ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ____________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.07.09                                                                                 Справа № 7/46

За позовом Приватного підприємства “Торговельна компанія “Енергія”, м. Київ

до Дочірнього підприємства “Луганський облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України”, м. Луганськ

про стягнення 52708 грн. 93 коп.

                                                                                                                           Суддя Т. Л. Калашник

в присутності представників:

від позивача –не прибув;

від відповідача –Янченко А.М., довіреність № 37/09 від 10.04.09.

           Суть спору: позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача боргу у сумі 41224 грн. 00 коп.,  інфляційних нарахувань у сумі  1244 грн. 93 коп., пені у сумі 4580 грн. 94 коп. та 3% річних у сумі 5658 грн. 41 коп.

          Позивачем у справі при обчисленні ціни позову допущено помилку, за розрахунком суду її розмір складатиме 52708 грн. 28 коп.

Відповідач  проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві на позову заяву №2-14-1/459 від 06.04.09 (а.с.91,92), посилаючись зокрема на те, що поставка товару за накладними № 19/11-1У від 19.11.07 та № 25/11-1У від 25.11.07 є позадоговірним зобов’язанням, оскільки в них відсутнє посилання на договір. В матеріалах справи відсутні довіреності на отримання товару. Нарахування пені  є незаконним, оскільки Договір, на який посилається позивач, не передбачає нарахування штрафних санкцій.

На підставі ст. 77 ГПК України у судовому засіданні оголошувалась перерва з 09.07.09 до 23.07.09, 11-20.

           

         Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, суд, -

в с т а н о в и в:

Між позивачем –Приватним підприємством “Торговельна компанія “Енергія” (Продавець) та відповідачем –Дочірнім підприємством “Луганський облавтодор” (Покупець) було укладено Договір № б/н від 16.03.06 (далі –Договір), за умовами п.1.1. якого Продавець зобов’язується передати у власність, а Покупець прийняти та оплатити товар.

Відповідно до пунктів 1.2., 1.3., 1.4. та 2.4. Договору, кількість, ціна та строк поставки вугілля кам’яного марки АС –згідно Специфікації, що є невід’ємною частиною Договору.

Строк оплати: протягом трьох днів з моменту поставки товару на склад Покупця (п.2.3. Договору).

Згідно п.3 Специфікації № 1 від 01.11.07, строк оплати –по факту поставки товару у п’ятиденний строк.

Сторона, що порушила свої зобов’язання за Договором, несе перед іншою стороною відповідальність у відповідності із діючим законодавством (п.3.1. Договору).

Позивач передав відповідачу товар згідно накладних № 19/11-1У від 19.11.07 на суму 41086 грн. 80 коп. та № 25/11-1У від 25.11.07  на суму 41137 грн. 20 коп. (а.с.17,18), який було отримано представником відповідача, про що ним на вказаних накладних вчинено підпис, який скріплено печаткою підприємства.

За листом № 16/05-01 від 16.05.08 (а.с.20,21) позивачем було надіслано відповідачу претензію з вимогою оплатити боргу протягом 7 днів, яка залишилась останнім без задоволення.

Зобов’язання по оплаті позивачеві вартості товару, відповідачем не були виконані у повному обсязі та вчасно,  тому позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Відповідач  проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві на позову заяву №2-14-1/459 від 06.04.09 (а.с.91,92).

Оцінивши доводи сторін та обставини справи у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення частково, з огляду на наступне.

Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не  допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Факт укладення між сторонами у справі договору № б/н від 16.03.06 підтверджений матеріалами справи та не оспорюється відповідачем.

На виконання укладеного договору позивач виконав свої зобов’язання та передав  відповідачу вугілля марки АС, що підтверджено матеріалами справи, у тому числі накладними № 19/11-1У від 19.11.07 на суму 41086 грн. 80 коп. та № 25/11-1У від 25.11.07  на суму 41137 грн. 20 коп. (а.с.17,18), підписаними представниками сторін без зауважень та підписи скріплено печатками.

Факт отримання товару відповідачем не оспорюється.

Якщо  у  зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк   (термін)   виконання  якого  визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч.1 ст. 530 ЦК України).

Якщо  строк  (термін)  виконання  боржником  обов'язку  не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від  дня  пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Виходячи з наведеного, а також того що Договір між сторонами містить певні розбіжності щодо строків оплати, за листом № 16/05-01 від 16.05.08 (а.с.20,21) позивачем було надіслано відповідачу претензію з вимогою оплатити боргу протягом 7 днів, яка залишилась останнім без задоволення.

Зобов’язання по перерахуванню позивачеві вартості товару в зазначені вище строки, відповідачем не були виконані у повному обсязі та вчасно, у зв’язку з чим у відповідача виникла заборгованість у сумі 41224 грн. 00 коп.

Таким чином факт неналежного виконання відповідачем умов договору   підтверджується матеріалами справи.

Заперечення відповідача спростовуються матеріалами справи та відхиляються судом за необґрунтованістю.

Як було встановлено при розгляді справи, за станом на день її слухання  заборгованість відповідача зменшилась та складає 31224 грн. 00 коп.     Заборгованість у сумі 10000 грн. 00 коп. було сплачено відповідачем 25.05.09 за платіжним дорученням № 646 (а.с.71), тобто після звернення 12.02.09 позивача до суду з цим позовом.  Тому провадження у справі у цій частині підлягає припиненню на підставі п.11 ч.1 ст. 80 ГПК України, судові витрати у цій частині також відносяться на відповідача.

Щодо стягнення інфляційних нарахувань та 3% річних, то вимоги позивача у цій частині також обґрунтовані та відповідають чинному законодавству, у т.ч. ст. 625 ЦК України, згідно якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми.  

За розрахунком позивача 17.06.08 остаточний день погашення боргу. Інфляційні нарахування позивачем обчислено за період червень-жовтень 2008 року, а 3% річних станом на 02.12.08 за 167 днів.

Проте при їх обчисленні позивачем допущено помилку, а саме помилково взято до розрахунку індекс інфляції за червень –100,8% (правова позиція згідно рекомендацій Верховного Суду України за листом № 62-97р від 03.04.97). При виправленні зазначеної помилки інфляційні нарахування за період з липня по жовтень 2008 року складатимуть 906 грн. 93 коп., які і підлягають до задоволення. У стягненні решти суми інфляційних нарахувань слід відмовити за необґрунтованістю, судові витрати у цій частині відносяться на позивача.

Крім наведеного, при обчисленні 3% річних позивачем не враховано той факт, що у 2008 році 366 днів, за розрахунком суду 3% річних за 167 днів складатимуть 564 грн. 30 коп. (3%/366дн. х 167дн. х 41224 грн. 00 коп.), які і підлягають до задоволення. У стягненні решти суми 3% річних слід відмовити за необґрунтованістю, судові витрати у цій частині відносяться на позивача.

Щодо стягнення пені, то вимоги позивача у цій частині необґрунтовані з огляду на наступне.

Якщо   предметом  неустойки  є  грошова  сума,  її  розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч. 2 ст. 551 ЦК України).

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не  визначено, санкції  застосовуються  в розмірі,  передбаченому договором (ч. 4 ст. 231 ГК України).

Згідно ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники  грошових  коштів  сплачують  на  користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню  в  розмірі,  що встановлюється за згодою сторін.

Розмір   пені,  передбачений  статтею  1  цього Закону,  обчислюється  від  суми  простроченого платежу та не може перевищувати  подвійної  облікової  ставки   Національного   банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань").

Тобто розмір пені має бути встановлений або законом, або сторонами у договорі. Ані законом, ані договором сторін у даному випадку розмір пені не встановлений.

У зв’язку з наведеним, у задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені слід відмовити за необґрунтованістю, судові витрати у цій частині відносяться на позивача.

За вказаних обставин вимоги позивача за позовом підлягають до задоволення частково з віднесенням судових витрат на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, згідно ст. 49 ГПК України.

Крім того, з Державного бюджету України підлягає поверненню позивачу зайве сплачене державне мито у сумі 0 грн. 01 коп.

На підставі викладеного, ст. ст. 525, 526, 551, 625 ЦК України, ст. 231 ГК України, ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" та керуючись ст.ст. 44, 49, 77, 80, 82, 84, 85  Господарського   процесуального   кодексу  України, суд

в и р і ш и в:

             1. Позов задовольнити частково.

             2. Стягнути з Дочірнього підприємства “Луганський облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України”, м. Луганськ, вул. Лінія залізниці, 9, код ЄДРПОУ 31995774 на користь Приватного підприємства “Торговельна компанія “Енергія”, м. Київ, проспект Визволителів, 1/501, код ЄДРПОУ 31244738 - борг у сумі 31224 грн. 00 коп., інфляційні нарахування у сумі 906 грн. 93 коп., 3% річних у сумі 564 грн. 30 коп., державне мито у сумі 426 грн. 95 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 95 грн. 58 коп., видати наказ.    

          3. Провадження у справі щодо стягнення заборгованості у сумі 10000 грн. 00 коп.  припинити на підставі п.11 ч.1 ст. 80 ГПК України.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Повернути позивачу з Державного бюджету України 0 грн. 01 коп. зайве сплаченого державного мита згідно платіжного доручення № 483 від 04.03.09, оригінал платіжного документу знаходиться в матеріалах справи. Підставою для повернення державного мита є дане рішення засвідчене гербовою печаткою суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Дата підписання: 24.07.09.

  

Суддя                                                                                                              Т.Л.Калашник