОБА_2 та який рухався по автодорозі Володимир-Волинський-Луцьк у смт.  Торчин Волинської області в напрямку м.  Володимир-Волинський по правій смузі руху,  сидячи на передньому пасажирському сидінні. В автомобілі крім нього та водія знаходилися два пасажири. Швидкість руху автомобіля марки «Опель-Аскона»,  р.н. НОМЕР_2,  становила 50-60 км/год. Під час руху попутних автомобілів попереду не було. В цей час падав мокрий сніг,  дорожнє покриття було мокре. На повороті в смт.  Торчин біля цвинтарю він помітив,  що попереду автомобіль «ВАЗ-2108»,  який рухався в зустрічному напрямку заносить. Автомобіль марки «Опель-Аскона» в цей момент розташовувався на своїй смузі руху,  ближче до правого узбіччя по ходу руху транспортного засобу,  та відстань між їх передніми частинами становила приблизно 10-15 метрів. Коли він це побачив,  то вигукнув «Дивись» і відчув,  що швидкість автомобіля,  в якому він,  ОСОБА_8,  знаходився,   почала зменшуватися,   однак автомобіль  марки  «ВАЗ-2108» занесло  на смугу руху автомобіля марки «Опель-Аскона»,  де в подальшому відбулося їх зіткнення. В результаті зіткнення він отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження за ознакою довготривалого розладу здоров'я в вигляді закритого черезсуглобового перелому правої променевої кістки без зміщення. Відповідно до висновку судово - медичної експертизи № 318 від 15.02.2008 року ОСОБА_8 внаслідок дорожньо - транспортної пригоди отримав перелом правої променевої кістки,  що відноситься до категорії середньої тяжкості тілесного ушкодження за ознакою довготривалого розладу здоров'я. Потерпіла ОСОБА_4.,  показала,  що 15.11.2007 року біля 12 години вона знаходилася в автомобілі марки «ВАЗ-2108»,  р.н. НОМЕР_1,  яким керував гр. ОСОБА_1. та який рухався по автодорозі Володимир-Волинський-Луцьк у смт.  Торчин Волинської області в напрямку м.  Луцьк по правій смузі руху по ходу руху автомобіля,  сидячи на задньому сидінні за переднім сидінням пасажира. В автомобілі крім неї та водія знаходилися три пасажирки: на передньому пасажирському сидінні - дружина ОСОБА_1.3 їхньою однорічною дочкою на руках,  на задньому сидінні позаду водія - невідома їй,  ОСОБА_4.,  жінка. В цей час падав мокрий сніг,  дорожнє покриття було мокре. Далі на повороті в смт.  Торчин біля цвинтарю автомобіль марки «ВАЗ-2108» почало заносити в ліву сторону та його швидкість руху,  безпосередньо перед заносом,  згідно показання спідометру,  на який вона,  ОСОБА_4.,  звернула увагу в цей момент,  становила біля 100 км/год. В результаті зіткнення вона отримала тяжкі тілесні ушкодження у вигляді забою головного мозку з пневматизацією,  перелому кісток лицевого черепа,  виличної частини очниці зліва,  перелом лонної кістки зліва з незначним зміщенням,  рваної рани правої вушної раковини,  субкон'юнктивального крововиливу,  забою грудного й поперекового відділів хребта,  які в подальшому ускладнились цефальгією,  атактичними проявами 2 ступеню,  мнестичними розладами,  радікулітично больовим синдромом,  амбліопією справа,  посттравматичною атрофією нерва правого ока.

Відповідно до висновку судово - медичної експертизи № 1846 від 10.09.2008 року ОСОБА_4. внаслідок дорожньо - транспортної пригоди отримала посттравматичну атрофію зорового нерва правого ока,   що відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень. Потерпіла ОСОБА_6   дала покази,   аналогічні описовій частині вироку,   пояснивши,   що під час досліджуємих подій,   вона знаходилася в автомобілі марки «ВАЗ-2108»,   р.н. НОМЕР_1,   яким керував гр. ОСОБА_1.,   сидячи на задньому сидінні позаду водія. В автомобілі крім неї та водія знаходилися три пасажирки. В цей час падав мокрий сніг,   дорожнє покриття було мокрим,   слизьким.   На повороті на в'їзді в смт.   Торчин біля цвинтарю вона,   ОСОБА_6  ,   помітила,   що автомобіль марки «ВАЗ-2108» почало заносити та нести передньою частиною на зустрічний автомобіль,   який також був направлений в його сторону своєю передньою частиною. Далі відчула,   що транспортний засіб,   у якому вона,   ОСОБА_6  ,   рухалася,   зменшує швидкість руху в результаті ковзання по проїжджій частині в стані заносу. За висновком судово - медичної експертизи № 1847 від 10.09.2008 року пасажир автомобіля марки «ВАЗ-2108»,   р.н. НОМЕР_1,   ОСОБА_6   отримала тілесні ушкодження у вигляді повного вивиху акроміального кінця правої ключиці,   забою лівого гомілково-ступеневого суглобу. Виявлені ушкодження утворились від дії тупих предметів,   можливо при дорожньо-транспортній пригоді,   за обставин та в термін,   вказаних у постанові та відносяться до категорії середньої тяжкості тілесних ушкоджень,   що спричинили тривалий розлад здоров'я. Свідок ОСОБА_13,   очевидець дорожньо - транспортної пригоди,   показав,   що 15.11.2007 року біля 12 години,   він,   керуючи автомобілем марки «ЗІЛ-442160»,   р.н. НОМЕР_3,   рухався по автодорозі Володимир-Волинський-Луцьк у смт.   Торчин Волинської області в напрямку м.   Володимир-Волинський по своїй смузі руху,   з включеним ближнім світлом фар. Швидкість руху автомобіля становила 50 км.  /год. В цей час падав мокрий сніг,   дорожнє покриття було мокре,   слизьке. Попереду нього рухався автомобіль марки «Опель-Аскона»,   р.н. НОМЕР_2,   по його,   ОСОБА_13,   смузі руху в попутному напрямку. На повороті в смт.   Торчин біля цвинтарю помітив,   що автомобіль марки «ВАЗ-2108»,   який рухався в зустрічному напрямку (в напрямку м.   Луцьк) по смузі зустрічного руху,   заносить. В стані заносу останнього почало нести на автомобіль марки «Опель-Аскона»,   який в цей момент продовжував рухатися по його,   ОСОБА_13,   смузі руху в попутному напрямку,   де в подальшому відбулося їх зіткнення. Після зіткнення вказані автомобілі перемістилися в різні сторони: автомобіль марки «Опель-Аскона» - частково на праве узбіччя по ходу руху його автомобіля,   а автомобіль марки «ВАЗ-2108» - на свою смугу руху. Тоді він,   ОСОБА_13,   не доїжджаючи до місця аварії деяку відстань,   зупинив свій автомобіль та побіг на місце пригоди. З протоколу огляду місця події від 15.11.2007 року вбачається,   що зіткнення автомобілів марки «Опель-Аскона»,   р.н. НОМЕР_2,   та марки «ВАЗ-2108»,   р.н. НОМЕР_1,   мало місце на 63 км автодороги Устилуг - Луцьк - Рівне біля будинку №106 на вул.   Луцькій в смт.   Торчин Волинської області,   на мокрому брудному дорожньому покритті,   при похмурій погоді та опадах у вигляді мокрого снігу з дощем,   ширина проїжджої частини становить 7,  4 м.  ,   яка розділена переривчастою лінію білого кольору для руху у зустрічних напрямках. Виявлені під час огляду осип ґрунту,   номерні знаки автомобілів,   інші предмети й речі,   окрім скла лобового від автомобілів,   знаходилися на смузі руху автомобіля марки «Опель-Аскона»,   р.н. НОМЕР_2. Відповідно до висновку транспортно-трасологічної експертизи №0012 від 28.02.2008 року,   встановлено,   що в первинний момент зіткнення транспортних засобів у контакт увійшли передня права кутова частина переднього бампера автомобіля марки «ВАЗ-2108»,   р.н. НОМЕР_1,   з лівою передньою частиною переднього бампера автомобіля марки «Опель-Аскона»,   р.н. НОМЕР_2,   в районі кріплення номерного знаку,   та повздовжня вісь останнього знаходилася під кутом 60 (плюс-мінус) 5 градусів зліва направо по відношенню до повздовжньої осі автомобіля марки «ВАЗ-2108». При цьому,   вони рухалися в перехресних напрямках. Згідно висновку судово-автотехнічної експертизи №0026 від 18.03.2008 року,   - в даній дорожній ситуації водій автомобіля марки «ВАЗ-2108»,   р.н. НОМЕР_1,   ОСОБА_1. повинен був діяти у відповідності до вимог п.п. 12.4.,   2.3.,   12.1. і 1.10. Правил дорожнього руху,   а саме: рухатися зі швидкістю руху в межах 60 км.  /год.,   стежити за дорожньою обстановкою та застосовувати такі прийоми керування,   щоб мати змогу постійно контролювати рух транспортного засобу та безпечно керувати ним.   З технічної точки зору дії ОСОБА_1. не відповідали вимогам п. 12.1. Правил дорожнього руху. За умови виконаня ОСОБА_1 данних вимог Правил,   він міг уникнути зіткнення з автомобілем марки «Опель-Аскона»,   р.н. НОМЕР_2. Причиною даної дорожньо-транспортної пригоди стало те,   що автомобіль марки «ВАЗ-2108»,   р.н. НОМЕР_1,   виїхавши на смугу зустрічного руху,   створив небезпеку

для руху водію ОСОБА_2.,   на відстані,   яка була недостатньою для уникнення зіткнення останнім.  Оцінивши докази в сукупності,   військовий суд кваліфікує дії ОСОБА_1.3а ч. 2   ст.  286 КК України,   оскільки в результаті порушення ним,   як особою,   яка керує транспортним засобом,   п.п. 12.1. Правил безпеки дорожнього руху,   трапилась дорожньо-транспортна пригода,   що спричинило двом потерпілим тілесні ушкодження середньої тяжкості,   а одній потерпілій - тяжке тілесне ушкодження.

Військовий прокурор Луцького гарнізону в інтересах держави в особі: Волинської обласної клінічної лікарні - 4329 грн. 65 коп.; Волинського обласного дитячого територіального медичного об'єднання - 2772 грн.; Торчинської районної лікарні -1133 грн. 84 коп.; Володимир-Волинської Центральної районної лікарні - 990 грн. 85 коп.3аявив до ОСОБА_1 цивільні позови на вказані суми на стаціонарне лікування потерпілих. Підсудний позови визнав повністю,  його вина у скоєному підтверджується вищенаведеними доказами,  а суми позовів - довідками Волинської обласної клінічної лікарні,  Волинського обласного дитячого територіального медичного об'єднання,  Торчинської районної лікарні,  Володимир-Волинської Центральної районної лікарні та Броварської центральної районної лікарні. Тому суд визнає такі позови обґрунтованим і підлягаючими задоволенню в повному обсязі згідно  ст.  1206 ЦК і  ст.  93-1 КПК України. Потерпілий ОСОБА_2,  діючий на підставі доручення від 18 липня 2007 року заявив в інтересах власника автомобіля «Опель-Аскона»,  р.н. НОМЕР_2 ОСОБА_14 цивільний позов до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 22725 грн.,  а також завданої йому особисто матеріальної шкоди на суму 2316 грн. ОСОБА_2 заявив також позов до ОСОБА_1. про відшкодування завданої йому моральної шкоди в сумі 10000 грн. Мотивуючи вимоги про відшкодування матеріальної шкоди потерпілий посилався на те,  що за його висновками на ринку автомобіль «Опель-Аскона» аналогічного стану та року випуску коштує 4500 долларів США,  що за курсом валют на день вчинення ДТП становить 22725 грн. Завдану йому особисто майнову шкоду ОСОБА_2 обґрунтовував пошкодженим одягом на суму 850 грн.,  лікуванням на 200 грн.,  наданням йому юридичної допомоги в сумі 1000 грн. та витратами,  пов'язаними з проведенням судових засідань на 266 грн. В підтвердження суми,  яка підлягає стягненню в рахунок моральної шкоди,  потерпілий посилався на те,  що протиправними діями підсудного йому було завдано фізичний біль,  він звертався за допомогою до лікарів,  лікувався в домашніх умовах,  переніс важкий психологічний стрес,  погіршився його сон,  змінився його звичайний ритм життя.

Представник потерпілого адвокат ОСОБА_3 підтримав позовні вимоги ОСОБА_2,  пояснивши також,  що сума матеріальних вимог повністю підтверджується наданими до позову доказами. Підсудний,  його захисник та представник відповідача ОСОБА_10.,  кожний окремо,  позовні вимоги визнали,  але щодо розміру сум,  які підлягають відшкодуванню в частині матеріальної та моральної шкоди,  просили залишити це питання на розгляд суду. Заслухавши пояснення позивача,  його представника,  представників відповідача,  розглянувши матеріали справи,  суд встановив,  що матеріальні вимоги потерпілого в частині стягнення вартості автомобіля «Опель-Аскона» є недоведеними,  які грунтуються на припущеннях. Відповідно до висновку судової автотоварознавчої експертизи № 0013 від 26. 02. 2008 року ринкова вартість автомобіля «Опель Аскона»,  д.н. НОМЕР_2,  до ДТП становить 12222 грн. 78 коп.3а таких обставин суд вважає дані вимоги позивача на суму 10502 грн. 22 коп. недоведеними,  а тому визнає їх такими,  що не підлягають задоволенню за їх необґрунтованістю. Після відшкодування останнім вартості автомобіля,  керуючись роз'ясненнями п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27 березня 1992 року „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" - передати автомобіль «Опель Аскона»,  д.н. НОМЕР_2,  який має певну цінність,  але не може використовуватись за призначенням у власність ОСОБА_1. Решта позовних вимог підтверджена дослідженими в судовому засіданні доказами,  а саме: квитанціями та товарними чеками з: аптек,  автозаправок,  автовокзалів,  квитанцією про надання юридичних консультацій,  іншими документами. Такі вимоги потерпілого суд вважає обґрунтованими і підлягаючими задоволенню на підставі п.2  ст.  1187 ЦК України та роз'ясненнями п.19 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 березня 1992 року „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди". Щодо розміру даного позову в частині відшкодування моральної шкоди,  то виходячи з характеру обставин вчинення ОСОБА_13лочину,  ступеня фізичних і моральних страждань потерпілого ОСОБА_2 внаслідок отриманих тілесних ушкоджень,  істотність змушених змін в житті,  керуючись роз'ясненнями п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»,  а також враховуючи ступінь вини ОСОБА_1.,  суд вважає за необхідне на підставі  ст. 1167 ЦК України позов потерпілого в цій частині задовольнити частково на суму 5000 грн.,  а на суму 5000 грн. - відмовити. Потерпіла ОСОБА_4. заявила цивільний позов до ОСОБА_1. про стягнення на її користь матеріальних збитків та наданої юридичної допомоги на загальну суму 3402 грн. та моральної шкоди в сумі 20000 грн..

В обґрунтування матеріальної частини вимог потерпіла посилалася на те,  що в зв'язку з отриманими тяжкими тілесними ушкодженнями вона в період з 15. 11. 2007 року по 21.12. 2007 року

знаходилась на стаціонарному лікуванні у відділенні нейрохірургії,  під час лікування нею було витрачено коштів на суму 2982 грн.,  та наданням їй юридичної допомоги в сумі 420 грн.

Розмір моральної шкоди,  заподіяної їй,  ОСОБА_4. оцінила у 20000 грн.,  мотивуючи,  що при заподіянні тілесних ушкоджень вона втратила зір на одне око,  у зв'язку з цим стала обмежена у своїй діяльності на все життя. Окрім того вона отримала множинні переломи кісток лицевого черепа,  злами виличної частини стінки очиці,  забій хребта та рвану рану правої вушної раковини. Все це приносить їй моральні і фізичні страждання,  їй призначено другу групу інвалідності.

Представник потерпілої ОСОБА_5 позовні вимоги ОСОБА_4. підтримав,  пояснивши,  що сума матеріальних вимог повністю підтверджується матеріалами справи та наданими до позову доказами,  а моральних - зовнішнім виглядом самої потерпілої. Підсудний,  його захисник та представник відповідача ОСОБА_10.,  кожний окремо,  позовні вимоги визнали,  але щодо розміру сум,  які підлягають відшкодуванню в частині матеріальної та моральної шкоди,  завданої ОСОБА_4.,  просили залишити це питання на розгляд суду. Заслухавши пояснення позивача,  його представника,  захисника підсудного,  представника відповідача,  розглянувши матеріали справи,  суд вважає,  що матеріальні вимоги потерпілої підлягають задоволенню в повному обсязі,  а моральні - частково. Так,  є підтвердженими документально (довідками,  квитанціями,  чеками) витрати потерпілої на лікування в сумі 2982 грн та вартість юридичних послуг в сумі 420 грн. Такі вимоги потерпілої суд вважає обгрунтованими і підлягаючими задоволенню на підставі  ст.   ст.  1187,  1195 ЦК України та роз'ясненнями п.19 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 березня 1992 року „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди". Щодо розміру даного позову в частині відшкодування моральної шкоди,  то виходячи з характеру обставин справи,  ступеня фізичних і моральних страждань потерпілої внаслідок втрати зору на одне око,  отриманих інших тілесних ушкоджень,  враховуючи істотність зовнішніх змін на лиці,  керуючись роз'ясненнями п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»,  суд вважає за необхідне на підставі  ст. 1167 ЦК України позов потерпілої в цій частині задовольнити частково на суму 15000 грн.,  а на суму 5000 грн. - відмовити. Потерпіла ОСОБА_6 заявила цивільний позов до ОСОБА_1. про стягнення на її користь матеріальних збитків на суму 1487 грн. і 15000 грн. на відшкодування моральної шкоди. В обґрунтування матеріальної частини вимог потерпіла посилалася на те,  що в зв'язку з отриманими тілесними ушкодженнями у вигляді повного вивиху правої ключиці,  забою лівого гомілково-ступенево суглобу,  перелома правого ребра,  вона в період з 16. 11. 2007 року по 28.12. 2007 року знаходилась на стаціонарному лікуванні у травматологічному відділенні,  під час лікування нею було витрачено коштів на суму 1487 грн. Розмір моральної шкоди,  заподіяної їй,  ОСОБА_6 оцінила у 15000 грн.,  мотивуючи,  що при заподіянні тілесних ушкоджень вона отримала цукровий діабет,  який не компенсується,  ішемічну хворобу серця,  вона,  проживаючи в Орловській області Російської Федерації,  вимушена була довгий час знаходитись в Україні і не могла належним чином піклуватись про свого сина,  який є інвалідом дитинства. Таким чином були втрачені душевний спокій та рівновага,  є невизначеність щодо професійних навиків,  як масажиста. Підсудний,  його захисник та представник відповідача ОСОБА_10.,  кожний окремо,  позовні вимоги ОСОБА_6  визнали,  але щодо розміру сум,  які підлягають відшкодуванню в частині матеріальної та моральної шкоди,  завданої ОСОБА_6,  просили залишити це питання на розгляд суду. Заслухавши пояснення позивача,  його представника,  захисника підсудного,  представника відповідача,  розглянувши матеріали справи,  суд вважає,  що матеріальні вимоги потерпілої підлягають задоволенню в повному обсязі,  а моральні - частково. Так,  є підтвердженими документально (довідками,  квитанціями,  чеками) витрати потерпілої на лікування в сумі 1487 грн. Такі вимоги потерпілої суд вважає обґрунтованими і підлягаючими задоволенню на підставі  ст.   ст.  1187,  1195 ЦК України та роз'ясненнями п.19 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 березня 1992 року „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди". Щодо розміру даного позову в частині відшкодування моральної шкоди,  то виходячи з характеру обставин справи,  ступеня фізичних і моральних страждань потерпілої внаслідок отриманих травм,  вимушеного знаходження в іншій Державі,  враховуючи,  що в неї на утриманні є син,  який є інвалідом дитинства,  керуючись роз'ясненнями п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди,  суд вважає за необхідне на підставі  ст. 1167 ЦК України позов потерпілої в цій частині задовольнити частково на суму 7000 грн.,  а на суму 8000 грн. - відмовити.

Призначаючи підсудному міру покарання,  суд враховує,  що на його утриманні знаходяться малолітня донька та вагітна дружина,  а також визнає обставинами,  що пом'якшують відповідальність ОСОБА_1. його щире каяття в скоєному,  позитивні характеристики зі служби,  те що він до кримінальної відповідальності притягується вперше,  думку потерпілих про м'яке покарання,  а тому,  навіть враховуючи тяжкість наслідків,  знаходить можливим застосувати до покарання ОСОБА_1.  ст.  75 КК України.

Разом з тим,  враховуючи обставини скоєного ОСОБА_1 3лочину,  суд вважає за необхідне позбавити його права керувати транспортними засобами.

На підставі викладеного,  керуючись  ст.   ст.  332-335 КПК України,  військовий місцевий суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину передбаченого ч. 2  ст.  286 КК України і на підставі цього закону позбавити його волі строком на 3 (три) роки,  з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Згідно зі  ст.  75 КК України вважати ОСОБА_1.3асудженим з випробуванням і звільнити його від відбування основного покарання,  якщо він протягом іспитового строку,  тривалістю 2 (два) роки,  не вчинить нового злочину.

Міру запобіжного заходу стосовно ОСОБА_1. - підписку про невиїзд - відмінити.

Цивільні позови військового прокурора задовольнити повністю; стягнути з ОСОБА_1 на користь: Волинської обласної клінічної лікарні - 4329 грн. 65 коп.; Волинського обласного дитячого територіального медичного об'єднання - 2772 грн.; Торчинської районної лікарні - 1133 грн. 84 коп.; Володимир-Волинської Центральної районної лікарні - 990 грн. 85 коп.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 до ОСОБА_1. в частині стягнення матеріальних збитків і моральної шкоди задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_14. - 12222 грн. 78 коп.; на користь ОСОБА_2- 2316 грн. на відшкодування матеріальних збитків. На відшкодування моральної шкоди стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 - 5000 грн. В решті позовних вимог потерпілого ОСОБА_2 на загальну суму 15502 грн. 22 коп. - відмовити за необґрунтованістю.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_4. до ОСОБА_1. про стягнення на її користь матеріальних збитків задовольнити повністю,  а моральної шкоди задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4. 3402 грн. - на відшкодування матеріальних збитків і 15000 грн. - на відшкодування моральної шкоди. В решті позовних вимог потерпілої ОСОБА_4 на відшкодування моральної шкоди в сумі 5000 грн. - відмовити за необґрунтованістю.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_6  до ОСОБА_1. про стягнення на її користь матеріальних збитків задовольнити повністю,  а моральної шкоди задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_6  1487 грн. - на відшкодування матеріальних збитків і 7000 грн. - на відшкодування моральної шкоди. В решті позовних вимог потерпілої ОСОБА_6  на відшкодування моральної шкоди в сумі 8000 грн. - відмовити за необґрунтованістю.

Після набрання вироком законної сили речові докази по справі:

·   автомобіль марки «ВАЗ-2108»,  реєстраційний номер НОМЕР_1,  який знаходиться на відповідальному зберіганні у ОСОБА_1.,  вважати повернутим за належністю;

·   автомобіль марки «Опель-Аскона»,  реєстраційний номер НОМЕР_2,  що знаходиться на відповідальному зберіганні у ОСОБА_2,  після відшкодування його вартості,  передати ОСОБА_1

Судові витрати,  пов'язані з проведенням експертиз: № 0012 від 28.02.2008 року; № 0013 від 26.02.2008 року; № 0015 від 13.03.2008 року; № 0014 від 11.03.2008 року; № 0026 від 18.03.2008 року; № 121 від 27.03.2008 року на загальну суму - 5688 грн. 18 коп.,  після набрання вироком законної сили стягнути з ОСОБА_1.

На вирок може бути подана апеляція у військовий апеляційний суд Центрального регіону України через військовий місцевий суд Рівненського гарнізону протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Дійсна за належним підписом копія звірена з оригіналом: