Справа №22-2615/2008 р. Головуючий у 1 інстанції Дністрян О.М.
Категорія 53 Доповідач Жданова B.C.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 березня 2008 р.
Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого Голубинського A.M.
суддів Жанової B.C., Прокопчук Л.М.
при секретарі Артамоновій C.O.
За участю представника відповідача Кучерявого Р.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 06 лютого 2008 р. в справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю „Донметпром" про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за втрату частини заробітку у зв"язку з порушенням строків її виплати, середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні, про забезпечення вугіллям на побутові потреби та відшкодування моральної шкоди,-
ВСТАНОВИВ:
До апеляційного суду надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1. до Товариства з обмеженою відповідальністю „Донметпром" про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за втрату частини заробітку у зв"язку з порушенням строків її виплати, середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні, про забезпечення вугіллям на побутові потреби та відшкодування моральної шкоди на рішення Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 06 лютого 2008 р. за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1., посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права , просить зазначене рішення скасувати, ухвалити нове про задоволення його позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на те, що суд неповно з"ясував всі обставини справи, не прийняв до уваги пояснення свідків, які були допитані за його клопотанням, послався на недоведені обставини, що призвело до невірних висновків. Зазначає, що на документах про працевлаштування відсутній його підпис про розмір окладу, фактично виплачувалась заробітна плата в більшому розмірі, ніж нарахована у відомостях. З наказом про звільнення його не ознайомили, трудову книжку на руки не видали, перешкоджали доступу на територію підприємства. Наданий суду штатний розклад вважає сфальсифікованим та таким, що не відповідає Колективному договору, в якому ще на 2004 рік заробітна плата замісника директора з постачання зазначена у розмірі 500 грн, а на 2005 р. навмисно зменшена до 400 грн.. Зазначає, що він відмовився від підпису у відомостях про заробітну плату та розрахунок з тих підстав, що бухгалтером були надані для підписку чисті бланки. Суд також не врахував ту обставину, що лист-запрошення на отримання трудової книжки він не отримував. Дії відповідача порушили його трудові права, що призвело до моральних страждань.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1. перебував у трудових відносинах з відповідачем ТОВ „Донметпром" з 1.01.2004 p., згідно наказу №79 від 21.11.2005 р. його призначено на посаду комерційного директора ТОВ „Донметпром" з окладом згідно штатного розписку. Наказом №25 від 6.04.2007 р. позивача звільнено з посади за п.1 ст. 40 КЗпП України скорочення штату працівників. За час звільнення відповідач мав перед позивачем заборгованість по заробітній платі, яка помісячно з урахуванням індексу доходу на рівень зростання цін і доплат до мінімальної заробітної плати, а також з урахуванням відповідних утримань складала : листопад 2005 р. - 514,94 грн, грудень 2005 р. - 280.17 грн, січень 2006 р. - 295,36 грн, лютий 2006 р. 337,56 грн, березень 2006 p.- 415,08 грн. вересень 2006 р. 1634,6 грн / компенсація за невикористану відпустку/ ; лютий-березень 2007 р. 635,05 грн, квітень 2007 р. 484,22 грн, в тому числі вихідна допомога 369,58 грн та компенсація за невикористану відпустку 28,52 грн. , всього 4614,98 грн.
До такого висновку суд прийшов на підставі наказів про прийом та звільнення позивача, на підставі штатних розписів , які діяли в період з 1.02.2006 p., 1.05.2006 p., 1.01.2007 p., довідок бухгалтерії про розмір заборгованості, виписок з особистого рахунку позивача , податкових розрахунків за вказаний період та інших розрахункових документів.
За таких обставин суд першої інстанції прийшов до обгрунтованого висновку про безпідставність вимог позивача про виплату йому заборгованості з розрахунку заробітної плати 1500 грн, оскільки такий розмір заробітної плати позивачем не доведений.
Заслухавши доповідь судді апеляційної інстанції, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали цивільної справи , перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Згідно ч 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення, а якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред"явлення звільненим працівником вимог про розрахунок.
В судовому засіданні позивач визнав, що відмовився від отримання нарахованої відповідачем суми заборгованості, оскільки розрахунок при звільненні був проведений з його посадового окладу 400 грн, проти чого він заперечував, оскільки вважав, що його посадовий оклад складає 1500 грн.
Відповідно до ч 1 ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
Судом встановлено, що між сторонами виник спір щодо розміру належних звільненому працівникові сум. Відповідно до ч 2 ст. 116 КЗпП України в разі спору про розмір сум, належних робітникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган у всякому випадку повинен в зазначений в цій статті строк виплатити не оспорювань суму.
З пояснень позивача, свідків та матеріалі справи вбачається, що позивач відмовився від отримання нарахованої суми, оскільки оспорював правильність нарахування заборгованості.
За таких підстав суд першої інстанції прийшов до обгрунтованого висновку про безпідставність вимог позивача про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку.
Доводи апеляційної скарги в частині порушення відповідачем строків видачі трудової книжки також є безпідставними.
Судом першої інстанції встановлено, що на день звільнення 6.04.2008 р. позивач, відмовившись підписати розрахункові відомості, не став отримувати і трудову книжку,
13.04.2007 p., перебуваючи на шахті, до відділу кадрів за трудовою книжкою не зайшов, направлені поштою рекомендовані виклики -повідомлення за місцем проживання 24.04.2007 р, 28.04.2007 p., 3.05.2007 p. повернулися у зв"язку з закінченням строку зберігання, в листопаді 2007 р. позивач знову відмовився від отримання трудової книжки, посилаючись на те, що спір буде вирішено в судовому порядку.
Також обгрунтованим є висновок суду першої інстанції про те, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача вугілля по побутові потреби у кількості 18 тон задоволенню не підлягають, оскільки позивачем не надано доказів, які б свідчили про наявність у ТОВ „Донметпром" заборгованості перед позивачем щодо забезпечення його вугіллям на побутові потреби. Встановлено, що за період роботи на підприємстві позивач ні в усній, ні в письмовій формі з заявою про надання вугілля не звертався. Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення спору.
Ухвалене судом першої інстанції рішення відповідає вимогам ст.. 213 ЦПК України, підстав для його скасування чи зміни не вбачається.
Керуючись ст.. ст.. 307,308, 313-315 ЦПК України апеляційний суд,-
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Шахтарського міськрайонного суду від 06 лютого 2008 р. в справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю „Донметпром" про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за втрату частини заробітку у зв"язку з порушенням строків її виплати, середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні, про забезпечення вугіллям на побутові потреби та відшкодування моральної шкоди залишити без змін.
Ухвала апеляційного набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.