Справа № 2-144/2009

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

   2 квітня 2009 року                                                               смт. Оржиця

   Оржицький районний суд Полтавської області у складі: судді Маліченка В.В., за участі секретаря судового засідання  Яковенко Т.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Зарізького споживчого товариства до ОСОБА_1 про стягнення боргу,

В С Т А Н О В И В:

           Зарізьке споживче товариство  17.03.2009 року  звернулося до суду із вказаним позовом, зазначаючи в ньому, що відповідачка ОСОБА_1 з 25.06.2005 року була прийнята  на роботу продавцем  Зарізького  споживчого  товариства, а саме магазину «Бар», що знаходиться в селі Заріг, Оржицького району.

    20.03.2008 року між ним  і відповідачкою  було укладено договір про  повну матеріальну відповідальність, згідно  якого, відповідачка взяла на себе  повну відповідальність  за забезпечення схоронності довірених їй матеріальних  цінностей.

    При  проведенні 18.09.2008 року ревізії, в  зазначеному магазині, було виявлено нестачу  на суму 9831, 38 грн.

    Відповідач погодилася із сумою  нестачі та  зобов'язалася  погасити її  до 10.10.2008 року. Але не зважаючи на  це вона суму недостачі повністю не погасила, а  лише частково, в сумі 624,33 грн. Невідшкодована сума нестачі  складає  9207,05 грн.

    Просить стягнути  з відповідачки  9207,05 грн., на покриття нестачі.

В судовому засіданні  представник позивача  позов  підтримала з тих же підстав.

Відповідач позов визнала повністю, пояснивши, що частину товару з магазину  вона відпустила в борг, а  звідки виникла інша частина нестачі  пояснити не може. Слідів крадіжки в магазині не було виявлено.

    Заслухавши  пояснення представника  позивача, відповідача, вивчивши  та проаналізувавши матеріали справи,  приходжу до висновку про  задоволення позову.

    Судом встановлено такі  факти та відповідні їм правовідносини.

    Згідно розпорядження голови  Зарізького споживчого товариства № 7 від  22 червня 2005 року «Про  зарахування  на роботу ОСОБА_1», відповідачка зарахована  продавцем Зарізького споживчого товариства  із 25 червня 2005 року.

    20 березня 2008 року  між позивачем  та відповідачем укладено договір про  повну індивідуальну матеріальну відповідальність, згідно якого відповідачка, як «Працівник»  взяла на себе повну відповідальність  за забезпечення схоронності  довірених їй  підприємством матеріальних цінностей.

    Відповідно до інвентаризаційного  опису товарів, матеріалів, тари і   грошових коштів в торгівлі від 18 вересня 2008 року під час інвентаризації виявлено нестачу  на суму 9831, 33 грн.

    Відповідачка частково погасила борг  в сумі 624 грн.33 коп.

    Відповідно до ч.1 ст. 130 КЗпПУ, працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов’язків.

    Як зазначено в п.6. ч.1 ст. 134 КЗпПУ, відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, зокрема, коли,  відповідно до законодавства на працівника покладено повну матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов’язків.

     Відповідно до ч. 4 ст. 174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за  наявності  для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує  права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті  визнання  відповідачем  позову  і  продовжує  судовий розгляд.

Визнання відповідачем позову не суперечить закону і не порушує  права, свободи чи інтереси інших осіб.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 174, 209, 212, 214 та 215 ЦПК України, ст.ст. 130, 131,134, 137 КЗпП України, суд-

В И Р І Ш И В:

          Позов   Зарізького споживчого товариства  задовольнити.

  Стягнути з ОСОБА_1 на користь Зарізького споживчого товариства  9207 (дев’ять тисяч двісті сім) грн. 5 коп. боргу; 92 (дев’яносто дві) грн. 8 коп., витрат понесених на сплату судового збору та 30 (тридцять) грн. витрат  понесених на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього - 9329 (дев’ять тисяч триста двадцять дев’ять)   грн. 13 коп.

           Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.  

  Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Полтавської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя                  ______________________ В.В.Маліченко