ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
________________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"21" липня 2009 р. Справа № 62/04-09
вх. № 4736/4-62
Суддя господарського суду Суярко Т.Д.
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - Волкова О.О., №8/28 від 01.06.09р. відповідача - Сидорчук В.Г., дов. від 02.06.09р.
розглянувши справу за позовом Приватного підприємства "Олеандр", м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "АТД "Українська генетична компанія", м. Харків
про стягнення 24631,19 грн.
ВСТАНОВИВ:
Позивач – ПП «Олеандр» звернувся до господарського суду із позовною заявою про стягнення з відповідача – ТОВ «Українська генетична компанія» 16119,60грн. основного боргу, 2063,31 грн. інфляційних, 1550,13 грн. 15 % річних, 2480,21 грн. пені та 2417,94грн. штрафу за договором поставки №Ол-12-0016 від 25.04.08р.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 19.06.09р. порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 01.07.09р. об 11:00 год.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 01.07.09р., в зв»язку із неявкою представника відповідача у призначене судове засідання та не наданням сторонами витребуваних судом документів, розгляд справи було відкладено на 21.07.09р. о 12:00.
Представник позивача в судовому засіданні повністю підтримує заявлені позовні вимоги та просить суд їх задовольнити. Надав клопотання про залучення документів, витребуваних ухвалою суду. Дане клопотання розглянуто та задоволено судом, а вказані документи долучені до матеріалів справи.
Представник відповідача у судовому засіданні та відзиві на позовну заяву позовні вимоги визнає частково, лише в частині основного боргу, в частині ж стягнення штрафних санкцій проти позову заперечує, посилаючись на те, що позивач не надавав відповідачу рахунку для сплати поставленого товару, який згідно п.1.3., 2.1. та 4.5 Договору є обов"язковим розрахунковим документом.
З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представниківпозивача та відповідача, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.
25.04.08р. між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки №Ол-12-0016, відповідно до якого позивач зобов`язувався поставити, а відповідач
оплатити та прийняти продукцію відповідно до п.1.1 цього договору. Позивач передав відповідачу товар – Злакодин уп. 0,133 кг, в кількості 1,33 шт. та Полиамин каністра 5л., в кількості 25 шт. на загальну суму 16119,60 грн, що підтверджується копією видаткової накладної №Ол-12-0010 від 05.05.08р., а відповідачем прийнято даний товар через свого повноважного представника Корнієнко Владимира Івановича, на підставі довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей серії ЯОХ №185391 від 05.05.08р.
Відповідно до ч.1 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Ч.2 ст.712 ЦК України встановлює, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до пункту 2.1. договору №Ол-12-0016 від 25.04.08р. покупець – відповідач здійснює оплату за товар в строк до 01.09.08р. Тому суд приходить до висновку, що відповідачем були порушені свої зобов"язання за спірним договором і строк сплати за товар сплив 02.09.08р..
Відповідно до ч.1 ст. 610 порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 526 Цивільного Кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов*язання.
Частиною 1 статті 530 Цивільного Кодексу Укрїни передбачено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В порушення договірних умов, відповідач свої зобов’язання по сплаті за наданий товар виконував не належним чином, що призвело до утворення заборгованості відповідача перед позивачем на суму 16119,60 грн, що підтверджується матеріалами справи та не спростовано відповідачем. Тому вимога позивача в частині стягнення заборгованості у сумі 16119,60 грн. підлягає задоволенню.
Відповідно до п.5.2 договору №Ол-12-0016 від 25.04.08р. за порушення умов цього договору відповідач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент нарахування, від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.
Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно приписів ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ст..610 ЦК України, порушенням зобов»язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов»язання (неналежне виконання).
У відповідності до ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної
облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
За розрахунками позивача, відповідач повинен сплатити пеню за прострочення грошового зобов`язання по сплаті за отриману продукцію в сумі 2480,21 грн. за період 02.09.2008р. до 24.04.2009р (кількість днів прострочки - 234 днів). Однак, перевіривши правильність цих нарахувань, суд встановив, що позивачем невірно розраховано розмір пені, оскільки розмір пені за прострочку виконання грошового зобовязання у сумі 16119,60грн. за період з 02.09.2008року по 24 квітня 2009 року, обмежений подвійною обліковою ставкою Національного банку України у відповідності до вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань" становить 2476,73грн. і саме в цій сумі підлягає стягненню з відповідача. В задоволенні позовних вимог в решті суми пені, заявленої до стягнення з відповідача, слід відмовити.
Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до п.5.5 договору №Ол-12-0016 від 25.04.08р., сторони дійшли згоди щодо зміни розміру відсоткової ставки, передбаченої ч.2 ст.625 ЦК України, та встановили її в розмірі 15% річних. Згідно наданого позивачем розрахунку, розмір 15% річних становить 1550,13 грн. Дані нарахування перевірені судом, внаслідок чого встановлено, що розмір 15% річних за період з 02.09.08р. по 24.04.09р. дорівнює 1547,95 грн., а не 1550,13 грн., як вказав позивач у розрахунку, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню, а саме в частині стягнення 15% річних у сумі 1547,13 грн.
Згідно наданого розрахунку позивача, втрати від інфляції у звязку з невиконанням відповідачем взятого на себе грошового зобовязання за період з 02.09.2008р. до 24.04.2009р. склали 2063,31 грн., що підтверджується данними Державного комітету статитстики та не спростовується відповідачем. Тому позовні вимоги щодо стягнення 2063,31 грн. інфляційних підлягають задоволенню.
Окрім того, п.5.3. №Ол-12-0016 від 25.04.08р. сторони погодили, що в разі прострочення виконання зобов»язання по оплаті поставленої продукції більш ніж на 30 днів, відповідач (покупець) додатково сплачує позивачеві (продавцю) штраф у розмірі 15% від ціни спірного договору. Сума штрафу, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, відповідно до наданого останнім розрахунку, складає 2417,94грн.
Позовні вимоги в цій частині визнані судом обґрунтованими, документально підтвердженими матеріалами справи, а тому вони підлягають задоволенню, а сума штрафу в розмірі 2417,94грн. стягненню з відповідача на користь позивача.
Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне витрати по сплаті державного мита в розмірі 240,69 грн. та витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу в сумі
305,36 грн. покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на наведене, керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.526, 530, 610,625 ЦК України, ст.ст. 193, 232 ГК України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33, 43, 47-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська генетична компанія» (61125, м.Харків, пров. Ващенківський,2, ЄДРПОУ 31942068, р/р26001945123761 в СФ АКБ «Укрсоцбанк», МФО324195) на користь Приватного підприємства «Олеандр» (99011, м.Севастополь, вул.Гоголя,2, ЄДРПОУ 32265811, р/р 26007212 в СФ ЗАТ «ПУМБ» м.Севастополь, МФО308092) 16119,60 грн. основного боргу, 2063,31 грн. інфляційних, 1547,95 грн. - 15% річних, 2476,73грн. пені, 2417,94 грн. 15% штрафу, а також витрати по сплаті держмита в розмірі 240,69грн. та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 305,36грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Суярко Т.Д.