Справа №22ц-2208/2008 Головуючий 1 інстанції Мірошкін О.І.
Категорія - 29 Доповідач Ігнатова Л.Є.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 березня 2008 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого судді Краснощекової Н.С.,
суддів: Ігнатової Л.Є., Маширо О.П.,
при секретарі Бєжині В.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Єнакіївського міського суду Донецької області від 18 жовтня 2007 року за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні житловою площею та виселення та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання такими що втратили право користування житловим приміщенням, -
встановив:
ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_1. про усунення перешкод у користуванні житловою площею шляхом їх вселення та виселення відповідачки зі спірної житлової площі. Відповідач позов не визнала та надала зустрічну позовну заяву в якої просила ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 визнати такими що втратили право користування житловим приміщенням.
Рішенням Єнакіївського міського суду Донецької області від 18 жовтня 2007 року позовні вимоги ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 задоволено. їх вселено у спірну квартиру АДРЕСА_1 у м. Єнакієве до кімнат згідно особистого рахунку, а у задоволенні зустрічного позову відмовлено. Додатковим рішенням Єнакіївського міського суду Донецької області від 29 грудня 2007 року ОСОБА_1 виселено з кімнат житловою площею 12,3м2 та 14,6 м2 у квартирі за адресою м. Єнакієве АДРЕСА_1.
У апеляційній скарзі ОСОБА_1. просить скасувати рішення Єнакіївського міського суду Донецької області від 18 жовтня 2007 року та справу направити до суду першої інстанції на новий судовий розгляд.
В обгрунтування апеляційної скарги посилався на невідповідність висновків суду обставинам справи. А саме на те, що позивачі у спірній квартири не мешкають з 1996 року, оскільки добровільно виїхали з наданої їм кімнати та постійно мешкають за іншою адресою. До цього часу спірну кімнату не відвідували, не сплачували комунальні платежі та будь-яких їх речей за цією адресою не залишено.
Вважає, що судом необгрунтовано відмовлено у допити свідків та не прийнято до уваги акт депутатів Єнакіївської міської ради від 23 липня 2007 року, що свідчить про наявність у них іншого постійного житла. Тому вважає, що вони втратили право користування зазначеною спірною жилою площею.
ОСОБА_1. та її представник в апеляційному судовому засіданні підтримали доводи апеляційної скарги, просили рішення суду скасувати та направити справу на новий судовий розгляд.
ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4 та їх представник заперечували проти доводів апеляційної скарги, просила рішення суду залишити без змін.
Представники третьої особи - Виконавчий комітет Єнакіївської міської ради та КП „Житлове ремонтне управління №1" підтримали доводи апеляційної скарги. Просили задовольнити апеляційну скаргу, а рішення суду скасувати та направити справу на новий судовий розгляд.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до рішення Єнакіївського міського суду від 16 жовтня 1996 року було змінено договір найму спірної квартири та ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 надано кімнати 12.3 м2 та 14,6 м2. а ОСОБА_1. - кімнату 11,6 м2. Службові приміщення залишено у спільному користуванні. ОСОБА_1. замінила замки на вхідній двері чим перешкоджала інший стороні у користуванні спірною жилою площею.
Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На обгрунтування заявленого позову про визнання такими, що втратили право користування жилим приміщенням, ОСОБА_1. посилалась на те, що сім"я Оганесян не мешкає у спірній квартирі понад шість місяців. Ці обставини вони не заперечували, але пояснювати, що між ними та ОСОБА_1. склались неприязні стосунки, та вони не мали можливості проживати за зазначеною адресою, оскільки ОСОБА_1. їм перешкоджала.
З матеріалів справи убачається, що ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 мають намір проживати у спірних кімнатах, на які відповідно до рішення виконкому Єнакіївської міської ради № 410 від 19 липня 2006 року їм відкрито особистий рахунок. але ОСОБА_1. перешкоджає та безпідставно користується їх спірними кімнатами.
За таких обставин суд першої інстанції обгрунтовано дійшов висновку, що ОСОБА_1. не мала права ставити питання про визнання їх такими, що втратили право користування житлом, оскільки вона не є власником спірного житла та не має встановленого законом права на його користування, та відмовив у задоволенні позову про визнання ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 такими, що втратили право користування квартирою та задовольнив їх позовні вимоги щодо усунення перешкод у користуванні житлом.
Доводи апеляційної скарги, що судом першої інстанції надано невірну оцінку зібраним по справі доказам та не враховано акт, яким, як вважає апелянт, підтверджується відсутність ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 у спірному жилому приміщенні без поважних причин, безпідставні.
Суд повно і всебічно встановив дійсні обставини, що мають значення для справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав належну оцінку доказам в їх сукупності.
Наведені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, тому підстав для її задоволення немає.
Постановлене у справі рішення суду є законним й обгрунтованим, воно ухвалене з додержанням вимог матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 308, 314-315 ЦПК України, апеляційний суд, -
ухвалив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Єнакіївського міського суду Донецької області від 18 жовтня 2007 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двох місяців безпосередньо до Верховного Суду України.