ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

Справа №  13/33

07.07.09

За позовом     Товариства з обмеженою відповідальністю "Артемівський лікерогорілчаний завод - плюс"

до                     1)Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Колорит"

                        2) Севастопольської філії "Меркурій" Товариства з обмеженою  відповідальністю "Торговий дім "Колорит"

                        3) Запорізької філії Товариства з обмеженою відповідальністю"Торговий дім "Колорит"

про                   стягнення 199 598,97 грн

Суддя   Курдельчук І.Д.

Представники:

від позивача – Болобан В.Г. дов. № 58 від 09.01.09,

від відповідача-1–не з'явились.

від відповідача-2–не з'явились.

від відповідача-3–не з'явились.

Обставини справи та СУТЬ СПОРУ:

04.06.09 Товариство з обмеженою відповідальністю "Артемівський лікерогорілчаний завод - плюс" (далі-позивач) звернувся з позовом до Господарського суду міста Києва про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Колорит" (далі відповідач-1), Севастопольської філії "Меркурій" Товариства з обмеженою  відповідальністю "Торговий дім "Колорит" (далі відповідач-2) та Запорізької філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Колорит" (далі відповідач-3) заборгованості у сумі 168 322, 67 грн., інфляційних втрат у сумі 13206,07 грн., трьох відсотків річних у сумі 2007, 80 грн., пені у сумі 16 062, 43 грн.

Крім того, позивач просив покласти на відповідачів судові витрати у сумі 1995,99 грн. сплаченого при поданні позову державного мита, 312,50 грн. –витрат з оплати послуг за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Господарський суд, враховуючи положення ст.ст.95, 96 Цивільного кодексу України та вимоги ст.58 Господарського процесуального кодексу України дійшов висновків про можливість сумісного розгляду вимог, оскільки позивачем об'єднано і пред’явлено в одній позовній заяві вимоги фактично до одного відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Колорит" і ці вимоги є однорідними, і такий розгляд не перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та не утруднить вирішення спору.

10.06.09 ухвалою Господарського суду міста Києва порушено провадження у справі №13/33, витребувано документи та докази і сторони зобов'язано вчинити дії, розгляд справи призначено на 24.06.09.

Через неявку представників сторін, невиконання вимог ухвали господарського суду  розгляд справи 24.06.09 був відкладений до 07.07.09 в порядку ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

07.07.09 представник позивача надав господарському суду заяву про зменшення позовних вимог, оскільки Запорізька філія Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Колорит" після порушення провадження у справі повністю розрахувалась за поставлений товар, а Севастопільська філія "Меркурій" Товариства з обмеженою  відповідальністю "Торговий дім "Колорит" оплатила за поставлений товар частково у сумі 30800,00 грн. Таким  чином позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Артемівський лікерогорілчаний завод - плюс" складають 47654, 50 –основного боргу, 9027,64 –пені, 7688,54 –інфляційних витрат, 1128,46 –три відсотки річних.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з урахуванням наданої заяви про зменшення позовних вимог, просив позов задовольнити повністю з підстав порушення умов договору та з покладенням відповідальності згідно договору та закону.

Представники відповідачів у судове засідання не з’явились, хоча були повідомленні належним чином про час та місце судового засідання.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача ознайомлено з його правами та обов’язками у відповідності із ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.

Відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

Господарський суд визнав подані документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд –

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Артемівський лікерогорілчаний завод - плюс" (постачальник) та Запорізькою філією Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Колорит" було укладено договір поставки № Ц-24 від 18.08.08, відповідно до умов якого (п. 1.1 договору) постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, та відповідно до замовлень покупця поставляти товар, а покупець зобов’язувався в порядку та а умовах, визначених цим договором приймати товар і оплатити його вартість.

Також між Товариством з обмеженою відповідальністю "Артемівський лікерогорілчаний завод - плюс" (постачальник) та Севастопольською філією "Меркурій" Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Колорит" було укладено договір поставки № Ю-23 від 01.10.08, відповідно до умов якого (п. 1.1 договору) постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, та відповідно до замовлень покупця поставляти товар, а покупець зобов’язувався в порядку та а умовах, визначених цим договором приймати товар і оплатити його вартість.

Із змісту норми ст.95 ЦК України вбачається можливість створення відокремлених підрозділів юридичної особи у вигляді філій та представництв. Відомості про них обов'язково вносяться до єдиною державного реєстру. Філія здійснює всі або частину функцій юридичної особи.

Юридичні особи передають філіям певне майно та затверджують положення про них, що визначають зміст і порядок їхньої діяльності. Однак юридично власником цього майна залишається юридична особа, тому що філії не мають правосуб'єктності. Філії виступають лише як відокремлені частини юридичної особи, що їх створила.

Для здійснення функцій від імені юридичної особи остання видає довіреність призначеному нею керівникові філії або представництва, за якою вони мають право укладати договори та інші правочини від імені юридичної особи, що їх створила, у межах наданих повноважень. Керівник на підставі цієї довіреності діє від імені та в інтересах юридичної особи, а не від імені філії або представництва.

За зобов’язаннями філії відповідає юридична особа, оскільки деліткоздатність філії є обмеженою.

Відповідно до Довідок Головного міжрегіонального управління статистики у м. Києві правовий статус Севастопольської філії "Меркурій" Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Колорит" та Запорізькою філією Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Колорит" вказаний: без права юридичної особи, а головним підприємством є Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Колорит", а отже відповідач-1 несе відповідальність за неналежне виконання договорів № Ю-23 від 01.10.08 та Ц-24 від 18.08.09.

Відповідно до п. 4.3 договору та додатку № 1 покупець після отримання товару та необхідних документів зобов’язаний провести оплату за товар у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Позивача протягом 30 календарних днів, починаючи з дати прийому-передачі товару.

Умови зазначених договорів свідчать про те, що за своєю правовою природою вищевказаний договір є договором поставки.

У відповідності до статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

На виконання умов Договору № Ц-24 від 18.08.08 позивачем відвантажено Запорізькій філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Колорит" товар на загальну суму 401 811,25 грн., що підтверджується видатковими накладними, копії яких належним чином засвідчені наявні у матеріалах справи.

Відповідачем проведена часткова оплата за отриманий товар в сумі 311 943,08 грн. до моменту порушення провадження у справі. Після моменту порушення провадження у справі № 13/33 відповідач повністю погасив заборгованість за договором № Ц-24 від 18.08.08, що підтверджується заявою позивача про зменшення позовних вимог.

Таким чином в частині вимог позивача про стягнення заборгованості в сумі 103299,83 грн. за договором поставки № Ц-24 від18.08.08 провадження у справі слід припинити на підставі п.1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

На виконання умов Договору № Ю-23 від 01.10.08 позивачем відвантажено Севастопольській філії "Меркурій" Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Колорит" товар на загальну суму 173534,50 грн., що підтверджується видатковими накладними, копії яких належним чином засвідчені наявні у матеріалах справи.

Відповідач порушив умови договору, за поставлений товар розрахувався лише частково на суму 95080,00грн., до порушення провадження у справі № 13/33 та 30800,00грн. після порушення провадження у справі, що підтверджується банківськими виписками позивача.

За таких обставин провадження у справі в частині вимоги позивача про стягнення заборгованості в сумі 30800,00 грн. за договором поставки № Ю-23 від 01.10.08 слід припинити з підстав визначених п.1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Отже, станом на день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем рахується лише за договором Ю-23 та становить 47654,50 грн.

В зв’язку з простроченням відповідачем зобов’язання щодо оплати поставленого товару позивач з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог просить стягнути з відповідача інфляційні витрати в сумі 7688,54 грн., три відсотки річних у сумі 1128,46 грн., пеню у сумі 9027,64 грн. за період прострочення.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих Товариством з обмеженою відповідальністю "Артемівський лікерогорілчаний завод - плюс" доказів вбачається, що позивач виконав в повному обсязі зобов’язання, покладені на нього договором.

Відповідачем не надано жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, а дії по проведенню оплат за поставлений товар за договорами Ц-24 та Ю-23 вказують на фактичне визнання позовних вимог.

Як визначено ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч.2 ст.193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що сторони погодили строк виконання зобов’язання щодо оплати вартості отриманої продукції (п. 4.3 договору та додатку № 1), проте відповідач, в порушення вимог чинного законодавства та умов договору,  за отриманий товар та надані послуги не розрахувався, в зв’язку з чим у нього виникла заборгованість в розмірі 7688,54 грн.

Враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, то за таких обставин, позов про стягнення боргу за договором в розмірі 7688,54 грн. визнається судом обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Крім того, позивач посилаючись на ст. 625 Цивільного кодексу України, просить господарський суд стягнути втрати від інфляції в сумі 7688,54 грн. та три проценти річних в сумі 1128,46 грн.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки, матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобов’язання, з нього, на підставі вказаної норми Цивільного кодексу, підлягають стягненню три проценти річних в сумі 1128,46 грн. та втрати від інфляції в сумі 7688,54  грн. за весь час прострочення платежу, розмір яких визначений за обґрунтованим розрахунком позивача.

Відповідач припустився прострочення платежу, а тому позивач на підставі п. 7.4 до договору просить стягнути з відповідача пеню, яка за обґрунтованим розрахунками позивача становить 9027,64грн.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст.551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Судом встановлено, що відповідач прострочив виконання грошового зобов’язання щодо оплати вартості отриманого товару, позивачем правомірно у відповідності до вимог чинного законодавства нарахована відповідачу пеня, а тому вимоги позивача в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання взятих на себе зобов’язань в сумі 9027,64грн. визнаються судом обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 58, 75, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

    1. В частині вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Артемівський лікерогорілчаний завод - плюс" щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Колорит" у сумі 103299,83 грн. за договором № Ц-24 від 18.08.08  та у сумі 30800,00 грн. за договором № Ю-23 від 01.10.08 припинити провадження у справі.

    2. В іншій частині вимог позов задовольнити повністю.

    3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Колорит"(02094, м. Київ, вул. Попудренко, 15-А, код ЄДРПОУ 34476834 р/р 2600430016036 в КФ ВАТ «УБРП»МФО 320746 а у випадку відсутності чи недостатності грошових сум з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення)на Товариства з обмеженою відповідальністю "Артемівський лікерогорілчаний завод - плюс" (84500, Донецька область, м. Артемівськ, вул. Червоноармійська, 43, код ЄДРПОУ 31049491 р/р 26008001000024 в ТОВ КБ «УФС»МФО 377777) 47654 (сорок сім тисяч шістсот п’ятдесят чотири) грн. 50 коп. основного боргу, 7688 (сім тисяч шістсот вісімдесят вісім) грн. 54 коп. –збитків від інфляції, 1128 (одна тисяча сто двадцять вісім) грн. 46 коп. –3% річних, 9027 (дев’ять тисяч двадцять сім) грн. 64 коп. - пені, 1995 (одна тисяча дев’ятсот дев’яносто п’ять) грн. 99 коп. витрат по сплаті державного мита, та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

     4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили

     5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя

І.Д. Курдельчук