ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОСОБА_1 ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 2-а-516/10/0408
Провадження № б/н
П О С Т А Н О В А
іменем України
"11" жовтня 2010 р.
Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу у складі: головуючого судді Міхеєвої В. Ю.
при секретарі Мельниченко К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до інспектора ДПС БДПС м. Дніпропетровська молодшого сержанта міліції ОСОБА_3 про визнання дій посадової особи протиправними та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, суд,
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_2 21.07.2010 року звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача.
В обґрунтування позовних вимог, зазначив, що 12.07.2010 року відносно нього відповідачем було винесено постанову серії АЕ № 373190 про адміністративне правопорушення, передбачене ч.І ст. 122 КУпАП.
Згідно постанови позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 260 грн. за порушення знаку 3.21 з таблицею 7.9 ПДР України , відповідальність за яке передбачена ч.І ст. 122 КупАП.
Заперечуючи проти дій відповідача, позивач зазначив, що 12.07.2010 року о 19 годині 15 хвилин він, керуючи автомобілем НОМЕР_1, рухався по вул. Петровського у м. Дніпропетровську по дорозі, на якій відсутня будь-яка дорожня розмітка, не визначена кількість смуг. Він побачив знак 3.21 «В’їзд заборонено» з таблицею 7.9 «Смуга руху» ПДР України, який розташований над крайньою лівою частиною дороги, ближче до трамвайних рейок. Тому, щоб не порушувати Правила дорожнього руху України, рухався по правій частині дороги, ближче до тротуару. Відповідно до положень ПДР України, зона дії знаку 3.21 - від місця встановлення до найближчого перехрестя за ним. Проїхавши перехрестя, позивач був зупинений інспектором ДПС ОСОБА_3, який повідомив, що він не виконав вимог дорожнього знаку 3.21 з таблицею 7.9 ПДР України, згідно якого рух по смузі заборонено, рухався у зоні знаку. Не зважаючи на заперечення, відповідач склав протокол про адміністративне правопорушення, в якому позивач зазначив, що Правила дорожнього руху не порушував.
Позивач вважає дії відповідача протиправними, оскільки при складанні протоколу та винесенні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, він грубо порушив вимоги чинного законодавства України. При розгляді справи відповідач не з’ясував чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду тощо. Також відповідач не виконав вимоги ст. 33 КУпАП. Інших доказів вчинення правопорушення позивачем, крім протоколу, немає. Тому позивач просить визнати відповідача щодо винесення постанови в справі про адміністративне правопорушення протиправними та скасувати постанову.
У судове засідання позивач не з’явився, надав письмову заяву, про те, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі і просить розглянути справу за його відсутності.
Відповідач також не з’явився у судове засідання, про день та час розгляду справи сповіщений належним чином, причини своєї неявки суду не повідомив.
У зв’язку з чим, суд на підставі ч. 4 ст. 128 КАС України проводить розгляд справи за їх відсутності на підставі наявних в ній доказів.
Дослідивши письмові докази, суд вважає, що заявлений адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 12.07.2010 року інспектором ДПС БДПС м. Дніпропетровська молодшим сержантом міліції ОСОБА_3 була винесена постанова серії АЕ № 373190 по справі про адміністративне правопорушення, якою позивач ОСОБА_2 притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 1 КУпАП, і на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 260 гривень (а.с. 4).
Зазначена постанова була винесена на підставі протоколу про адміністративне правопорушення серії АЕ1 № 139686 від 12.07.2010 року, складеного тією ж посадовою особою, з якого убачається, що позивач у своїх письмових поясненнях по суті порушення зазначив, що правила дорожнього руху не порушував.
Розглядаючи зазначений спір, суд керується наступним.
Суд при вирішенні справи, відповідно до ст. 9 КАС України, перевіряє законність дій чи прийнятого рішення суб’єкта владних повноважень.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Між тим, будь-які докази в обґрунтування правомірності своїх дій відповідачем не були надані після отримання ухвали суду про відкриття провадження, у зв’язку з чим суд розглядає справу на підставі наявних доказів.
Згідно зі ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Стаття 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв’язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів. Підтвердженням вчинення адміністративного проступку є докази.
Відповідно до вимог процесуального закону, докази мають бути належними та допустимими. Допустимими є ті докази, які зібрані у відповідності до закону, компетентними органами та в установленому порядку, а належними - якщо вони підтверджують факт даного адміністративного проступку.
Всі ці факти у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення. Рішення суб’єкта владних повноважень, повинно бути законним та обґрунтованим, і не може базуватися на припущеннях та неперевірених фактах.
В порушення вказаних вимог відповідачем не було вжито всіх заходів для повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставини, що мали значення для правильного вирішення справи належним чином, враховуючи, що позивач заперечував проти допущення ним порушень Правил дорожнього руху України.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягається до відповідальності, тлумачаться на її
користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. За таких обставин факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, на думку суду, є недоведеним, а оскаржувана постанова підлягає скасуванню.
Відповідно до ст. 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення постанова по справі про адміністративне правопорушення підлягає оскарженню протягом 10 днів з моменту її винесення. Позивач зазначений строк не пропустив.
Як убачається із постанови про адміністративне правопорушення серії АЕ № 373190 від 12.07.2010 року, її копію позивач отримав у день винесення постанови, тобто, 12.07.2010 року. Згідно штемпеля на поштовому конверті, із адміністративним позовом до суду він звернувся 21.07.2010 року у встановлений законом десятиденний строк.
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що вина позивача ОСОБА_2 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122 ч. 1 КУпАП України, не доведена і постанова від 12.07.2010 року про накладення на нього адміністративного стягнення за це правопорушення підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. З, 8, 11, 69, 70, 71, 86, 99, 158-163, 171-2 КАС України, ст.ст. 247, 288, 289, 293 КУпАП України, суд-
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_2 до інспектора ДПС БДПС м. Дніпропетровська молодшого сержанта міліції ОСОБА_3 про визнання дій посадової особи протиправними та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення задовольнити.
Визнати протиправними дії інспектора ДПС БДПС м. Дніпропетровська молодшого сержанта міліції ОСОБА_3 щодо винесення постанови серії АЕ № 373190 від 12.07.2010 року по справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.І ст. 122 КУпАП і накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 260 грн.
Скасувати постанову серії АЕ № 373190 від 12.07.2010 року по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, винесену посадовою особою - інспектором ДПС БДПС м. Дніпропетровська молодшим сержантом міліції ОСОБА_3 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності.
Провадження по справі закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя: В. Ю. Міхеєва