Справа № 2-938/12

Провадження № 2/1015/1/12

РІШЕННЯ

Іменем України

04.09.2012 року Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судці Нікушина В.В. при секретарі Василенко Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Управління капітального будівництва», ОСОБА_2, Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області, відкритого акціонерного товариства «ОСОБА_3 Аваль» про визнання недійсним договору інвестування, визнання права власності на квартиру, визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно, визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області,

встановив:

Позивач звернувся до суду із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Управління капітального будівництва», ОСОБА_2, Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області, відкритого акціонерного товариства «ОСОБА_3 Аваль» про визнання недійсним договору інвестування, визнання права власності на квартиру, визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно, визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області. Свої вимоги мотивував тим, що 22 серпня 2005 року між ним та TOB «Управління капітального будівництва» було укладено договір №49 про інвестування 3-кімнатної квартири №187 житлового будинку №1 «Б» по вул. Машинобудівників у смт Чабани Києво-Святошинського району Київської області.

За змістом п.1.2. зазначеного договору № 49, він взяв на себе зобов'язання передати забудовнику в довірче управління кошти на будівництво квартири. На виконання умов договору ним було сплачено у термін до 26.01.2006 року суму вартості квартири у розмірі 270 498, 90 грн. Згодом на виконання п.2.7 цього договору ним за додаткові метри після замірів бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинського району доплачено кошти в сумі 14387,10 грн.

При цьому TOB «Управління капітального будівництва» не виконало своїх зобов'язань передбачених положеннями договору інвестування, не збудувало своєчасно квартиру, не передало йому квартиру та не надало йому технічної документації для оформлення права власності на квартиру. Як стало відомо йому, 24 січня 2007 року між TOB «Управління капітального будівництва» та ОСОБА_2 було укладено договір № 14 від 24 січня 2007р. Про інвестування 3-х кімнатної квартири №187 житлового будинку 1 «Б» по вул. Машинобудівників у смт. Чабани Київської області ОСОБА_4 придбала вищезазначену квартиру за ціною 485 982 грн. 00 коп. Зазначив, що товариством «Управління капітального будівництва» вищевказаний договір було свідомо укладено в період розгляду Києво-Святошинським районним судом

Київської області справи за його позовом до TOB «Управління капітального будівництва» про зобов'язання передати йому за актом прийому-передачі правовстановлюючі документи на спірну квартиру, без належного розірвання договору інвестування № 49 від 22.08.2005 року, і в період дії заборони відчуження спірного об'єкту нерухомого майна від 26.01.2006 року за № 2820960. Тобто, TOB «Управління капітального будівництва» не мало права укладати з ОСОБА_2 договір інвестування, оскільки на момент укладення зазначеного договору TOB «Управління капітального будівництва» не було власником спірної квартири, а реальне настання правових наслідків (отримання у власність спірної квартири) було неможливим.

Тому просив суд визнати недійсним договір № 14 про інвестування 3-х кімнатної квартири №187 житлового будинку 1 «Б» по вул. Машинобудівників у смт. Чабани Київської області від 24 січня 2007 року між TOB «Управління капітального будівництва» та ОСОБА_2; повернути сторони за договором у первісний стан; визнати за ним право власності на спірну квартиру та стягнути з відповідача судові витрати. При розгляді справи позивач неодноразово уточнював позовні вимоги. Остаточно просив суд визнати недійсним договір інвестування; повернути сторони у первісний стан та зобов'язати їх повернути одна одній у натурі все одержане на виконання договору, а саме TOB «Управління капітального будівництва» повернути суму 485982 (чотириста вісімдесят п'ять тисяч дев'ятсот вісімдесят дві) грн. 00 коп. ОСОБА_2, зобов'язати ОСОБА_2 повернути 3-й кімнатну квартиру №187 житлового будинку 1 «Б» по вул. Машинобудівників у смт. Чабани Київської області TOB «Управління капітального будівництва»; визнати за ним право власності на спірну квартиру шляхом стягнення з нього на користь TOB «Управління капітального будівництва» суми вартості квартири у розмірі 284886, 00 грн; визнати протиправним свідоцтво на право власності на нерухоме майно; визнати незаконним та скасувати Рішення виконавчого комітету Чабанівської селищної ради від 20.02.2007 року за №52 «Про встановлення права власності на квартиру № 187 будинку по вул. Машинобудівників 1-Б в смт. Чабани за гр. ОСОБА_2М.»; стягнути з TOB «Управління капітального будівництва» на мою користь суму збитків у розмірі 104 115, 00 гривень; стягнути з відповідача на його користь судові витрати.

У вересні 2009 року TOB «Управління капітального будівництва» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 та відкритого акціонерного товариства «ОСОБА_3 Аваль», третя особа ОСОБА_2 про розірвання договору №49 інвестування 3-х кімнатної квартири №187 від 22 серпня 2005 року, укладеного між TOB «Управління капітального будівництва» і ОСОБА_1, та зняття заборони на майнові права на квартиру.

Ухвалою суду від 22 вересня 2009 року зазначені вище позови об'єднані в одне провадження.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області провадження в частині позову TOB «Управління капітального будівництва» до ОСОБА_1 LB., ВАТ «ОСОБА_3 Аваль» , третя особа ОСОБА_2 про розірвання договору інвестування та зняття заборони на майнові права на квартиру закрито на підставі п.2 ч. 1 ст. 205 ЦПК України.

У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали повному обсязі та просили їх задовольнити.

Представники TOB «Управління капітального будівництва» заперечували проти позовних вимог, просили суд відмовити у задоволенні позову.

ОСОБА_4 проти позову заперечувала. Суду пояснила, що спірну квартиру вона придбала на законних підставах, тому причини для скасування свідоцтва про право власності на спірну квартиру, що видане на її ім'я, відсутні.

У судове засідання представник Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області не з'явився. Про час, день та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Направив до суду клопотання про розгляд справи у його відсутності.

У судове засідання представник ВАТ «ОСОБА_3 Аваль» не з'явився. Про час, день та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Направив до суду клопотання про розгляд справи у його відсутності.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

При розгляді справи судом встановлено, що 22 серпня 2005 року між ОСОБА_1 та TOB «Управління капітального будівництва» було укладено договір № 49 про інвестування 3-х кімнатної квартири №187 житлового будинку 1 «Б» по вул. Машинобудівників у смт. Чабани Київської області.

За змістом п.1.2. зазначеного Договору № 49, ОСОБА_1 взяв на себе зобов'язання передати забудовнику в довірче управління кошти на будівництво 3-х кімнатної квартири №187 за адресою: Київська обл., смт. Чабани, вул. Машинобудівників, 1 «Б», загальною площею 75, 77 кв.м.

Пунктом 1.4. Договору № 49, передбачено, що ОСОБА_1 може отримати зазначену квартиру лише за умови інвестування 100% загальної площі квартири. Згідно п. 1.3. договору інвестування №49 від 22.08.2005 року, плановий термін введення будинку в експлуатацію - 4 квартал 2005 року.

Сторонами було погоджено графік проведення розрахунків за квартиру, закріпленому у п. 2.3. договору № 49. Згідно зазначеного графіку, позивач зобов'язаний був до 23 серпня 2005 року сплатити відповідачу 21 000, 00 грн. за 5, 88 кв. м. та 249 498, 90 грн. за решту 69, 89 кв.м. до здачі будинку в експлуатацію.

На виконання умов договору ним було сплачено у термін до 26.01.2006 року суму вартості квартири у розмірі 270 498, 90 грн. Згодом на виконання п.2.7 цього договору ним за додаткові метри після замірів бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинського району доплачено кошти в сумі 14387,10 грн.

TOB «Управління капітального будівництва» не виконало своїх зобов'язань передбачених положеннями договору інвестування № 49 від 22.08.2005 року.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14 травня 2007 року у справі № 22-73 було відмовлено ОСОБА_1 в задоволенні позову до TOB «Управління капітального будівництва» про зобов'язання вчинити певні дії та задоволено зустрічний позов TOB «Управління капітального будівництва» про розірвання договору інвестування №49 від 22.08.2005 року укладеного між ОСОБА_1 та TOB «Управління капітального будівництва».

24 липня 2007 року колегією судців судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області було розглянуто цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14 травня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_1 до TOB «Управління капітального будівництва» про зобов'язання вчинити певні дії, та зустрічним позовом TOB «Управління капітального будівництва» до ОСОБА_1 про розірвання договору інвестування, яким апеляційну скаргу ОСОБА_1 було задоволено, рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14 травня 2007 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким зобов'язано TOB «Управління капітального будівництва» передати ОСОБА_1 за актом прийому-передачі правовстановлюючі документи на квартиру, що знаходиться за адресою: Київська область, смт. Чабани, вул. Машинобудівників, буд. 1 «Б», кв. 187, в задоволенні зустрічного позову TOB «Управління капітального будівництва» до ОСОБА_1 про розірвання договору інвестування № 49 від 22.08.2005 року - відмовлено.

24 січня 2007 року між TOB «Управління капітального будівництва» та ОСОБА_2 було укладено договір № 14 від 24 січня 2007р. Про інвестування 3-х кімнатної квартири №187 житлового будинку 1 «Б» по вул. Машинобудівників у смт. Чабани Київської област. ОСОБА_4 придбала вищезазначену квартиру за ціною 485 982 грн. 00 коп.

Частиною 1 ст. 215 ЦК України передбачено, що - підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ч. 5 ст. 203 ЦК України, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За змістом п. 1.1. договору інвестування № 14 від 24 січня 2007 року предметом даного договору є - пайова участь "інвестора" в будівництві житлової квартири. Плановий термін введення будинку в експлуатацію, згідно п.1.3. договору інвестування № 14 від 24 січня 2007 року, був - 4 квартал 2006 року.

На момент укладення договору інвестування № 14 від 24 січня 2007 року ОСОБА_2 (як інвестор) не могла приймати пайову участь в будівництві житлової квартири, оскільки будинок введено в експлуатацію 12 грудня 2006 року.

Пунктом договору інвестування № 14, передбачено, що інвестор може отримати зазначену квартиру лише за умови інвестування 100% загальної площі квартири.

Статтею ст. 1 Закону України «Про інвестиційну діяльність» передбачено, що -інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект. Такими цінностями можуть бути: кошти, цільові банківські вклади, паї, акції та інші цінні папери; рухоме та нерухоме майно (будинки, споруди, устаткування та інші матеріальні цінності); майнові права інтелектуальної власності; сукупність технічних, технологічних, комерційних та інших знань, оформлених у вигляді технічної документації, навиків та виробничого досвіду, необхідних для організації того чи іншого виду виробництва, але не запатентованих ("ноу-хау"); права користування землею, водою, ресурсами, будинками, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права; інші цінності.

Інвестиційною діяльністю, згідно ст. 2 Закону України «Про інвестиційну діяльність», є сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб і держави щодо реалізації інвестицій.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 15 грудня 2005 року статтю 4 Закону України «Про інвестиційну діяльність» було доповнено частиною третьою такого змісту: "Об'єктами інвестиційної діяльності не можуть бути об'єкти житлового будівництва, фінансування спорудження яких здійснюється з використанням недержавних коштів, залучених від фізичних та юридичних осіб, у тому числі в управління. Інвестування та фінансування будівництва таких об'єктів може здійснюватися виключно через фонди фінансування будівництва, фонди операцій з нерухомістю, інститути спільного інвестування, недержавні пенсійні фонди, які створені та діють відповідно до законодавства, а також через випуск безпроцентних (цільових) облігацій, за якими базовим товаром виступає одиниця такої нерухомості".

А тому договір інвестування № 14 від 24 січня 2007 року укладений за недодержання в момент його вчинення та суперечить вимогам чинного законодавства (за порушень ч.З ст.4 Закону України «Про інвестиційну діяльність»).

За змістом ст. 658 ЦК України, право продажу товару належить власникові товару.

Частиною 2 ст. 331 ЦК України передбачено, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Згідно ч.І ст. 182 ЦК України,право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Державну реєстрацію права власності на квартиру №187 житлового будинку 1 «Б» по вул. Машинобудівників у смт. Чабани Київської області за TOB «Управління капітального будівництва» зареєстровано не було.

Поняття майнового права визначено ст. З Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні". Відповідно до нього майновими правами визнаються будь-які права, пов'язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги.

Моментом виникнення майнових прав у їх носія вважається загально прийнятий момент набуття права власності, визначений ст. 328 ЦК України, "на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів".

Пунктом 47 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (яка була чинною на момент укладення договору інвестування № 14 від 24 січня 2007 року), затвердженої наказом міністерством юстиції України N 20/5 від 03.03.2004 року, передбачено, що договори про відчуження або заставу майна (майнових прав) посвідчуються нотаріусом після перевірки відсутності заборони на відчуження або арешту за даними Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.

Отже, діюче законодавство передбачало нотаріальне посвідчення можливого договору відчуження майнових прав на квартиру (рівно як і укладення договору купівлі-продажу квартири - ст. 657 ЦК України).

Згідно ч. 5 ст. 203 ЦК України, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, -відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до положень п.14 Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про визнання угод недійсними» № 3 від 28.04.1978 року, при встановленні , що угода укладена з метою приховати іншу угоду, суд визнає, що сторонами укладена та угода, яку вони дійсно мали на увазі. А в даному випадку, така угода має бути визнана недійсною із застосуванням наслідків, передбачених для недійсності угоди, яку вони мали на увазі.

Відповідно до ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості.

Згідно до п. 1 ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб

Пунктом 1 ст. 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу; способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб; суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси; суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Вимога позивача про стягнення з TOB «Управління капітального будівництва» суми збитків у розмірі 104 115, 00 грн підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Як вбачається зі змісту договорів оренди №1/07 від 02.01.2007 року, №2/08 від 01.12.2007 року, №3/09 від 01.11.2008 року, актів приймання-передачі грошових коштів позивач наймав квартиру АДРЕСА_1 з 02 січня 2007 року по 30 вересня 2009 року. Загалом за оренду квартири ОСОБА_1 було сплачено 104 115,00 грн.

За змістом п. 1 ч.2 ст 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Відповідно до ст.ст.328, 331, 334 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів; право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, суд приходить до висновку пр. задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати.

На підтвердження своїх витрат позивач надав платіжні документи №81 від 04 липня 2008 року та №79 від 04 липня 2008 року. При поданні позову було сплачено судовий збір, витрати на ІТЗ, що підтверджується відповідними квитанціями у розмірі 1730,00 грн. Тому позовні вимоги про стягнення з відповідача понесених судових витрат підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 16,23, 182, 203, 215, 216, 316, 321, 328, 331, 334, 658 ЦК України, ст. 41 Конституції України, Законом України «Про інвестиційну діяльність», п.14 Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про визнання угод недійсними» № 3 від 28.04.1978 року , суд,

вирішив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати недійсним договір №14 про інвестування трикімнатної квартири №187 житлового будинку 1 «Б» по вул. Машинобудівників у смт. Чабани Києво-Святошинського району Київської області від 24 січня 2007 року між TOB «Управління капітального будівництва» та ОСОБА_2.

Повернути сторони за договором №14 про інвестування трикімнатної квартири №187 житлового будинку 1 «Б» по вул. Машинобудівників у смт. Чабани Києво-Святошинського району Київської області від 24 січня 2007 року між TOB «Управління капітального будівництва» та ОСОБА_2 у первісний стан та зобов'язати їх повернути одна одній у натурі все одержане на виконання договору, а саме TOB «Управління капітального будівництва» повернути суму 485982,00 грн (чотириста вісімдесят п'ять тисяч дев'ятсот вісімдесят дві грн) ОСОБА_2, зобов'язати ОСОБА_2 повернути трикімнатну квартиру №187 житлового будинку 1 «Б» по вул. Машинобудівників у смт.Чабани Київської області TOB «Управління капітального будівництва».

Визнати за ОСОБА_1 право власності на трикімнатну квартиру №187 житлового будинку 1 «Б» по вул. Машинобудівників у смт. Чабани Києво-Святошинського району Київської області.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь TOB «Управління капітального будівництва» суму вартості квартири у розмірі 284 886,00 грн.

Визнати протиправним свідоцтво на право власності на нерухоме , квартиру №187 по вул. по вул. Машинобудівників, 1-Б у смт. Чабани Києво-Святошинського району Київської області, видане Чабанівською селищною радою від 07.03.2007 року на ім.'я ОСОБА_2.

Визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Чабанівської селищної ради від 20.02.2007 року № 52 «Про встановлення права власності на квартиру №187 будинку 1 «Б» по вул. Машинобудівників в смт. Чабани за ОСОБА_2.

Стягнути з TOB «Управління капітального будівництва» на користь ОСОБА_1 суму збитків у розмірі 104 115,00 грн.

Стягнути з TOB «Управління капітального будівництва» на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору у розмірі 1 700, 00 грн та витрат на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 30 грн.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя В.В.Нікушин