Дніпровський районний суд м.Дніпродзержинська

м. Дніпрозержинськ, вул. Петровського, 166, 51918, (0569) 55-28-63

Справа №2 – 105/2011

Р ІШЕННЯ

Іменем України

31 травня 2011 року Дніпровський райсуд

м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області

в складі: головуючого судді Кір'яка A.B.,

при секретарі Кулік О.О.

за участю представників: позивачів - адвоката ОСОБА_1

відповідача – адвоката ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до ОСОБА_5 та Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулися до суду з позовом до ОСОБА_5 та ВАТ «НАСК «Оранта» і, уточнивши свої позовні вимоги в судовому засіданні, просять суд стягнути з:

- ВАТ «НАСК «Оранта» на користь ОСОБА_3: - 1 115,26 гривень у відшкодування заподіяної матеріальної шкоди; 2 550 гривень у відшкодування заподіяної моральної шкоди;

- ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 моральний збиток у розмірі 5000 гривень;

- ВАТ «НАСК «Оранта» на користь ОСОБА_4 моральний збиток у розмірі 2 550 гривень;

- ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 моральну шкоду в розмірі 5 000 гривень.

- відповідачів на користь ОСОБА_3 1 000 гривень у відшкодування витрат, пов’язаних з оплатою правової допомогу адвоката та судові витрати по справі.

Свої позовні вимоги позивачі в позовній заяві та у судовому засіданні обґрунтовують тим, що 12 серпня 2008 року о 09-45 годин ОСОБА_5, керуючи автомобілем НОМЕР_1 по б-ру Будівельників у м.Дніпродзержинську, не надав перевагу в русі мотоциклу Q3-250Н, д/н АЕ 1507 під керуванням ОСОБА_3, внаслідок чого сталося зіткнення. У результаті зіткнення позивачі зазнали тілесних ушкоджень, а мотоцикл технічних пошкоджень. Транспортна пригода сталася з вини відповідача. Так як цивільна відповідальність відповідача, який керував вказаним вище автомобілем, була застрахована, а матеріальні збитки від ДТП становили 7 624 грн. 75 коп., 14 листопада 2008 року ОСОБА_3 страховою компанією «ОРАНТА» було відшкодовано матеріальний збиток по ремонту мотоцикла у сумі 6 509 грн. 49 коп.. В останній частині матеріальні збитки, а також завдана позивачам моральна шкода страховою компанією не відшкодована. Оскільки мотоцикл для подальшої експлуатації вимагав ремонту, була проведена авто-товарознавча експертиза, за яку було заплачено 500 гривень; розбитий мотоцикл стояв на стоянці ДАІ, за яку було сплачено 75 гривень; понесені витрати на бензин у сумі 400 гривень; за проведення СМЕ заплатили 39,36 гривень, за відвідування лікаря було сплачено 80 гривень, відправлено телеграму на суму 9,90 гривень, витрати на ліки 11,60 гривень.Загальна сума заподіяної матеріальної шкоди, крім відшкодованої страховою компанією, складає 1 115,86 гривень. Моральна шкода ОСОБА_4 полягає в тому, що вона перенесла фізичний біль від травми, яку отримала в ДТП; в душевних стражданнях, так як на момент аварії вона була на 13 тижні вагітності, вони з ОСОБА_3 прямували реєструвати свій шлюб; всі наступні шість місяців вагітності вона постійно нервувала в зв'язку з тим, що не знала як травма, яку отримала в ДТП, могла позначитись на її дитині; після ДТП стан її здоров'я погіршився, що негативно позначилось на вагітності; після ДТП вона отримала шрам на нозі нижче коліна, який постійно нагадує про цей страшний випадок. Крім того моральна шкода виразилася у моральних і психічних стражданнях, що виникли у зв'язку з ушкодженням майна ОСОБА_3, що порушило його ділові плани і внесло зміни в звичайний розклад життя; в переживаннях, пов’язаних з вишукуванням додаткового часу і додаткових зусиль для збору і подачі в суд відповідних документів, з метою відшкодування заподіяної шкоди; в стресовому стані, який виник під час транспортної пригоди. Просять позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Позивачка ОСОБА_4 в судове засідання не з’явилася, а своєю заявою просила розглядати справу за її відсутності за участю її чоловіка ОСОБА_3 та їх представника адвоката ОСОБА_1

Відповідач ОСОБА_5 та його представник адвокат ОСОБА_2 в судовому засіданні та письмових запереченнях проти задоволення позовних вимог заперечують з наступних підстав. Згідно полісу №ВА/б57523б обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ВАТ "НАСК "Оранта" він (ОСОБА_5О.) застрахував свою цивільно-правову відповідальність за шкоду заподіяну життю, здоров’ю або майну третіх осіб в наслідок дорожньо-транспортної пригоди наземним транспортним засобом марки ВАЗ 2101, державний номер 06-42ДНЯ. Строк дії зазначеного договору встановлений з 00 годин 00 хвилин 05.01.2008 року і до 04.01.2009 року (п.З полісу №ВА/6575236). У свою чергу, дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої завдано шкоди ОСОБА_3 та ОСОБА_4, відбулася 12.08.2008 року, тобто під час дії страхового полісу №ВА/б57523б обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Тому вважає, що в силу положення п. 22.3. Закону України №1961-ІУ, який узгоджується із ст. 1194 ЦК України, де передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди, - вказані позивачами суми відшкодування матеріальної та моральної шкоди повинні бути стягнуті з ВАТ "НАСК "Оранта". Крім того, вважають, що позивачі не надали суду доказів, які підтверджують факт заподіяння їм моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру та якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні; не зрозуміло, чому позивачі оцінюють заподіяну їм моральну шкоду саме у цих сумах та з чого вони при цьому виходять. Просять у задоволенні позову в частині стягнення сум відшкодування з ОСОБА_5 відмовити.

Представник залученого до участі у справі в якості співвідповідача ВАТ "НАСК "Оранта" ОСОБА_7, будучи допитаним Голосіївським райсудом м.Києва, а також у даному судовому засіданні проти задоволення позову теж заперечує і вважає, що ВАТ "НАСК "Оранта" в рамках ліміту відповідальності по договору обов'язкового страхування - полісу, укладеному з ОСОБА_5 та п.9.1. ст.9 , п.22.1. ст.22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» сплатила позивачу ОСОБА_3 6 509,49 грн., тим самим згідно вказаного Закону повністю виконала всі зобов'язання перед всіма сторонами судового процесу. Тут слід зазначити, що відповідно до ч.1 ст.990 ЦК України - страхова компанія здійснює страхову виплату відповідно до умов договору страхування. Відповідно до пункту 32.7. ст.32 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхова компанія не відшкодовує шкоду, пов'язану із втратою товарного вигляду транспортного засобу. Відповідно до частини першої статті 25 Закону

України "Про страхування", в якій зазначено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування або законодавством на підставі заяви страхувальника і страхового акту (аварійного сертифікату), який складається страховиком або уповноваженою ним особою(аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком. Аварійні комісари - особи, які займаються визначенням причин настання страхового випадку та розміру збитків, кваліфікаційні вимоги до яких встановлюються актами чинного законодавства України. Відповідно до зазначеного, вищезазначене дослідження було проведено спеціалістом -автотоварознавцем за результатами якого в рамках вищезазначеного пункту 32.7 ст.32 Закону останнім встановлено страхове відшкодування у розмірі 6 509,49грн., яка у свій час і була сплачена позивачу. Відповідно до ст. 34 Закону Страховик відшкодовує витрати на проведення експертизи тільки, коли потерпілий повідомив про страховий випадок, а страховик у триденний термін не направив аварійного комісара або експерта для визначення розміру збитків. Оскільки потерпілий жодним чином не надав можливості Страховику визначити розмір збитків, тому у НАСК "Оранта" не виникає обов'язку відшкодовувати витрати на проведення потерпілим експертизи. Доказів, стосовно інших витрат, які були заподіяні потерпілій стороні до НАСК "Оранта" надано не було, та питання про законність виплати цих витрат НАСК "Оранта" не розглядалось. Таким чином, в даному випадку відсутні будь-які підстави стягнення з НАСК «Оранта» матеріальної шкоди. Підстав для відшкодування з страховою компанією моральної шкоди також не існує. Відповідно до п. 22.3 ст. 22 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" потерпілому відшкодовується моральна шкода, передбачена пунктами 1, 2 частини другої статті 23 Цивільного кодексу України (тобто шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також шкода, що полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів). Моральну шкоду, передбачену п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 23 Цивільного кодексу України, внаслідок даної пригоди не заподіяно. Доказів стосовно настання моральної шкоди та розмір, на підставі чого позивач розраховує моральну шкоду до НАСК "Оранта" не було надано. На підставі вищезазначеного, приймаючи до уваги повне виконання з боку НАСК «Оранта» своїх зобов'язань по договору обов'язкового страхування - полісу в рамках Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", то відсутні будь-які підстави для стягнень грошових сум в рамках позовних вимог саме з НАСК «Оранта». Просив у задоволенні позову відмовити. Але після пояснень в судове засідання не з’являвся і про причини своїх неявок суд не повідомив, хоча належним чином був сповіщений про дні та час судового засідання, а з’явившись в судове засідання 31.05.2011 року, участі у судових дебатах не приймав, але був присутній при проголошенні вступної та резолютивної частини рішення.

Суд, вислухавши пояснення сторін, їх представників, допитавши свідка та дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 1166 ч.ч.1,2 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи , відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; при цьому особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Відповідно до ст.1187, 1188 ЦК України організації і громадяни, діяльність яких пов'язана з підвищеною небезпекою для оточуючих, зобов’язані відшкодувати шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки, якщо не доведуть, що шкода виникла внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого. Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року “Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди” під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

В судовому засіданні встановлено, що 12 серпня 2008 року в 09-45 годин водій ОСОБА_5, керуючи автомобілем ВАЗ-21011, державний номер 06-42 ДНЯ, по б-ру Будівельників у м.Дніпродзержинську і здійснюючи виїзд з прилеглої території, не надав переваги в русі водію мотоцикла ОСОБА_3 і здійснив зіткнення з мотоциклом. У результаті цієї ДТП, яка сталася з вини ОСОБА_5, що не виконав вимоги ПДР України (п.10.2;2.3 б), позивачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 одержали тілесні ушкодження, а мотоциклу, який належить позивачу ОСОБА_3, заподіяні механічні ушкодження. Це не заперечують відповідачі та підтверджується наступними доказами:

- чинною, а значить обов’язковою для всіх посадових осіб та громадян, постановою судді Дніпровського райсуду м. Дніпродзержинська від 28 серпня 2008 року, згідно з якою ОСОБА_5 за скоєння правопорушення, передбаченного ст. 124 КУпАП було піддано адміністративному стягненню; постанова судді ніким не оскаржувалась та не скасовувалась (т.1 а.с.9);

- копіями висновків фахівця з питань СМЕ про заподіяні позивачам тілесні ушкодження (т.1 а.с.10-15);

- копією постанови про відмову в порушенні кримінальної справи (т.1 а.с.18-19);

- копією довідки інспектора ДАІ про ДТП (т.1 а.с.20);

- копією листка непрацездатності позивачки (т.1 а.с. 35).

Свою вину в скоєнні ДТП відповідач ОСОБА_5 не заперечує, а це значить, що він повністю повинен відшкодувати позивачам заподіяну їм матеріальну шкоду, а саме: витрати на проведення авто-товарознавчої експертизи у сумі 500 гривень; витрати за послуги стоянки ДАІ у сумі 75 гривень; понесені витрати на бензин у сумі 400 гривень; витрати за проведення СМЕ у сумі 39,36 гривень, за відвідування лікаря у сумі 80 гривень, витрати на ліки у сумі 11,60 гривень та витрати на телеграму на суму 9,90 гривень, всього на суму , витрати на ліки 11,60 гривень. Розмір матеріальної шкоди, заподіяної позивачу ОСОБА_3, крім заподіяної пошкодженням транспортного засобу, підтверджується документами , які є в матеріалах справи (т.1 а.с.21-24) і становить 1 115,86 гривень.

Вирішуючи спір в частині відшкодування моральної шкоди, суд прийшов до висновку, що пошкодження здоров’я позивачів та пошкодження транспортного засобу позивача ОСОБА_3, заподіяні ОСОБА_5,не могло не потягнути за собою матеріальні незручності, фізичні втрати та витікаючі звідси моральні страждання позивачів, не потягнути вимушені зміни в укладі їх життя і не потребувати від них додаткових зусиль для організації свого життя. Тому на основі ст.ст. 23 ч.2 п.п.1,3, 1167 ЦК України, - з урахуванням суті позовних вимог, характеру діяння особи, яка заподіяла шкоду, ступені тяжкості тілесних пошкоджень та об’єму заподіяних мотоциклу пошкоджень, ступені та тривалості матеріальних незручностей, фізичних втрат та моральних страждань позивачів у зв’язку з ДТП та пошкодженням їх здоров’я та мотоцикла, - їх позовні вимоги в цій частині позову теж підлягають частковому задоволенню, а саме: ОСОБА_3 – у сумі 2 550 гривень; ОСОБА_4 – у сумі 4 000 гривень.

Тому суд вважає, що водій ОСОБА_5, з вини якого сталась ДТП, повинен відшкодувати позивачам заподіяну матеріальну та моральну шкоду.

Але згідно зі ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору. В силу ст. 985 ЦК України страхувальник має право укласти із страховиком договір на користь третьої особи, якій страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату у разі досягнення нею певного віку або настання іншого страхового випадку, і особливості укладення договору страхування на користь третьої особи встановлюються законом, а відповідно до ст. 999 ЦК України законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування).

Далі. Згідно зі ст.3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників. В силу ст. 9 цього Закону обов'язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 25 500 гривень на одного потерпілого, а о бов'язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю потерпілих, становить 51 000 гривень на одного потерпілого. В ст. 22 цього Закону говориться, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. Потерпілому відшкодовується також моральна шкода, передбачена пунктами 1, 2 частини другої статті 23 Цивільного кодексу України. Така шкода відшкодовується у встановленому судом розмірі відповідно до вимог статті 23 Цивільного кодексу України. При цьому страховик відшкодовує не більше ніж 5 відсотків ліміту, визначеного у пункті 9.3 статті 9 цього Закону (тобто не більше 2 550 грн.). Різницю між сумою відшкодування, визначеною судом, та сумою, яка має бути відшкодована страховиком, сплачує особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди. Вказані положення п. 22.3. Закону узгоджується із ст. 1194 ЦК України, якою передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

В судовому засіданні встановлено, що цивільна відповідальність ОСОБА_5, який керував забезпеченим транспортним засобом ВАЗ 21011, д/н НОМЕР_2, була застрахована з 05.01.2008 року по 04.01.2009 року згідно з вказаним вище Законом, що підтверджується копією страхового полісу №ВА/6575236, згідно з яким у разі настання страхового випадку, тобто події, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором, страховик ВАТ «НАСК «Оранта» у межах ліміту відповідальності, вказаного у договорі (відповідно 51 000 гривень та 25 500 гривень), повинно відшкодувати потерпілим завдану їм ОСОБА_5 матеріальну і моральну шкоду.

В судовому засіданні також встановлено, що ВАТ «НАСК «Оранта» частково відшкодувала ОСОБА_3 заподіяну йому пошкодженням мотоцикла шкоду у сумі 6 509 гривень 49 коп.. що підтверджується копією платіжного доручення №4152 від 14.11.2008 року (т.1 а.с.79). Але інші витрати ОСОБА_3 та моральна шкода, заподіяна позивачам, залишились не відшкодованими. Тому суд вважає, що ці суми повинні бути стягнуті з ВАТ «НАСК «Оранта». При цьому суд вважає, що з урахуванням вимог закону та ліміту відповідальності за договором обов’язкового страхування у відшкодування моральної шкоди на користь позивачки ОСОБА_4 повинно бути стягнуто: 2 550 гривень – з ВАТ «НАСК «Оранта»; 1 450 гривень – з ОСОБА_5

Виходячи з викладеного та ст.ст. 11,23,979, 983,985,990-992,994,998, 1166,1167, 1172, 1187-1188, 1190,1194 ЦК України, ст.ст.3,9,34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та керуючись ст.ст.10, 11, 57, 60, 81,86, 88, 131, 209, 212-218 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до ОСОБА_5 та Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди, задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» на користь ОСОБА_3:

- 1 115 (одну тисячу сто п'ятнадцять) гривень 86 копійок у відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди;

-2 550 (дві тисячі п’ятсот п’ятдесят) гривень у відшкодування моральної шкоди, заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди;

-51 (п'ятдесят одну) гривню у відшкодування витрат по сплаті судового збору;

-30 (тридцять) гривен у відшкодування витрат по сплаті за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи;

-1 000 (одну тисячу) гривень у відшкодування витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги адвоката.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» на користь ОСОБА_4 2 550 (дві тисячі п’ятсот п’ятдесят) гривень у відшкодування моральної шкоди, заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 1 450 (одну тисячу чотириста п’ятдесят) гривень у відшкодування моральної шкоди, заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди.

У задоволенні позову в останній частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя Кір'як А.В.