Справа № 2- 508/2008
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 грудня 2008 року смт. Оржиця
Оржицький районний суд Полтавської області у складі: судді Маліченка В.В., з участю секретаря судового засідання Лихогруд Ю.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою відкритого акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» в особі Полтавської обласної дирекції ВАТ «ОСОБА_1 Аваль», до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, про стягнення заборгованості,
В С Т А Н О В И В:
27 листопада 2008 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом. В позові зазначив, що між ним та громадянкою ОСОБА_2, 18 вересня 2006 року було укладено кредитний договір №014/0020/82/70226, (далі Договір) згідно якого позивач зобов’язався надати відповідачці ОСОБА_2, кредит у сумі 6000 грн., та із сплатою 27% річних за користування кредитом. Строк на який надається кредит – до 18 вересня 2009 року.
Пунктом 1.3 Договору передбачено, що позичальник повинен повернути кредит етапами, щомісячно згідно графіка погашення, в розмірі 1/36 від суми ліміту отриманого кредиту та щомісячно сплачувати відсотки за користування кредитом.
Відповідачем за кредитним договором повернуто 3333 грн.66 коп.
Свої зобов’язання за кредитним договором відповідач не виконує. У встановлені графіком строки кредит не повертає, тому станом на 20 листопада 2008 року має прострочену заборгованість по кредиту у розмірі 999 грн. 64 коп.
Крім цього, всупереч ст. 536 ЦК України та п. 1.3 Кредитного договору, боржник не сплачує проценти і має прострочену заборгованість за процентами у розмірі 369 грн. 26 коп.
Відповідно до п. 9.1 Кредитного договору, за порушення строків повернення кредиту та відсотків за кредит, боржник взяв на себе зобов’язання сплатити пеню від суми простроченого платежу в розмірі 0,5 % за кожен день прострочення.
Станом на 20 листопада 2008 року розмір пені за порушення строків повернення кредиту складає 407 грн. 60 коп., та за прострочення платежів за відсотками 105,91 грн.
Пунктом 6.5, Кредитного договору, передбачено, що банк має право достроково стягнути заборгованість за кредитом, нараховані проценти за користування кредитом та штрафні санкції, у випадках невиконання позичальником умов Договору або договорів застави, інших договорів, що забезпечують погашення кредиту.
Станом на 20 листопада 2008 року, у зв’язку з невиконанням позичальником умов Договору, достроковому стягненню по кредиту підлягає 1167 грн.
Крім цього, банк уклав Договори поруки №014/0020/82/70226 від 18 вересня 2006 року з громадянками - ОСОБА_3 та ОСОБА_4.
У відповідності до п.1.2. Договорів поруки, поручителі, на добровільних засадах, взяли на себе зобов’язання перед банком відповідати по зобов’язаннях боржника ОСОБА_2, які виникають з умов кредитного договору. Згідно п.2.1. цих договорів, у випадку невиконання боржником взятих на себе зобов’язань по Кредитному договору, поручитель несе відповідальність перед банком у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу за Кредитним договором, нарахованих відсотків за користування кредитом та неустойки.
Пунктом 3.1. Договорів поруки, встановлено, що у випадках невиконання або неналежного виконання Боржником взятих на себе зобов’язань по Кредитному договору, поручитель і боржник несуть солідарну відповідальність перед банком на всю суму заборгованості, встановлену на момент подання позовної вимоги.
Станом на 20 листопада 2008 року, відповідачі не виконують взятих на себе зобов’язань.
З відповідачів на користь позивача підлягають стягненню кошти в сумі 3549,11 грн., що складаються з простроченої заборгованості за кредитом у сумі 999,34 грн.; пені за порушення строків сплати кредиту на суму 407,60 грн., простроченої заборгованості за процентами у сумі 369,26 грн.; пеню за порушення строків сплати відсотків у сумі 105,91 грн.; заборгованість, що підлягає достроковому стягненню у сумі 1667 грн.
Просить стягнути з відповідачів солідарно, на свою користь 3549,11 грн. боргу та судові витрати.
Крім цього позивач зазначає, що між ним та відповідачем ОСОБА_2, 9 червня 2006 року було укладено кредитний договір №010/82/0020/59431, (далі Договір) згідно якого позивач надав відповідачеві відновлювальну кредитну лінію в сумі 2040 грн., з терміном користування кредитними коштами до 9 червня 2008 року.
Боржник фактично отримав кредит у сумі 2040 грн. Залишок заборгованості станом на 20 листопада 2008 року становить 2293 грн. 62 коп.
Боржник своєчасно не повернув кредит, а також не сплачує проценти за користування кредитом, внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 146 грн. 42 коп.
Як зазначено в п.5.1 Кредитного Договору, боржник повинен до 15 числа кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту, здійснювати погашення кредиту в розмірі 10% від залишку заборгованості до повного погашення всієї заборгованості.
Просить стягнути з відповідача ОСОБА_2, заборгованість у сумі 2293 грн. 62 коп., що включає в себе прострочену заборгованість за кредитом у розмірі 2130 грн. 10 коп., заборгованість за процентами у розмірі 146 грн. 42 коп. та пеню за простроченими відсотками в сумі 17 грн. 10 коп., а також судові витрати.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримала з тих же підстав та надала заяву про зменшення позовних вимог, оскільки відповідачка ОСОБА_2, після подання позову добровільно погасила частково борг, а тому просить стягнути з відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, солідарно 2749,11 грн., що включає в себе заборгованість: за кредитом в сумі 1866,34 грн.; за відсотками в сумі 369,26 грн.; пеню за прострочення сплати відсотків та кредиту в сумі 146,42 грн. Крім цього, з відповідачки ОСОБА_2, стягнути 1293,62 грн., в тому числі за кредитом – 1130,10 грн., за відсотками – 146,42 грн., пеня за простроченими відсотками -17,10 грн.
Відповідачі, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, в судовому засіданні позов визнали в повному обсязі.
Відповідачка ОСОБА_2, в судове засідання не з’явилася і про причини своєї неявки в судове засідання не повідомила, хоча належним чином була повідомлена про час і місце судового засідання.
Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.
18 вересня 2006 року між позивачем та відповідачем, було укладено кредитний договір №014/0020/82/70226, згідно якого позивач зобов’язався надати відповідачці ОСОБА_2, кредит у сумі 6000 грн., та із сплатою 27% річних за користування кредитом. Строк на який надається кредит – до 18 вересня 2009 року.
Пунктом 1.3 Договору передбачено, що позичальник повинен повернути кредит етапами, щомісячно згідно графіка погашення, в розмірі 1/36 від суми ліміту отриманого кредиту та щомісячно сплачувати відсотки за користування кредитом.
Відповідачем за кредитним договором борг повернуто частково.
Свої зобов’язання за кредитним договором відповідач не виконує. У встановлені графіком строки кредит не повертає, тому станом на 20 листопада 2008 року має прострочену заборгованість по кредиту у розмірі 1866 грн. 34 коп.
Крім цього, боржник не сплачує проценти і має прострочену заборгованість за процентами у розмірі 369 грн. 26 коп.
Відповідно до п. 9.1 Кредитного договору, за порушення строків повернення кредиту та відсотків за кредит, боржник взяв на себе зобов’язання сплатити пеню від суми простроченого платежу в розмірі 0,5 % за кожен день прострочення.
Станом на 20 листопада 2008 року розмір пені за порушення строків повернення кредиту та сплати відсотків складає 513 грн. 51 коп.
Пунктом 6.5, Кредитного договору, передбачено, що банк має право достроково стягнути заборгованість за кредитом, нараховані проценти за користування кредитом та штрафні санкції, у випадках невиконання позичальником умов Договору або договорів застави, інших договорів, що забезпечують погашення кредиту.
Крім цього, банк уклав Договори поруки №014/0020/82/70226 від 18 вересня 2006 року з громадянками - ОСОБА_3 та ОСОБА_4.
У відповідності до п.1.2. Договорів поруки, поручителі, на добровільних засадах, взяли на себе зобов’язання перед банком відповідати по зобов’язаннях боржника ОСОБА_2, які виникають з умов кредитного договору. Згідно п.2.1. цих договорів, у випадку невиконання боржником взятих на себе зобов’язань по Кредитному договору, поручитель несе відповідальність перед банком у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу за Кредитним договором, нарахованих відсотків за користування кредитом та неустойки.
Пунктом 3.1. Договорів поруки, встановлено, що у випадках невиконання або неналежного виконання Боржником взятих на себе зобов’язань по Кредитному договору, поручитель і боржник несуть солідарну відповідальність перед банком на всю суму заборгованості, встановлену на момент подання позовної вимоги.
Станом на 20 листопада 2008 року, відповідачі не виконують взятих на себе зобов’язань.
З відповідачів на користь позивача підлягають стягненню кошти в сумі 2749 грн. 11 коп., в тому числі 1886,34 грн. заборгованість за кредитом, 369,26 грн. за відсотками, 513,51 грн. пені за порушення строків повернення кредитних коштів.
Крім цього, 9 червня 2006 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2, було укладено кредитний договір №010/82/0020/59431, згідно якого позивач надав відповідачеві відновлювальну кредитну лінію в сумі 2040 грн., з терміном користування кредитними коштами до 9 червня 2008 року.
Боржник фактично отримав кредит у сумі 2040 грн. Залишок заборгованості на час розгляду справи складає1293 грн. 62 коп.
Як зазначено в п.5.1 Кредитного Договору, боржник повинен до 15 числа кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту, здійснювати погашення кредиту в розмірі 10% від залишку заборгованості до повного погашення всієї заборгованості.
Відповідно до ч.1 ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог — відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором, як зазначено в ч.1 ст. 1049 ЦК України.
Відповідно до ст.ст. 553, 554 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку.
Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником.
Порукою може забезпечуватися виконання зобов’язання частково або у повному обсязі.
Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.
У разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.
Згідно ч.1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором, а відповідно до ч. 1. ст. 536, цього ж Кодексу, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов’язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.
Крім цього боржник відповідно до ч.1 ст. 549 ЦК України, сплатити пеню, так як неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.
Відповідно до ч.1 ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог — відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч 4 ст. 174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Судом встановлено, що визнання позову відповідачами не порушує чиїх небудь прав, свобод та інтересів, а тому позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 88, 174, 209, 212, 214 та 215 ЦПК України, - ст.ст. 526, 536, 549, 553, 554, 1049 ЦК України, суд -
В И Р І Ш И В:
Позов Полтавської обласної дирекції відкритого акціонерного товариства «ОСОБА_5 Аваль» задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, солідарно, на користь відкритого акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» в особі Полтавської обласної дирекції ОСОБА_1 Аваль 2749 (дві тисячі сімсот сорок дев’ять) грн. 11 коп. (в тому числі 1886,34 грн. заборгованість за кредитом, 369,26 грн. за відсотками, 513,51 грн. пені за порушення строків повернення кредитних коштів), 51 грн. витрат понесених на сплату судового збору та 30 грн. витрат понесених на сплату інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи, а всього 2830 (дві тисячі вісімсот тридцять) грн. 11 коп.
Стягнути з ОСОБА_2, на користь відкритого акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» в особі Полтавської обласної дирекції ОСОБА_1 Аваль 1293 (одну тисячу двісті дев’яносто три) грн. 62 коп. (в тому числі 1130,10 грн. заборгованість за кредитом, 146,42 грн., за відсотками, 17,10 грн. пені за простроченими відсотками), 51 грн. витрат понесених на сплату судового збору, а всього 1344 (одна тисяча триста сорок чотири) грн. 62 коп.
Вказані кошти стягнути на розрахунковий рахунок №29097017 в ПОД ОСОБА_1 Аваль, МФО 331605, код 22550043.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Полтавської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя ______________________ В.В.Маліченко