Справа №22-2572/08 р. Головуючий у 1 інстанції Зайченко О.В.
Категорія 26 Доповідач Жданова B.C.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 березня 2008 р.
Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого Голубинського A.M.
суддів Жданової B.C., Прокопчук Л.М.
при секретарі Артемоновій С.О.
за участю позивачки ОСОБА_1.,
представника відповідача Коліхової О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Калінінського районного суду м. Горлівки Донецької області від 06 липня 2007 р. в справі за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України у Калінінському районі м. Горлівки Донецької області про відшкодування шкоди у зв"язку із смертю годувальника, -
ВСТАНОВИВ:
В березні 2003 р. позивачка ОСОБА_1 звернулась до відповідача з позовом про стягнення на її користь матеріального відшкодування внаслідок смерті годувальника. В обґрунтування своїх вимог посилалась на те, що її чоловікОСОБА_2 працював на Горлівському хімічному заводі, де 11.06.1980 р. з ним стався нещасний випадок на виробництві. ІНФОРМАЦІЯ_1. внаслідок отриманої травми її чоловік помер у зв"язку з чим просить стягнути на свою користь страхове відшкодування у розмірі п"ятирічного заробітку за професією токаря, страхове відшкодування в розмірі однорічного заробітку за професією токаря та допомогу на поховання. В процесі розгляду справи від стягнення витрат на поховання відмовилась.
Рішенням Калінінського районного суду м. Горлівки від 07 липня 2007 р. в задоволенні позову відмовлено. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що на час смерті ОСОБА_2. не працював, пенсію по інвалідності внаслідок професійного ушкодження не отримував, право на отримання страхових виплат рішенням суду встановлено не було Посилаючись на те, що спірні правовідносини правонаступництва не допускають, у стягнені страхового відшкодування було відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Донецької області від 04 жовтня 2007 року зазначене рішення суду першої інстанції скасовано з ухваленням по справі нового рішення про задоволення позовних вимог в частині стягнення одноразової допомоги на сім"ю у зв"язку зі смертю потерпілого. На користь позивачки стягнуто одноразову допомогу у розмірі п"ятирічної заробітної плати потерпілого в сумі 16252,80 грн.
Ухвалою Верховного Суду України від 06 лютого 2008 року рішення апеляційного суду Донецької області від 04 жовтня 2007 р. про стягнення з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України на користь позивачки ОСОБА_1 16252,80 грн одноразової допомоги на сім"ю потерпілого ОСОБА_2 скасовано та в цій частині передано на новий апеляційний розгляд.
В решті рішення апеляційного суду Донецької області від 04 жовтня 2007 р. залишено без змін.
В апеляційній скарзі позивачка ОСОБА_1. просить скасувати рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права. Зазначає, що Горлівський хімічний завод, на якому її чоловік отримав виробничу травму, визнавав факт нещасного випадку на виробництві і додатково цей факт був встановлений рішенням суду 6.11.2002 р. Потерпілий звернувся до суду щодо стягнення йому належних сум відшкодування з Фонду соціального страхування , але у зв"язку з його смертю ІНФОРМАЦІЯ_1. цей спір не був вирішений судом. Вважає, що всі належні суми повинні бути нараховані і стягнуті на її користь, оскільки вона була членом його сім'ї.
Заслухавши доповідь судді апеляційної інстанції, пояснення сторін, дослідивши матеріали цивільної справи, апеляційний суд приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.
Відповідно до ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є : неповне з"ясування судом обставин, що мають значення для справи , порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення одноразової допомоги на сім"ю, суд першої інстанції виходив з того, що потерпілий ОСОБА_2. на час смерті не працював, пенсію по інвалідності у зв"язку з виробничою травмою не отримував , право на отримання страхових виплат рішенням суду встановлено не було.
З таким висновком суду першої інстанції погодитись не можна, оскільки він не ґрунтується на нормі матеріального права.
Відповідно до ч 7 ст. 34 Закону України „ Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" / далі Закон/ у разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві його сім"я має право на одержання одноразової допомоги.
Згідно п.8.4.4 Порядку призначення та здійснення страхових виплат потерпілим / членам їх сімей/, затвердженого постановою Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 31.01.2002 р. 37 /далі Порядок/, який був чинним на час смерті ОСОБА_2., за наявності причинного зв"язку смерті потерпілого з одержаним каліцтвом, що встановлено висновком МСЕК, сім"я потерпілого одержує одноразову допомогу незалежно від отримання допомоги самим потерпілим за життя.
Судом встановлено, що 11.06.1980 р. з ОСОБА_2. стався нещасний випадок на виробництві, у зв"язку з чим висновком МСЕК від 27.06.2002 р. йому встановлено 1 групу інвалідності за стійку втрату 100% працездатності.
ІНФОРМАЦІЯ_1. потерпілий ОСОБА_2. помер, відповідно до висновку МСЕК від 10.07.2003 р. смерть ОСОБА_2. перебуває у причинному зв"язку з одержаним ним 11.06.1980 року трудовим каліцтвом.
За таких підстав позивачці як дружині потерпілого належить до виплати одноразова допомога.
Відповідно до ч 7 ст. 34 Закону у разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання розмір одноразової допомоги його сім"ї повинен бути не меншим за п"ятирічну заробітну плату потерпілого і , крім того, не меншим за однорічний заробіток на кожну особу, яка перебувала на його утриманні, а також на його дитину, яка народилась протягом не більш як десятимісячного строку після смерті потерпілого.
Відповідно до ч2 п.9 ст. 34 Закону у разі смерті потерпілого, який одержував страхові виплати і не працював, розмір відшкодування шкоди особам, визначеним у ст.. 33 цього Закону, визначається виходячи із суми щомісячних страхових виплат і пенсії, які одержував потерпілий на день його смерті.
Згідно довідки ДП „ Горлівський хімічний завод" середній заробіток за професією токаря 5 розряду на підприємстві на час встановлення у потерпілого ОСОБА_2. стійкої втрати професійної працездатності складав 119,02 грн. При визначенні розміру одноразової допомоги апеляційний суд приймає до уваги саме цей середній заробіток відповідного працівника за тією професією на підприємстві, де працював ОСОБА_2. до ушкодження здоров"я, оскільки це відповідає вимогам п.12. Постанови Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. №1266 „Про обчислення середньої заробітної плати / доходу/ для розрахунку виплат за загальнообов'язковим держаним соціальним страхуванням".
Відповідно до ч9 ст. 34 Закону та п.4.3.3. Порядку при проведенні розрахунку до уваги береться лише пенсія, призначена по інвалідності у зв"язку з одним і тим самим нещасним випадком, а відповідно до довідки управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Горлівки /а.с. 56/ ОСОБА_2. була призначена пенсія по інвалідності в результаті загального захворювання.
Таким чином, за основу розрахунку приймається тільки щомісячна страхова виплата 119,02 грн, на яку потерпілий мав прав, але яка не була йому нарахована не з його вини.
Виплаті підлягає : 119,02 грн х 60 місяців = 7141,20 грн.
Оскільки судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, рішення суду першої інстанції в частині стягнення одноразової допомоги на сім"ю потерпілого підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.. ст.. 307,309, 313, 316 ЦПК України апеляційний суд,-
ВИРІШИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Калінінського районного суду м. Горлівки від 06 липня 2007 в частині відмови у стягненні на користь ОСОБА_1 одноразової допомоги у розмірі п"ятирічного заробітку потерпілого скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань Украхни у Калінінському районі м. Горлівки про стягнення одноразової допомоги на сім"ю потерпілого ОСОБА_2 задовольнити частково .
Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Калінінському районі м. Горлівки на користь ОСОБА_1 одноразову допомогу на сім"ю потерпілого ОСОБА_2 у розмірі 7141,20 грн.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, може бути оскаржено безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.