У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

 Верховного Суду України у складі

розглянувши в судовому засіданні в м.Києві  26 лютого 2009 року кримінальну справу за касаційною скаргою представника цивільного відповідача ОСОБА_3 на вирок Галицького районного суду Івано-Франківської області від 4 травня 2007 року та ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 27 серпня 2007 року щодо засуджених    ОСОБА_1. та ОСОБА_2,

в с т а н о в и л а :

зазначеним вироком суду

ОСОБА_1,

який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Коростовичі Івано-Франківської області,

несудимого, -

засуджено за ч.2 ст.272 КК України на 4 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади строком на 2 роки.

         На підставі п.»б» ст.1 Закону України «Про амністію» від 23.06.2005 року звільнено від відбування основного та додаткового покарання.

ОСОБА_2,

який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в с.Міжгір'я Богородчанського району Івано-Франківської області,

несудимого, -

засуджено за ч.2 ст.272 КК України на 3 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади строком на 2 роки.

Відповідно до ст.75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання з випробуванням із іспитовим строком 2 роки з покладенням на нього обов'язків, передбачених п.4 ч.1 ст.76 КК України.

Постановлено стягнути з ВАТ «Прикарпаттяобленерго» на користь потерпілої ОСОБА_4 850 грн. на відшкодування матеріальної та 40 000 грн. моральної шкоди.

Ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 27 серпня 2007 року зазначений вирок щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишено без зміни.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 засуджено за те, що вони, працюючи ОСОБА_1- електромонтером Галицького РЕМ, а ОСОБА_2 - бригадиром бригади до якої входив електромонтер ОСОБА_4 і брав участь у ремонті електроопори № 311, 30 липня 2004 року неподалік підстанції № 110 в с.Дем'янів Галицького району  Івано-Франківської області у порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекоюна виробництві, будучи зобов'язаними їх дотримуватися, а саме: п.п. 7.1.1, 6.9.1 Правил безпечної експлуатації електроустановок та п.п. 1. 5, 5.2 Інструкції з охорони праці електромонтера по ремонту та монтажу кабельних ліній, ОСОБА_2 не виконав технічних заходів по забезпеченню безпеки робіт, не забезпечив встановлення переносного заземлення на проводи електроопори, а ОСОБА_1самовільно подав струм на опору де знаходився ОСОБА_4, внаслідок ураження електрострумом, останній помер.

                У касаційній скарзі представник цивільного відповідача ОСОБА_3, не оскаржуючи висновки суду щодо фактичних обставин справи та правильності кваліфікації дій засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за ч.2 ст.272 КК України,  стверджує, що суд не мотивував своє рішення щодо розміру цивільного позову, а також безпідставно постановив стягнути його з «Прикарпаттяобленерго», а не з Фонду соціального страхування, у зв'язку з чим ставить питання про скасування судових рішень в частині вирішення цивільного позову з направленням справи на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає  задоволенню з таких підстав.

Висновки судів першої та апеляційної інстанцій щодо доведеності винності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні злочину та кваліфікації їх дій за ч.2 ст.272 КК України грунтуються на сукупності зібраних у справі доказів, є правильними та ніким не оспорюються.

Твердження представника цивільного відповідача ОСОБА_3 про те, що збитки, завдані працівниками  ВАТ «Прикарпаттяобленерго» ОСОБА_1 та ОСОБА_2 потерпілій ОСОБА_4, необхідно стягувати з Фонду соціального страхування, були предметом перевірки суду апеляційної інстанції і обгрунтовано визнані безпідставними.

За таких обставин дії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вірно кваліфіковано за ч.2 ст.272 КК України.

Що стосується покарання, то воно призначено засудженим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого ними злочину та даних про їх особу.

Істотних порушень кримінально-процесуального закону, які б могли вплинути на правильність висновку суду, не встановлено.

З наведеного вбачається, що передбачені законом підстави для призначення кримінальної справи до касаційного розгляду з повідомленням осіб, зазначених у ст.384 КПК України, відсутні.

Керуючись ст.394 КПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

         у задоволенні касаційної скарги представника цивільного відповідача ОСОБА_3 щодо ОСОБА_1. та ОСОБА_2 -  відмовити.

с у д д і :

Жук В.Г.                      Канигіна Г.В.             Кузьменко О.Т.