Справа №22-911 2008 р. Головуючий у 1 інстанції Юр"єва Т.І.
Категорія 32 Доповідач: Лоленко А.В.
РІШЕННЯ
Іменем України
31 березня 2008 року Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого: Лоленко А.В.
суддів: Шевченко В.Ю., Алексєєва А.В.,
при секретарі Жиленко Е.В.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кіровського районного суду м.Донецька від 21 червня 2004 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ДВАТ „Треста Донецькшахтопроходка", ШПСУ №3, відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Кіровському районі м.Донецька про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-
Встановив:
У липні 2000 року ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до ДВАТ „Треста „Донцькшахтопроходка", ШПСУ № 3, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Кіровському районі м.Донецька ( далі Відділення Фонду) про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Посилався на те. що він знаходився у трудових відносинах з ШПСУ №3. У вересні 1994 року на підставі висновку МСЕК йому було встановлено 50% втрати професійної працездатності по професійному захворюванню, а у жовтні 1995 року -йому була встановлена 2 група інвалідності і 70 % втрати професійної працездатності. Суми у відшкодування шкоди були визначені невірно в зв"язку з неправильним визначенням середнього заробітку і застосуванням коефіцієнтів підвищення тарифних ставок.
Просив стягнути з ДВАТ „Донецьктахтопроходка" на його користь заборгованість по сумам відшкодування шкоди за період з 1 січня 1995 року по 1 квітня 2001 року у розмірі 100570 грн.42 коп., моральну шкоду у розмірі 2550 грн. та судові витрати. З відділення Фонду на його користь стягнути заборгованість по страховим виплатам за період з 1 липня 2001 року по 1 березня 2004 року у розмірі 41167 грн. та зобов"язати з 1 березня 2004 року проводити щомісячні виплати у розмірі 1869 грн.02 коп.
Рішенням Кіровського районного суду м.Донецька від 21 червня 2004 року позов ОСОБА_1. задоволено частково.
На користь позивача з ДВАТ „Трест „Донецькшахтопроходка" стягнуто в рахунок відшкодування шкоди заборгованість за період з 1 січня 1995 року по 1 квітня 2001 року у розмірі 1598 грн. 43 коп., недонараховану суму одноразової допомоги 2519 грн. 50 коп., компесацію в зв"язку з несвоєчасною виплатою щомісячних сум у розмірі 548 грн. 33 коп.та моральну шкоду 2550 грн.
З відділення виконавчої дирекції Фонду на користь позивача стягнуто зоборгованість по страховим виплатам за період з 1 квітня 2001 року по 1 червня 2004 року у розмірі 1087 грн. 01 коп. та їх зобов'язано з 1 червня 2004 року проводити позивачеві виплати у розмірі 532 грн. 01 коп. щомісячно.
Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду, як таке що не відповідає вимогам закону, оскільки суд неправильно застосував коефіцієнти підвищення тарифних ставок при визначенні щомісячних сум у відшкодування шкоди.
Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 9 вересня 2004 року апеляційна скарга задоволена. Рішення Кіровського районного суду м.Донецька від 21 червня 2004 року скасовано, справа направлена на новий розгляд до того ж суду.
Ухвалою Апеляційного суду м.Києва від 7 серпня 2007 року ухвала колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Донецької області від 9 вересня 2004 року скасована, справа направлена на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
В судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_1. підтримав доводи апеляційної скарги в частині неправильного застосування коефіцієнтів підвищення тарифник ставок при визначенні щомісячного розміру відшкодування шкоди, просив провести перерахунок щомісячного відшкодування шкоди з врахуванням коефіцієнтів підвищення тарифних ставок і окладів, а не з застосуванням коефіцієнтів підвищення середнього заробітку на вказаному підприємстві. З визначенням ДВАТ „Треста „Донецькшахтопроходка"середнього заробітку в сумі 83 грн. 91 коп. позивач погодився.
Представники ДВАТ „Донецькшахтопроходка" просили апеляційну скаргу відхилити, рішення суду залишити без зміни. Посилались на те, що на ШПСУ № З затосовувались коефіцієнти підвищення тарифних ставок і окладів, але підвищення заробітної плати мало місце на фактичні коефіцієнти, які застосовувались на ШПСУ № 3.
Представник відділення виконавчої дирекції Фонду заперечував проти доводів позивача, вважав, що відділення виконавчої дирекції Фонду всі виплати провели правильно на підставі вимог закону, заборгованості у відділення Фонду перед позивачем немає.
Вислухавши доповідача, пояснення позивача ОСОБА_1., який підтримав доводи апеляційної скарги, заперечення представників ДВАТ „Треста „Донецькшахтопроходка", представника ВВДФСС у Кіровському районі м.Донецька, яка заперечувала проти доводів апеляційної скарги ОСОБА_1., дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1. підлягає частковому задоволенню, рішення суду в частині стягнення одноразової допомоги підлягає зміні, а в частині стягнення щомісячних сум у відшкодування шкоди і страхових сум скасуванню за таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач знаходився в трудових відносинах з ШПСУ №3 ДВАТ „Трест „Донецькшахтопроходка" і в період виконання своїх трудових обов'язків отримав професійне захворювання, у зв"язку з яким йому на підставі висновків МСЕК у вересні 1994 року було встановлено 50% втрати професійної працездатності , а у жовтні 1995 року - 70% втрати профпрацездатності в зв"язку з тим же профзахворюванням.
Суд дійшов обгрунтованого висновку, що правовідносини, які склалися між позивачем та ДВАТ „Трест „Донецькшахтопроходка", регулюються Правилами відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров"я, пов"язаним з виконанням ним своїх трудових обов"язків", затверджених постановою Кабінету
Міністрів України № 472 від 23 червня 1993 року, які діяли на час виникнення права у позивача на відшкодування шкоди в зв'"язку з ушкодженням здоров"я.
Відповідно до вимог п.22 вказаних Правил, середньомісячний заробіток для обчислення розміру відшкодування потерпілому втраченого заробітку (або відповідної його частини) визначається за бажанням потерпілого за 12 або 3 останні повні календарні місяці роботи, що передували каліцтву, а при професійному захворюванні - стійкій втраті професійної працездатності.
Правила відшкодування шкоди не передбачають можливості заміни неповних місяців роботи повними за певний період.
У порушення вказаний вимог суд визначив середній заробіток позивача, виходячи з повних відпрацьованих місяців роботи, тобто за грудень 1993 року та лютий, березень 1994 року в сумі 84,39 грн.
З наданих документів вбачається, шо позивач останні 4 місяці хворів перед визначенням у вересні 1994 року 50% стійкої втрати працездатності в зв"язку з профзахворюванням і в нього немає ні одного виходу на роботу.
Тому на підставі п. 22 вищевказаних Правил слід визначити його середній заробіток за останні 12 календарних місяців роботи, які передували встановленню стійкої втарти працездатності, тобто з вересеня 1993 року по серпень 1994 року. Згідно остаточному розрахунку, наданому відповідачем, вбачається, що заробітна плата позивача складала за вересень 1993 р.-56,65 грн., жовтень 1993 р.-90,79, листопад 93р.-135,01 грн., грудень 93р.-104,83 грн., січень 1994 p.- 74,26 грн., лютий 1994 p.- 64,94 грн., березень 94 р.-70,92 грн., квітень 94 p.- 76,28 грн. Крім того, по лікарняним листам було виплачено позивачу у травні 94 р. - 28,46 грн., у червні 94 p.- 34,60 гн., у липні 94р.-34,83 грн., у серпні 1994 p.- 33.92 грн. Таким чином середній заробіток позивача за 12 календарних місяців скаладає : 805,49 : 12 міс.= 67,12 грн.
Разом з тим, ДВАТ „Трест „Донецькшахтопроходка" визначив середній заробіток за фактично відпрацьований час позивачем за останні 12 календарних місяців, які передували встановленню стійкої втрати працездатності без врахування місяців, коли він знаходився на лікарняному, тому визначив середній заробіток позивача в розмірі 83 грн. 91 коп.. З вказаний рохзрахунком погоджуються як відповідачі, так і позивач.
Оскільки визначений підприємством середній заробіток значно перевищує середній заробіток, визначений судом, суд погоджується з визначенням середнього заробітку в розмірі 83 грн. 91 коп., так як визначення в такому розмірі середнього заробітку не погіршує, а покращує положення позивача щодо отримання ним сум у відшкодування шкоди.
Суд дійшов обгрунтованого висновку про необхідність доплати позивачу одноразової допомоги, оскільки йому було виплачено лише 1700 грн., тоді як він повинен отримати одноразову допомогу, виходячи з середнього заробітку 83 грн. 91 коп. ( 83,91 X 50 = 4195,50 грн. - 1700 = 2495,50 ) 2495 грн. 50 коп., тому в цій частині рішення суду підлягає зміні. Підлягає стягненню на користь позивача з ДВАТ „Треста „Донецькшахтопроходка" одноразова домомога в розмірі 2495 , 50 коп.
Відповідно до вимог п. 28 Правил відшкодування шкоди перерахування розміру відшкодування шкоди ( втраченого заробітку) проводиться у разі підвищення тарифних ставок працівників госпрозрахункових підприємств.
Перерахований або нарахований розмір втраченого заробітку у перерахунку на 100 відсотків втрати працездатності не може бути більшим від середньомісячного заробітку відповідного працівника (після підвищення тарифний ставок) за умови його роботи протягом повного каолендарного місяця або у перерахунку на повний календарний місяць роботи.
На підприємстві ДВАТ „Трест „Донцькшахтопроходка" за період з вересня 1994 року по 1 квітня 2001 року мало місце підвищення тарифних ставок , в зв'язку з чим зростала заробітна плата з 1 жовтня 1994 року - 1,86, з 1 лютого 1995 року- 1,423, з 1 березня 1995 року- 1, з 1 веерсня 1995 року- 1.048. з 1 вересня 2000 року - 1,46 і з 1 березня 2001 року- 1,37.
Суд погоджується з розрахунком ДВАТ „Треста „Донецькшахтопроходка", наданого суду, щомісячних виплат за період з вересня 1994 року по лютий 2001 року, які слід було нараховувати позивачу з врахуванням проценту втрати працездатності і коефіцієнтів підвищення тарифних ставок ( які фактично мали місце на даному підприємстві).
Суд не може погодитись з доводами позивача про необхідність застосування коефіцієнтів підвищення тарифних ставок, а не коефіцієнтів фактичного росту заробітної плати на даному підприємстві, оскільки щомісячне відшкодування шкоди визначається з середнього заробітку позивача , а не з його тарифної ставки.
Суд не погоджується лише із застосуванням коефіцієнту у березні 2001 року 1,37, тобто 237,92 xl,37= 325 грн. 95 коп., оскільки відповідно до п.28 Правил, сума 325 грн. 95 коп. - 70% , а в перерахунку на 100% це перевищить розмір середнього заработіку відповідного працівника на даному підприємстві- 444,040( із застосованим коефіцієнтом). Тому остаточна сума відшкодування шкоди позивачу складає на 1 квітня 2001 року - 237 грн. 92 коп.
Таким чином, у ДВАТ „Треста „Донецькшахтопроходка" немає заборгованості перед позивачем по виплаті щомісяних сум у відшкодування шкоди в зв"язку з ушкодженням здоров"я.
На момент передачі справи відділенню виконавчої дирекції Фонду у Кіровському районі м.Донецька страхова сума складала 310 грн.83 коп., яка була визначена з середнього заробітку відповідного працівника з 1 березня 2001 року 444,040 грн. Страхова сума 310 грн. 83 коп.значно більша , ніж 237 грн. 92 коп. , яку позивач мав право одержувати.
Відповідно до розрахунку, наданого відділенням виконавчої дирекції Фонду в Кіровському районі м.Донецька, позивачу виплачені всі необхідні страхові суми за період з липня 2001 року до березня 2008 року із застосуванням індексації, відповідно до вимог закону.
На підставі наданих доказів і розрахунків, суд вважає, що позивачу ОСОБА_1. виплачені всі необхідні щомісчні суми у відшкодування шкоди ДВАТ „Трест „Донецькшахтопроходка" та страхові суми відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування у Кіровському районі м.Донецька. Заборгованості по вказаним виплатам немає.
Що стосується вимог щодо відшкодування моральної шкоди , то рішення суду в цій частині про стягнення з ДВАТ „Треста „Донецькшахтопроходка" на користь ОСОБА_1. моральної шкоди в зв"язку з ушкодженням здоров"я в розмір 2550 грн. відповідає вимогам закону.
Керуючись ст.ст. 307,309,313,314,316 ЦПК України, апеляційий суд,-
Вирішив:
Апеляційну скаргу задовольнити частково.
Рішення Кіровського районного суду м.Донецька від 21 червня 2004 року в частині стягнення недонарахованих щомісячних сум у відшкодування шкоди з ДВАТ „Трест „Донецькшахтопроходка" за період з 1 січня 1995 року по 1 квітня 2001 року та стягнення недоплачених страхових сум з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України в Кіровському районі м.Донецька на користь ОСОБА_1 скасувати.
Відмовити ОСОБА_1 в позові до ДВАТ „Трест „Донецьккшахтопроходка" про стягнення недонарахованих щомісячних сум у відшкодування шкоди в зв"язку з ушкодженням здоров"я за період з 1 січня 1995 року по 1 квітня 2001 року.
Відмовити ОСОБА_1 в позові до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Кіровському районі м.Донецька про стягнення недоплачених страхових сум.
Рішення Кіровського районного суду м.Донецька від 21 червня 2004 року в частині стягнення з ДВАТ „Донецькшахтопроходка" на користь ОСОБА_1. одноразової допомоги в сумі 2519,50 коп. змінити.
Стягнути з ДВАТ „Донецькшахтопроходка" на користь ОСОБА_1 одноразову допомогу в зв"язку з ушкродженням здоров"я в сумі 2495 грн. 50 коп.
Рішення Кіровського районного суду м.Донецька від 21 червня 2004 року в частині стягнення з ДВАТ „Донецькшахтопроходка" на користь ОСОБА_1. моральної шкоди в зв"язку з ушкодженням здоров"я в сумі 2550 грн. залишити без зміни.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили вказаного рішення суду.