ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _________________________________________________________________________________________ |
П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
"28" липня 2009 р. | Справа № 19/37-09-1244 |
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Гладишевої Т.Я.,
суддів Савицького Я.Ф., Лавренюк О.Т.
при секретарі судового засідання Кубік О.В.
за участю представників сторін в судовому засіданні від 28.07.2009 року:
від позивача: не з’явився
від відповідача: Варнас А.С., за довіреністю;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Апікс”
на рішення господарського суду Одеської області від 10.06.2009 року
по справі № 19/37-09-1244
за позовом: Приватного виробничо-комерційного підприємства „Пера-Інвест”
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Апікс”
про стягнення 3212,00 грн.
У судовому засіданні 28.07.2009 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
ВСТАНОВИВ:
У березні 2009 року Приватне виробничо-комерційне підприємство „Пера-Інвест” (далі-позивач, підприємство) звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Апікс” (далі –ТОВ „Апікс”) про стягнення 3212,00 грн. боргу, виниклого за договором купівлі-продажу від 02.10.2008 року № 02/10.
Рішенням господарського суду Одеської області від 10.06.2009 року по справі № 19/37-09-1244 (суддя Петренко Н.Д.) позов задоволено. Стягнуто з ТОВ „Апікс” на користь позивача 3212,00 грн. боргу та судові витрати –102,00 грн. державного мита та 118,00 грн. на ІТЗ судового процесу.
Рішення суду мотивовано доведеністю позивачем наявності боргу в сумі 3212,00 грн., який утворився внаслідок неповної сплати відповідачем вартості товару, отриманого за умовами укладеного між сторонами договору купівлі-продажу від 02.10.2008 року № 02/10.
Не погодившись з рішенням суду від 10.06.2009 року, ТОВ „Апікс” звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, вказуючи про порушення судом норм процесуального права, та „надати представнику відповідача скористатися правом розстрочки заборгованості”.
Скаржник зазначає, що борг перед позивачем станом на 19.12.2008 року складає 3212,00 грн., який не погашено з підстави припинення банківського кредитування. Також, скаржник наполягає, що не отримував від позивача будь-яких претензій щодо погашення боргу та копії позовної заяви про стягнення 3212,00 грн. боргу. За твердженням скаржника, суд порушив норми процесуального права, не задовольнивши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.
В засіданні суду апеляційної інстанції представник скаржника уточнив доводи апеляційної скарги, заявивши усне клопотання про розстрочку виконання рішення суду від 10.06.2009 року.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, надавши оцінку всім доказам у їх сукупності, заслухавши пояснення представника відповідача, колегія суддів дійшла до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.
Місцевим господарським судом правильно встановлено, що 02.10.2008 року між Підприємством (постачальник) та ТОВ „Апікс” (покупець) укладено договір купівлі-продажу № 02/10, відповідно до умов якого постачальник зобов’язаний передати у власність покупця 40,000 л анталу загальною вартістю 13212,00 грн., яка підлягає сплаті на розрахунковий рахунок постачальника 10.12.2008 року.
Відповідно до видаткової накладної № П-00000203 від 03.10.2008 року товар –антал у кількості 40,000 л на суму 13212, 00 грн. отримав Нікольчук О.М. за довіреністю ЯОЦ № 638684 від 02.10.2008 року.
Відповідач частково оплатив вартість отриманого товару, сплативши позивачу за його рахунком – фактурою № П –00000233 від 02.10.2008 року 10000,00 грн., що підтверджується банківською випискою про рух коштів від 19.12.2008 року.
Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідач не надав доказів, спростовуючих наявність боргу перед позивачем у сумі 3212,00 грн., а відтак ТОВ „Апікс” є особою, яка порушила договірні грошові зобов’язання.
В апеляційній скарзі та засіданні суду апеляційної інстанції представник відповідача наявність боргу визнав, заявивши усне клопотання про розстрочення боргу.
Втім, згідно ч. 1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Колегія суддів вважає, що підстави для надання розстрочки, яка передбачає наявність виняткових обставин, відсутні, тому клопотання відхиляється.
Доводи скаржника про порушення судом норми процесуального права є голомовними, оскільки судом неодноразово задовольнялись клопотання відповідача про відкладення розгляду справи (клопотання від 01.04.2009 року, від 16.04.2009 року, від 12.05.2009 року), тоді як відповідач, порушивши вимоги ч. 3 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, недобросовісно користувався належними йому процесуальними правами.
З вищевикладених підстав, рішення господарського суду Одеської області від 10.06.2009 року є таким, що відповідає нормам матеріального і процесуального права, тому підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Рішення господарського суду Одеської області від 10.06.2009 року по справі № 19/37-09-1244 –залишити без змін, апеляційну скаргу –без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий суддя: Т.Я. Гладишева
Суддя: Я.Ф. Савицький
Суддя: О.Т. Лавренюк