Судове рішення #5584304

 Суддя-доповідач Василенко Л.А.

Головуючий І інстанції суддя Іванченко А.М.

 

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

 

У Х В А Л А

Іменем України

 

21 липня 2009 року                                                       Справа № 2а-465/09/0520

 

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді:   Василенко Л.А.,

суддів:   Ханової Р.Ф., Старосуда М.І.,

при секретареві        Кондрашовій Н.М.,

розглянула апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м.Маріуполя Донецької області на постанову Іллічівського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 6 квітня 2009 р. у справі № 2а-465/09 за позовом ОСОБА_1до Управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м.Маріуполя Донецької області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії, і

 

В С Т А Н О В И Л А :

 

    Постановою Іллічівського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 6 квітня 2009 р. уточнений позов ОСОБА_1до Управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м.Маріуполя Донецької області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії задоволений частково: визнані неправомірними дії відповідача щодо не нарахування позивачеві щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком як дитині війни у період з 22.12.2007р. до 31.12.2007р. та з 22.05.2008 року до 31.10.2008 року, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; зобов'язано відповідача провести позивачеві нарахування та виплатити щомісячну доплату до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком як дитині війни у період з 22.12.2007р. до 31.12.2007р. та з 22.05.2008 року до 31.10.2008 року, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

    Не погодившись з рішенням суду в частині задоволених позовних вимог, відповідач подав апеляційну скаргу, яку обґрунтовує неправильним застосуванням судом норм матеріального права і просить постанову суду скасувати та постановити нову постанову, якою у задоволені позову відмовити повністю.

    Сторони в судове засідання не прибули, про час, дату та місце апеляційного розгляду сповіщені належним чином. Від відповідача надійшла заява про розгляд апеляційної скарги у відсутність його представника.

    Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін з наступних підстав.   

    Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступне.

    Позивач відноситься до соціальної групи “Діти війни” відповідно до вимог ст.1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, що підтверджується копією паспорта громадянина України (а.с. 8), копією пенсійного посвідчення (а. с. 7).

Згідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” в редакції, яка діяла до 01.01.2007 р., дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

    Законом України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” від 19.12.2006 р., який набрав чинності  з 1.01.2007 р., ст. 111 було встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного  грошового  утримання  чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (2195-ІV) виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України ( 3551-ХІІ) "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп від 09.07.2007 р. положення ст. 111 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” визнане неконституційним.

Законом України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України ” від 28 грудня 2007 року № 107-6, який набрав чинності  з 1.01.2008 р., внесено зміни до Закону України «Про соціальний дітей інвалідів». Зокрема статтею 6 вказаного закону після внесення передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановлено для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані такими, що не відповідають Конституції України.

Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

На час розгляду цієї справи судом розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове соціальне страхування” і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановленого для осіб, що втратили працездатність.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про прожитковий мінімум" від 15 липня 1999 року № 966-14, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.

Статтею 62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року № 489-5, був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня - 387 гривень, з 1 жовтня - 395 гривень.

Зазначена стаття була змінена Законом України від 15 березня 2007 року № 749-5 та існує в новій редакції з 28 березня 2007 року, якою прожитковий мінімум для особи, яка втратила працездатність, визначений з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня - 406 гривень, з 1 жовтня - 411 гривень. При цьому, зазначена стаття доповнена абзацом, яким передбачено встановити, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п'ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток, що складає відповідно 410 грн. 06 коп.; 415 грн. 11 коп.

Статтею 58 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України ” від 28 грудня 2007 року № 107-6, що набрав чинності з 1 січня 2008 року („Урядовий кур'єр” від 31 грудня 2007 року № 247), був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 1 січня 2008 року -470 гривень, з 1 квітня 2008 року - 481 грн., з 1 липня 2008 року - 482 грн., з 01 жовтня 2008 року - 498 грн.

Колегія суддів також не приймає до уваги доводи відповідача щодо необхідності застосування річного строку звернення до суду, оскільки суд першої інстанції застосував ч. 1 ст. 100 КАС України та відмовив у задоволенні частини позовних вимог і задовольнив вимоги, заявлені в межах річного строку звернення до суду.

Таким чином, колегія суддів, виходячи з того, що нарахування пенсії не було здійснене відповідачем, а за законом тільки органи пенсійного фонду здійснюють нарахування, перерахунки пенсій, вважає, що суд першої правильно встановив обставини справи та прийшов до вірного висновку про визнання неправомірними дій відповідача щодо не нарахування позивачеві доплати до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 22 грудня 2007 року до 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року  до 31 жовтня 2008 року, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та зобов'язання відповідача провести позивачеві та виплатити щомісячні доплати до пенсії у вищевказаному розмірі та у вищезазначений період з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Апеляційний перегляд здійснений в межах апеляційної скарги. Позивачем постанова суду не оскаржена.

    Враховуючи положення ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни, керуючись таким принципом адміністративного судочинства як верховенство права, з метою забезпечення передбаченого Конституцією України права позивача на належне соціальне забезпечення, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

Керуючись ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

 

У Х В А Л И Л А :

 

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м.Маріуполя Донецької області залишити без задоволення.

Постанову Іллічівського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 6 квітня 2009 р. у справі за позовом ОСОБА_1до Управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м.Маріуполя Донецької області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції проголошена в повному обсязі в судовому засіданні 21 липня 2009 р. та  набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

 

    Головуючий:                                   Л.А. Василенко

           

    Судді:                                     Р.Ф. Ханова

 

                                        М.І. Старосуд

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація