У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

 

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

 

головуючого	Жука В.Г.,
суддів	Гошовської Т.В. і Кузьменко О.Т.,
за участю прокурора	Кравченко Є.С.

розглянула в судовому засіданні в м. Києві  16 липня 2009 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Херсонської області на вирок Генічеського районного суду Херсонської області від 6 червня 2008 року, яким

 

ОСОБА_1,

                                        ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,

раніше неодноразово судимого, 1.02.2001 року

Генічеським районним судом Херсонської області

за ч. 2 ст. 145, ч. 3 ст. 81, ч. 2 ст. 89 КК України

(1960 року) на 4 роки позбавлення волі,

26.09.2003 року постановою

Павлоградського районного суду Дніпропетровської

області звільненого умовно-достроково на

1 рік 1 місяць 12 днів; 6.12.2005 року Комунарським

районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 187, 69 КК

України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі,

 

засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі.

 

На підставі ст. 71 КК України ОСОБА_1 до призначеного покарання приєднано невідбуту частину покарання за вироком від 1.02.2001 року та призначено  3 роки 6 місяців позбавлення волі.

 

На підставі ст. 70 КК України до призначеного покарання частково приєднано покарання невідбуте за вироком від 6.12.2005 року та ОСОБА_1 остаточно призначено 4 роки позбавлення волі.

 

В апеляційному порядку вирок не оскаржено.

 

ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він в ніч на 28.09.2004 року в м. Генічеську Херсонської області проник в кафе на території ринку «Південний» та викрав майно, нележне Залепській на загальну суму 1595,9 грн..

 

У касаційному поданні  порушується питання про скасування  вироку та направлення справи на новий судовий розгляд у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону та м'якістю призначеного покарання.  Зазначається, що суд неправильно застосував кримінальний закон при призначенні остаточного покарання з урахуванням попередніх судимостей. Крім того, на думку автора подання, суд недостатньо врахував особу засудженого, який раніше неодноразово відбував покарання, та призначив занадто м'яке покарання.

        

Заслухавши доповідача, прокурора, яка  перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи  касаційного подання, колегія суддів вважає, що подання підлягає задоволенню з таких підстав.

 

Відповідно до вимог ст. 398 КПК України підставою для скасування чи зміни вироку, ухвали чи постанови є істотне порушення кримінально-процесуального закону.  неправильне застосування кримінального закону та невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого.

 

Суд визнав доведеною винність ОСОБА_1 у вчиненому злочині, яка грунтується на допустимих і достатніх доказах, котрі ретельно досліджені у судовому засіданні і такі висновки суду не оспорюються у поданні.

 

Кваліфікація   злочинних   дій   ОСОБА_1 за  ч. 3 ст. 185 КК України також не оспорюється у поданні.

 

Проте, при призначенні покарання ОСОБА_1 судом допущено неправильне застосування кримінального закону.

 

Як убачається з матеріалів справи, за вироком Генічеського районного суду Херсонської області  від 1 лютого 2001 року ОСОБА_1 було засуджено за ч. 2 ст. 145, ч. 3 ст. 81, ч. 2 ст. 89 КК України та на підставі ст. 42 КК України до опзбавлення волі на строк 4 роки. Постановою Павлоградського районного суду Дніпропетровської області від 26 вересня 2003 року ОСОБА_1 на підставі ст. 53 КК України було умовно-достроково звільнено від відбування покарання на 1 рік 1 місяць 12 днів.

 

Після цього ОСОБА_1 був засуджений вироком Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 6 грудня 2005 року  за ч. 2 ст. 187 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців.

 

Таємне викрадення майна ОСОБА_2  ОСОБА_1 вчинив в ніч на 28 вересня 2004 року, тобто до постановлення вироку Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 6 грудня 2005 року та в період умовно-дострокового звільнення за постановою Павлоградського районного суду Дніпропетровської області від 26 вересня 2003 року від відбування покарання, призначеного вироком Генічеського районного суду Херсонської о  бласті  від 1 лютого 2001 року.

 

Відповідно до вимог закону суд повинен був спочатку призначити покарання за злочин, передбачений ч. 3 ст. 185 КК України, потім на підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів за вироком Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 6 грудня 2005 року, а вже потім на підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків з вироком Генічеського районного суду Херсонської області  від 1 лютого 2001 року.

 

Проте, суд в порушення вимог кримінального закону призначив ОСОБА_1 покарання спочатку на підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків, а потім за сукупністю злочинів на підставі ст. 70 КК України.

 

За таких обставин, колегія суддів вважає, що вирок підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд,  в ході якого слід розглянути справу відповідно до вимог чинного законодавства.

 

Крім того, якщо при новому розгляді справи винуватість ОСОБА_1 буде доведена у повному обсязі, то призначене йому покарання слід вважати м'яким.

 

         Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів

 

                                                        у х в а л и л а :

 

касаційне подання заступника прокурора Херсонської області задовольнитии.

Вирок Генічеського районного суду Херсонської області від 6 червня 2008 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

 

с у д д і :

 

       В.Г. Жук                     Т.В. Гошовська                          О.Т. Кузьменко